Постанова Донецький апеляційний суд № 236/4472/20

Єдиний унікальний номер 236/4472/20 Номер провадження 33/804/137/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 березня 2021 року м. Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Акуленко В.В., за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, його апеляційну скаргу на постанову судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калач Воронезької області Російської Федерації, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні дитину з інвалідністю, працючого на посаді начальника МПК комунального закладу «Лиманський центр безпеки громадян», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Також стягнуто з нього 454,00 грн. судового збору, В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, 05 грудня 2020 року о 18:30 в м. Лиман Донецької області, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем RENAULT - KANGOO, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Слобожанській на перехресті з вул. Петропавлівською, виконуючи поворот праворуч при виїзді з перехрещення проїзних частин, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ 21101 державний номерний знак НОМЕР_2 , який рухався по вул. Петропавлівській в зустрічному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п. 10.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Крім того, він же у час, місці та за обставин наведених вище, після вчинення ДТП, залишив місце пригоди, чим порушив п. 2.10 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП. На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що ДТП відбулось на відстані більше 100 метрів від перехрестя, а тому вимоги ПДР, що регулюють перетин перехресть застосуванню не підлягають. Під час ознайомлення з матеріалами справи, були відсутні дані про транспортні засоби, що були причетні до ДТП та відомості про їх пошкодження. Відповідна інформація з`явилась у справі лише 26 лютого 2021 року, проте транспортні засоби ніхто додатково не оглядав, а автомобіль ОСОБА_2 взагалі відновлений. Згідно схеми ДТП, сліди гальмування та транспортні засоби знаходяться на його смузі руху. Місце зіткнення зазначено лише зі слів іншого учасника ДТП ОСОБА_2 . Також, звертає увагу на неправдивість пояснень поліцейського ОСОБА_3 , який вказав, що автомобіль RENAULT - KANGOO перебував на місці ДТП до 6 грудня 2020 року, оскільки в цей день, уранці, він отримав його у Лиманському відділі поліції. Крім того, на місце події ОСОБА_2 викликав швидку, проте суд не з`ясував кому надавалась медична допомога та який був характер та тяжкість тілесних ушкоджень, зважаючи на те, що учасники ДТП медичної допомоги не потребували. Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи, слід зазначити наступне. Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінстравтиного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП ніким не оскаржуються, а тому на підставі ст. 294 КУпАП апеляційним судом не перевіряються. Відповідно до ст. 124 КУпАП передбачено відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Тобто, для констатації складу даного правопорушення, необхідно встановити, порушення ПДР України, факт пошкодження транспортних засобів та причинний зв`язок між допущеними порушеннями та з наслідками, що настали. Згідно п. 10.5 ПДР України поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з перехрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку. Згідно схеми ДТП, місцем зіткнення є ліва частина дороги та зустрічна смуга руху відносно ОСОБА_1 . Аналіз наявних пошкоджень транспортних засобів свідчить про те, що у момент зіткнення автомобілі перебували правою стороною один до одного. Тобто, є очевидним, що в момент удару, автомобіль ОСОБА_1 перебував з правої сторони відносно транспортного засобу ОСОБА_2 . Під час допиту в суді, ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 виїхав йому на зустріч з узбіччя та здійснив з ним зіткнення. Поліцейський ОСОБА_4 , під час допиту в суді пояснив, що складав схему ДТП та встановив, що від удару автомобіль ОСОБА_2 відкинуло на зустрічну смугу руху. Зазначені пояснення у сукупності повністю узгоджуються з характером та локалізацією пошкодження транспортних засобів та місцем їх перебування після зіткнення. Таким чином, під час зіткнення саме ОСОБА_1 перебував на зустрічній частині руху. Крім того, як зазначив сам апелянт під час допиту в суді першої інстанції, зіткнення відбулось при виконанні ним маневру повороту. При цьому, зважаючи на наведені вимоги п. 10.5 ПДР України, ОСОБА_1 опинився на зустрічній смузі руху саме внаслідок здійснення маневру на перехресті , а відтак вчинене ДТП безумовно перебуває у причинному зв`язку з цим порушенням. За таких обставин, факт того, що зіткнення відбулось через 100 метрів, жодним чином не спростовує допущеного порушення вимог п. 10. 5 ПДР України та його прямого причинного зв`язку зі здійсненим ДТП. Враховуючи викладене, в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно з описом вкладення направленого до суду 28 грудня 2020 року, до адміністративного протоколу було долучено схему ДТП, в якій ідентифіковані транспортні засоби, учасники ДТП та механічні пошкодження автомобілів, а тому доводи апелянта про відсутність цих даних є надуманими. Наявність слідів гальмування, вже після вчинення зіткнення свідчить лише про відсутність відповідних дій ОСОБА_1 для запобігання ДТП та жодним чином не спростовує його вини у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення. Сам факт визначення місця зіткнення зі слів ОСОБА_2 викликаний виключно тим, що ОСОБА_1 після вчинення ДТП покинув місце події. Крім того, пояснення ОСОБА_2 , як зазначено вище узгоджуються з наявними пошкодженнями транспортних засобів та були незмінними у ході всього часу здійснення провадження у даній справі. Натомість, сам апелянт у суді першої інстанції спочатку стверджував, що при виконанні маневру був засліплений та зупинився, а в подальшому звертає увагу, що рухався 100 метрів та зіткнувся з автомобілем ОСОБА_2 на своїй смузі руху, що безумовно підтверджує висновки суду першої інстанції про бажання ОСОБА_1 уникнути адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення. Що стосується доводів про те, де та коли апелянтом було отримано свій автомобіль та підстави виклику швидкої на місце ДТП, то ці обставини не є істотними для вирішення даної справи, а тому їх перевірка при визначенні у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є недоцільною та не впливає на повноту та всебічність судового розгляду. Отже, перевіривши постанову судді в межах апеляційної скарги ОСОБА_1 , підстав для її скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Краснолиманського міського суду Донецької області від 26 лютого 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя