Постанова Донецький апеляційний суд № 233/1870/21
від 17.06.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЄдиний унікальний номер 233/1870/21 Номер провадження 33/804/285/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 червня 2021 року м. Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Акуленко В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, апеляційну скаргу особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, обіймає посаду начальника відділу «АРСЕНАЛ - ПАК», ФОП, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, ст. 173 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування на один рік. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 454,00 грн., В С Т А Н О В И В: Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , 24 квітня 2021 року о 01:50, в м. Костянтинівка, Донецької області по бул. Космонавтів, біля будинку № 5, керував автомобілем ЗАЗ - Lanos, ДНЗ знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (млява мова, хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на місці зупинки та у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Він же, у час та місці зазначеному вище, маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння (млява мова, хитка хода, запах алкоголю з порожнини рота), перебуваючи у громадському місці, висловлювався нецензурною лайкою в адресу перехожих, а також кидався битися до перехожих, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП. На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження у справі, в зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що на розгляд справи 26 квітня 2021 року, не викликався, а був доставлений працівниками поліції. З матеріалами справи не ознайомлювався. Вважав, що розгляд здійснюється за ст. 173 КУпАП і саме в цьому правопорушенні визнав свою вину. Жодного доказу суд не досліджував. Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось. Докази є недопустимими, свідки не допитані. Під час складання протоколу йому не було роз`яснено права та не було надано захисника, чим грубо порушено право на захист. Заслухавши учасників процесу, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з вимогами ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно сталої практики ЄСПЛ, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. («Смірнов проти України», «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії», Пономарев проти України»). Таким чином, здійснення прав сторони провадження не може використовуватись для затягування судового розгляду, а націлене виключно на захист особи з належним виконанням нею процесуальних обов`язків. В даному випадку, апеляційна скарга ОСОБА_1 надійшла до апеляційного суду 13 травня 2021 року. В судові засідання, призначені на 26 травня 2021 року та 3 червня 2021 року, апелянт не з`явився та просив відкласти справу, з підстав, що нібито перебуває на самоізоляції через Covid 19, 10 червня 2021 року з підстав, що нібито виїхав у відрядження. Жодних доказів наявності зазначених обставин апелянт не надає. В чергове судове засідання, 17 червня 2021 року, ОСОБА_1 знову не з`явився та просив відкласти розгляд, з підстав, що хворіє. Жодні докази знову відсутні. З наведеного вбачається, що апелянт умисно затягує розгляд справи та безпідставно не з`являється до апеляційного суду. Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_1 про відкладення слухання 17 червня 2021 року задоволенню не підлягає. Судовий розгляд апеляційної скарги належить здійснити без участі апелянта. Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП ніким не оскаржуються та на підставі ст. 294 КУпАП не перевіряються. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, для визначення складу даного правопорушення необхідно встановити чи керувала особа, що притягується до адміністративної відповідальності транспортним засобом, законність запропонованого їй порядку огляду та сам факт відмови. Згідно з вимогами ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Так, факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України, а відтак вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджений даними, що містить відповідний протокол та відеозаписом правопорушення. Згідно відеозапису, у час та місці зазначеному у протоколі, ОСОБА_1 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції. Далі йому неодноразово пропонували пройти огляд на місці зупинки та у медичному закладі від чого він відмовився. При цьому, він вів себе не адекватно, нецензурно виражався, намагався бити присутніх поліцейських, понятих та інших осіб, що перебували поруч, та фактично становив загрозу, внаслідок чого, поліцейські застосували кайданки. В подальшому, ОСОБА_1 взагалі перестав розуміти, де перебуває. Також за його вимогою, у стані в якому він перебував, його було доставлено до медичного закладу, проте він продовжував вимагати доставити його для огляду у медичний заклад, а на відповідь лікарів, що він вже на місці, продовжував повторювати свої вимоги, не реагуючи на здійснені йому повідомлення. Враховуючи викладене, запропонований ОСОБА_1 порядок огляду на стан алкогольного сп`яніння відповідав вимогам ст. 266 КУпАП України. Належним чином є доведеним і факт керування. Таким чином, в діях ОСОБА_1 безумовно наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Крім того, в суді першої інстанції, ОСОБА_1 були під підпис повідомлені його права, що підтверджено відповідною розпискою,а відтак апелянт безумовно мав можливість для звернення з клопотаннями, ознайомлення з матеріалами справи та залучення захисника під час розгляду в суді першої інстанції, в зв`язку з чим, доводи про порушення права на захист є безпідставними (а.с. 25). Відповідно до ст. 256 КУпАП під час складання протоколу поліцейські дійсно роз`яснюють права, передбачені ст. 268 КУпАП, для їх подальшої реалізації під час розгляду справи у суді, проте навіть у разі невиконання цих вимог, при здійснення відповідного повідомлення у суді, порушення права на захист відсутні. Факт наявності на місці події свідків належним чином підтверджений відеозаписом, а тому додаткове підтвердження вже відомих фактів є недоцільним. Крім того, апелянт заявивши про відсутність фактичного допиту, жодного клопотання про дослідження цих доказів не завив, що свідчить про формальність відповідних доводів. Вимогами КУпАП, проведення технічної фіксації судового засідання не передбачено. Жодних клопотань про її здійснення ОСОБА_1 не заявляв, в зв`язку з чим, відповідні доводи також є безпідставними. Враховуючи викладене, перевіривши постанову судді в межах апеляційної скарги, підстав для її скасування не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 26 квітня 2021 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя