Постанова 4807 № 0818/5461/2012

Дата документу 16.03.2021 Справа № 0818/5461/2012 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №0818/5461/2012 Головуючий у 1 інстанції: Воробйов А.В. Провадження № 22-ц/807/1099/21 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «16» березня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., секретар: Волчанова І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2021 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, заінтересована особа: ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: В червні 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, заінтересована особа: ОСОБА_1 . В обґрунтування вимог зазначило, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в розмірі 174009 гривень 76 копійок, судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції про встановлення нікчемності право чину відмовлено. На виконання даного рішення було видано виконавчий лист. Ухвалою Орджонікідзевського районною суду м. Запоріжжя від 18 травня 2020 року замінено вибулого стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №0818/5461/2012. Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні, що підтверджує факт відсутності на виконанні у будь-якому відділі держаної виконавчої служби чи приватного виконавця виконавчих листів про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Крім того, після купівлі частини кредитного портфелю, що складається із прав вимоги за кредитними договорами, виникла необхідність у передачі від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ «Вердикт Капітал» оригіналів кредитних справ клієнтів (боржників), що є довготривалою процедурою, яка включає в себе в тому числі процедуру звірки за актами прийому-передачі переданої документації, виявлення наявності чи відсутності оригіналів відповідних документів, у т.ч. оригіналів виконавчих листів та аналіз строку на їх пред`явлення, що також стало однією з підстав пропуску строків на пред`явлення виконавчого листа до виконання. Згідно з актом перевірки матеріалів кредитної справи встановлено відсутність виконавчих листів. На підставі зазначеного просило видати дублікат виконавчого листа №0818/5461/2012, звернувши до виконання рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2013 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в розмірі 174009 гривень 76 копійок, судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень; поновити строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 0818/5461/2012. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2021 року задоволено заяву ТОВ «Вердикт Капітал». Видано ТОВ «Вердикт Капітал» дублікат виконавчого листа відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2013 року по справі № 0818/5461/2012 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції, третя особа: Управління у справах захисту прав споживачів у Запорізькій області, про встановлення нікчемності правочину. Поновлено строк пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі № 0818/5461/2012. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив 12 лютого 2014 року, усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові до нього, заявником не надано доказів поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, та зазначаючи про неврахування судом правової позиції Великої Палати Верховного Суду в постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11, просила скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову в задоволенні заяви. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходів з того, що заявник набув права нового кредитора лише у грудні 2019 року, виконавчий лист заявнику банком переданий не був, його заміна як сторони виконавчого провадження відбулась 18 травня 2020 року, а про відсутність виконавчого провадження на виконанні заявник дізнався лише під час ознайомлення з матеріалами кредитної справи, а тому наявні підстави для видачі дублікату виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення на примусове виконання, З таким висновком не погоджується колегія суддів. Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2013 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Райффайзен Банк Аваль до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в розмірі 174009 гривень 76 копійок, судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 гривень. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції про встановлення нікчемності право чину відмовлено. На виконання даного рішення було видано виконавчий лист. Ухвалою Орджонікідзевського районною суду м. Запоріжжя від 18 травня 2020 року замінено вибулого стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №0818/5461/2012. Згідно даних автоматизованої системи виконавчих проваджень з відкритим доступом на сайті asvpweb.minjust.gov.ua, за параметрами пошуку за прізвищем, ім`ям та по батькові боржника ОСОБА_1 - відкриті виконавчі провадження відсутні. Відповідно до акту про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи № 014/31787 /142348/82 щодо ОСОБА_1 встановлено факт втрати / відсутності оригіналів виконавчих листів у справі № 335/5461/2012. Відповідно до п.9 ч.1 ст.129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією з основних засад судочинства. Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року, чинного на час набрання рішенням законної сили (далі Закон №606-ХІV) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За загальним правилом за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист. Проте, якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом (ст.368 ЦПК України в редакції на час набрання рішенням законної сили). У відповідності до ст. 22 Закону №606-ХІV виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Отже строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання у даній справі становив один рік. За приписами ст. 24 Закону №606-ХІV стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред`явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Положеннями ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, яка діяла на час звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання) суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом. Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Виходячи з аналізу зазначених норм права, суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від обставин та характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. За приписами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно положень ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суді застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Сферою регулювання ст.6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що п.1 ст.6 Конвенції («Право на справедливий суд») гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків; таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб ст.6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1975 року п.36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Герін проти Франції» від 29 липня 1998 року п.37). Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження. Наявність норм Конституції України та положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов`язковість виконання судового рішення не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення. Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Ухвалою Орджонікідзевського районною суду м. Запоріжжя від 18 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року, замінено вибулого стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №0818/5461/2012. Вказаною ухвалою суду першої інстанції було встановлено наступне. 18 грудня 2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «ОКСІ БАНК» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до якого на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст. 512-519 ЦК України Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (Портфель заборгованості) (т. 1, а.с.130-136). 18 грудня 2019 року між ПАТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до якого на умовах, встановлених цим Договором та відповідно до ст.. 512-519 ЦК України Первісний кредитор відступає (передає) Новому кредиторові за плату, а Новий кредитор приймає належні первісному кредитору Права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі Боржників (Портфель заборгованості) (т. 1, а.с.124-129). 26 грудня 2019 року між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 2612-01, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № 014/3178/142348/82 (т. 1, а.с. 137-143). В матеріалах справи наявний Акт про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи №014/3178/142348/82 щодо ОСОБА_1 від 01 червня 2020 року, згідно з яким проведеною перевіркою наявних оригіналів матеріалів кредитної справи № 014/3178/142348/82 щодо позичальника ОСОБА_1 , переданих ТОВ «Вердикт Капітал», перевіркою проведеної переписки з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та органами виконавчої служби, перевіркою вхідної кореспонденції із розтином конвертів стосовно вказаного позичальника, встановлено факт втрати/відсутності оригіналів виконавчих листів №0818/5461/2012, виданих на підставі рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 30 січня 2013 року (т. 1, а.с. 238). Отже, за зазначеним актом не встановлено саме обставин втрати (або лише відсутності) оригіналів виконавчих листів. В судовому засіданні апеляційного суду представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» також не зміг пояснити, за яких обставин було втрачено оригінали виконавчих листів, зазначивши лише про те, що актом перевірки було встановлено відсутність оригіналів виконавчих документів в кредитній справі. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи взагалі не містять доказів видачі стягувачу виконавчих листів судом першої інстанції. Суд першої інстанції, дійшовши висновку про необхідність видачі дублікату виконавчих листів стягувачу, не встановив обставин саме втрати виконавчих листів та не зазначив про це в своєму рішенні, обмежившись констатацією факту про те, що вищевказаним Актом перевірки підтверджується відсутність оригіналів виконавчих листів у нового стягувача. Також, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що ТОВ «Вердикт Капітал» отримало право вимоги не безпосередньо від ПАТ «Райффайзен Банк», а від ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» на підставі договору відступлення права вимоги № 2612-01 від 26 грудня 2019 року, яке отримало право вимоги від ПАТ «ОКСІ БАНК» на підставі договору про відступлення права вимоги № 114/2-28-1 від 18 грудня 2019 року, яке в свою чергу отримало право вимоги вже від ПАТ «Райффайзен Банк». Поновлюючи строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд першої інстанції взагалі не мотивував свій висновок в частині встановлення поважності причин не пред`явлення до виконання виконавчих листів первісним кредитором ПАТ «Райффайзен Банк» протягом майже семи років (при встановленому законом на той час річному строку на пред`явлення до виконання виконавчих листів). На підставі зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової (передчасної) ухвали, яка підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення питання) до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 січня 2021 року у цій справі скасувати, справу передати до суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складений 18 березня 20201 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова