Постанова 4874 № 902/237/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року Справа №902/237/19 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючий суддя Дужич С.П., суддя Саврій В.А., суддя Миханюк М.В. при секретарі судового засідання Ільчук Н.О. представники сторін не з`явились; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2021 року, суддя Колбасов Ф.Ф., м. Вінниця, повний текст складено 19 січня 2021 року, у справі за позовом Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" про стягнення 6 702 465,12 грн. Заяв про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, клопотань про відвід суддів не заявлялось. ВСТАНОВИВ: 23 листопада 2020 року, ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" звернулось до Господарського суду Вінницької області з скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В., в якій просить: - визнати протиправною бездіяльність цього приватного виконавця щодо неповернення ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" зайво стягнутих грошових коштів в розмірі 60 148,64 грн.; - зобов`язати приватного виконавця повернути ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" зайво стягнуті грошові кошти в розмірі 60 148,64 грн.; - стягнути з приватного виконавця на користь ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" 7140,00 грн. - судових витрат (витрати на правову допомогу). 14 січня 2021 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області дану скаргу ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" на бездіяльність приватного виконавця було залишено без розгляду, на підставі ст. 341 ГПК України, у зв`язку з пропуском скаржником 10-денного строку для її подання. ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" у своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким скаргу задоволити і зобов`язати приватного виконавця повернути ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" зайво стягнуті грошові кошти в розмірі 60 148, 64 грн., а також, стягнути з приватного виконавця 7 140,00 грн. судових витрат, оскільки товариство, ще 06 березня 2020 року, самостійно виконало рішення суду у справі №902/237/19 по виплаті заборгованості на підставі наказу, що у виконавчому провадженні ВП №59663795, і залишився борг лише по судовому збору у сумі 50 165,15 грн. Проте, 16 березня 2020 року, з рахунку товариства було списано 96 359,68 грн., з яких було перераховано стягувачу залишок боргу у розмірі 50 165,15 грн., а решта в сумі 46 194,53 грн. приватний виконавець залишив собі у якості винагороди. Вважає, що сума 46 194,53 грн. не відповідає принципу розміру винагороди виконавця, встановленому у ст.ст. 27 та 45 Закону України "Про виконавче провадження", яка повинна стягуватися пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми та правомірним є стягнення 5 016,52 грн., що складає 10% від стягнутих 50 165,15 грн., а 60 148,64 грн. /.15 000,00 грн. - авансового платежу і 45 148,64 грн. - виконавчої винагороди/ стягнутого незаконно. Зазначає, що в жовтні 2020 року товариство отримало постанову Верховного суду від 09 вересня 2020 року у справі №120/1417/20-а, якою було залишено без змін постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі за позовом ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про визнання протиправною та скасування постанови від 18 березня 2020 року про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" основної винагороди виконавця в сумі 610 232,61 грн. в рамках виконавчого провадження ВП №59663795, якою визнано протиправною і скасовано постанову приватного виконавця від 18 березня 2020 про стягнення з них основної винагороди приватного виконавця в сумі 610 232,6 грн. Також, зазначено що стягнення з скаржника авансового внеску в розмірі 15 000,00 грн. є незаконним (положення ч.2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" не відповідають Конституції України (є неконституційними) за Рішенням Конституційного Суду №2-р(II)/2019 від 15 травня 2019 року. Таким чином, до жовтня 2020 року товариство не мало підстав оскаржувати у суді дії виконавця щодо стягнення 45 148,64 грн., а 28 жовтня 2020 року звернулося до останнього з заявою про повернення зайво стягнутих грошових коштів. Тому, при обчисленні строків, слід виходити з часу коли виконавець міг отримати та не отримав направлене йому звернення - з 15-30 листопада 2020 року і тривав до 09 грудня 2020 року. Приватний виконавець не скористався своїм правом відзиву на апеляційну скаргу, проте його відсутність, відповідно ст. 165 ГПК України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи. 15 лютого 2021 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження за скаргою ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" та призначено її розгляд на 11 березня 2021 року. Представники сторін і приватний виконавець у судове засідання не з`явились, хоча були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило. 02 березня 2021 року, приватний виконавець Турський О.В. звернувся до Господарського суду Вінницької області з заявою щодо проведення розгляду скарги ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" без його участі, при цьому просив ухвалу Господарського суду Вінницької області 14 січня 2021 року - залишити без змін. Відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представника позивача. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін і приватного виконавця, оскільки останні були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, ухвалою апеляційного суду від 15 лютого 2021 року явка представників сторін не визнавалась. Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що: 13 червня 2019 року, рішенням Господарського суду Вінницької області було задоволено позов МПП Фірма "Ерідон" до ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" про стягнення 6 702 465, 12 грн. та стягнуто з відповідача на користь позивача 6 702 465,12 грн. - основного боргу та 50 268,49 грн. - на відшкодування витрат по сплаті судового збору. 05 липня 2019 року, на виконання рішення суду видано відповідний наказ. 19 липня 2019 року, між приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським О.В., як виконавцем, та МПП Фірма "Ерідон", як замовником, було укладено Договір (Угода) №2 про авансування витрат виконавчого провадження та додаткову винагороду приватного виконавця, згідно умов якого виконавець за заявою замовника, зобов`язаний здійснити заходи, спрямовані на примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/237/19 від 05 липня 2019 року про стягнення з TОB "Лемешівка Агро Плюс" боргу на користь МПП Фірма "Ерідон", в рамках виконавчого провадження, а замовник зобов`язується прийняти надані виконавцем послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим Договором (Угодою). (а.с.81-86) 22 липня 2019 року, МПП Фірма "Ерідон" здійснила авнсовий внесок за організацію і проведення виконавчих дій, наказ №902/237/19 від 05 липня 2019 року у розмірі 15 000,00 грн. (а.с.87) 26 липня 2019 року, на виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/237/19 від 05 липня 2019 року, постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. було відкрито виконавче провадження ВП №59663795 з примусового виконання зазначеного вище наказу. Також, 26 липня 2019 року, приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" основної винагороди (10%) в сумі 675 273,36 грн. В рамках виконавчого провадження №59663795 на банківський рахунок виконавця для зарахування стягнутих з боржника коштів (депозитний рахунок) надходили кошти, зокрема: - 01 серпня 2019 року - в сумі 128 567,98 грн.; - 01 серпня 2019 року - в сумі 779,21 грн.; - 02 серпня 2019 року - в сумі 895,41 грн.; - 15 серпня 2019 року - в сумі 207,00 грн.; - 15 серпня 2019 року - в сумі 246,42 грн. - 10 вересня 2019 року - в сумі 85 576,48 грн.; - 12 вересня 2019 року - в сумі 74,00 грн.; - 07 жовтня 2019 року - в сумі 5 848,42 грн.; - 04 грудня 2019 року - в сумі 5 848,42 грн.; - 19 лютого 2020 року - в сумі 113,67 грн.; - 25 лютого 2020 року - в сумі 113,67 грн.; - 16 березня 2020 року - в сумі 96 359,68 грн.; - 18 березня 2020 року - в сумі 96 359,68 грн., а всього на загальну суму 420 990,04 грн. З даних коштів 318 668,27 грн. пішли для зарахування стягнутих з боржника коштів, 65 040,75 грн. - винагорода приватного виконавця, причому 46 194,53 грн. - частина основної винагороди приватного виконавця за платіжним дорученням №1132 від 18 березня 2020 року. Також, в період з 28 липня 2019 року по 06 березня 2020 року позивачем самостійно на виконання рішення суду перераховано на рахунок стягувача кошти: - платіжним дорученням №628 від 28 липня 2019 року в сумі 200 000,00 грн.; - платіжним дорученням №36 від 09 серпня 2019 року в сумі 2 000 000,00 грн.; - платіжним дорученням №42 від 13 серпня 2019 року в сумі 200 000,00 грн.; - платіжним дорученням №55 від 14 серпня 2019 року в сумі 200 000,00 грн.; - платіжним дорученням №1 від 23 серпня 2019 року в сумі 1 000 000,00 грн.; - платіжним дорученням №1 06 березня 2020 року в сумі 2 914 106,00 грн., а всього на загальну суму 6 514 106,00 грн. (за постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року) 18 березня 2020 року, МПП Фірма "ЕРІДОН" звернулась до приватного виконавця з заявою про закінчення виконавчого провадження в зв`язку з повним виконанням судового рішення. 18 березня 2020 року, постановою приватного виконавця про закінчення виконавчого провадження було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/237/19 від 05 липня 2019 року про стягнення ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" 6 702 465,12 грн. - основного боргу та 50 268,49 грн. - на відшкодування витрат по сплаті судового збору. Також, 18 березня 2020 року, приватним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в сумі 610 232,61 грн. (направлена боржнику рекомендованою поштовою кореспонденцією 18 березня 2020 року). 10 квітня 2020 року, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/1417/20-а було відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про визнання протиправною та скасування постанови від 18 березня 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в сумі 610 232,61 грн. 14 травня 2020 року, постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року, було скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 18 березня 2020 року про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" основної винагороди приватного виконавця в сумі 610 232,61 грн. Також, зазначено що стягнення з скаржника авансового внеску в розмірі 15 000,00 грн. (положення ч.2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" не відповідають Конституції України (є неконституційними) за рішенням Конституційного Суду №2-р(II)/2019 від 15 травня 2019 року. 28 жовтня 2020 року, ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" направило на адресу приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. клопотання про повернення зайво стягнутих грошових коштів в сумі 60 148,64 грн.,яке останнім не було отримано. (а.с.22-29) 24 листопада 2020 року, ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" звернулося до Господарського суду Вінницької області зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. щодо неповернення зайво стягнутих грошових коштів в розмірі 60 148, 64 грн., в якій просило: - визнати протиправною бездіяльність цього приватного виконавця щодо неповернення ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" зайво стягнутих грошових коштів в розмірі 60 148,64 грн.; - зобов`язати приватного виконавця виконавчого повернути ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" зайво стягнуті грошові кошти в розмірі 60 148,64 грн.; - стягнути з приватного виконавця на користь ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" 7140,00 грн. - судових витрат (витрати на правову допомогу), з тих підстав, що приватний виконавець, стягнувши на користь стягувача 50 165,15 грн. в рамках виконавчого провадження ВП №59663795 по примусовому виконанню наказу Господарського суду від 05 липня 2019 року у справі №902/237/19 був вправі стягнути на свою користь основну винагороду (10% від фактично стягнутої суми), в розмірі 5 016,52 грн., а не 45 148,64 грн. Крім того, в межах виконавчого провадження №59663795 приватним виконавцем безпідставно та протиправно стягнуто з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" 15 000,00 грн. авансового внеску, оскільки положення ч.2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" щодо сплати авансового внеску за рішенням Конституційного Суду України №2-р (II)/2019 року від 15 травня 2019 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Клопотання товариства про повернення зайво стягнутих грошових коштів в сумі 60 148,64 грн. від 24 жовтня 2020 року приватним виконавцем було залишено без реагування. 01 лютого 2021 року, приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В. звернувся до Господарського суду Вінницької області з клопотанням про залишення скарги ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" без розгляду, оскільки вона подана до суду з пропуском 10-денного строку для звернення з скаргою. (а.с.89-91) 14 січня 2021 року, ухвалою Господарського суду Вінницької області дану скаргу ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" на бездіяльність приватного виконавця було залишено без розгляду, на підставі ст. 341 ГПК України, у зв`язку з пропуском скаржником 10-денного строку для її подання. Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступне. Згідно п.25 ч.1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про розгляд скарг на рішення, дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби, державного виконавця, приватного виконавця. Згідно ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду з скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Пунктом "а" ч.1 ст. 341 ГПК України встановлено, що відповідну скаргу може бути подано до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Згідно з ч.2 ст.118 ГПК України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Як вбачається з матеріалів справи, постановою приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 26 липня 2019 року було відкрито виконавче провадження ВП №59663795 з примусового виконання наказу Господарського суду Вінницької області №902/237/19 від 05 липня 2019 про стягнення ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" 6 702 465,12 грн. - основного боргу та 50 268,49 грн. - на відшкодування витрат по сплаті судового збору. 26 липня 2019 року приватним виконавцем, також, винесено постанову про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" основної винагороди приватного виконавця (10%) в сумі 675 273,36 грн. Дана постанова була оскаржена відповідачем і постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 10 вересня 2020 року, було задоволено адміністративний позов ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" до приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. про визнання протиправною та скасування постанови від 18 березня 2020 року про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця в сумі 610 232,61 грн. та визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Турського О.В. від 18 березня 2020 року про стягнення з ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" основної винагороди приватного виконавця в сумі 610 232,61 грн. Також, зазначено що стягнення з скаржника авансового внеску в розмірі 15 000,00 грн. (положення ч.2 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" не відповідають Конституції України (є неконституційними) на підставі рішення Конституційного Суду №2-р(II)/2019 від 15 травня 2019 року. Даною постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду було встановлено, що 01 серпня 2019 року на депозитний рахунок згідно платіжних вимог виконавця надійшли кошти в сумі 129 347,19 грн., а 02 серпня 2019 року - 895,41 грн., з яких 69,00 грн. були розподілені стягувачу, як повернення частини авансового внеску за виконавчим провадженням ВП №59663795 /платіжне доручення №532 від 08 серпня 2019 року/, 118 339,64 грн. - кошти стягнуті на користь стягувача /платіжне доручення №533 від 08 серпня 2019 року/ та 11 833,96 грн. - частина основної винагороди приватного виконавця /платіжне доручення №534 від 08 серпня 2019 року/. 15 серпня 2019 року поступили кошти в сумі 453,42 грн., з яких 412,20 грн. були стягнуті на користь стягувача /платіжне доручення №585 від 20 серпня 2019 року/, а 41,22 грн. - як частина основної винагороди приватного виконавця /платіжне доручення №586 від 20 серпня 2019 року/. 10 вересня 2019 року поступили кошти в сумі 85 576,48 грн., а 12 вересня 2019 року - 74,00 грн., з яких 14 931,00 грн. були розподілені стягувачу, як повернення частини авансового внеску за виконавчим провадженням ВП №59663795 /платіжне доручення №648 від 13 вересня 2019 року/, 64 290,44 грн. кошти на користь стягувача /платіжне доручення №649 від 13 вересня 2019 року/ та 6 429,04 грн., як частина основної винагороди приватного виконавця /платіжне доручення №650 від 13 вересня 2019 року/. 07 жовтня та 04 грудня 2019 року на депозитний рахунок надійшли кошти у сумі 11 696,84 (5 848,42 + 5 848,42) грн., з яких 5 316,75 грн. були розподілені на користь стягувача /платіжне доручення №829 від 04 грудня 2019 року/, а 531,67 грн. - як частина основної винагороди приватного виконавця /платіжне доручення №830 від 04 грудня 2019 року/ 19 та 25 лютого 2020 року на депозитний рахунок надійшли кошти у сумі 227,24 (113,67 + 113,67) грн., з яких 103,34 грн. були розподілені на користь стягувача /платіжне доручення №1070 від 25 лютого 2020 року/, а 10,33 грн. - як частина основної винагороди приватного виконавця /платіжне доручення №1071 від 25 лютого 2020 року/. 16 та 18 березня 2020 року на депозитний рахунок надійшли кошти у сумі 190 719,36 (96 359,68 + 96 359,68) грн., з яких 50 165,15 грн. були перераховані на користь стягувача /платіжне доручення №1131 від 18 березня 2020 року/, а 46 194,53 грн. - як частина основної винагороди приватного виконавця /платіжне доручення №1132 від 18 березня 2020 року/. Також, апеляційним адміністративним судом встановлено, що в період з 28 липня 2019 року по 06 березня 2020 року позивачем було перераховано на рахунок стягувача кошти в сумі 200 000,00 грн. /платіжне доручення №628 від 28 липня 2019 року/; на суму 2 000 000,00 грн. /платіжне доручення №36 від 09 серпня 2019 року/; на суму 200 000,00 грн. /платіжне доручення №42 від 13 серпня 2019 року/; на суму 200 000,00 грн. /платіжне доручення №55 від 14 серпня 2019 року/; на суму 1 000 000,00 грн. /платіжне доручення №1 від 23 серпня 2019/; на суму 149 000,00 грн. /платіжне доручення №1 від 06 березня 2020 року/. Відповідно до ч.4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Не заперечуючи стосовно правильності стягнення 50 165,15 грн., як остаточної оплати боргу перед МПП Фірма "Ерідон" та 5 016,52 грн., як винагороди приватного виконавця 10% від стягнутих 50 165,15 грн., ТОВ "Лемешівка Агро Плюс", як у скарзі на дії (бездіяльність) державного виконавця, так і у апеляційній скарзі на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2021 року, вважає надмірно стягнутими з нього 45 148,64 грн., як винагорода приватного виконавця та 15 000,00 грн. авансового внеску. Відповідно до ст. 341 ГПК України встановлено, що заяву на оскарження дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця може бути подано до суду у 10-денний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Апелянт зазначає, що він взнав про порушення його прав постановою приватного виконавця від 26 липня 2019 року про стягнення основної винагороди в сумі 610 232,61 грн. після отримання у жовтня 2020 року постанови Верховного Суду від 10 вересня 2020 року по справі №120/1417/20-а, якою було залишено без змін постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року, якою було скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця від 18 березня 2020 року про стягнення з товариства основної винагороди приватного виконавця в сумі 610 232,61 грн. і тому підстав раніше звертатися з відповідною заявою у нього не було. Однак, відповідно ч.1 ст. 325 КАС України, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду набрала законної сили 14 травня 2020 року і ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" дізналося про порушення його права постановою приватного виконавця від 18 березня 2020 року про стягнення з товариства основної винагороди ще у травні 2020 року. Верховний Суд у своїй постанові від 20 жовтня 2020 року у справі №5019/337/11 зазначив, що порівняльний аналіз змісту термінів "дізналася" та "повинна була дізнатися", що містяться у положеннях ст. 341 ГПК України, дає підстави для висновку про презумпцію обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, доведення факту, через який сторона не знала про порушення свого права і саме з цієї причини не звернулася за його захистом до суду, недостатньо. Крім того, скаржник не був обмежений у своєчасному ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження протягом всього часу з моменту його відкриття. Таким чином, не розглядаючи скаргу по суті, судова колегія вважає, що термін, з яким заявник пов`язує час своєї обізнаності щодо неправильного розрахунку приватним виконавцем суми основної винагороди, а отже і права звернення до суду з заявою на дії (бездіяльність) приватного виконавця щодо повернення зайво стягнутих коштів, настав задовго до звернення до суду з зазначеною заявою від 10 листопада 2020 року, та погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ТОВ "Лемешівка Агро Плюс" звернулось з вказаною заявою на дії (бездіяльність) приватного виконавця з пропуском встановленого ст. 341 ГПК України 10-денного строку для подачі скарги, що вірно було відмічено судом першої інстанції та про залишення скарги без розгляду на підставі ч.2 ст. 118 ГПК України. Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Тому, інші заперечення, викладені у апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час її розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані. Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм ст. 234, 236 ГПК України із всебічним, повним та об`єктивним дослідженням матеріалів справи в їх сукупності та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування та задоволення вимог апеляційної скарги. Судові витрати за подачу апеляційної скарги, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, у зв`язку з відмовою в їх задоволенні, покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 129, 269-276, 281-284 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемешівка Агро Плюс" - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2021 року у справі №902/237/19 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Матеріали справи №902/237/19 повернути Господарському суду Вінницької області. Повний текст постанови складений "16" березня 2021 року. Головуючий суддя Дужич С.П. Суддя Саврій В.А. Суддя Миханюк М.В.