Постанова Київський апеляційний суд № 758/1058/17

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 березня 2021 року м. Київ Справа № 22-5345 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко О. В. Унікальний № 758/1058/17 Доповідач- Пікуль А. А. Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуль А. А. суддів Іванової І. В. Невідомої Т. О. за участю секретаря Осінчук Н. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Горбач Галини Валеріївни в інтересах Комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Київпастранс», третя особа: в. о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Карабчук Руслан Володимирович, про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди,- у с т а н о в и в: У січня 2017 року ОСОБА_1 пред`явила в суд позов до КП «Київпастранс», третя особа: в. о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Карабчук Р. В., про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарного стягнення, відшкодування моральної шкоди, в якому просила визнати незаконним і скасувати пункт про оголошення догани ОСОБА_1 у наказі в. о. директора КТРЕД Карабчука Р. В. № 173 від 31 жовтня 2016 року, визнати незаконним і скасувати пункт про оголошення догани ОСОБА_1 у наказі в. о. директора КТРЕД Карабчука Р. В. № 190 від 24 листопада 2016 року, стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10 000 грн та судові витрати (а. с. 2-10). Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 впродовж 2016 року працювала на посаді водія тролейбусу Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс» та на підставі наказів відповідача на неї було накладено дисциплінарні стягнення у вигляді доган. Посилалась на те, що притягнення її до дисциплінарної відповідальності було здійснено безпідставно, заходи дисциплінарного стягнення не були погоджені з профспілкою, членом якої вона є. Накладення стягнень вважає тиском через участь у профспілковій діяльності. Відсутність згоди профспілкового комітету на притягнення її до відповідальності вважає підставою для скасування наказів про оголошення їй догани. Позивачка також вказувала на те, що відповідач не мав правових і фактичних підстав для застосування до неї стягнень, адже склад дисциплінарних правопорушень був відсутній. Крім того, вважає, що було порушено процедуру притягнення її до відповідальності, адже роботодавець не провів розслідування та не зібрав докази, які свідчили б про факт вчинення нею дисциплінарного проступку, не перевірив, чи було спричинено шкоду підприємству, що свідчить про недотримання вимог ст. 149 КЗпП України. Рішення про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності ухвалювалось на підставі рішення Комісії з безпеки руху, роботу якої позивачка вважає непрозорою, а її членів - зацікавленими у накладенні стягнення. Позивачка зазначила, що за весь період її роботи на посаді водія, нею не було скоєно дорожньо-транспортних пригод, адміністративних правопорушень чи інших діянь, які б загрожували безпеці пасажирів. При цьому, наказом №173 від 31 жовтня 2016 року позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення пункту 11.2 Інструкції водія тролейбуса - за недотримання встановленої швидкості руху при проїзді автоматичного стрілочного вузла. Позивачка вважала, що такий проступок був малозначним, а відповідач міг би обмежитись зняттям частини премії, а не застосовувати більш серйозне стягнення, яке свідчить про її професійну непридатність, та є заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника. Крім того, вважає, що відповідачем не було враховано обставин вчинення проступку і відсутність заподіяння шкоди. Зокрема, зазначає, що 21 жовтня 2016 року мав місце випадок припинення руху тролейбусу з причини обриву контактної мережі. Однак, такий випадок викликаний незадовільним технічним станом мережі та не залежав від фаховості позивачки. В свою чергу, позивачка виконала усі необхідні дії згідно пункту 8.13 Інструкції водія тролейбуса та негайно попередила диспетчера і керівництво про виробничу ситуацію, що склалася. Посилаючись на те, що її вини в обриві контактної мережі не було, вважає, що її безпідставно було притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Наказом № 191 від 28 листопада 2016 року позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено стягнення у вигляді догани за порушення пункту 6.2 Інструкції водія тролейбуса -недотримання заданого розкладу руху. Такий наказ позивачка вважала незаконним, оскільки відповідачем не було враховано ступінь тяжкості проступку і відсутність заподіяння шкоди. Власник не обґрунтував, чому за таке несерйозне порушення має бути застосовано саме догану, а не позбавлення премії. При накладенні стягнення відповідачем не було враховано обставин вчинення проступку, зокрема необхідність відвідування вбиральні, про що позивачка зазначала у службовій записці, а відтак вказувала на те, що її вини у вчиненні проступку не було. Щодо суті проступку, позивачка зазначала, що її запізнення було короткотривалим, а затримку вона намагалась виправити. Недотримання заданого розкладу руху не є тяжким проступком, адже згідно Правил експлуатації тролейбусу і трамвая відхилення від графіку у певних межах допустимі. Водій має брати до уваги інтенсивність руху транспортних засобів і пішоходів, а відтак, на свій розсуд визначити швидкість руху з огляду на конкретну обстановку. Зважаючи на те, що матеріали про притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не містять відомостей про час відхилення і тривалість, а також з огляду на відсутність фіксації відхилення, відсутність розпоряджень диспетчера, який згідно пункту 4.3.1 Правил експлуатації тролейбусу і трамвая здійснює оперативне управління рухом, позивачка ОСОБА_1 вважала наказ про накладення дисциплінарного стягнення незаконним, а притягнення до дисциплінарної відповідальності безпідставним та упередженим. Посилаючись на те, що до неї відповідач поставився несправедливо, чим спричинив моральну шкоду, позивачка просила стягнути з відповідача на відшкодування моральної школи 10 000 грн. Вказувала на те, що отримання доган негативно відобразилося на її професійній самооцінці, створило підстави для загрози втрати робочого місця. Зазначає, що її було піддано дискримінації через законний захист своїх прав, що відобразилося на самопочутті та людській гідності. Оголошення догани принизило її гідність, адже члени трудового колективу сумніваються у її професійних здібностях. Упереджене ставлення роботодавця до позивачки викликає побоювання бути звільненою, що означатиме втрату джерела постійного заробітку та сталих соціальних зв`язків.Спричинення їй моральної шкоди також погіршенням стану здоров`я. В результаті стресу, як зазначає позивачка, у неї з`явилася невиліковна хронічна хвороба - «Псоріаз інверсний». Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року позов задоволено частково. Скасовано пункт про оголошення догани ОСОБА_1 у наказі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс» № 173 від 31 жовтня 2016 року за підписом виконуючого обов`язки директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Карабчука Р. В. Скасовано пункт про оголошення догани ОСОБА_1 у наказі Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс» № 191 від 28 листопада 2016 року за підписом виконуючого обов`язки директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Карабчука Р. В. Стягнуто з КП «Київпастранс» на користь ОСОБА_1 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди та 640 грн судового збору. Стягнуто з КП «Київпастранс» на користь держави 1 280 грн судового збору. В решті позовних вимог позивачці відмовлено. Не погодившись з рішенням суду, представник КП «Київпастранс», Горбач Г. В., подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити(а. с. 187-189). У своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що в апеляційній скарзі жодним чином не спростовано головного аргументу районного суду щодо того, що роботодавець не звертався до виборного профспілкового органу для погодження питання накладання дисциплінарного стягнення. В суд апеляційної інстанції представник КП «Київпастранс», Горбач Г. В., та в. о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Карабчук Р. В. не з`явились, про місце та час апеляційного розгляду повідомлені належним чином (а. с. 210-212). Суд ухвалив розглядати справу у відсутність указаних осіб, оскільки відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., пояснення ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила суд залишити її без задоволення, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. При розгляді справи в суді першої інстанції встановлені наступні обставини. 26 травня 2009 року позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду водія тролейбуса в Куренівське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо КП «Київпастранс», що підтверджується копією трудової книжки позивачки (а.с.11-12). Наказом № 173 від 31 жовтня 2016 рокупозивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення пункту 11.2 Інструкції водія тролейбуса - за недотримання встановленої швидкості руху при проїзді автоматичного стрілочного вузла, внаслідок чого струмоприймачами тролейбуса, яківпали, було вирвано із клеми контактний дріт, що призвело до затримки руху тролейбуса протягом 42 хвилин, при роботі 21 жовтня 2016року, маршрут № 30 (а. с. 36). Підставою для оголошення догани за наказом № 173 від 31 жовтня 2016 року зазначено рапорт від 21 жовтня 2016 року провідного інженера відділу безпеки експлуатації СОР КП «Київпастранс» Сапунова О. В., пояснення позивачки ОСОБА_1 , рішення комісії з безпеки руху від 31 жовтня 2016року. Крім того, наказом №191 від 28 листопада 2016року позивачку ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності танакладено стягнення у вигляді догани за порушення пункту 6.2 Інструкції водія тролейбуса - недотримання заданогорозкладу руху при роботі 03 листопада 2016року на тролейбусі №4353, маршрут №24 (а. с. 38-40). Підставою для оголошення догани за наказом № 191 від 28 листопада 2016 рокузазначено добовий звіт АСДУ КП «Київпастранс» від 03 листопада 2016 рокущодо регулярності руху на маршрутах депо, Службову записку начальника ВЕ ОСОБА_2 , пояснення позивачки ОСОБА_1 , рішення комісії з безпеки руху від 24 листопада 2016 року. Також встановлено, що Первинна профспілкова організація Вільної профспілки залізничників України у Куренівському ТРЕД була створена 14 квітня 2016 року, що підтверджується Протоколом № 1 від 14 квітня 2016року загальних зборів (а.с.28-30). 20квітня 2016 року про створення Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України у Куренівському ТРЕД було повідомлено директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо КП «Київпастранс» Карабчука Р. В. (а.с.31). Листом № 158/19 від 27листопада 2019 рокуГолови Вільної профспілки залізничників України Козельського В. В. доводиться, що станом на момент надання відповіді від КП «Київпастранс» звернення щодо отримання згоди на притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності не надходило. Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 районний суд виходив з того, що відповідач не надав доказів того, що він звертався до первинної профспілкової організації для отримання згоди на притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 , яка є членом Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України у Куренівському ТРЕД, а також не отримав таку згоду під час провадження справи у суді, суд дійшов висновку, що відповідач не дотримався гарантій працівників - членів профспілки, порушив вимоги ст. 252 КЗпП України, що має наслідком скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень на ОСОБА_1 . Стягуючи на користь позивача моральну шкоду районний суд виходив з того, що захист порушеного права у сфері трудових відносин забезпечується як відновленням становища, яке існувало до порушення цього права (наприклад поновлення на роботі), так і механізмом компенсації за моральну шкоду як негативних наслідків (втрат) немайнового характеру, що виникли в результаті душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з посяганням на її трудові права та інтереси, а також з морально-правових імператив справедливості, розумності та добросовісності. При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги відповідача апеляційний суд виходить з наступного. Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, є доведеними. Висновки суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 відповідають обставинам справи. Всі висновки суду першої інстанції, мотиви, з яких суд вважав встановленою наявність правових підстав для часткового задоволення позову ОСОБА_1 ,нормативно-правові акти, якими керувався суд при ухваленні рішення, повно та послідовно викладені у мотивувальній частині оскаржуваного рішення (а. с. 179-183). Обставин, які б дали суду апеляційної інстанції підстави для спростування указаних висновків суду, апеляційна скарга не містить. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до положень ст. 252 КЗпП України та ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» працівникам підприємств, установ або організацій, обраним до складу виборних профспілкових органів, гарантуються можливості для здійснення їх повноважень. Зміна умов трудового договору, оплати праці, притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньоюзгодою виборного органу, членами якого вони є. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що КП «Київпастранс»було порушено порядок притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. У даному випадку з наявних у розпорядженні суду письмових доказів убачається, що ОСОБА_1 є членом профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Вільної профспілки залізничників України у Куренівському ТРЕД(а.с.31). Разом з тим, відповідач всупереч вимогам трудового законодавства не отримав попередню згоду профспілкового комітету ПервинноїпрофспілковоїорганізаціїВільної профспілки залізничників України у Куренівському ТРЕД на притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Тому висновок районного суду про наявність правових підстав для скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень, накладених на ОСОБА_1 без попередньої згоди профспілкового комітету, відповідає обставинам справи та положенням трудового законодавства. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не заперечувала факти допущення нею порушень та ці порушення доводяться матеріалами справи, а тому відсутні підстави для скасування дисциплінарних стягнень колегія суддів відхиляє, оскільки власник або уповноважений ним орган має право притягнути працівника, який є членом виборного профспілкового органу, до дисциплінарної відповідальності лише за попередньою згодою такого органу, про що зазначено вище. Інших доводів щодо неправильності оскаржуваного рішення апеляційна скарга не містить. Ураховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку про те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення немає. Керуючись ст. ст. 367-368, 374-375, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Горбач Галини Валеріївни в інтересах Комунального підприємства «Київпастранс» залишити без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 10 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України та/або у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складений 17 березня 2021 року. Головуючий А. А. Пікуль Судді І. В. Іванова Т. О. Невідома