Постанова 4824 № 758/607/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №758/607/20 головуючий у І інстанції: Гребенюк В.В. провадження 22-ц/824/2916/2021 доповідач: Сліпченко О.І. ПОСТАНОВА Іменем України 16 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сліпченка О.І., суддів Сушко Л.П., Іванової І.В. за участю секретаря: Пітенко І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою комунального підприємства «Київпастранс» на рішення Подільського районного міста Києва від 11 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Київпастранс», про визнання незаконним і скасування наказу про дисциплінарне стягнення. Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд,- ВСТАНОВИВ: У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом, який обґрунтовано тим, що вона працює водієм тролейбуса у комунальному підприємстві «Київпастранс». Наказом в.о. директора Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо Карабчука Р.В. від 23 жовтня 2019 року № 158 їй було оголошено догану за порушення транспортної дисципліни та неналежне виконання вимог «Інструкції водія тролейбуса». Вказувала, що відсутні належні докази на підтвердження вчинення нею винного діяння, яке може бути підставою для оголошення догани. Просила визнати незаконним та скасувати пункт 1.3. наказу в.о. директора Куренівскього ТРЕД КП «Київпастранс» від 23 жовтня 2019 року про притягнення її до дисциплінарного стягнення. Рішенням Подільського районного міста Києва від 11 вересня 2020 року позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, яку обґрунтовано тим, що місцевий суд невірно з`ясував обставини справи, порушив норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що позивач неналежно виконувала свої трудові обов`язки, в зв`язку було накладено дисциплінарне стягнення. Вважає, що місячний строк передбачений законодавством позивачем не було пропущено, оскільки попередньо позивач звернувся до профспілкової організації, щодо надання згоди на застосування дисциплінарної міри впливу у вигляді догани, відповідь від якої надійшла 21 жовтня 2019 року, а наказ винесено 23 жовтня 2019 року. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що застосування дисциплінарного стягнення до неї здійснено без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема без згоди профспілкового органу та поза межами строку передбаченого ст. 148 КЗпП України, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає. У судовому засіданні ОСОБА_1 виступила проти задоволення апеляційної скарги. Інші належним чином повідомлені учасники справи не з`явились. У відповідності до вимог статті 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності. Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно вимог ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення відповідає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що накладення дисциплінарного стягнення на позивача з указаних в наказі підстав є необґрунтованим та здійснено поза межами місячного строку визначеного законодавством. Колегія суддів погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Пунктом 1.3. наказу Куренівського тролейбусного ремонтно-експлуатаційного депо від 23.10.2019 року № 158 позивачу, яка працює водієм тролейбуса, оголошено догану за порушення транспортної дисципліни та неналежне виконання вимог Інструкції водія тролейбуса: п. 6.11. Брати участь у зборі проїзної плати. Періодично (через 2-3 зупинки) нагадувати пасажирам про необхідність сплати за проїзд, а при відсутності кондуктора - інформувати пасажирів про можливість придбання талонів у водія, виключно на зупинках; п. 6.4. Культурно і ввічливо обслуговувати пасажирів (некоректна та агресивна поведінка по відношенню до пасажирів); п. 7.1. Водію забороняється відволікатись від сприйняття дорожньої обстановки і від керування тролейбусом будь-якими сторонніми заняттями (розмови, паління, приймання їжі, прослуховування радіопередач і магнітофонів) - гучне прослуховування музики під час слідування по маршруту (а.с. 14-15). Відповідно до службової записки від 30 вересня 2019 року, 20 вересня 2019 року надійшла письмова скарга пасажира ОСОБА_2 , яка поскаржилася на відмову позивачем брати плату за проїзд, у зв`язку з чим, за порушення водієм транспортної дисципліни, начальник відділу з експлуатації Степанова Н.В. запропонувала застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани (а.с. 16). Згідно з протоколом № 17 засідання комісії з безпеки дорожнього руху від 28 вересня 2019 року вказана комісія вирішила провести з позивачем виховну роботу та інструктивні бесіди, оголосити догану у вересні 2019 року (а.с. 19). Відповідно до скарги ОСОБА_2 від 20 вересня 2019 року, водій тролейбуса, бортовий номер НОМЕР_1 , відмовилася приймати від неї дріб`язок як оплату за проїзд (а.с. 20). Згідно з ч. 1 ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана. Відповідно до ч. 1 ст. 148 цього Кодексу дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення. Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку. Саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, за яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. Отже, при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з`ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності. Місцевий суд вірно зазначив, що посадовими особами відповідача не було надано належну оцінку доводам позивача щодо обставин відмови нею у прийнятті плати за проїзд, зокрема тому факту, що відповідно до правил дорожнього руху пасажирам забороняється під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в цьому, тому посадовими особами відповідача не було надано належну оцінку доводам позивача щодо обставин відмови нею у прийнятті плати за проїзд. А відтак, накладення дисциплінарного стягнення з указаних підстав є необґрунтованим. Колегія суддів зауважує, що наказ про накладення на позивачку дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема в ньому не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення нею трудових обов`язків. Посилання відповідача на те, що водію необхідно було не грубити пасажиру, а повідомити про можливість продажу квитка на зупинці тролейбуса, до уваги не приймаються, оскільки відповідачем вказані обставини достеменно з`ясовані не були. Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дисциплінарне стягнення за вказані порушення накладено поза межами місячного строку, який визначений ч. 1 ст. 148 КЗпП України, доводи апеляційної скарги вказаного не спростовують. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та прийшов до обґрунтованого висновку. Оскільки, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене судове рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу комунального підприємства «Київпастранс» залишити без задоволення. Рішення Подільського районного міста Києва від 11 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 16 лютого 2020 року. Головуючий Судді: