Постанова Київський апеляційний суд № 761/40889/19

Київський апеляційний суд Провадження № 33/824/4731/2019 Єдиний унікальний № 752/21486/20 Категорія: ст.ст. 122-4, 124 КУпАП Головуючий в суді першої інстанції: Пономаренко Н.В. Доповідач: Гладій С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 грудня 2020 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Гладій С.В., за участі ОСОБА_1 , захисника останнього - адвоката Лукашенко С.П., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , - В С Т А Н О В И В: Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, та на нього, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень. Відповідно до постанови суду, 21 серпня 2019 року о 21 год. 30 хв. в м. Києві на вул. Хрещатик, 1/2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам руху при перестроюванні, здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався у сусідній смузі праворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП. Крім того, відповідно до постанови суду, 21 серпня 2019 року, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухаючись в м. Києві на вул. Хрещатик, 1/2, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце події. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, вважаючи його необґрунтованим та таким, що постановлене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року щодо нього скасувати, ухвалити нову, якою закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП. Крім того, в апеляційній скарзі висвітлено прохання про направлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення до Управління патрульної поліції в м. Києві для складання протоколу стосовно ОСОБА_2 за порушення останнім п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.4. 13.1 Правил дорожнього руху України. ОСОБА_1 вважає, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про його причетність до даної дорожньо-транспортній пригоди, оскільки він не має відношення до неї, Правил дорожнього руху він не порушував, місце ДТП не залишав. Вважає, що відеозапис досліджуваних подій підтверджує, що саме водій автомобіля «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в першій смузі руху дуже близько до другої, і на повороті не повертав, згідно дорожньої розмітки, а рухався прямо та в`їжджав під кутом в другу смугу. Не згоден ОСОБА_1 і з схемою ДТП, оскільки на ній невірно відображено перехрестя, розташування та розміри, не відображена розмітка, дорожні знаки тощо. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та в його інтересах захисника Лукашенка С.П. на підтримку доводів апеляційної скарги, які просили задовольнити її з наведених в ній підстав, вивчивши матеріали справи, переглянувши відеозапис, дослідивши доводи апеляційної скарги, слід прийти до наступних висновків. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. З матеріалів справи стосовно ОСОБА_1 вбачається, що наведені вимоги закону суддею Шевченківського районного суду м. Києва під час її розгляду були дотримані. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.10 (а), 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.ст. 124, 122-4 КУпАП - є законним та обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам події та підтверджений матеріалами справи про адміністративне правопорушення, у тому числі поясненнями учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 , схемою ДТП, відеозаписом досліджуваних подій. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 254042 від 15 жовтня 2019 року, 21 серпня 2019 року о 21 год. 30 хв. в м. Києві на вул. Хрещатик, 1/2, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкоди іншим учасникам руху, при перестроюванні здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в сусідній смузі праворуч. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим порушив п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 3). В цей же день, був складений другий протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 254041 стосовно ОСОБА_1 , який, в порушення п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, будучи причетним до дорожньо-транспортної пригоди, залишив місце пригоди (а.с. 2). Вказані протоколи за своїм змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та складені, в силу ст. 255 КУпАП, уповноваженою на те особою, а саме - т.в.о.ст.інспектора ВРОМДТП УПП в м. Києві ДПП старшим сержантом поліції Мінєєвим А.В. Як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що при досліджуваних обставинах - 21 серпня 2019 року у вечірній час він, керуючи автомобілем «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в другій смузі руху від тротуару по вул. Хрещатик в м. Києві. Перед поворотом направо на вул. Грушевського включив покажчик правого повороту. В цей час автомобіль «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , рухався в правій смузі руху, з якої дозволений поворот лише направо, але дуже близько до лівої смуги руху, при цьому відстань його автомобіля до бордюру була близько 1,5 метра. Доводи ОСОБА_1 про те, що він, за досліджуваних обставин був впевнений у безпечності свого маневру та непричетності до вказаної дорожньо-транспортної пригоди - спростовуються сукупністю досліджених доказів. Так, відповідно до пояснень іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 , наданих останнім як на місці події, так і в судовому засіданні суду першої інстанції, вбачається, що він, керуючи автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , 21 серпня 2019 року о 21 год. 30 хв., рухався в правій смузі руху по вул. Хрещатик в м. Києві. При під`їзді до перехрестя з вул. Грушевського, автомобіль «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , різко повернув направо та в`їхав в «карман», який передбачав поворот саме з його- ОСОБА_2 смуги руху. Під час повороту направо автомобіль «Audi» задньою правою частиною здійснив пошкодження його автомобіля і, не зупинившись, покинув місце ДТП. ОСОБА_2 в суд апеляційної інстанції не з`явився, проте на електрону адресу суду надіслав додаткові письмові пояснення щодо фактичних обставин справи з викладенням своєї позиції щодо ґрунтовності висновків суду першої інстанції. В суді апеляційної інстанції був переглянутий відеозапис подій, який також був предметом дослідження і судом першої інстанції, та фотознімки, надані ОСОБА_2 , відповідно до яких вбачається наступне: - на стоп-кадрі 21:28:14 зафіксовано початок маневру транспортного засобу «Audi» в крайню праву смугу руху; - на стоп-кадрі 21:28:15 - внаслідок перестроювання, автомобіль «Audi» створює аварійну ситуацію; - на стоп-кадрі 21:28:16 зафіксований момент зіткнення транспортних засобів, при цьому автомобіль «Toyota» знаходиться у безпосередній близькості до правого бордюру, а автомобіль «Audi» знаходиться в полосі руху транспортного засобу «Toyota». На цьому ж відеозапису зафіксовано зменшення швидкості автомобіля «Audi» після ДТП та залишення місця події. Дослідивши відеозапис та фотознімки до нього, суд першої інстанції ґрунтовно прийшов до висновку про порушення ОСОБА_1 п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим настали наслідки у виді події дорожньо-транспортної пригоди та механічних пошкоджень транспортних засобів. Доводи апеляційної скарги щодо винесення постанови без з`ясування всіх обставин ДТП не ґрунтуються на матеріалах справи, так як обставини дорожньо-транспортної пригоди суддею були досліджені з достатньою повнотою, в тому числі і відеозапис досліджуваних подій, з якого вбачається, що водій автомобіля «Audi», д.н.з. НОМЕР_1 , перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху при перестроюванні здійснив зіткнення з автомобілем «Toyota», д.н.з. НОМЕР_2 , що рухався в сусідній правій смузі руху і, в порушення п. 2.10 (а) Правил дорожнього руху України, якими регламентовано, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб на місці пригоди - зупинився та, в послідуючому вчинив правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, оскільки залишив місце події. Посилання ОСОБА_1 на те, що при розгляді справи судом не було досліджено та не надано належної оцінки схемі ДТП, на якій невірно відображено перехрестя, розташування та розміри, не відображена розмітка, дорожні знаки, то вони не є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки докази щодо встановлення наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінюються судом та ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні обставин справи в їх сукупності, і розбіжність у відображенні місця зіткнення транспортних засобів, яка, на переконання ОСОБА_1 , не відповідає даним відеозапису, за встановлених обставин не впливає на доведення винуватості останнього у порушенні Правил дорожнього руху України. Також, що не заслуговують на увагу і спростовуються матеріалами адміністративної справи, є доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 в результаті чого і сталася дорожньо-транспортна пригода. При цьому слід вказати, що працівники поліції, дослідивши механізм ДТП за версією водія ОСОБА_2 знайшли її переконливою і протокол про адміністративне правопорушення стосовно останнього працівниками патрульної поліції - не складався. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги висновок експертного дослідження № 68/20 від 31 липня 2020 року судового експерта Скорохода К.М., оскільки таке дослідження не в повній мірі узгоджується з відеозаписом досліджуваних подій дорожньо-транспортної пригоди та наданим фотознімкам іншим учасником пригоди. Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясував всі обставини події, дав належну оцінку усім зібраним по справі доказам та прийшов до обґрунтованих висновків щодо винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п.п. 2.10 (а), 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. За викладеним, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Накладене на ОСОБА_1 за ст. 124, 122-4 КУпАП адміністративне стягнення у виді штрафу, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, - відповідає меті адміністративного стягнення та загальним засадам його накладення, як те регламентують положення ст. 33 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 21 листопада 2019 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, та на нього, з урахуванням положень ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду С.В.Гладій