Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 825/3763/15-а

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/3763/15-а Суддя (судді) першої інстанції: Падій В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Коротких А.Ю., Єгорової Н.М. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія "В.А.Т.- Прилуки" до Північної митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів і карток відмови, В С Т А Н О В И В : Приватне акціонерне товариство "А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» звернулося до суду з адміністративним позовом до Північної митниці Держмитслужби, в якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 03.06.2015 №102040000/2015/000165/1; від 08.06.2015 №102040000/2015/000169/1; від 15.06.2015 №102040000/2015/000176/1; від 16.06.2015 №102040000/2015/000179/1; від 22.06.2015 №102040000/2015/000186/1; від 23.06.2015 №102040000/2015/000187/1; від 30.06.2015 №102040000/2015/000193/1; від 16.07.2015 №102040000/2015/000214/1; від 23.07.2015 №102040000/2015/000219/1; - скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05169; №102040000/2015/05173; №102040000/2015/05180; №102040000/2015/05182; №102040000/2015/05189; №102040000/2015/05190; №102040000/2015/05196; №102040000/2015/05217; №102040000/2015/05222. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 позов задоволено повністю. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 апеляційну скаргу Чернігівської митниці ДФС задоволено; скасовано постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. Постановою Верховного Суду від 28.02.2020 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» задоволено частково; постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що у вказаній справі ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції належним чином не з`ясували обставини щодо надання позивачем повного пакету витребуваних органом доходів і зборів документів на підтвердження ціни контракту. Також, ВС вказував, що судами не надано належної правової оцінки твердженню Чернігівської митниці ДФС про пов`язаність між собою сторін зовнішньоекономічного контракту. За наслідками нового розгляду рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення повно, всебічно та об`єктивно з`ясував обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому рішення є законним та обґрунтованим. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно скасувати, з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» (покупець) та компанією American Tobаcco (Supply Chain WE) Limited укладено контракт від 06 грудня 2010 року № 001/11, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує ароматизатори та соуси для виробництва сигарет. Товари та їхня кількість повинні бути узгодженні в додатках. Продавець здійснює поставку на умовах DDU Прилуки. 19 вересня 2012 року сторони внесли зміни до контракту в частині предмету, відповідно до нових умов продавець продає, а покупець купує ароматизатори, соуси, тютюнову сировину та фільтропалочки для виробництва сигарет в кількості, асортименті, що вказані в додатках до контракту, які є невід`ємною частинами даного контракту. Згідно з додатковим договором від 30 березня 2015 року № 17 до контракту від 06 грудня 2010 року № 001/11 сторонами змінено умови поставки. Зокрема зазначено, що постачання товарів буде здійснюватися на умовах DAP (згідно Інкотермс 2010) у м. Прилуки; всі ризики на товар переходять до покупця відповідно до умов DAP; право власності на товар переходить до покупця в момент відпуску товару зі складу продавця (під яким розуміється момент передачі товару від продавця перевізнику). Дата відпуску товару зазначається у документах на перевезення. Також між сторонами укладено додатки, відповідно до яких узгоджено найменування, кількість, одиницю виміру товару. У період червень - липень 2015 року на виконання зовнішньоекономічного договору позивачем на митну територію України ввезено товар, у зв`язку з чим з метою його митного оформлення подано наступні митні декларації: - від 03 червня 2015 року № 102040000.2015.045882 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108x20.80_0360_00000_TRNTCN_F320_ЕХ у кількості 9058,500 тис. шт, на загальну суму 27 084,92 євро; - від 08 червня 2015 року № 102040000.2015.045908 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108х20.80_0480_00000_TRNTCN_F322_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт, на загальну суму 46 379,53 євро; - від 15 червня 2015 року № 102040000.2015.045951 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108х20.80_0360_00000_TRNTCN_F320_ЕХ, у кількості 4666,500 тис. шт, на загальну суму 13 952,84 євро; - від 16 червня 2015 року № 102040000.2015.045959 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108х20.80_0360_00000_TRNTCN _ F320_ЕХ, у кількості 3294,000 тис. шт, на загальну суму 9849,06 євро; - від 22 червня 2015 року № 102040000.2015.045992 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички, діаметром 6,62 мм SMR_108x20.80_0480_00000_TRNTCN_ F322_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт, на загальну суму 46 379,53 євро; - від 23 червня 2015 року № 102040000.2015.045999 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички 6,62 мм SMR_108x20.80_0360_00000 _TRCTDO_F068_ЕХ, у кількості 3843,000 тис. шт, на загальну суму 20 752,20 євро; - від 30 червня 2015 року № 102040000.2015.046023 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички 6,62 мм SMR_108х20.80_0360_00000 _TRNTCN_F320_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт, на загальну суму 27 084,92 євро; - від 16 липня 2015 року № 102040000.2015.046154 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички 6,62 мм SMR_108x20.80_0360_00000_ TRNTCN_F320_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт, на загальну суму 27 084,92 євро; - від 23 липня 2015 року № 102040000.2015.046199 на товар - фільтропалички для виробництва сигарет (трубки з волокон ацетату целюлози з вкрапленням активного вугілля, вкриті сигаретним папером) потрійні вугільні фільтропалички 6,62 мм SMR_108x20.80_0480_00000_ TRNTCN_F322_ЕХ, у кількості 9058,500 тис. шт, на загальну суму 46 379,53 євро. На підтвердження заявленої митної вартості товарів позивач разом із митними деклараціями подав наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 06 грудня 2010 року № 001/11 з додатками № 57, № 59, додатковим договором № 17 та змінами; рахунки - фактури (інвойс) з перекладом; міжнародні автомобільні накладні (CMR); повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на час митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за ідентичні товари; інші додаткові документи, що супроводжували поставку товару: пакувальні листи, документи санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю. Додатково декларант подав митному органу лист-калькуляцію та експертні висновки від 11 березня 2015 року № ПК-37 та від 17 лютого 2015 року № ПК-26. У деклараціях митної вартості Товариство зазначило про пов`язаність з продавцем; митну вартість імпортованих товарів декларант визначив із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору). За результатами дослідження поданих до митного оформлення документів та проведення консультацій із декларантом Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів: - від 03 червня 2015 року № 102040000/2015/000165/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 27 084,92 євро до 105 673,50 євро; - від 08 червня 2015 року № 102040000/2015/000169/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 46 379,53 євро до 103 892,75 євро; - від 15 червня 2015 року № 102040000/2015/000176/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 13 952,84 євро до 60 039,52 євро; - від 16 червня 2015 року № 102040000/2015/000179/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 9849,06 євро до 42 380,83 євро; - від 22 червня 2015 року № 102040000/2015/000186/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 46 379,53 євро до 116 547,30 євро; - від 23 червня 2015 року № 102040000/2015/000187/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 20 752,20 євро до 49 444,31 євро; - від 30 червня 2015 року № 102040000/2015/000193/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 27 084,92 євро до 116 547,30 євро; - від 16 липня 2015 року № 102040000/2015/000214/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 27 084,92 євро до 116 547,30 євро; - від 23 липня 2015 року № 102040000/2015/000219/1, згідно з яким скориговано митну вартість товару з 46 379,53 євро до 116 547,30 євро. Підставами для прийняття вищевказаних актів індивідуальної дії, за доводами митного органу, послугувало наступне: - продавець та покупець пов`язані між собою, а для перевірки відсутності впливу взаємозв`язку на заявлену декларантом митну вартість потрібно надати розрахунок ціни (калькуляцію) відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 53 МК України; - копії митних декларацій країни відправлення не містять цінової інформації про товари; - у листі-калькуляції постачальника відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру, лист-калькуляція наданий не виробником товару, а продавцем - стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), що є пов`язаним з покупцем; - експертні висновки від 17.02.2015 № ПК-26, від 11.03.2015 № ПК-37 ґрунтуються на даних листів-калькуляцій постачальника, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів. Також відповідачем були складені картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №102040000/2015/05169; №102040000/2015/05173; №102040000/2015/05180; №102040000/2015/05182; №102040000/2015/05189; №102040000/2015/05190; №102040000/2015/05196; №102040000/2015/05217; №102040000/2015/05222. Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. У відповідності до частини третьої статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, які як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до частин першої та другої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Пунктом 2 частини п`ятої вказаної статті Митного кодексу України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Згідно частини четвертої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України). Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України). Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. В даному випадку, як було зазначено вище, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товару, що імпортувався позивачем, та при проведенні аналізу поданих до митного оформлення документів було встановлено, що наявна у електронному виді копія митної декларації країни відправлення не містить цінової інформації про товари; в наявному у електронному вигляді листі-калькуляції постачальника відсутній повний опис товару, інформація щодо одиниці виміру; поданий лист-калькуляція наданий не виробником товару, а продавцем - стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), що є пов`язаним з покупцем; за даними, що заявляє декларант у митній декларації, сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) пов`язані між собою, але перевірити документально відсутність впливу взаємозв`язку на ціну не можливо; наявні у електронному виді експертні висновки ґрунтуються на документах, які надавались при митному оформленні товарів; при проведенні експертного дослідження експертом використовувалась цінова інформація з листа-калькуляції постачальника, що не дає змоги в повній мірі проаналізувати ціноутворення товарів, що імпортуються на митну територію України щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та перевірити достовірність заявленої митної вартості товарів (даний висновок не містить посилань щодо використаних джерел отримання інформації, включаючи джерела Інтернет ресурсів, вартісних показників сировинних матеріалів, виробничих витрат та інших вартісних складових на задекларований товар). З матеріалів справи вбачається, що до декларацій позивачем додавалися наступні документи: зовнішньоекономічний договір від 06 грудня 2010 року № 001/11 з додатками № 57, № 59, додатковим договором № 17 та змінами; рахунки - фактури (інвойс) з перекладом; міжнародні автомобільні накладні (CMR); повідомлення головного бухгалтера щодо відсутності на час митного оформлення оприбуткування товару та оплати за нього та надання інформації щодо оплати за ідентичні товари; інші додаткові документи, що супроводжували поставку товару: пакувальні листи, документи санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю; лист-калькуляцію та експертні висновки від 11 березня 2015 року № ПК-37 та від 17 лютого 2015 року № ПК-26. Колегія суддів вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 МК України. Слід зазначити, що навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.01.2019 року у справі № 815/5398/17 та від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17. У постановах від 20.02.2018 р. у справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 р. у справі № 826/8797/16 Верховний Суд зазначив, що ненадання повного пакету документів може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість. В даному випадку відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за нього. Згідно ч.4, 5 ст. 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. У ч.10 ст. 58 Митного кодексу України зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються інші витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, про неналежність як доказу експертних висновків від 11 березня 2015 року № ПК-37 та від 17 лютого 2015 року № ПК-26 та необхідність подання позивачем прайс-листа саме виробника товару, а не його постачальника, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на наступне. Так, по-перше, в силу вимог Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Чернігівська регіональна торгово-промислова палата є спеціалізованою організацією, яка має встановлені законом повноваження проводити експертизи вартості товарів та складати про це висновки, а відтак посилання апелянта на зауваження до експертних висновків, стосовно відсутності в них інформації щодо використаних джерел інтернет ресурсів та неналежності їх обґрунтування, є безпідставним. Щодо подання декларантом прас-листа постачальника товару, а не виробника, слід зазначити, що прайс-лист виробника товару не має імперативного характеру та не є документом, що підтверджує митну вартість товару, і за наявності його у декларанта може прийматися митними органами лише до уваги як додаткове джерело інформації для прийняття рішення щодо правильності визначення митної вартості. Прайс-лист є документом довільної форми, що має додатково-інформаційний характер, а тому відповідач безпідставно посилається на неподання прайс-листу саме виробника та на неповноту відомостей поданого прайс-листу, обґрунтовуючи неможливість визначення митної вартості за ціною договору. Окрім того, ст.53 МК України передбачено, що обов`язок декларанта надати на вимогу податкового органу прайс-лист виробника ставиться у залежність від фізичної наявності у декларанта такого прайс-листа, а отже, його відсутність не може бути правомірним обґрунтуванням коригування митної вартості товарів та підставою для відмови в митному оформленні імпортованих товарів. Повний опис товару та одиниця виміру визначені в наданому до митного органу контракті і зазначення лише номеру (маркування) товару в прайс-листі, є достатнім для ідентифікації товару, а тому висновок відповідача в даному випадку є безпідставним. Також, направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що судами не надано належної правової оцінки твердженню Чернігівської митниці ДФС про пов`язаність між собою сторін зовнішньоекономічного контракту. З матеріалів справи вбачається, що митні декларації містять інформацію про те, що Покупець ПАТ «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.-Прилуки» та продавець Бритіш Американ Тобакко (GLP) Лімітед є пов`язаними особами. Відповідно до частин 12-14 статті 58 Митного кодексу України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку органу доходів і зборів необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. З аналізу вказаних правових норм вбачається, що законодавець покладає саме на орган доходів та зборів обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару. Так як відповідачем не було надано належного письмового обґрунтування впливу взаємозв`язку між позивачем та продавцем на вартість товару (ч. 13 ст. 58 Митного кодексу України), слід вважати, що такі відносини не вплинули на вартість товару. Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. В даному випадку відповідачем не доведено, що подані позивачем документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значенні складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Крім того, відповідач не обґрунтував та не довів неможливості визначення митної вартості за ціною контракту та неможливості її визначення за жодним методом, що передує резервному. У разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися. Оскільки в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості такі дані відсутні, колегія суддів вважає, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Доводи апеляційної скарги позивача є суттєвими і свідчать про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та невірне застосування ним норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч.1,2 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. З матеріалів справи вбачається, що при Чернігівського окружного адміністративного суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 21924 грн., що підтверджується платіжним дорученням №423 від 30.11.2015, за подання касаційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26308,80 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 541 від 26.05.2016, за подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір у розмірі 32886 грн., що підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 60376 від 29.10.2020. Колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесених позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в загальному розмірі 81118,80 грн. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки»- задовольнити. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т.- Прилуки» задовольнити повністю. Визнати протиправними та скасувати рішення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про коригування митної вартості товарів від 03.06.2015 №102040000/2015/000165/1; від 08.06.2015 №102040000/2015/000169/1; від 15.06.2015 №102040000/2015/000176/1; від 16.06.2015 №102040000/2015/000179/1; від 22.06.2015 №102040000/2015/000186/1; від 23.06.2015 №102040000/2015/000187/1; від 30.06.2015 №102040000/2015/000193/1; від 16.07.2015 №102040000/2015/000214/1; від 23.07.2015 №102040000/2015/000219/1. Скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Митного поста «Прилуки» Чернігівської митниці Державної фіскальної служби №102040000/2015/05169; №102040000/2015/05173; №102040000/2015/05180; №102040000/2015/05182; №102040000/2015/05189; №102040000/2015/05190; №102040000/2015/05196; №102040000/2015/05217; №102040000/2015/05222. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «А/Т тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» за рахунок бюджетних асигнувань Північної митниці Держмитслужби судовий збір у загальному розмірі 81118,80 грн. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови виготовлено 17.03.2021. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: Н.М. Єгорова А.Ю. Коротких