Постанова 4855 № 320/7966/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/7966/20 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Вінокурової І.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОГРАЙТЕН" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОГРАЙТЕН" до Управління Держпраці у Тернопільській області, Головного державного інспектора Управління Держпраці у Тернопільській області Маліновського Івана Миколайовича про визнання протиправним та скасування припису, ВСТАНОВИВ До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ЙОГРАЙТЕН" (далі - ТОВ "ЙОГРАЙТЕН", позивач) з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Тернопільській області (далі - відповідач), Головного державного інспектора Управління Держпраці у Тернопільській області Маліновського І.М. (далі - відповідач-1) про визнання протиправним та скасування припису, в якому просило визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - Припис №23/147/19/20 від 27.08.2020 року Головного державного інспектора Управління Держпраці у Тернопільській області Маліновського І.М. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позапланова перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для скасування акта індивідуальної дії, прийнятого за її результатами. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити. На думку апелянта суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач зокрема зазначає, що позапланова перевірка проведена відповідачем за відсутності на те визначених законом підстав. Так, згідно з дорученням прем`єр-міністра України перевірці дотримання вимог законодавства у сфері охорони праці, техногенної та пожежної безпеки підлягають лише ті підприємства зберігають аміачну селітру насипом. Водночас скаржник зазначає, що станом день складання акта перевірки, аміачна селітра на зберіганні в приміщеннях підприємства була відсутня, що прямо зафіксовано в акті перевірки, а тому перевірка позивача проведена безпідставно. Також апелянт зазначає, що відповідно до доручення, яке стало підставою для видачі наказу про перевірку, предметом контролю з боку відповідача повинна бути аміачна селітра та у разі її наявності порядок її зберігання. У даному випадку, на думку позивача, відповідач під час проведення перевірки, переконавшись у відсутності на складах та у приміщення аміачної селітри не мав права продовжувати перевірку та фіксувати будь-які інші порушення. Окрім цього скаржник зазначає, що відзив на позовну заяву стосується іншого ніж того на підставі якого було видано оскаржуваний припис, акта перевірки, а саме №14/147/19/20 від 27.08.2020, відтак відсутність відзиву на позовну заяву позивача про скасування припису №23/147/19/20 від 27.08.2020 необхідно розцінювати яки визнання позовних вимог, чого суд першої інстанції, в порушення ЦПК України не зробив. На переконання позивача, суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про те, що ТОВ "ЙОГРАЙТЕН" погодився з установленими під час перевірки порушеннями, так як акт перевірки було підписано без зауважень, оскільки підпис директора Рогава О.Р. є лише підтвердження отримання такого акту. Водночас зазначене судом першої інстанції під час розгляду справи враховано не було, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення, яке підлягає скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягає на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2020 залишити без змін. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що з метою виконання доручення Прем`єр-міністра України від 06.08.2020 №33547/0/1-20 та доручення т.в.о. голови Державної служби України з питань праці від 11.08.2020 № Д - 300/1/4.3 - 20, в межах наданих повноважень, відповідно до наказу Управління від 18.08.2020 №650 Про проведення позапланової перевірки ТОВ „Йограйген" направлення на проведення перевірки від 18.08.2020 № 233, головними державними інспекторами відділу нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні, котлонагляді та на виробництвах і об`єктах підвищеної небезпеки Маліновським І.М. , ОСОБА_2 з 25.08.2020 по 27.08.2020 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці у ТОВ «Йограйген». За результатами перевірки головним державним інспектором Маліновським І.М. складено акт перевірки суб`єкта господарювання від 27.08.2020 №23/147/19/20 та винесено припис від 27.08.2020 №23/147/19/20. Не погоджуючись із зазначеним приписом, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - Закон №877). Відповідно до частини другої статті 4 Закону України "Про охорону праці" від 14.10.1992 №2694-XII (далі - Закон №2694) державна політика в галузі охорони праці базується на принципах: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; комплексного розв`язання завдань охорони праці на основі загальнодержавної, галузевих, регіональних програм з цього питання та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони довкілля; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності, тощо. Згідно зі статтею 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. За змістом статті 31 Закону №2694 державне управління охороною праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Відповідно до частини першої статті 38 Закону №2694 державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Стаття 39 Закону №2694 установлено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право зокрема: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки. Відповідно до пункту 1 Положення Про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Згідно з пунктами 2,3 Положення №96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Відповідно до пункту 1 Положення про Управління Держпраці у Тернопільській області (дані - Управління), затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року №84 у новій редакції, передбачено, що Управління є територіальним органом, який діє у складі Державної служби України з питань праці та їй підпорядковується. Згідно з частиною першою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є зокрема доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Відповідно до частин першої та другої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. За змістом частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Згідно з частиною першою статті 8 Закону №877-V орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право, зокрема надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків. За змістом частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис - це обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку. З аналізу зазначеного вбачається, що відповідні територіальні органи Державної служби України з питань праці здійснюють заходи державного контролю, зокрема шляхом проведення позапланових перевірок суб`єктів господарювання на предмет додержанням ними законів та інших нормативно-правових актів у сфері охорони праці, а у випадку виявлення порушень виносять відповідні приписи з вимогою про їхнє усунення. У свою чергу, законом визначено вичерпний перелік підстав для здійснення таких перевірок, за відсутності яких проведення позапланової перевірки не допускається. Як убачається з матеріалів справи підставою для видачі наказу про проведення позапланової перевірки позивача слугувало доручення Прем`єр-міністра України від 06.08.2020 №33547/0/1-20 про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони праці, техногенної та пожежної безпеки суб`єктами господарювання, які зберігають аміачну селітру насипом для застосування на підприємствах будь-якої галузі, а також використовують її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідкісних мінеральних добрив. У своїй апеляційній скарзі позивач зазначає, що станом на час проведення перевірки у нього на зберіганні аміачна селітра була відсутня, а тому у відповідача не було законних підстав для здійснення перевірки. Водночас як убачається з вказаного доручення, об`єктами перевірки є саме суб`єкти господарювання під час діяльності яких, вони зберігають аміачну селітру на своїх підприємствах або використовують її для виготовлення мінеральних добрив чи у інший спосіб. Таким чином, перевірці підлягають усі підприємства, які згідно з видами своєї діяльності можуть використовувати аміачну селітру, незалежно від того чи вона знаходиться або використовується таким суб`єктом під час проведення його перевірки. Як установлено судом першої інстанції, видами діяльності ТОВ „Йограйген" згідно витягу з єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб підприємців є: 52.10 Складське господарство (основний); 20.15 Виробництво добрив і азотних сполук; 20.20 Виробництво пестицидів та іншої агрохімічної продукції; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устатковання; 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткований та товарів, н. в. і. у.; 82.92 Пакування; 84.21 Міжнародна діяльність; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52,29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна; 68.20 Надання в оренду Й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки. Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що, враховуючи види діяльності ТОВ „Йограйген", у відповідача були наявні законні підстави для проведення позапланової перевірки цього підприємства на підставі указаного доручення уряду. Указане спростовує доводи апеляційної скарги щодо проведення перевірки за відсутності на те законних підстав. Також колегія суддів критично ставиться до доводів скаржника з приводу порушення відповідачем вимог закону, а саме виходу за межі предмету перевірки, у зв`язку із тим, що на час її проведення, аміачна селітра на підприємстві не зберігалася, оскільки предметом перевірки є саме дотримання законодавства у сфері охорони праці суб`єктами господарювання, які використовують у своїй діяльності або зберігають таку хімічну речовину, а не сам факт її зберігання на момент здійснення перевірки. Щодо наявності підстав для винесення оскаржуваного припису, необхідно зазначити наступне. Положенням статей 7,8 Закону №877-V передбачено, що за результатами проведення перевірки посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт у якому серед іншого зазначає детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Як убачається з матеріалів справи, за результатами перевірки складено Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта), а саме складських приміщень зберігання аміачної селітри виробничої бази ТОВ «Йограйтен» від 27.08.2020 №23/147/19/20, у якому зафіксовані порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, зокрема: 1) не проведена ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин, що ( порушення статті 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» № 762-IV від 05.03.2003; 2) не затверджена схема руху роботодавцем, транспортних засобів у місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, що є порушенням п. 10.1.4 НПАОП0.00-1.44-09 Правил охорони праці при переробці га зберіганні аміачної селітри насипом; 3) на складі не вивішена інформаційна картка, яка містить інформацію про пожежну безпеку аміачної селітри, що і порушенням п. 7.1.6 НПАОП 0.00-1.44-09 Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом. Указаний акт складений та підписаний головним державним інспектором Маліновським І.М. На підставі вказаного акта головним державним інспектором Маліновським І.М. винесено припис від 27.08.2020 №23/147/19/20 з вимогою усунення, виявлених під час перевірки та зазначених в акті від 27.08.2020 №23/147/19/20 порушень. Ураховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що у зв`язку із виявленими під час перевірки порушенням у державного інспектора були наявні підстави для винесення вказаного припису. При цьому матеріали справи, доказів, які б спростовували факт наявності вказаних порушень законодавства у сфері охорони праці, техногенної та пожежної безпеки не містять. Водночас позиція позивача щодо незгоди з винесенням оскаржуваного припису, зводиться до надання оцінки наявності підстав для проведення позапланової перевірки підприємства та порушень допущених під час її здійснення, однак жодним чином не стосується факту існування самих порушень. Зазначене на думку колегії суддів підтверджує висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування, оскаржуваного позивачем розпорядчого акта відповідача. Також в матеріалах справи наявний Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта), а саме виробничої дільниці виробничої бази ТОВ «Йограйтен» від 27.08.2020 №30/153/19/20, у якому зафіксовані порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, зокрема: 1) виявлені у процесі експлуатації і огляду неполадки, а також проведені ремонтні роботи не відмічаються у журналі обліку конвеєрів, що є порушенням гі. 8.3.25 НПАОП 0.00-1.44-09 Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом; 2) біля робочих місць не розміщенні таблички, які пояснюють значення засобів сигналізації, що використовуються і режим керування конвеєром, що є порушенням и. 8.3.20 НПАОП 0.00-1.44-09 Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом. Указаний акт складений та підписаний головним державним інспектором Савчуком О.П. Окрім цього матеріали справи містять Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта), а саме складських приміщень зберігання аміачної селітри та виробничої дільниці виробничої бази ТОВ «Йограйтен» від 27.08.2020 №14/147/19/20, у якому зафіксовані порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки, зокрема: 1) не проведена ідентифікація об`єкта підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин, що ( порушення статті 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» № 762-IV від 05.03.2003; 2) не затверджена схема руху роботодавцем, транспортних засобів у місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, що є порушенням п. 10.1.4 НПАОП0.00-1.44-09 Правил охорони праці при переробці га зберіганні аміачної селітри насипом; 3) на складі не вивішена інформаційна картка, яка містить інформацію про пожежну безпеку аміачної селітри, що і порушенням п. 7.1.6 НПАОП 0.00-1.44-09 Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом. 4) виявлені у процесі експлуатації і огляду неполадки, а також проведені ремонтні роботи не відмічаються у журналі обліку конвеєрів, що є порушенням гі. 8.3.25 НПАОП 0.00-1.44-09 Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом; 5) біля робочих місць не розміщенні таблички, які пояснюють значення засобів сигналізації, що використовуються і режим керування конвеєром, що є порушенням и. 8.3.20 НПАОП 0.00-1.44-09 Правил охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом. Указаний акт складений та підписаний головними державними інспекторами Маліновським І.М. та Савчуком О.П. З указаного вбачається, що перевірка складських приміщень зберігання аміачної селітри та виробничої дільниці виробничої бази ТОВ «Йограйтен» державними інспекторами проводилася окремо, що підтверджується відповідними актами кожного інспектора згідно яких зафіксовано 3 та 2 порушення відповідно. На основі цих актів посадовими особами Управління Держпраці було складено один загальний акт перевірки, яким зафіксовано загалом 5 порушень позивачем законодавства у сфері охорони праці, техногенної та пожежної безпеки. Колегія суддів звертає увагу позивача, що зазначені акти містять інформацію про одні і ті ж порушення, виявлені державними інспекторами під час перевірки та зведені в один загальний акт перевірки, на підставі якого інспекторами Маліновським І.М. та Савчуком О.П. винесено припис від 27.08.2020 №14/147/19/20 з вимогою про усунення 5 порушень зафіксованих у акті перевірки від 27.08.2020 №14/147/19/20. Отже, безпідставними є доводи в апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції порушено вимоги процесуального закону та не надано оцінки безпосередньому предмету спору в цій справі - акту 27.08.2020 №23/147/19/20 та зазначеним у ньому порушенням, водночас припис від 27.08.2020 №14/147/19/20 позивачем у межах цієї справи не оскаржується. Посилання позивача в апеляційній скарзі на необізнаність із наявністю трьох актів та припису від 27.08.2020 №14/147/19/20 колегія суддів відхиляє, оскільки з наявних у матеріалах справи їхніх копій убачається факт підписання цих актів (без заперечень) начальником виробничої бази Свєтюхою О.М. та підписом ОСОБА_3 про отримання поштою актів зазначеного припису. За огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за встановлених обставин відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог. Водночас апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом оцінки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення такого аргументу. Ураховуючи викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що окружним адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЙОГРАЙТЕН" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2020 року - без змін. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О.Лічевецький Суддя В.П.Мельничук Суддя О.М.Оксененко