Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/9029/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 серпня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/9029/20 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача - Турецької І. О., суддів - Стас Л. В., Шеметенко Л. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Черепанова Олександра Вікторовича, подану в інтересах Фермерського господарства «Златов Ігор Васильович» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі за позовом Головного управління Держпраці в Одеській області до Фермерського господарства «Златов Ігор Васильович» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У вересня 2020 року Головне управління Держпраці в Одеській області (далі - ГУ Держпраці в Одеській області) звернулося до суду першої інстанції з позовом в якому просило застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Фермерського господарства «Златов Ігор Васильович» (далі - ФГ «Златов Ігор Васильович»), шляхом зобов`язання негайно зупинити роботи зі зберігання аміачної селітри у складському приміщенні - П, за адресою: Одеська область, Саратський район, селище міського типу Сарата, вулиця Промзона, буд. 4 «Б», з метою недопущення спричинення шкоди життю та здоров`ю людей. Обґрунтовуючи заявлені вимоги ГУ Держпраці в Одеській області зазначило про виявлення під час проведення позапланової перевірки відповідача п`ять порушень законодавства у сфері охорони праці, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Ураховуючи приписи статті 3 Конституції України, де закріплено, що людина, її життя і здоров`я, визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, позивач просить суд негайно зупинити роботи ФГ «Златов Ігор Васильович» щодо зберігання аміачної селітри у складському приміщенні. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) позов ГУ Держпраці в Одеській області задоволено. Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав обгрнутованою позицію органу державного нагляду (контролю) про виявлення у відповідача, при зберіганні аміачної селітри у складському приміщенні порушень, котрі створюють загрозу життю, та здоров`ю людей. Суд першої інстанції відхиляючи доводи відповідача про відсутність в його діях порушень Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки» від 18.01.2001р. №2245-ІІІ (далі - Закон №2245-ІІІ), зазначив, що, останній, не провів ідентифікацію об`єкта підвищеної небезпеки, не виготовив та не подав до місцевих органів влади декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. До того ж, з суд першої інстанції вважав, що порушення правил зберігання відповідачем аміачної селітри у складському приміщенні, разом з іншими мінеральними добривами, пшеницею та насінням соняшника, за відсутності, при цьому, протипожежних стінок, а також воріт з метою захисту від зволоження та можливості регулювання температури повітря, підтверджується фотофіксацією, зробленою в процесі проведення позапланового заходу. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву. Вважаючи рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, адвокат Черепанов О.В., в апеляційній скарзі, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову ГУ Держпраці в Одеській області в задоволенні позову. Ключовим доводом апеляції про відсутність у ФГ « Златов Ігор Васильович » обов`язку ідентифікувати та декларувати нітрат амонію є його недостатня кількість для віднесення до категорії «об`єкту підвищеної небезпеки». Покликаючись на статтю 9 Закону №2245-ІІІ, адвокат указує, суб`єкт господарської діяльності ідентифікує об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Відповідно до Додатку №1 до нормативів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.07. 2002 р. №956 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2011 р. №990) норматив порогової маси для амонію нітрату (добрива) складає для 1 класу - 5 0000 тонн, а для 2 класу - 1250 тонн. Аналогічні вимоги щодо обов`язку декларування нітрату амонію містяться в Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07. 2002 р. №956. Зокрема, декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки поширюється на суб`єкта господарювання у власності або в користуванні якого - є такий об`єкт. Як указує адвокат, на момент перевірки у ФГ «Златов Ігор Васильович» була наявна аміачна селітра в кількості 815 тонн, що виключає її віднесення до категорії об`єктів підвищеної небезпеки. Заперечуючи проти доводів суду першої інстанції щодо порушення правил зберігання аміачної селітри, адвокат Черепанов О.В. відзначив, що аміачна селітра була запакована в біг - беги з поліпропіленової тканини, зберігалася під дахом та накриттям у сухому місті. Також, указує на помилковість доводів суду першої інстанції, що норми ДСТУ, що визначають порядок зберігання аміачної селітри передбачають обов`язковість обладнання складу воротами. Переходячи доводів суду про порушення з боку відповідача умов зберігання аміачної селітри поряд з іншими мінеральними добривами, адвокат Черепанов О.В. зазначив про недоведеність їх суб`єктом владних повноважень. У відзиві на апеляцію ГУ Держпраці в Одеській області, заперечуючи проти доводів, що в ній викладені, зазначає про правильність та обґрунтованість позиції суду першої інстанції про порушення ФГ «Златов Ігор Васильович» вимог законодавства у сфері охорони праці при збереження аміачної селітри. Виходячи за межі, виявлених в процесі позапланової перевірки, порушень, ГУ Держпраці в Одеській області в якості додаткових обґрунтувань своєї позиції зазначило, що на території, де знаходиться складське приміщення в якому зберігається аміачна селітра, знаходиться дизельна. Незважаючи на відстань (більше чи менше 500 м) дані об`єкти вважаються потенційно небезпечними. Відповідно до приписів п.3 ч.1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження, у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Фактичні обставини справи. Окремим дорученням тимчасово виконуючим обов`язки голови Державної служби України з питань праці В. Сажієнко від 11.08.2020 р. № Д-300/1/4.3-20, на виконання доручення Прем`єр Міністра України Д. Шмигаля від 06.08.2020 р. № 33547/0/1-20, та відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», начальникам Головних управлінь Держпраці було доручено провести позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони праці у суб`єктів господарювання, які зберігають аміачну селітру для застосування на підприємствах будь-якої галузі, а також використовують її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних мінеральних добрив. Відповідно до наказу ГУ Держпраці в Одеській області № 2215 від 21.08.2020 р. та направлення № 15/01-29-1724 від 21.08.2020 р. в період з 25 по 26 серпня 2020 року проведено позапланову перевірку ФГ «Златов Ігор Васильович» з метою перевірки додержання вимог законодавства у сфері охорони праці суб`єктами господарювання, які зберігають аміачну селітру. 26.08.2020 р., за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), був складений акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта), в якому зазначено, що ФГ «Златов Ігор Васильович» зберігає для власних потреб аміачну селітру. На момент перевірки у складському приміщенні знаходилося 815,180 тонн аміачної селітри марки Б ДСТУ 7370:2013 (сумарна масова частка не менше 34,4%), країна виробник Україна. Аміачна селітра зберігається у складському приміщенні площею 2 120 кв.м., разом з іншими мінеральними добривами, пшеницею та насінням соняшника. Також в акті були зафіксовані порушення: 1) статті 9 Закону №2245-ІІІ, що виразилося у непроведенні ідентифікації об`єкта підвищеної небезпеки, обов`язок проведення якої встановлений пунктом 3 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки; 2) статті 10 Закону №2245-ІІІ, що виразилося у відсутності розробки декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки, яка вимагається пунктом 3 Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки; 3) статті 13 Закону України «Про охорону праці», що виразилося у зберіганні аміачної селітри в загальному складі разом з іншими мінеральними добривами, пшеницею та насінням соняшника, а також у відсутності протипожежної стінки, що є порушенням пункту 6.1.1 НПАОП 0.00-1.44-09 «Правила охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом» та пункту 10.5 ДСТУ 7370:2013 «Амонію нітрат (Селітра аміачна). Технічні умови 5) статті 13 Закону України «Про охорону праці», що виразилося у зберіганні аміачної селітри у складському приміщені без регулювання температури і вологості повітря впродовж більш ніж 15 діб, що є порушенням пункту 7.3.1 НПАОП 0.00-1.44-09 «Правила охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом». 26.08.2020 року ГУ Держпраці в Одеській області склало припис, яким вимагало від ФГ « Златов Ігор Васильович » усунути кожне із зазначених в цьому документі порушень. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Відповідно до статті 246 КАС України в рішенні суду повинна міститися мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Як справедливо зазначив скаржник, суд не надав оцінку аргументам його довірителя, що кількість аміачної селітри, яка знаходилася у нього на зберіганні, в період проведення позапланового заходу контролю, не може відноситися до категорії підвищеної небезпеки. Так, суд, відхиляючи такі аргументи відповідача, надав загальну характеристику небезпечній речовині - амонію нітрат (селітра аміачна), та наголосив, що відповідно до ГОСТ 12 1 044, остання, належить до групи горючих речовин, є пожежонебезпечною та вибухонебезпечною речовиною, схильною до теплового та хімічного самозаймання. Досліджуючи обґрунтованість доводів адвоката Черепанова О.В., що допорогова кількість аміачної селітри свідчить про відсутність у суб`єкта господарювання її ідентифікувати та декларувати як об`єкт підвищеної небезпеки, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. У статті 1 Закону №2245-ІІІ, де міститься визначення термінів, унормовано: по - перше, що об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру; по - друге, що порогова маса небезпечних речовин, це нормативно встановлена маса окремої небезпечної речовини або категорії небезпечних речовин чи сумарна маса небезпечних речовин різних категорій; по - трете, що ідентифікація об`єктів підвищеної небезпеки, це порядок визначення об`єктів підвищеної небезпеки серед потенційно небезпечних об`єктів; Стаття 9 Закону №2245-ІІІ встановлює обов`язок суб`єкта господарювання ідентифікувати об`єкт підвищеної небезпеки відповідно до кількості порогової маси небезпечних речовин. Нормативи порогової маси небезпечних речовин встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок ідентифікації, форма та зміст оповіщення про її результати визначаються Кабінетом Міністрів України. На основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку. Відповідно до Закону №2245-ІІІ Кабінет Міністрів України затвердив: нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об`єктів підвищеної небезпеки; Порядок ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки; Порядок декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки. Відповідно до пункту 4 Порядку ідентифікації та обліку об`єктів підвищеної небезпеки потенційно небезпечний об`єкт вважається об`єктом підвищеної небезпеки відповідного класу у разі, коли значення сумарної маси небезпечної або декількох небезпечних речовин, що використовуються або виготовляються, переробляються, зберігаються чи транспортуються на об`єкті, дорівнює або перевищує встановлений норматив порогової маси. Додатком 1 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 р. №990) установлені Нормативи порогових мас деяких індивідуальних небезпечних речовин. Норматив порогової маси небезпечної речовини такої як амонію нітрат (добриво) складає для 1-го класу - 5 000 тонн, для 2-го класу -1 250 тонн. ГУ Держпраці в Одеській області установила об`єм аміачної селітри, що зберігається у складському приміщенні ФГ «Златов Ігор Васильович», це 815,180 тонн. Зважаючи на встановлені обставини справи та їх правове регулювання, слід погодитися з доводами адвоката Черепанов О.В. про відсутність обов`язку ФГ «Златов Ігор Васильович» проводити ідентифікацію наявної у нього аміачної селітри. Переходячи до дослідження обставин про наявність у ФГ « Златов Ігор Васильович » обов`язку розробляти та складати декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки, колегія суддів установила таке. Відповідно до Порядку декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки його дія поширюється на всіх суб`єктів господарювання у власності або користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки, а також на всіх суб`єктів господарювання, які мають намір розпочати будівництво об`єктів підвищеної небезпеки (п.1). За приписами пункту 3 даного Порядку суб`єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об`єкт підвищеної небезпеки організовує розроблення і складання декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки, відповідно до вимог цього Порядку. Таким чином, наведені норми констатують, що обов`язок складати декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки повинен суб`єкт господарювання, який є або власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки, за тлумаченням, яке міститься в статті 9 Закону №2245-ІІІ. Позаяк, судом апеляційної інстанції не встановлено ознак, що ФГ «Златов Ігор Васильович» є або власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки у нього відсутній обов`язок складати декларацію безпеки об`єкта підвищеної небезпеки. Суд першої інстанції погодився з доводами ГУ Держпраці в Одеській області та вважав, що в діях відповідача наявне порушення статті 13 Закону України «Про охорону праці» та пункту 6.1.1 НПАОП 0.00-1.44-09 «Правила охорони праці при переробці та зберіганні аміачної селітри насипом». Колегія суддів підтримує доводи скаржника, що суд першої інстанції, дійшовши такого висновку, не взяв до уваги такі приписи наведених правил. Так, розділ 1 НПАОП 0.00-1.44-09 роз`яснює, що зазначені Правила поширюються на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності на яких виконуються роботи, пов`язані зі зберіганням аміачної селітри насипом або її переробленням у мінеральні добрива. Правила встановлюють вимоги охорони праці під час зберігання аміачної селітри насипом для застосування на підприємствах будь-якої галузі, а також під час використання її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідких мінеральних добрив. Вимоги Правил є обов`язковими для всіх працівників підприємств, що виконують роботи, пов`язані зі зберіганням аміачної селітри насипом та використанням її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідких мінеральних добрив. У розділі ІІ роз`яснюється, що аміачна селітра насипом, це непакована аміачна селітра. В силу викладеного, у суду апеляційної інстанції є підстави для висновків, що підприємство не виконує роботи пов`язані зі зберіганням аміачної селітри насипом та використанням її для виготовлення кальцієвої селітри, комплексних і рідких мінеральних добрив. Окрім того, зберігання аміачної селітри відбувалося не насипом, в поліпропіленових контейнерах, які призначені, у тому числі і для зберігання хімічних речовин. Досліджуючи доводи скаржника щодо відсутності в його діях ДСТУ 7370:2013, колегія суддів установила таке. Як випливає з акта перевірки, відповідачу у провину ставлять відсутність регулювання температури та вологості повітря більше ніж 15 діб, що є порушенням пункту 7.3.1, НПАОП 0.00-1.44-09 (п.3,5) та пов`язують це з відсутністю воріт складського приміщення. Оглянувши фото, які були зроблені ГУ Держпраці в Одеській області в процесі позапланової перевірки та вивчивши коментарії до цих фото, колегія суддів установила, що контролюючий орган зробив висновок, що зберігання аміачної селітри відбувалося у складському приміщення без воріт та протипожежних стінок. Відповідно до п.10.4. ДСТУ 7370:2013 нітрат амонію, упакований в поліетиленову (поліпропіленову) тару, зберігають у критих, сухих і чистих складах, які захищають продукт від зволоження, протягом гарантійного терміну зберігання. Нітрат амонію, упакований в паперові мішки або відвантажений насипом, зберігають на складах із регульованими температурою (не більше ніж 30 С) і вологістю повітря (не більше ніж 50 %), протягом гарантійного терміну вберігання. Дозволено короткочасне зберігання (протягом 15 діб) нітрату амонію, упакованого в паперові мішки, у критих, сухих, і чистих складах без регулювання температури та вологості повітря Досліджуючи ДСТУ 7370:2013, які встановлюють вимоги до складських будівель та споруд для зберігання нітрату амонія, колегія суддів установила таке. Згідно з пунктом 6.6. ДСТУ 7370:2013 - складські будівлі і споруди для зберігання нітрату амонію мають відповідати вимогам ДБН В.2.2-7. Пунктом 1.7 ДБН В.2.2-7-98. Будинки і споруди. Будівлі і споруди і для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин, затверджених наказом Держбуду України від 18.02.98 р. № 41, встановлено, що для зберігання аміачної селітри слід проектувати одноповерхові складські будівлі І, II, ІІІ ступенів вогнестійкості. Допускається складські приміщення для аміачної селітри розміщувати в складських будівлях для інших добрив чи пестицидів. В складських приміщеннях для аміачної селітри не допускається зберігання будь-яких інших речовин і матеріалів. Відповідно до пункту 10.5 ДСТУ 7370:2013, нітрат амонію потрібно зберігати в окремих, не нижче II ступеня вогнестійкості, одноповерхових будівлях без горищ, у штабелях не більше ніж 2 м заввишки. В окремих випадках дозволено в сільськогосподарських підприємствах зберігати нітрат амонію в загальному складі мінеральних добрив за умови, що приміщення (відсік) для його зберігання розміщений біля торцевої стіни і відділений від іншої частини складу протипожежною стіною без отворів. При цьому вся будівля складу повинна бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Ураховуючи, що в акті перевірки мова йшла про порушення ФГ «Златов Ігор Васильович» правил зберігання аміачної селітри, що виразилося у відсутності захисту від зволоження, колегія суддів вважає обґрунтованим довід адвоката Черепанова О.В., що процитовані вище норми не ставлять в залежність право на зберігання аміачної селітри з наявністю у складського приміщення воріт. Понад те, відповідач зберігав аміачну селітру не в паперових мішках, а тому вимоги щодо температури (не більше ніж 30 С) і вологості повітря (не більше ніж 50 %) до нього не застосовуються. Аналізуючи висновок суду першої інстанції про зберігання ФГ «Златов Ігор Васильович» аміачної селітри у складському приміщенні разом з іншими мінеральними добривами, пшеницею та насінням соняшника, а також про те, що дані обставин підтверджуються фотофіксацією, колегія суддів зазначає таке. Ретельно дослідивши фото, на яких є коментарій посадової особи, що здійснювала перевірку, про зберігання аміачної селітри разом із іншими мінеральними добривами, пшеницею та насінням соняшника (а.с.44), суд апеляційної інстанції встановив, що такий коментар не відповідає дійсності, адже на фото відсутнє зображення упакованого в будь - яку тару наведеного вище товару. За таких умов, є обґрунтованим довід скаржника про відсутність доказів порушення ФГ «Златов Ігор Васильович» статті 13 Закону України «Про охорону праці». Також, в акті перевірки відсутні пояснення та докази на підставі чого особа, що здійснювала перевірку дійшла висновку що стіни складу не є протипожежними, тобто не відповідають певним вимогам, зокрема, високій межі вогнестійкості. В адміністративному судочинстві діє презумпція неправомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень (стаття 77 КАС України), який зобов`язаний у порядку визначеної процесуальним законом судової процедури довести суду їх правомірність. У відзиві на апеляцію ГУ Держпраці в Одеській області звернуло увагу, що на території ФГ «Златов Ігор Васильович», де розташовано складське приміщення з аміачною селітрою, також знаходяться паливні колонки, що вважається потенційно небезпечним об`єктом. Колегія суддів не може досліджувати та надавати оцінку даному доводу, адже таке порушення не було указано в акті перевірки і не було підставою для звернення до суду щодо негайного зупинення робіт зі зберігання аміачної селітри. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; У контексті спірних правовідносин, на думку колегії суддів, судом першої інстанції в ухваленому рішенні були зроблені висновки, які не відповідали фактично встановленим обставинам справи. Відповідно до статті 139 КАС України, розподіл судових витрат, у межах даної справи, не передбачено. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Частина 4 статті 257 КАС України встановлює перелік справ, які не можуть бути розглянути за правилами спрощеного позовного провадження. У цьому переліку відсутня така категорія справ як звернення до суду контролюючого органу з позовом до суб`єкта господарювання про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю). Себто, суд першої інстанції правильно відніс дану справу до справ незначної складності. Таким чином, ураховуючи, що судом апеляційної інстанції переглянуто рішення суду першої інстанції, ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Керуючись статтями: 308, 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу адвоката Черепанова Олександра Вікторовича, подану в інтересах Фермерського господарства «Златов Ігор Васильович» - задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року - скасувати. Ухвалити у справі за позовом Головного управління Держпраці в Одеській області до Фермерського господарства «Златов Ігор Васильович» нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову про негайне зупинення робіт зі зберігання аміачної селітри у складському приміщенні - П, за адресою: Одеська область, Саратський район, селище міського типу Сарата, вулиця Промзона, буд. 4 «Б». Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 02.08.2021 року.