Ухвала КЦС ВС № 199/5027/20

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 року м. Київ справа № 199/5027/20 провадження № 61-525ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Крата В. І. розглянувши касаційну скаргу Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей» до ОСОБА_1 про витребування і повернення майна, ВСТАНОВИВ: 03 серпня 2020 року Приватне науково-виробниче підприємство фірма «Алтей» (далі -ПНП «Алтей») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування і повернення виробничих будівель та споруд по АДРЕСА_1 приватному науково-виробничому підприємству фірма «Алтей» в особі володільця (власника) і директора ОСОБА_2 . Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 серпня 2020 року суд відхилив клопотання про звільнення від сплати судового збору. Виходив з того, що предметом позову є витребування майна від добросовісного набувача, не пов`язаного із вчиненням кримінального правопорушення. Позовну заяву залишено без руху з підстав несплати судового збору, надано позивачу строк для усунення її недоліків та роз`яснено наслідки невиконання вимог ухвали. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві. Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що копію ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач отримав 11 вересня 2020 року, недоліки цієї позовної заяви у встановлений судом строк не усунуто. Не погоджуючись з цим судовим рішеннями позивач подав апеляційну скаргу. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року апеляційну скаргу ПНП «Алтей» залишено без задоволення, ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року - без змін. Ухвала мотивована тим, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач не надав доказів сплати судового збору, недоліки апеялційної скарги у встановлений судом строк не виконав, а положення статті 5 Закону України «Про судовий збір» не розповсюджуються на вказані у позові спірні правовідносини. 05 січня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ПНП «Алтей» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду,справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, особі, яка подала касаційну скаргу надано строк для усунення недоліків касаційної скарги (сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі). 24 лютого 2021 року (згідно щтемпеля на поштовому конверті) ПНП «Алтей» надіслало квитанцію про сплату судового збору, відповідно до вимог закону, отже недоліки касаційної скарги скаржник усунув. Згідно із частиною першою статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Касаційна скарга мотивована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права, не врахували пункт 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки судовими рішеннями, які скасовано Верховним Судом України незаконно позбавлено майна ПНП «Алтей». Позовні вимоги стосуються повернення цього майна. Судами не враховано, що на підставі пункту 13 частини другої статті 3, пунктів 4, 5 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», ПНП «Алтей» як позивач за його позовними вимогами звільняється від сплати судового збору. У відкритті касаційного провадження належить відмовити з таких підстав. Суди встановили, що 03 серпня 2020 року приватне науково-виробниче підприємство фірма «Алтей» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування і повернення виробничих будівель та споруд по АДРЕСА_1 приватному науково-виробничому підприємству фірма «Алтей» в особі володільця (власника) і директора ОСОБА_2 . Відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Згідно зі статтею 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. За змістом наведених норм закону повернення заяви з тих підстав, що особа не виконала вимоги ухвали суду про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала копію відповідної ухвали суду, але ухилилася від виконання вимог, зазначених у ній. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач отримав ухвалу суду першої інстанції про залишення позову без руху, однак не виконав її вимоги з огляду на те, що вважав, що він звільнений від сплати судового збору. Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. В апеляційних і касаційній скаргах позивач (ПНП «Алтей») посилався на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини другої статті 3, пунктів 4, 5 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Згідно з пунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема позивачі - у справах щодо спорів, пов`язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов`язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - у справах щодо спорів, пов`язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги. Системний аналіз норм Закону України «Про судовий збір» дає можливість зробити висновок, що законом чітко встановлені випадки, коли позивач звільняється від сплати судового збору або судовий збір не справляється за подання позовної заяви. Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року). Встановивши, що позивач - юридична особа ПНП «Алтей» не відноситься до категорії осіб, і заявлені позовні вимоги згідно з пунктами 13 частини другої статті 3, пунктів 4, 5 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» не звільняють позивача від сплати судового збору, дійшли обґрунтованого висновку щодо повернення позовної заяви з цих підстав. Аналіз змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень свідчить, що правильне застосовування судами норм права є очевидним, а касаційна скарга - необґрунтованою. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28 вересня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 грудня 2020 року у справі за позовом Приватного науково-виробничого підприємства фірми «Алтей» до ОСОБА_1 про витребування і повернення майна. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді М. М. Русинчук Н. О. Антоненко В. І. Крат