Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/3609/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/3609/20 Суддя (судді) першої інстанції: Житняк Л.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини до Деснянського районного відділу у м.Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: До Чернігівського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , що виступає в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області у якому просила суд: - визнати протиправною відмову відповідача в оформленні і видачі ОСОБА_2 , 2004 р.н., паспорта громадянина України зразка 1994 року; - зобов`язати відповідча оформити на ім`я ОСОБА_2 , 2004 р.н., і видати їй паспорт громадянина України зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ, що включає в себе у тому числі проставлення відмітки реєстрацій місця проживання (для підтвердження раніше оформленої, а не нової реєстрації місця проживання, відомостями про яке Деснянський районний відділ у м. Чернігові УДМС України у Чернігівській області володіє). Позовні вимоги мотивовано тим, що відмовляючи оформити паспорт у формі книжечки, відповідач порушує права, свободи та законні інтереси її неповнолітньої дитини. Крім того, співробітники Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області, відповідно до вимог чинного законодавства, повинні враховувати у своїй роботі правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018, прийняті за результатом розгляду зразкової справи № 806/3265/17, згідно яких підтверджено законність вимог громадян України до територіальних органів ДМС України щодо оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує, зокрема, тим, що Тимчасовий порядок № 456 та Закон № 5492-VI не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, а правові висновки Верховного Суду в аналогічних спорах всупереч приписів ч. 5 ст. 242 КАС України не були враховані судом першої інстанції під час вирішення даного спору. За наведених в апеляційній скарзі обставин, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та прийняв незаконне рішення, яке відповідно до приписів ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого зазначає, що з доводами апеляційної скарги категорично не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. Натомість, стверджує, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи та надано належну оцінку дослідженим доказам у відповідності до норм матеріального та процесуального права. За наведених у відзиві обставин, відповідач просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на строк, що не перевищує п`ятнадцяти днів. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 16). 17.06.2020 позивач спільно з неповнолітньою дитиною звернулась до Деснянського районного відділу у м. Чернігові Управління Державної міграційної служби України у Чернігівській області, у якій просила оформити ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року. До заяви було додано дві фотокартки розміром 3,5х4,5 та копію свідоцтва про народження дитини (а.с. 17-18). Листом від 25.06.2020 за №КО-32/6/7434-20/7434/580-20 відповідач відмовив у задоволенні вказаної заяви, оскільки позивачем подано не повний пакет документів відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 (а.с. 19). Позивач, вважаючи, що вказана відмова порушує права та інтереси її неповнолітньої дитини, звернулась за захистом порушених прав та інтересів до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що надання особою повного переліку документів, визначених Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України № 456 не є обов`язковою умовою для видачі паспорта у формі книжечки та залежить від конкретних обставин, за яких така особа звертається до територіального підрозділу ДМС, що закріплено нормами Порядку. В даному випадку, на думку суду, обов`язковими документами для подання при оформленні паспорта книжечки є документи вказані у п.1, 3, 4, 5, 6 зазначеного Порядку. З огляду на зазначене, та враховуючи, що довідка, яка містить дані про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 відповідачу під час звернення не надавалась, а також відсутня в матеріалах справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах навів правові та обґрунтовані підстави для відмови у оформленні паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки, оскільки під час звернення із відповідною заявою позивачем було подано не весь пакет документів для отримання адміністративної послуги. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. В силу прямої дії ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 5 Закону України від 18.01.2001 №2235-III (далі - Закон №2235) визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України. Відповідно до ст.5 Закону №2235 постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України та Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Згідно з пунктом 3 Положення про паспорт громадянина України бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Отже, чинним Положенням про паспорт громадянина України передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка. Водночас, Законом України від 20.11.2012 №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон №5492) визначені правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи. Згідно ст.13 Закону №5492 до документів, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення, відноситься, зокрема, паспорт громадянина України. Відповідно до ч.2, ч.4, ч.6 ст. 14 Закону №5492 документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації. Отже, вказаним Законом також передбачена можливість видачі документа, як у формі книжечки, так і у вигляді картки. Крім того, п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" також передбачено можливість оформлення паспорта громадянина України з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки. Тобто, заявник, звертаючись до уповноваженого суб`єкта з відповідними документами, має право на отримання документа у формі книжечки, зокрема, паспорта громадянина України. Так, відповідно до ч.8 ст.16 Закону №5492 уповноважений суб`єкт, якщо інше не передбачено цим Законом, має право відмовити заявникові у видачі документа виключно у разі, якщо: 1) за видачею документа звернувся заявник, який не досяг шістнадцятирічного віку, або представник особи, який не має документально підтверджених повноважень на отримання документа; 2) заявник вже отримав документ такого типу, який є дійсним на день звернення (крім випадків, зазначених у частині сьомій цієї статті); 3) заявник не подав усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа; 4) дані, отримані з бази даних розпорядника Реєстру, не підтверджують інформацію, надану заявником. Так, у рішенні про відмову у видачі документа, яке доводиться до відома заявника у порядку і строки, встановлені законодавством, мають зазначатися підстави для відмови. Особа має право звернутися до уповноваженого суб`єкта з повторною заявою у разі зміни або усунення обставин, через які їй було відмовлено у видачі документа. Рішення про відмову у видачі документа може бути оскаржено особою в адміністративному порядку або до суду. А отже, законодавець передбачив вичерпний перелік підстав для відмови заявникові у видачі документа, зокрема, не подання усіх визначених законодавством документів, необхідних для оформлення і видачі документа. При цьому, особі також надано можливість повторного звернення після усунення підстав, через які їй було відмовлено у видачі документа. 06.06.2019 наказом Міністерства внутрішніх справ України №456 було затверджено Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі - Порядок). Згідно з п.2 Порядку паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України». Згідно п.3 Порядку оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС): - особі, яка досягла 16-річного віку,- на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто; - особі, яка досягла 16-річного віку та яка визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною,- на підставі заяви одного з батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників або інших законних представників (далі - законні представники). Оформлення і видача паспорта здійснюються протягом 30 календарних днів з дня подання особою до територіального підрозділу ДМС заяви та документів для оформлення і видачі паспорта (п.4 Порядку). Заява є згодою на обробку персональних даних згідно Закону України «Про захист персональних даних». Під час заповнення заяви особою або її законним представником (далі - заявник) працівник територіального підрозділу ДМС інформує заявника про вимоги Закону України «Про захист персональних даних». Слід зазначити, що аргументи особи щодо відмови від згоди на обробку персональних даних особа може використати в ході оформлення паспорта у вигляді книжечки, оскільки згода на обробку персональних даних надається особою як для виготовлення паспорта у формі книжечки, так і для виготовлення паспорта у вигляді ID-картки. При цьому, реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватись, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Особи, які відмовилися від обробки їх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи. Примушування до обробки персональних і конфіденційних даних з метою оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки є неправомірним втручанням в особисте життя з боку держави та порушенням вимог ст.8 Закону України від 01.06.2010 №2297-VI «Про захист персональних даних». Відповідно до п.1 Розділу ІІІ Порядку для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає: 1) заяву; 2) рішення суду; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; 5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи; 7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб); 8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб). Аналізуючи наведені положення Порядку, суд першої інстанції вірно зазначив, що надання особою повного переліку вказаних документів не є обов`язковою умовою для видачі паспорта у формі книжечки та залежить від конкретних обставин, за яких така особа звертається до територіального підрозділу ДМС, що закріплено нормами Порядку. Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, обов`язковими документами для подання при оформленні паспорта книжечки є документи вказані у п.1, 3, 4, 5, 6 зазначеного Порядку. При цьому, відсутність рішення суду, не може бути правомірною підставою для відмови, так як рішенню суду має передувати порушення прав особи, яка до нього звертається, а документи, визначені в п.7 та п.8 стосуються виключно внутрішньо переміщених осіб та бездомних осіб. Судом першої інстанції було також вірно встановлено, що відповідач своїм листом повідомив заявника про те, що ним подано не весь пакет документів відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456. Водночас, колегія суддів зауважує, що всупереч вимог чинного законодавства відповідачем не було зазначено конкретного переліку документів, яких не вистачало для видачі паспорту. При цьому, колегія суддів зауважує, що невиконання суб`єктом владних повноважень законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. У свою чергу, як правильно було встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем під час апеляційного розгляду справи, до відповідної заяви ОСОБА_2 додано дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 та копію свідоцтва про народження, у той час довідка, яка містить дані про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 відповідачу під час звернення не надавалась (а.с. 20). З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником було подано не весь пакет документів відповідно до Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456. Водночас, оскільки відповідна довідка яка містить дані про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутня, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апелянта щодо неврахування судом першої інстанції правової позиції Верховного Суду, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки дана справа відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) не відповідає ознакам типової. Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у зразковій справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18) визначено основні ознаки типової справи, за яких спори відкриті в інших судах є типовими для даної зразкової справи: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов`язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ. Колегія суддів зазначає, що встановлений Великою Палатою Верховного Суду предмет спору не є ідентичним предмету спору у даній справі, оскільки відмова у зв`язку з ненаданням особою згоди на обробку її персональних даних відповідачем позивачу не надавалася. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до вимог ч. 1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний. Враховуючи принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, а також у доведенні перед судом їх переконливості, суд зазначає, що обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідачем не звільняє позивача від обов`язку доказування протилежного. Разом з цим, позивачем не наведено жодних обґрунтованих доводів та не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності правових підстав для задоволення позовних вимог. Отже, з огляду на встановлені обставини справи та норми чинного законодавства у їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Разом з цим, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права. У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи позивача не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315-316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді: О.О.Беспалов В.Ю. Ключкович