Ухвала КЦС ВС № 236/780/16

У х в а л а Іменем України 15 березня 2021 року м. Київ справа № 236/780/16-ц провадження № 61-2178 ск 21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 вересня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (далі - ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго») про відшкодування майнової та моральної шкоди. Рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 01 грудня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 липня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 01 грудня 2016 року залишено без змін (провадження № 61-34112св18). 11 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що згідно з актом про пожежу причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електричної проводки (коротке замикання). Також згідно відповіді на його запит від 25 вересня 2019 року до Державного пожежно-рятувального загону 21 Головного управління державної служби надзвичайних ситуацій у Донецькій області причиною виникнення пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при монтажі електричної мережі. З відповіді на його запит від 04 жовтня 2019 року до Донецького науково-дослідного інституту встановлено, що джерелом запалювання на досліджуваній пожежі є фрикційні іскри, які виникли від електричної дуги внаслідок нерегламентованого дотику електричних проводів під час поривів вітру. Крім того, експертом встановлено вартість ремонтно-відновлювальних робіт у його житловому будинку, знищеному пожежею, а саме у розмірі 63 389 грн. Крім того, 01 листопада 2019 року ним було зроблено запит до Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Відповідно до наданих даних у ніч пожежі, 21 квітня 2013 року, швидкість вітру могла досягати 15 м/с, при цьому вітер швидкістю 15-24 м/с вважається небезпечним метеорологічним явищем. Вважає ці обставини нововиявленими, про які на час розгляду справи він не знав і не міг знати. Заявник посилався на пункт 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 червня 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 22 вересня 2016 року за нововиявленими обставинами відмовлено. Постановою Донецького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 червня 2020 року залишено без змін. 12 лютого 2021 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу (надійшла 12 лютого 2021 року), в якій заявник просить ухвалу суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, заву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами задовольнити. Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 , залишено без руху для усунення недоліків, запропоновано надати заяву про поновлення строку касаційного оскарження із зазначенням підстав для його поновлення, квитанцію про сплату судового збору. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання. У наданий судом строк заявник направив до суду матеріали на усунення недоліків, зазначені в ухвалі Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2021 року, у яких порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження оскаржуваних судових рішень. На обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження заявник посилається на обмеження, впровадженими у зв`язку з карантином. Також вказує, що він є особою похилого віку, 77 років. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження судових рішень заявником пропущено з поважних причин, колегія суддів вважає за можливе його поновити. Перевіривши доводи касаційної скарги ОСОБА_1 , у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Із оскаржуваного судового рішення, доданих до скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо його незаконності. Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, вірно застосувавши положення статей 423, 429 ЦПК України, дійшов правильного висновку про те, що наведені заявником підстави та обставини у розумінні положень ЦПК України не є нововиявленими, а тому вплинути на висновки суду при ухваленні рішення не могли. У абзацах першому та третьому пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» судам роз`яснено, що Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку. Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Посилання у касаційній скарзі про те, що причиною пожежі стало порушення правил пожежної безпеки при експлуатації електричної проводки (коротке замикання) та монтажі електричної мережі, підтвердженого відповідними актами компетентних органів, не є підставою для скасування судового рішення, оскільки такі обставини входять до предмету доказування у справі і підлягають встановленню при розгляді справи по суті згідно з принципом змагальності та є процесуальним обов`язком сторін. Верховний Суд зазначає, що витребування доказів для належного доведення своїх позовних вимог позивач зобов`язаний здійснювати під час розгляду основної справи по суті, а не після ухвалення судового рішення, виконуючи свої обов`язки зі змагальності процесу. Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлене без додержанням норм процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись статтею 390 ЦПК України, частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 вересня 2020 року та постанови Донецького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 вересня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 13 жовтня 2020 року за заявою ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Б. І. Гулько Г. В. Коломієць Д. Д. Луспеник