Постанова 4818 № 641/5415/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 4 березня 2021 року м. Харків справа № 641/5415/20 провадження № 22ц/818/978/21 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Тичкової О.Ю., суддів - Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участю секретаря судового засідання - Супрун Я.С., сторони справи: скаржник ОСОБА_1 , особа дії якої оскаржуються - Міжрайонний відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, стягувач Бєлєвцєв Володимир Семенович, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 лютого 2021 року постановлену у складі судді Курганникової О.А., установив: У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою щодо скасування постанови про накладення арешту на кошти боржника, заінтересовані особи: Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 в якій просить скасувати постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шеіної Олени Сергіївни про арешт коштів боржника від 28.04.2020 року, виконавчому провадженні № 56049933 в частині накладення арешту на грошові кошти, які містяться та надходять на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 () НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», як пенсія, та звільнити з під арешту вказаний рахунок. Скарга мотивована тим, що на виконанні у Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області знаходиться виконавче провадження №56049933 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 149968,00 грн. 28.04.2020 в межах виконавчого провадження № 56049933 державним виконавцем Шеіною О.С. винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника. За вказаною постановою був накладений арешт на цільовий картковий рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 , який використовується виключно для перерахування на нього пенсії боржника. Вказує, що накладення арешту на рахунок боржника який призначений для виплати пенсії унеможливлює своєчасну виплату цих коштів, що призводить до порушення його конституційних прав. Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано постанову державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Шеіної Олени Сергіївни про арешт коштів боржника від 28.04.2020 року, виконавчому провадженні № 56049933 в частині накладення арешту на грошові кошти, які містяться та надходять на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», як пенсія, та звільнено з під арешту вказаний рахунок. Ухвала мотивована тим, що картковий рахунок на який накладено арешт пов`язаний із пенсійною карткою, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не може отримати пенсію, оскільки накладений арешт такого банківського рахунку є порушенням конституційного права заявника на пенсійне забезпечення. У відповідності до ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження» зазначений вичерпний перелік стягнень за якими розмір відрахувань не може перебільшувати 20 відсотків. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову, якою відмовити у задоволені скарги. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції безпідставно зроблений висновок, що картковий рахунок на який накладено арешт пов`язаний з пенсійною карткою. Боржник не надано доказів того, що картковий рахунок боржника відкрито виключно для зарахування пенсії, а також, що арештований рахунок має спеціальний режим використання або звертати стягнення на кошти, що знаходяться на арештованому рахунку заборонено законом. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї в межах доводів, заявлених в суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як встановлено судовим розглядом, рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 квітня 2017 року у цивільній справі № 641/655/17 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість в суммі 149968,00 грн, судовий збір в сумі 1499,68 грн. На виконання вказаного рішення 16 березня 2018 року Комінтернівським районним судом міста Харкова видано виконавчий лист (а.с. 47-48), який пред`явлено до виконання. Постановою старшого державного виконавця ВДВС Прищенко В.В. 28 березня 2018 року відкрито виконавче провадження (ВП) № 56049933 (а.с. 51). Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 118736213 від 28.03.2018 року ОСОБА_1 на праві власності належить трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 58-59). Постановою старшим державним виконавцем Прищенко В.В. від 28 березня 2018 року накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 56-57). В ході проведення виконавчих дій було встановлено, що боржник ОСОБА_1 отримує дохід в Слобожанському об`єднаному управління ПФУ м. Харкова, згідно відповіді № 1045198437 від 27.11.2018 (а.с. 66). 28 квітня 2020 року старшим державним виконавцем Шеіною О.С. ухвалено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_1 (а.с. 80). Згідно довідки Акціонерного товариства Комерційний банк «ПрватБанк» № від 27.05.2020 повідомлено, що ОСОБА_1 має в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ), який відкрито для зарахування, у тому числі пенсійних виплат. Станом на 27.05.2020 на рахунок накладено арешт, згідно ВП № 56049933 від 28.04.2020 (а.с. 21) та надано виску по картці/рахунку НОМЕР_6 ( НОМЕР_5 ) і додатковим рахункам договору SAMDNWFC00012058983 від 26.11.2014 за період 01.01.2020-25.05.2020 (а.с. 20). Згідно статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Примусове виконання рішень в силу частини 1 статті 5 Закону України № 1404-VIII від02.06.2016 «Про виконавче провадження» (надалі Закон) покладається, в тому числі, й на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Частиною 1 статті 18 Закону встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову (частини 1, 2 статті 48 Закону). Арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (частина 1 статті 56 Закону). Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (частина 2 цієї статті). Відповідно до статті 68 Закону стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Підприємства, установи, організації та інші здійснюють відрахування з заробітної плати і перераховують кошти на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, про що щомісяця надсилають виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України (частина 1 статті 69 Закону). Порядок та розмір відрахувань із заробітної плати встановлено статтею 70 Закону, правилами якої визначено, що із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів - 50 відсотків. Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_4 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк», вказаний рахунок використовується для нарахування ОСОБА_1 пенсії. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 59 ЗУ «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; Частиною 1,2 ст. 70 ЗУ «Про виконавче провадження » передбачено, що розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Відповідно до ч. 1 ч. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За положеннями ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. Так, ст. 46 Конституцією України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно до ст. 1 Закону України № 966-XIV від 15.07.1999 «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Ст. 7 Закону України № 294-ІX від 14.11.2019 «Про Державний бюджет України на 2020 рік» передбачено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01 січня 2020 року становить 1638 гривні. В матеріалах справи відсутні дані про нарахування інших коштів, крім пенсії, на рахунок № НОМЕР_4 , відкритий на ім`я ОСОБА_1 у АТ КБ «ПриватБанк». Також не надано доказів про наявність у ОСОБА_1 іншого доходу, крім пенсії, тому судова колегія погоджується з висновком суду про відсутність підстав для накладення арешту пенсійні кошти заявниці. Постанова державного виконавця про арешт вищезазначеного рахунку ОСОБА_1 , порушує її право на на отримання коштів, необхідних для існування. Ухвала суду апеляційної інстанції не перешкоджає державному виконавцю ВДВС накласти арешт на кошти ОСОБА_1 у розмір не більше 20 відсотків пенсії. Враховуючи викладене вище, колегія суддів уважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому її належить залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Повний текст постанови складений 11 березня 2021 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук