Постанова 4821 № 707/350/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/715/22Головуючий по 1 інстанції Справа №707/350/22 Категорія: на ухвалу Суходольський О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2022 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. секретар Зінченко Ю.О. учасники справи: скаржник - ОСОБА_1 ; виконавець - начальник Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); особа, яка подала апеляційну скаргу - представник скаржника адвокат Кожем`як Марина Олегівна; розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кожем`як Марини Олегівни на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії начальника Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) про скасування арешту з коштів, що знаходяться на банківському рахунку, в с т а н о в и в: У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною скаргою, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що у січні 2022 року його представник адвокат Кожем`яка М.О. звернулась до начальника Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) з вимогою скасувати накладений постановою державного виконавця Вельган В.В. арешт з коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк», в частині надходження пенсійних та соціальних виплат ОСОБА_1 . Листом від 21 січня 2022 року № 344/20-25-34/3453 скаржника було повідомлено про те, що на виконанні у Центральному відділі ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження № 48079955 з виконання виконавчого листа № 2-643-2007 від 27 квітня 2007 року, виданого Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини, не порушено накладення арешту, підстав для зняття арешту з рахунків немає. Вказує, що він є інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію у розмірі 1100 грн. станом на січень 2022 року та соціальну допомогу у розмірі 723,33 грн., оскільки відповідно до постанови державного виконавця від 29 серпня 2016 року з пенсії ОСОБА_1 здійснюється відрахування аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дитини. Скаржник вважає, що дії державного виконавця щодо накладення арешту на банківський рахунок, на який він отримує пенсію та соціальну допомогу, є неправомірними та порушують його права, у зв`язку з чим скаржник звернувся за захистом свого права до суду, та просив суд: скасувати арешт, накладений постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Вельган В.В. від 23 листопада 2021 року в межах виконавчого провадження № 48079955 з коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ «Приватбанк» в частині надходження пенсійних та соціальних виплат ОСОБА_1 . Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2022 року в задоволенні скарги відмовлено. Ухвала суду обґрунтована тим, що належним способом поновлення прав скаржника є сплата боржником ОСОБА_1 залишку заборгованості по аліментах, штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження по вищевказаному виконавчому листу на загальну суму 67164,34 грн. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Кожем`як М.О. подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2022 року та ухвалити нове рішення про задоволення скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця. В апеляційній скарзі вказує, що для отримання пенсійних виплат скаржник має відкритий рахунок в АТ КБ «Приватбанк», на який отримує пенсію та соціальну допомогу, та який накладеним арештом було повністю заблоковано. Вказує, що на арештований рахунок скаржнику надходить сума пенсії, з якої вже відраховані 50 % за виконавчими документами, на соціальну виплату також, а відтак на суми пенсії після утримання з них за постановою державного виконавця відповідного відсотку не може бути звернене стягнення за законом. Апелянт зазначає, що ОСОБА_1 наразі позбавлений можливості отримувати та розпоряджатися пенсією та соціальною виплатою, яка залишається після відрахування 50 % за виконавчими документами, а накладений арешт унеможливлює отримання вказаних виплат. Начальник Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав відзив на апеляційну скаргу та просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. У відзиві вказує, що АТ КБ «ПриватБанк» постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Тобто, вказаний рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено, кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат тощо), та набули статусу вкладу. Звертає увагу суду, що надані документи з банку скаржником не містять підтвердження, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із чинним законодавством України. Від Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) на адресу апеляційного суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності їх представника. Належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи представник ОСОБА_1 - адвокат Кожем`як М.О. в судове засідання не з`явилась, що відповідно до статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Заслухавши ОСОБА_1 , який з`явився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних підстав. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду не повністю відповідає вказаним вимогам. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 23 листопада 2021 року державним виконавцем Центрального відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) Вельганом В.В. на підставі виконавчого листа № 2-643-2007, виданого 27 квітня 2007 року Черкаським районним судом Черкаської області, накладено арешт на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 . Також накладено арешт на кошти ОСОБА_1 , що містяться на банківському рахунку НОМЕР_1 відкритому в АТ КБ «Приватбанк». Відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із того, що належним способом поновлення прав скаржника є сплата боржником ОСОБА_1 залишку заборгованості по аліментах, штрафу, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження по виконавчому листу № 2-643-2007, виданому 27 квітня 2007 року Черкаським районним судом Черкаської області, на загальну суму 67164,34 грн. Разом з тим, місцевий суд не звернув уваги на посилання ОСОБА_1 при зверненні в суд із скаргою щодо неможливості накладення арешту на кошти, які перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом, а також не надав оцінки доказам, долученим до матеріалів справи. Так, згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № TTR78LI6O4RHSDCN від 11 січня 2022 року ОСОБА_1 станом на 11 січня 2022 року має в АТ КБ «ПриватБанк» картку НОМЕР_2 ( НОМЕР_1 ), на яку отримує пенсійні виплати. Також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ) (а.с. 21). Представник ОСОБА_1 - адвокат Кожем`як М.О. звернулася до начальника Центрального відділу ДВС у м. Черкаси з вимогою скасувати накладений арешт з коштів, що знаходяться на рахунку в АТ КБ «Приватбанк», в частині надходження пенсійних та соціальних виплат ОСОБА_1 (а.с. 11-12). На вказане клопотання Центральний відділ ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) у листі № 344/20-25-34/3453 від 21 січня 2022 року вказав, що у посадових осіб Центрального відділу ДВС у м. Черкаси ЦМУЮ (м. Київ) відсутні повноваження для зняття арештів з майна та коштів скаржника. Зазначено про необхідність ОСОБА_1 оплатити залишок заборгованості по аліментах, штраф, виконавчий збір по виконавчому листу в сумі 67164 грн. 34 коп. (а.с. 13-14). Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей. Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. Пунктом 1 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом. Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України. З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено. Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19. З установлених судом обставин вбачається, що рахунок боржника ОСОБА_1 не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено. Крім того, ПАТ КБ «ПриватБанк», на яке нормами статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» покладений обов`язок визначати статус рахунка та можливість накладення арешту на кошти на ньому, постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника на рахунку НОМЕР_1 виконало. Зазначене свідчить про те, що банк також не визнав цей рахунок та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»). У зв`язку з тим, що державним виконавцем не було отримано документального підтвердження, що рахунок боржника ОСОБА_1 має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, ним обґрунтовано не було знято арешт із вказаного рахунку боржника. Додана представником до скарги про скасування арешту коштів боржника довідка ПАТ КБ «ПриватБанк» також не свідчить про те, що рахунок ОСОБА_1 має спеціальний режим використання. З огляду на викладене, оскільки скаржником не доведено, що рахунки ОСОБА_1 , на які постановою державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Вельган В.В. накладено арешт, мають спеціальний режим використання, відсутні підстави для скасування арешту з коштів, що знаходяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому в АТ КБ «Приватбанк». Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Враховуючи наведене, оскільки судом першої інстанції ухвалено правильне по суті заявлених вимог рішення, проте, при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Кожем`як М.О. та зміну мотивувальної частини ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2022 року та викладення її в редакції даної постанови. Керуючись статтями 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кожем`як Марини Олегівни задовольнити частково. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 31 березня 2022 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції даної постанови. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, визначених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді Повний текст постанови складений 02 червня 2022 року