LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48032-12341/10

від 12.03.2021 ·
Резолютивна:Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради особи, яка не приймала участі у справі на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2010 року, у цивільній справі за позов…

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/954/21 Справа № 2-12341/10 Суддя у 1-й інстанції - Башмаков Є.А. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю ТК, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Дніпропетровська про визнання права власності, - за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2010 року, - В С Т А Н О В И В: У липні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК», виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Дніпропетровська, про визнання права власності. Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2010 року у складі судді Башмакова Є. А. позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення № 2 магазин з кафетерієм, загальною площею 103,9 кв. м, яке складається з: літ. «А-2», «А1-2» (поз.1-11 площею 73,6 кв. м), літ. «А2-1» прибудова (поз. 13 площею 21,0 кв. м), літ. «А3-1» прибудова (поз. 14 площею 5,0 кв. м), літ. «А4-1» прибудова (поз. 12 площею 4,3 кв. м), розташоване на першому поверсі в житловому будинку літ. «А-2» та ґанки літ. «а2», «а3», на АДРЕСА_1 , без додаткових актів введення в експлуатацію. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 98 184,00 грн в рахунок викупу нежитлового приміщення на АДРЕСА_1 (а.с.101-104). Не погоджуючись з рішенням суду, апеляційну скаргу подала особа, яка не брала участь у розгляді справи - Дніпровська міська рада в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі (а.с.116-122). Вважаючи апеляційну скаргу безпідставною, ТОВ ТК звернулося до суду апеляційної інстанції з відзивом на неї, у якій зазначило, що доводи апеляційної скарги є такими, що не можуть прийматись до уваги і просить закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою міської ради (а.с.194-196). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне закрити апеляційне провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 352 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. В обґрунтування права на апеляційне оскарження Дніпровська міська рада зазначає, що дане рішення стосується їх прав та інтересів, оскільки виникають сумніви щодо правомірності набуття права власності ОСОБА_1 на спірну нежитлову будівлю. З тексту оскаржуваного рішення та заявленого позову вбачається, що спір виник у сторін щодо права власності на нежитлову будівлю, що перебувала у власності Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради. Отже, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції безпосередньо не стосується прав і обов`язків саме Дніпровської міської ради. Предметом розгляду справи не були правовідносини, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення була Дніпровська міська рада. Оскаржуване рішення Дніпровською міською радою, не містить висновків та судження щодо прав та обов`язків цієї особи у відповідних правовідносинах, у даних правовідносинах суд вирішував питання щодо визнання права власності на спірну нежитлову будівлю, що перебувала у власності Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, яке приймало участь у розгляді справи та не оскаржило рішення суду, в апеляційному порядку. Доводи апеляційної скарги, що спірне нерухоме майно належить до власності Дніпровської міської ради, жодним чином не підтверджені. Статтею 43 ЦПК України передбачено зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки. Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу, сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції. У силу принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою досягнення рішення на свою користь, зобов`язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності постановлення бажаного для них рішення. Гарантіями реалізації принципу змагальності є відповідальність за неподання доказів до суду. Дніпровська міська рада, 19 вересня 2019 року звернулася з апеляційною скаргою, станом на дату прийняття постанови, нею не надано жодного доказу на підтвердження свого права на нежитлове приміщення, таким чином процесуальними правами, передбаченими ст. 43, 49 ЦПК України, апелянт у повній мірі не скористався. Отже, доводи апеляційної скарги Дніпровської міської ради щодо порушення зазначеним рішенням суду її прав, є безпідставними. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційної скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалось. Судова колегія вважає, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради особи, яка не приймала участі у справі на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2010 року підлягає закриттю. Керуючись ст. 367, 368, п.3 ч.1 ст. 362 ЦПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпровської міської ради особи, яка не приймала участі у справі на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 жовтня 2010 року, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю ТК, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, третя особа: Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Жовтневого району м. Дніпропетровська про визнання права власності закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»