LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4823750/9085/20

від 11.03.2021 ·

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 11 березня 2021 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 750/9085/20 Головуючий у першій інстанції Карапута Л. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/359/21 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В. суддів: Бобрової І.О., Мамонової О.Є., сторони: позивач Акціонерне товариство «Акцент-Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 листопада 2020 року (місце ухвалення м. Чернігів, дата складання повного тексту 30.11.2020) у справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: У жовтні 2020 року АТ КБ «Акцент-Банк»» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідачки на його користь заборгованість за кредитним договором № SAMABWFC00001836655 від 12.12.2018 у розмірі 25 442, 95 грн станом на 15.09.2020, яка складається з: 16 234,13 грн заборгованість за кредитом; 9 208,82 грн заборгованість по відсоткам, та судові витрати у розмірі 2 102 грн. Позов обґрунтовувало тим, що 12.12.2018 ОСОБА_1 приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору № SAMABWFC00001836655 та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті http://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Банк свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі та надав відповідачці кредит (встановив ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідачка у порушення умов кредитного договору, ст. 509, 526, 1054 ЦК України, зобов`язання за вказаним договором не виконала та не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, у зв`язку з чим, станом на 15.09.2020 утворилась заборгованість у розмірі 25 442, 95 грн, яка складається з: 16 234, 13 грн - заборгованість за кредитом; 9 208, 82 грн - заборгованість за відсотками. Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігів від 30.11.2020 позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитом у сумі 16 234, 13 грн, та 1341, 29 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено. Рішенння суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог обґрунтовано не поверненням в добровільному порядку фактично отриманих відповідачем коштів, що є порушенням прав позивача. Відмовляючи у задоволенні вимог банку в частині стягнення заборгованості за відсотками, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 справа №342/180/17, та виходив з того, що у анкеті-заяві відповідачки від 12.12.2018 процентна ставка не зазначена. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів надані банком Тарифи і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник АТ «Акцент-Банк» Омельченко Є.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 30.11.2020 в частині відмовлених позовних вимог, та задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі, та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з поданням апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під підпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. У скарзі посилається на розрахунок заборгованості з якого вбачається, що боржник користувалася кредитом, таким чином ознайомилася з Умовами та Правилами надання банківських послуг в банку, і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Заявник наголошує, що до матеріалів справи додано паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка та багато іншого. Паспорт продукту підписаний боржником. На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було. Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Вислухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно з п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за тілом кредиту в розмірі 16 234,13 грн сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується. Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в частині відмови в задоволенні позовних вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку в частині стягнення заборгованості за відсотками, суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 03.07.2019 справа №342/180/17, виходив з того, що у анкеті-заяві відповідачки від 12.12.2018 процентна ставка не зазначена. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів надані банком Тарифи і Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Однак погодитись з такими висновками суду апеляційний суд не може, через їх невідповідність обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права. Судом у справі встановлено, що 12.12.2018 ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку. В даній заяві відповідачем заповнено розділи щодо його паспортних та контактних даних, місця проживання та місця роботи, сімейного стану та соціального статусу (а.с. 7). У тексті вказаної заяви зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між нею і банком договір про надання банківських послуг. Відповідачка ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, примірник договору про надання банківських послуг згодна отримати шляхом самостійної роздруківки з офіційного сайту www.a-bank/com/ua. А також підтвердила, що ознайомлена і згодна з умовами та правилами надання послуги накопичення скарбничка і згодна оформити дану послугу. Умови кредитування, відомості про сукупну вартість кредиту їй роз`яснені і зрозумілі, рекламний буклет з тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування нею отримані. До позову Банком додано Паспорт споживчого кредитування (а.с. 7 зворот - 8) підписаний відповідачем 12.12.2018 власноруч, в якому, серед іншого, визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача та інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, зокрема: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання, сума/ліміт кредиту - до 50 000 грн для картки «Універсальна», до 100 000 грн для картки «Універсальна Gold», строк кредитування - 240 місяців, мета отримання кредиту - на споживчі цілі, спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді встановленого кредитного ліміту на кредитну картку, строк надання кредиту - протягом одного дня, процентна ставка, відсотків річних - базова процентна ставка для картки «Універсальна» 3,9% в місяць (46,8% річних), базова процентна ставка для картки «Універсальна Gold» 3,7% в місяць (44,4% річних), тип процентної ставки - фіксована (може бути змінена за згодою кредитодавця та споживача шляхом укладання додаткової угоди до договору про споживчий кредит), Згідно наведених у паспорті застережень: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача є репрезентативними та базуються на обраних споживачем умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що договір про споживчий кредит залишатиметься дійсним потягом погодженого строку, а кредитодавець і споживач виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі; реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит; використання інших способів надання кредиту та/або зміна інших вищезазначених умов кредитування можуть мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача. Також Банком додано до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та Тарифів користування кредитною карткою «Універсальна» без зазначення дат, які відповідачем не підписані (а.с. 8-13). Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості за договором №SAMABWFC00001836655 від 12.12.2018 станом на 15.09.2020 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 25 442,95 грн, з яких: 16 234, 13 грн загальний залишок заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту), в т.ч.: 13 422, 30 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту; 2 811, 83 грн - залишок заборгованості за тілом кредиту (прострочений); 9 208, 82 грн - загальний залишок заборгованості за процентами; 558, 78 грн - залишок заборгованості за процентами на поточну заборгованість; 8 650, 04 грн - залишок заборгованості за процентами на прострочену заборгованість; 0 грн - пеня (а.с. 6). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «АКЦЕНТ-БАНК»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі). Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (ст. 526, 527, 530 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов`язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання. Банк, пред`являючи вимоги до ОСОБА_1 про погашення кредиту, просив, у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками. З матеріалів справи вбачається, що 12.12.2018 відповідачка, підписавши анкету-заяву та паспорт споживчого кредитування, отримала споживчий кредит. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам (ч. 1 ст. 4 Закону). Згідно з ч. 1, 2 ст. 7 Закону України «Про споживче кредитування» якщо в рекламі щодо надання споживчого кредиту зазначається процентна ставка чи будь-які дані, що стосуються загальних витрат за споживчим кредитом, така реклама додатково до вимог, встановлених законодавством про рекламу, повинна містити стандартну інформацію. У стандартній інформації визначається: 1) максимальна сума, на яку може бути виданий кредит; 2) реальна річна процентна ставка; 3) максимальний строк, на який видається кредит; 4) у разі надання кредиту для придбання товарів (послуг) у формі оплати з відстроченням або з розстроченням платежу - розмір першого внеску. Стандартна інформація повинна бути зрозумілою і точною. Якщо стандартна інформація викладається в письмовому вигляді, вона наводиться однаковим шрифтом та відображається в основному тексті реклами. Частинами 1, 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів органів, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Інформація, що надається кредитодавцем споживачу, зазначена у частині другій цієї статті, має містити відомості про: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); 3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; 4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки. Індекс, що застосовується для розрахунку змінюваної процентної ставки, повинен відповідати вимогам, встановленим Цивільним кодексом України; 5) види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; 6) орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування. Якщо кредитодавець пропонує різні способи надання кредиту, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що використання інших способів надання кредиту може мати наслідком застосування іншої реальної річної процентної ставки. Якщо платежі за послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, є періодичними, надана споживачу інформація має містити застереження про те, що витрати на такі послуги можуть змінюватися протягом строку дії договору про споживчий кредит; 7) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг. 8) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 9) попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 10) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 11) порядок дострокового повернення кредиту; 12) у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу. Як зазначалось вище, відповідачем 12.12.2018 підписано Паспорт споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка», у якому, серед іншого, визначені тип та розмір процентних ставок: фіксована, базова процентна - 3,9% в місяць (46,8% річних), збільшена відсоткова ставка на місяць на суму загальної заборгованості (у випадку наявності простроченої заборгованості) - 7,8% у місяць. Укладення між сторонами договору шляхом підписання відповідачем анкети-заяви та Паспорту споживчого кредитування відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання. Підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та Паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 відповідно до ст. 3, 627 ЦК України добровільно погодилася на такі умови кредитного договору, взяла на себе відповідні зобов`язання. З наданої Банком до апеляційної скарги виписки по рахунку ОСОБА_1 за період з 12.12.2018 по 21.12.2020 вбачається, що відповідачка користувалася кредитними коштами та частково погашала наявну заборгованість, однак належним чином зобов`язань щодо їх повернення не виконувала (а.с. 42). Обґрунтованими, зважаючи на погодження сторонами, є вимоги Банку про стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом. З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти були нараховані, виходячи з погоджених сторонами поточної процентної ставки 46,8%. Таким чином, висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача заборгованості за процентами є помилковим, у зв`язку з чим відповідно до приписів п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення вимог АТ «АКЦЕНТ-БАНК»» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 9 208,82 грн. Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Оскільки апеляційна скарга АТ «Акцент-Банк» підлягає задоволенню, то відповідно з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» підлягає стягненню судовий збір за апеляційний розгляд справи. Керуючись ст.ст. 141, 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - задовольнити. Рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 30 листопада 2020 року в частині вирішення позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом - скасувати. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 9 208 (дев`ять тисяч двісті вісім) грн 82 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом. Рішення Деснянського районного суду м. Чернігів від 30 листопада 2020 року в частині визначення розміру стягнутих з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрат по сплаті судового збору - змінити, збільшивши суму судового збору з 1 341 (однієї тисячі триста сорока однієї) грн 29 коп. до 2102 (двох тисяч сто двух) грн 00 коп. В іншій частині рішенння суду першої інстанції залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11; код ЄДРПОУ 14360080) 3153 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн 00 коп. судового збору за апеляційний розгляд справи. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст рішення складено 11.03.2021. Головуючий Судді :

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»