Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/537/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/537/21 Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 10 березня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суд міста Києва, третя особа - Громадська організація «Проти придурків та ідіотів» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : в січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного суду міста Києва щодо нереєстрації в автоматизованій системі документообігу суду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року у справі № 761/27811/20 від 14.12.2020; - зобов`язати Шевченківський районний суд м. Києва зареєструвати апеляційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 08 грудня 2020 року у справі №761/27811/20 від 14.12.2020 року в установленому законом порядку. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 позовну заяву повернуто позивачу, у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводів позивача про те, що причиною звернення до суду являється те, що відповідач не виконав імперативного обов`язку суду, у разі надходження кореспонденції здійснити її реєстрацію в автоматизованій системі документообігу суду та якщо цей документ є процесуальним, передати судді для розгляду, що підтверджується скріном з журналу електронних відправлень за 14.12.2020 та скріном з журналу електронних надходжень за 14.12.2020 про отримання апеляційної скарги. Також апелянт посилається на те, що в заяві на виконання ухвали суду від 16.01.2021 позивач вказував, що позиваючись до суду про визнання протиправною бездіяльність Шевченківського районного суду міста Києва щодо не реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 08.12.2020 у справі №761/27811/2 від 14.12.2020, позивач зазначав про те, що відповіді оформленої згідно з нормами Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, на направлену скаргу відповідачем не направлено, а відповідь яку надав відповідач не відповідає вказаному стандарт, тому і позивачу і суду не дає можливості її прочитати і не є повним текстом такого рішення. Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2021 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження на 09.03.2021. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно матеріалів справи, 13.01.2021 позивач звернувся із даним позовом до Житомирського окружного адміністративного суду. Ухвалою суду від 16.01.2021 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків, шляхом надання до суду належно завіреної копії оскаржуваного рішення відповідача, а у разі відсутності її у позивача - клопотання про його витребування. Надано п`ятиденний строк для усунення недоліків з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Копію вказаної ухвали вручено позивачу 16.01.2021. 20.01.2021 до суду на виконання вимог ухвали надійшла заява ОСОБА_1 . Приймаючи оскаржувану ухвалу від 22.01.2021 суд першої інстанції виходив з того, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуті. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Як зазначалось вище, підставою для повернення позовної заяви позивачу було невиконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. При цьому, позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що до заяви не додано належну копію оскаржуваного рішення відповідача, а долучена копія витягу із електронного повідомлення не дає можливості її прочитати і не є повним текстом такого рішення. Проте, позивачем 20 січня 2021 року, тобто у встановлений судом строк, подано заяву, в якій зазначено, що відповіді оформленої згідно з нормами Національного стандарту України, на направлену позивачем скаргу відповідачем не направлено, а відповідь яку надала 14.12.2020 Державна судова адміністрація України на інформаційний запит від 29.11.2020 не відповідає вимогам Національного стандарту України. Так, із матеріалів справи видно, що позивачем до позовної заяви додано пенсійне посвідчення № НОМЕР_1 , копію апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 08.12.2020 у справі №761/27811/20 та копію оскаржуваного рішення відповідача щодо не реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 08.12.2020 у справі №761/27811/20 від 14.12.2020 (яка надійшла на елеткронну адресу позивача). При цьому, колегія суддів враховує, що позиваючись до суду про визнання протиправною бездіяльність Шевченківського районного суду міста Києва щодо нереєстрації в автоматизованій системі документообігу суду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 08.12.2020 у справі №761/27811/2 від 14.12.2020, позивач вказував на те, що відповіді оформленої згідно з нормами Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 №55, на направлену скаргу відповідачем не направлено, а відповідь яку надав відповідач не відповідає вказаному стандарту, а отже і позивачу і суду не дає можливості її прочитати і не є повним текстом такого рішення. Отже, колегія суддів вважає вимогу суду про надання належної копії оскаржуваного рішення помилковою, оскільки долучена до позову копія оскаржуваного рішення відповідача від 14.12.2020 щодо нереєстрації в автоматизованій системі документообігу суду апеляційної скарги на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 08.12.2020 у справі №761/27811/20, а саме скрін з журналу електронних надходжень за 14.12.2020 про отримання апеляційної скарги, дає можливість прочитати його текст та являється доказом того, що апеляційна скарга позивача на ухвалу Шевченківського районного суду від 08.12.2020 у справі №671/27811/20 незареєстрована та не передана суду до розгляду. Іншої відповіді чи рішення, зокрема їх повного тексту, відповідач позивачу не надавав. Таким чином, посилання суду першої інстанції на те, що позивачем неусунено недоліків позовної заяви є передчасними. З огляду на викладене, колегія судів вважає, що у суду першої інстанції не було достатньо правових підстав для повернення позовної заяви. Крім того, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на тому, що право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для Суду природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення. Зі змісту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року Європейський суд з прав людини дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду. Отже, системний аналіз положень Конвенції, практики Європейського суду з прав людини та національного законодавства свідчить, що постановлена передчасно оскаржувана ухвала зумовила утворення перешкод особі у доступі до правосуддя, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Враховуючи вище викладене, колегія судів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали було порушено норми процесуального права, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ст. 312, ст. 320 КАС України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2021 року скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Порядок касаційного оскарження передбачений ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.