Постанова 4852 № 160/14555/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 лютого 2021 року м. Дніпросправа № 160/14555/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: суддя - доповідач Чумака С.Ю., суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 160/14555/20 (суддя І інстанції Юхно І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської митниці Держмитслужби (відповідач-1), Державної митної служби України (відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, В С Т А Н О В И В: Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві. Не погодившись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування скарги зазначає, що ухвалу про залишення позову без руху він не отримував, а тому не мав можливості усунути недоліки позову. Направлення ж ухвали суду на неофіційну електронну адресу його представника не відповідає приписам КАС України. У відзивах відповідачі просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. ОБСТАВИНИ СПРАВИ Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України № 2102-к від 03.11.2010 «Про припинення перебування на державній службі», яким припинено перебування на державній службі в митних органах позивача на посаді заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби України з 03.11.2010 року, з дати прийняття цього наказу; - визнати незаконним та скасувати наказ № 1136-к від 03.11.2010 «Про припинення виконання обов`язків за посадою та проведення розрахунку», яким припинено перебування на державній службі в митних органах позивача з 03.11.2010, з дати прийняття цього наказу; - поновити позивача на посаді заступника начальника відділу контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці Держмитслужби України, з 03.11.2010; - стягнути з відповідача - Дніпровської митниці Держмитслужби України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з урахуванням індексації за період з 03.10.2010 по день ухвалення рішення у справі. Позов підписаний представником позивача адвокатом Храмовим М.П., який на підтвердження своїх повноважень додав до позову копії ордеру та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. (а.с. 32-33) Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2020 року адміністративний позов залишено без руху та надано п`ятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків позовної заяви. 4 грудня 2020 року о 13 годині копію ухвали разом із супровідним листом направлено на електронну адресу представника позивача адвоката Храмова Михайла Петровича, вказану у поданій позовній заяві. (а.с. 37) 14 грудня 2020 року Діпропетровський окружний адміністративний суд, повертаючи позовну заяву позивачеві, виходив з того, що ухвала від 11 листопада 2020 року доставлена на електронну пошту представника позивача 4 грудня 2020 року, проте у встановлений судом строк, тобто до 9 грудня 2020 року, позивач не усунув недоліки позовної заяви. Підставою повернення позову зазначив п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ Порядок вручення судового рішення регулюється статтею 251 КАС України, відповідно до частини 5 якої якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, його копія протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі надсилається в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення якщо така адреса відсутня. Оскільки в позові, який підписаний представником позивача адвокатом Храмовим М.П., зазначено електронну адресу останнього, ухвала суду про залишення позову без руху надіслана судом на цю електронну адресу і, як зазначалось вище, доставлена 4 грудня 2020 року о 13 годині. Пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Відповідно до ч. 7 ст. 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Отже, за приписами КАС України вважається, що позивач отримав копію ухвали суду від 11 листопада 2020 року 4 грудня 2020 року, тобто останнім днем усунення недоліків позову було 9 грудня 2020 року, проте позивач такі недоліки не усунув навіть до 14 грудня 2020 року, коли судом першої інстанції позов було повернуто. Доводи позивача, що ухвала суду направлена на неофіційну електронну адресу його представника, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки законодавцем у КАС України не визначені поняття «офіційна» та «неофіційна» адреси, а тому за таких обставин зазначена безпосередньо в позові електронна адреса позивача чи його представника може бути прирівняна до офіційної, оскільки офіційно підтверджена особою, яка підписала та подала адміністративний позов. Крім того, відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають не тільки права, але і відповідні обов`язки, зокрема зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини. У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» (№ 3236/03) серед іншого зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Позивач подав позов до суду 6 листопада 2020 року, проте до 24 грудня 2020 року, коли, як зазначено в апеляційній скарзі, ознайомився з ухвалами від 11 листопада та 14 грудня 2020 року, жодних дій для з`ясування долі позову не вчинював, що суд розцінює як неналежну процесуальну поведінку. Натомість, ухвала від 11 листопада 2020 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень ще 17 листопада 2020 року, тобто за 27 днів до постановлення судом оскарженої ухвали про повернення позову. Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви позивачеві. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишає без задоволення, а ухвалу суду без змін. На підставі викладеного, керуючись статтями 242, 243, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 160/14555/20 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 24 лютого 2021 року і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання її копії. Суддя-доповідач С.Ю. Чумак суддя С.В. Чабаненко суддя І.В. Юрко