Постанова 4812 № 469/846/20

09.03.21 33/812/90/21 Єдиний унікальний номер судової справи 469/846/20 Номер провадження 33/812/90/21 Головуючий у місцевому суді Тавлуй В.В. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у апеляційному суді: Серебрякова Т.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2021 року місто Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Серебрякової Т.В., із секретарем судового засідання Лівшенком О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Миколаївського апеляційного суду клопотання захисника особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 Бартош-Стрєльникова Андрія Володимировича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Березанського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2020 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Березанського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2020 року встановлено, що 30 вересня 2020 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, Серії БД №286810 відповідно до якого 30 вересня 2020 року о 09 год. 13 хв. на автодорозі М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ 70 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мазда 626, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погодившись із судовим рішенням, 04 лютого 2021 року захисник Бартош-Стрєльников А.В. подав в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2020 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Також, в апеляційній скарзі заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної постанови суду, у зв`язку із тим, що вказаний строк, пропущений з поважних причин, оскільки ОСОБА_1 з поважних причин участі при розгляді справи не приймав, а копію постанови ним було отримано лише 01 лютого 2021 року. В судове засідання призначене на 09 березня 2021 року захисник Бартош-Стрєльников А.В., та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , не з`явилися. На адресу апеляційну суду надійшла заява від захисника Бартош-Стрєльникова А.В. про розгляд справи за його та ОСОБА_1 відсутності. У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Отже, з урахуванням диспозиції вищевказаної норми та відсутності у законі застережень щодо обов`язків заслуховування думки учасників справи за цими обставинами, та враховуючи, що особа, яка подала апеляційну скаргу, та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, апеляційним судом повідомлені про місце, дату та час розгляду справи та захисником подана заява, в якій останній не заперечував проти розгляду клопотання за його та ОСОБА_1 відсутності, апеляційний суд приходить до висновку про можливість розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження без їх участі. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 в межах розгляду питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд приходить до наступного. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Передбачене ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07 липня 1989 року). Так у вказаному рішенні Європейського суду з прав людини зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. За приписами КУпАП, процесуальні дії під час провадження у справі про адміністративне правопорушення мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Чинні норми КУпАП в частині права на оскарження постанови судді місцевого суду є гарантією забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників судового розгляду і за аналогією з правом особи на доступ до суду, закріпленим у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, визначають порядок реалізації цього права, його законну мету. За положеннями ст.289 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення в разі наявності поважних причин пропуску зазначеного строку з боку особи, яка оскаржує постанову суду першої інстанції. Вирішуючи питання про поновлення строку необхідно виходити з того, що поняття поважності причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Так, причина пропуску строку звернення до апеляційного суду із апеляційною скаргою на постанову місцевого суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась зі скаргою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Так, за матеріалами провадження встановлено, що 08 жовтня 2020 року на розгляд до Березанського районного суду Миколаївської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Справу було тричі призначено до розгляду в судове засідання на 05 листопада 2020 року, 02 грудня 2020 року та 24 грудня 2020 року. При цьому, розгляд справи, призначений на 05 листопада 2020 року було відкладено у зв`язку із надходженням заяви захисника Бартош-Стрєльникова А.В. про відкладення розгляду справи (а.с.12). Розгляд справи призначений на 02 грудня 2020 року було відкладено у зв`язку із надходженням заяви ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи (а.с.21). 24 грудня 2020 року в судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Бартош-Стрєльников А.В. не з`явились та районний суд ухвалив розглядати справу у їх відсутність. Цього ж дня, 24 грудня 2020 року Березанським районним судом Миколаївської області винесено постанову, описку в якій виправлено судовим рішенням того ж суду від 11 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. 31 грудня 2020 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови, на електронну адресу Березанського районного суду Миколаївської області надійшла заява від захисника Бартош-Стрєльникова А.В., датована 24 грудня 2020 року, в якій він просив відкласти розгляд справи призначений на 24 грудня 2020 року у зв`язку із його зайнятістю в іншому судовому процесі. Зі змісту вказаної заяви убачається, що захиснику Бартош-Стрєльникову А.В. було відомо про судове засідання призначене на 24 грудня 2020 року (а.с.30). Також, матеріали справи містять довідку від 18 грудня 2020 року про повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи призначений на 24 грудня 2020 року (а.с.24). Тобто, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисник були обізнані про дату розгляду справи, призначену на 24 грудня 2020 року. Апеляційну скаргу захисник Бартош-Стрєльников А.В. подав до суду лише 04 лютого 2021 року, тобто більш ніж через місяць після винесення оскаржуваної постанови суду. На поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення захисник Бартош-Стрєльников А.В. посилається на отримання постанови суду лише 01 лютого 2021 року. Інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження захисник не наводить. До того ж, в апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 Бартош-Стрєльников А.В., як на підставу поновлення строку не вказує об`єктивних та непереборних причин, які перешкодили вчасно подати апеляційну скаргу. Доводи щодо дати отримання копії постанови, як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, суд не приймає до уваги, оскільки це є помилковим тлумаченням діючого законодавства, виходячи з того, що положення ст.294 КУпАП пов`язують строки оскарження виключно з моментом винесення судом відповідної постанови, а не з моментом її вручення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження неможливості отримати копію постанови раніше або відмови районного суду у надані копії оскаржуваного судового рішення раніше 01 лютого 2021 року. Більш того, відповідно до ч.ч.1,3 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. Як вбачається з сайту Єдиний державний реєстр судових рішень, постанова Березанського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2020 року (справа №469/846/20) надіслана до Реєстру судом 11 січня 2021 року, зареєстрована в реєстрі 12 січня 2021 року та оприлюднена 13 січня 2021 року. Вказане свідчить про те, що з 13 січня 2021 року, тобто з моменту оприлюднення оскаржуваної постанови судді, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та його захисник мали можливість з нею ознайомитись. Втім, матеріали справи не містять доказів, що з часу постановлення оскаржуваної постанови 24 грудня 2020 року особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисник цікавились наслідками розгляду справи. З рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Так, в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що «від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Процедура визначення строку для подання апеляційної скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності. Згідно рішення Європейського суду з прав людини в справі «Устименко проти України» Суд вказав, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі зі спливом значного періоду часу без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Зважаючи, на принцип диспозитивності, який передбачає, що кожна особа користується своїми правами на свій власний розсуд і використовує той обсяг прав, передбачений КУпАП, який вважає за потрібне та враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого КУпАП строку. Обставини, на які посилається захисник, не свідчать про існування будь-яких об`єктивних перешкод у реалізації ним чи ОСОБА_1 своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів. З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду пропущений без поважних причин, а тому поновленню не підлягає. З урахуванням викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні підстави для поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження захисником ОСОБА_1 Бартош-Стрєльниковим А.В. постанови судді Березанського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2020 року. Відповідно до вимог ч.2 ст.294 КУпАП, у випадку відмови у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, апеляційна скарга повертається апеляційним судом особі, яка її подала. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити захиснику особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Бартош-Стрєльникову Андрію Володимировичу у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Березанського районного суду Миколаївської області від 24 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала: захиснику особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - Бартош-Стрєльникову Андрію Володимировичу. Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Серебрякова