Постанова 4854 № 400/4802/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/4802/19 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв, 13 серпня 2020 року П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Танасогло Т.М., суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В., секретар судового засідання Колесніков-Горобець І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, Миколаївської митниці ДФС, Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В : У грудні 2019 року ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Миколаївської митниці ДФС, Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання незаконним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 18 грудня 2019 року № 2054-0 «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади держаної служби категорії «Б» і «В» в частині результатів оцінювання службової діяльності начальника Миколаївської митниці ДФС, ОСОБА_1 ; визнання незаконним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 21 грудня 2019 р. № 2094-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_2 »; визнання незаконним та скасування наказу Миколаївської митниці ДФС від 24.12.2019 № 552-о «По особовому складу»; поновлення ОСОБА_1 з 25.12.2019 року на посаді начальника Миколаївської митниці ДФС; стягнення з Миколаївської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час його вимушеного прогулу починаючи з 25.12.2019 року до дня поновлення на роботі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні накази є протиправними через невірне оцінювання показників результативності, ефективності та якості виконання поставлених завдань, обумовлених його посадовими обов`язками. Так, за результатами оцінювання виконання завдань за 2019 рік начальнику Миколаївської митниці ДФС ОСОБА_1 були виставлені негативні оцінки по всім завданням, а саме: завдання 1 2 бали, завдання 2 1 бал, завдання 3 1 бал, завдання 4 1 бал, завдання 5 2 бали. Вказані результати на думку позивача є необ`єктивними як за кожне завдання так і загальною оцінкою та таким, що не відповідає дійсності. Усі узагальнені відомості про стан і напрями його діяльності наведені ним у зазначеній формі результатів виконання завдань за 2019 рік. У зв`язку із чим, позивач вважав, що визначення результатів його службової діяльності за 2019 рік проведено не об`єктивно та з порушенням п. 39 Типового порядку, оскільки безпосередній керівником не наведено обґрунтування за виставлені бали виконання кожного визначеного завдання та виставлену оцінку. Позивач також вважав порушеним своє право на належним чином ознайомлення з результами оцінювання його службової діяльності. Також, вважає, що його незаконно звільнено з роботи без проведення повторного оцінювання. У зв`язку із викладеним, ОСОБА_1 просив визнати незаконними та скасувати спірні накази й поновити його на посаді начальника Миколаївської митниці ДФС, а також стягнути на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. 30.01.2020 року Державною фіскальною службою України до суду першої інстанції було надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки що накази ДФС України від 18.12.2019 року № 2054-о «Про затвердження Висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2019 році»; від 21.12.2019 року № 2094-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 »; від 24.12.2019 року № 552-о «По особовому складу» прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Так, у відзиві, Державна фіскальна служба України зазначала, що відповідно до висновку щодо оцінювання результатів службової діяльності керівників митниць ДФС, Департаменту податкових та митних експертиз ДФС, Департаменту спеціалізованої підготовки та кінологічного забезпечення ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» у 2019 році, затвердженого наказом ДФС від 18.12.2019 року № 2054-о «Про затвердження Висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», у 2019 році», начальник Миколаївської митниці ДФС ОСОБА_1 отримав негативну оцінку, що в свою чергу є підставою у розумінні Закону України № 889 для звільнення зі служби. 30.01.2020 року Чорноморською митницею Держмитслужби було надано до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому вказаний відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що позивача було звільнено за наявності передбачених Законом України № 889 підстав для звільнення у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році, з дотримання відповідної процедури, визначивши датою звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: - визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 18.12.2019 року № 2054-0 «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади держаної служби категорії «Б» і «В» в частині результатів оцінювання службової діяльності начальника Миколаївської митниці ДФС, ОСОБА_1 ; - визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 21.12.2019 року № 2094-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_2 »; - визнано протиправним та скасовано наказ Миколаївської митниці ДФС від 24.12.2019 № 552-о «По особовому складу»; - поновлено ОСОБА_1 з 24.12.2019 року на посаді начальника Миколаївської митниці ДФС; - стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43335608) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 25.12.2019 року по 13.08.2020 року у сумі 142083,31 грн. (сто сорок дві тисячі вісімдесят три гривні 31 коп.); - стягнуто з Чорноморської митниці Держмитслужби (вул. Гоголя, 13, м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 43335608) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) середній заробіток за один місяць у розмірі 10443,76 грн. (десять тисяч чотириста сорок три гривні 76 коп.). В решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Чорноморською митницею Держмитслужби подано до суду апеляційну скаргу, у якій зазначено про порушення судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення у даній справі норм матеріального та процесуального права, у зв`язку із чим апелянт просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.08.2020 року та прийняти нову постанову, якою в позові відмовити в повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт вказує, що підставою для звільнення позивача зазначено п. 3 ч. 1 ст. 87 Закону України «Про державну службу», висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В», затверджений наказом ДФС від 18.12.2019 № 2054-О «Про затвердження Висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» і «В» у 2019 році» та доповідна записка Департаменту кадрової політики та роботи з персоналом. Наказом ДФС від 01.10.2019 № 1562-0 «Про визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДФС, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», за 2019 рік» (зі змінами) забезпечено визначення результатів виконання завдань державними службовцями органів ДФС, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», за 2019 рік. Також, як зазначає апелянт у своїй скарзі, Законом «Про внесення змін до деяких законів щодо перезавантаження влади» від 19.09.2019 були внесені зміни до Закону України «Про державну службу», а саме у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби відповідно до пункту 3 частини першої статті 87 цього Закону та з ним розривається контракт про проходження державної служби (у разі укладення)». Виходячи з роз`яснень наданих Національним агентством України з питань державної служби 27.11.2019 № 81-р/з, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року № 640 затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі - Типовий порядок). Вказаним вище Законом було серед іншого, внесено зміни й до статті 44 Закону, якими зокрема виключено проведення повторного оцінювання результатів службової діяльності державного службовця у разі отримання ним негативної оцінки та змінено назву Типового порядку на Порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. На думку апелянта, суд першої інстанції не звернув увагу на той факт, що зміна назви документа є технічною і спричинена його правовою природою, оскільки цей документ не є типовим, а є загальним та обов`язковим для всіх органів державної влади і не передбачає створення на його основі окремого порядку та процедури оцінювання результатів службової діяльності державних службовців. Саме з метою приведення у відповідність до чинного законодавства розроблено відповідні зміни до Типового порядку. Посилаючись на лист Міністерства юстиції України від 30.01.2009 року № Н-35267-18, апелянт вказує, що Типовий порядок до приведення його у відповідність до Закону застосовується у тій частині, що не суперечить вимогам Закону, у зв`язку із чим у ДФС України були відсутні підстави для проведення повторного оцінювання позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 12.05.2016 року № 1798-о позивача призначено на посаду начальника Миколаївської митниці, що підтверджується копією відповідного наказу та записом № 25 трудової книжки. Відповідно до Наказу ДФС України від 21.12.2019 року № 2094-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Миколаївської митниці ДФС у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році, визначивши датою звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Згідно з наказом наказ Миколаївської митниці ДФС від 24.12.2019 № 552-о «По особовому складу» 24.12.2019 року вважається датою звільнення ОСОБА_1 із займаної посади начальника Миколаївської митниці ДФС. Не погоджуючись з прийнятими накази, вважаючи їх протиправними ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Державною фіскальною службою України проведено оцінювання результатів службової діяльності позивача з порушенням вимог ст. 44 Закону України № 889 та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640, у зв`язку із чим суд попередньої інстанції вважав наявними підстави для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним та таким, що відповідає вимогам Конституції України, Закону України «Про державну службу» та Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640, виходячи з наступного. Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку спірним наказам колегія суддів виходить з наступного. У відповідності до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну службу», державна служба це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: 1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; 2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів; 3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; 4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; 5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; 6) управління персоналом державних органів; 7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством. За приписами ч. 2 вказаної вище норми, державний службовець це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби. Законом України «Про державну службу» також регламентовано питання оцінювання результатів службової діяльності. Як встановлено ч.ч.1-3 ст.44 Закону України «Про державну службу», результати службової діяльності державних службовців щороку підлягають оцінюванню для визначення якості виконання поставлених завдань, а також з метою прийняття рішення щодо преміювання, планування їхньої кар`єри. Оцінювання результатів службової діяльності проводиться на підставі показників результативності, ефективності та якості, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції, виконання індивідуальної програми професійного розвитку, а також показників, визначених у контракті про проходження державної служби (у разі укладення). Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб`єктом призначення. У відповідності до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про державну службу», за результатами оцінювання службової діяльності державного службовця йому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка з її обґрунтуванням. При цьому, практичний порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців затверджений Кабінетом Міністрів України, а саме, постановою від 23.08.2017 року №640 було затверджено Типовий порядок проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (надалі Типовий порядок № 640, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно з п.1 Типового порядку №640, він визначає процедуру проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців (далі оцінювання). Дія цього Типового порядку поширюється на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «А», «Б» і «В». Оцінювання проводиться на підставі ключових показників, визначених з урахуванням посадових обов`язків державного службовця, а також дотримання ним загальних правил етичної поведінки та вимог законодавства у сфері запобігання корупції (п. 7 Типового порядку №640). Пунктом 9 Типового порядку №640 встановлено, що наступні етапи оцінювання: визначення завдань і ключових показників; визначення результатів виконання завдань; затвердження висновку (крім випадків, коли жодне із визначених завдань не підлягає оцінюванню). Відповідно до п.п. 10-12 Типового порядку №640, зокрема, передбачено, що завдання і ключові показники повинні відображати кінцевий результат, на досягнення якого спрямовано службову діяльність державних службовців, вимірюватися в кількісному та/або якісному вираженні. Державному службовцю визначається від двох до п`яти завдань. Строк виконання завдання має бути реальним для досягнення необхідного результату та визначатися з урахуванням дати прийняття наказу (розпорядження) про визначення результатів виконання завдань відповідно до пункту 13 цього Типового порядку. Завдання і ключові показники для державного службовця на наступний рік визначаються у грудні року, що передує звітному. Пунктом 13 Типового порядку №640 передбачено, що для визначення результатів виконання завдань суб`єктом призначення приймається наказ (розпорядження), в якому зазначається: список державних службовців; строк визначення результатів виконання завдань; доручення, необхідні для організаційного забезпечення проведення цього етапу оцінювання (у разі потреби). Згідно з п.16 Типового порядку № 640, висновок затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення у грудні звітного року. Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В» регламентується п.п.33-42 Типового порядку №640. Зокрема, п.33 Типового порядку №640 встановлює, що завдання і ключові показники державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», визначаються за формою згідно з додатком 7 з урахуванням стратегічних документів державного та/або регіонального рівня, річного плану роботи державного органу, завдань, функцій та обов`язків, визначених у положенні про державний орган, положенні про відповідний структурний підрозділ, посадовій інструкції. Відповідно до приписів п.34 Типового порядку №640, завдання і ключові показники державним службовцям, які обіймають посади керівників територіальних органів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, після їх обговорення з державним службовцем визначаються суб`єктом призначення. Згідно з п.37 Типового порядку №640, для визначення результатів виконання завдань безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) проводить з державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», оціночну співбесіду. Вимогами п.п.38, 39 Типового порядку №640 визначено, що перед проведенням оціночної співбесіди державний службовець, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», заповнює форму щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині відомостей щодо себе та займаної посади, опису досягнутих результатів у розрізі кожного визначеного завдання та строку його фактичного виконання. Оціночна співбесіда проводиться на основі усних пояснень державного службовця, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», про виконання завдань і ключових показників та його письмового звіту, що подається у довільній формі (у разі його подання державним службовцем). Під час оціночної співбесіди також визначаються потреби у професійному навчанні та розглядаються пропозиції щодо завдань і ключових показників на наступний період. Після проведення оціночної співбесіди безпосереднім керівником заповнюється форма щодо результатів виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії «Б» або «В», за відповідний рік згідно з додатком 8 у частині виставлення балів, визначення оцінки та їх обґрунтування, а також визначення потреб у професійному навчанні. Безпосередній керівник спільно з керівником самостійного структурного підрозділу (у разі наявності) виставляє державному службовцю негативну, позитивну або відмінну оцінку (крім випадків, коли жодне із завдань не підлягає оцінюванню) з її обґрунтуванням на основі розрахунку середнього бала за виконання кожного визначеного завдання (з урахуванням досягнення ключових показників) за критеріями визначення балів згідно з додатком

4. Додатком 4 до Типового порядку №640 передбачено, що « 0» балів виставляються у разі, якщо завдання не виконано або під час його виконання порушено вимоги законодавства у сфері запобігання корупції, « 1» бал якщо завдання виконано частково, результати не можуть бути використані через необхідність суттєвого доопрацювання, до виконання завдання державний службовець підійшов формально, чим нівелював практичну цінність отриманого результату, або завдання виконане з демонстрацією неспроможності одночасного забезпечення на належному рівні і своєчасного виконання посадових обов`язків, або під час виконання такого завдання порушено вимоги правил етичної поведінки, або процес досягнення результату чи сам результат мав негативний відгук з боку користувачів, споживачів, співвиконавців, керівництва тощо, « 2» бали якщо завдання виконано, але з порушенням строку виконання та/або із залученням до виконання завдання інших осіб (під час виконання роботи державний службовець потребував надання зразків документів, допомоги у виробленні алгоритму роботи, аналізі нормативно-правових актів, суттєвому коригуванні проектів документів, проявляв низьку самостійність, недостатність знань нормативно-правових актів, вимог до підготовки службових документів, потребував нагадувань і високої міри контролю з боку керівника тощо), « 3» бали якщо завдання виконано своєчасно, результат якого повною мірою можна використати в роботі. Робота проводилась ефективно з дотриманням правил етичної поведінки, « 4» бали якщо завдання виконано своєчасно (завчасно), результат високої якості, його досягнуто з високим ступенем самостійності (за необхідності командної роботи), ініціативності, робота проводилась ефективно, з дотриманням правил етичної поведінки. Під час виконання завдання державним службовцем вносилися пропозиції щодо інших документів або їх удосконалення. Відповідно до п.41 Типового порядку №640, висновок щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», в якому виставляється негативна, позитивна або відмінна оцінка, за формою згідно з додатком 5 затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення. Згідно ч.6 ст.44, п.3 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу», у разі отримання державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності такий державний службовець звільняється із служби. Закон також допускає можливість оскарження державним службовцем висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності, та його скасування (ст.44 Закону України «Про державну службу», п.49 Типового порядку №640). З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що відповідно до Наказу ДФС України від 21.12.2019 року № 2094-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 » припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Миколаївської митниці ДФС у зв`язку з отриманням державним службовцем негативної оцінки за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році, визначивши датою звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 . Згідно з наказом наказ Миколаївської митниці ДФС від 24.12.2019 № 552-о «По особовому складу» 24.12.2019 року вважається датою звільнення ОСОБА_1 із займаної посади начальника Миколаївської митниці ДФС. Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Звертаючись з даним адміністративним позовом до суду, позивач доводив незаконність та безпідставність свого звільнення зазначаючи у позовній заяві, що згідно із результатами виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної служби категорії Б або В за 2019 рік, щодо державного службовця категорії ОСОБА_3 начальника митниці, ним було зазначено: - Стосовно першого завдання «Забезпечення своєчасності повноти адміністрування митних платежів до Державного бюджету України» Запланований ключовий показник результативності, ефективності та якості наступний - забезпечено стовідсоткове щомісячне виконання завдань щодо своєчасності та повноти адміністрування митних платежів та їх перерахування до Державного бюджету України, ОСОБА_1 вказав: «у січні 2019 року митницею перераховано до 245,8 млн. грн. митних платежів, що становить 118,3 % орієнтовних показників надходжень, встановлених у розмірі 207,8 млн. грн., перевиконання індикативного показнику становить 37,9 млн. грн.; у лютому 2019 року - 440,0 млн. грн. митних платежів, що становить 167,5 % індикативних показників доходів, встановлених у розмірі 262,7 млн. грн.,перевиконання індикативного показнику - 177,3 млн. грн.; у березні 2019 року - 480,7 млн. грн. митних платежів, що становить 174,1 % індикативних показників доходів державного бюджету, встановленого у розмірі 276,2 млн. грн., забезпечено перевиконання індикативного показнику на 204,5 млн. грн.; у травні 2019 року - 349,9 млн. грн. митних платежів, що становить 107,5% індикативних показників доходів державного бюджету, встановленого у розмірі 325,6 млн. грн., перевиконання індикативного показнику - 24,3 млн. грн.; у липні 2019 року - 517,0 млн. грн. митних платежів, що становить 109,9 % індикативних показників доходів державного бюджету, встановленого у розмірі 470,4 млн. грн., перевиконання індикативного показнику - 46,7 млн. грн. Протягом січня - вересня 2019 року у порівнянні з аналогічними періодами 2018 року забезпечено збільшення надходжень митних платежів до бюджету у січні, лютому, березні, травні, липні - на 18,3%, 67,5%, 74,1%, 7,5%, 9,9% відповідно. У квітні 2019 року митниця перерахувала до бюджету 241,3 млн. грн. митних платежів, що становить 73,9 % індикативних показників доходів державного бюджету, встановленого у розмірі 326,4 млн. грн., невиконання індикативного показнику 85,1 млн. грн. Попередньо очікувана сума надходжень митних платежів протягом квітня 2019 року, була скоригована до рівня 250,2 млн. грн. Незважаючи на здійснення додаткових заходів щодо збільшення надходжень у квітні, у тому за рахунок надходжень 26.04.2019 21,7 млн. грн., митницею забезпечено перерахування до держбюджету сум митних платежів на 8,9 млн. грн. менше прогнозного показнику, у т.ч. попередньо показник надходжень загального фонду держбюджету зменшений на 9,3 млн. грн. У червні 2019 перерахування склали 275,8 млн. грн. платежів, що становить 46,5 % індикативних доходів державного бюджету, встановленого у розмірі 593,6 млн. грн. Невиконання індикативного показнику 317,8 млн.грн. Попередньо очікувана сума надходжень митних платежів протягом червня була скоригована до 394,7 млн. грн., та у другій половині місяця, до рівня 267,7 млн. грн., зменшення очікуваних надходжень червня відбулось внаслідок переносу терміну оформлення партії уранових ТВЕЛів для ЮУАЕС на липень 2019 року, у зв`язку з відсутністю у одержувача вантажу коштів для сплати митних платежів. У серпні 2019 року митницею перераховано 296,2 млн. грн. митних платежів, що становить 87,7 % індикативних показників доходів державного бюджету, встановленого у розмірі 337,9 млн. грн. Невиконання індикативного показнику - 41,7 млн.грн. Попередньо очікувана сума надходжень митних платежів протягом серпня 2019 року, була скоригована до 280,0 млн. грн., та у кінці місяця, внаслідок проведеної роботи з найбільшими платниками податків щодо збільшення сплати митних платежів, до рівня 285,6 млн. грн. У вересні 2019 року митниця перерахувала 252,8 млн. грн. митних платежів, що становить 66,8% індикативних показників доходів державного бюджету, встановленого у розмірі 378,5 млн. грн. Невиконання індикативного показнику - 125,7 млн. грн. Попередньо очікувана сума надходжень митних платежів протягом вересня 2019 року, за результатами проведених робочих зустрічей з суб`єктами ЗЕД, була скоригована до 232 млн.грн. (231,2 млн.грн. загального фонду), та у кінці місяця, до рівня 241,2 млн. грн. (238,7 млн. грн. загального фонду). Протягом 2019 року забезпечено проведення заходів в частині виявлення додаткових надходжень митних платежів до бюджету. Забезпечено взаємодію з бюджетоутворюючими суб`єктами ЗЕД. Запроваджено проведення робочих зустрічей з найбільшими платниками, які здійснюють митне оформлення у зоні діяльності митниці, з приводу отримання інформації щодо суб`єктивних причин формування надходжень, в тому числі підтвердження прогнозних сум надходжень. Забезпечено проведення роботи по пошуку додаткових резервів та посилення контролю за правильністю визначення митної вартості, класифікації та визначення країни походження товарів. Також, як вказано було позивачем під час виконання завдання 1, за рахунок коригування митної вартості товарів, контролю за класифікацією товарів, достовірністю декларування країни походження до бюджету за 9 місяців перераховано коштів в сумі - 120,6 млн.грн., що на 80,7 млн.грн. більше ніж за аналогічний період минулого року. Додаткові перерахування протягом січня-вересня від контролю за визначенням митної вартості склали 99 654,99 тис.грн., від контролю за класифікацією товарів - 9 685,03 тис.грн., від контролю за визначенням країни походження - 11 245,8 тис.грн. Загалом, за наведеними позивачем в адміністративному позові даними, у січні-вересні 2019 року Миколаївська митниця ДФС перерахувала до Державного бюджету України 3 099,5 млн. грн. митних платежів. Надходження митних платежів у січні-вересні 2019 року на 8,3% або 237,8 млн.грн. більше аналогічного показника минулого року, який склав 2861,7 млн. грн. З урахуванням впливу зменшення курсу валют в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 2,6% (з 26,95 грн. за 1 USD у 2018 році до 26,24 грн. за 1 USD у 2019 році.) втрати у 2019 році митних платежів становлять 80,6 млн.грн. Так, у аналогічному періоді 2018 року ввезено дві партії твелів на загальну суму 315,0млн.грн. митних платежів. Тоді як у січні-вересні 2019 року здійснена лише одна поставка твелів на 138,5 млн.грн. платежів. Втрати становлять 176,5 млн.грн. Без врахування зазначених витрат митних платежів, збільшення надходжень у 2019 році у порівнянні з аналогічним періодом минулого року становить 494,9млн.грн.(+17.3%), що свідчить про достатній рівень адміністрування митних платежів,своєчасність та повноту наповнення держбюджету. Відповідачем при цьому, в графі Додатку №8 до Порядку №640 «обґрунтування» зазначено, що завдання «не виконано» та виставлено бал

2. Водночас, колегія суддів не вбачає спростовань виконання вказаного завдання. Зазначивши у графі обґрунтування виставленого за перше завдання « 2» бали «не виконано», відповідачем жодним чином не вказано у чому полягає невиконання цього завдання державним службовцем. Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що усі вищенаведені обставини, зазначені державним службовцем щодо виконання завдань, вимагають врахування при оцінюванні та не можуть бути оцінені в « 2» бали з обґрунтуванням «не виконано», оскільки службова діяльність позивача здійснювалась без будь-яких зауважень з боку керівництва ДФС України протягом спірного періоду. - Стосовно другого завдання «Організація роботи із запобігання та протидії контрабанді, боротьби з порушеннями митних правил», ОСОБА_1 під час проходження оцінювання вказав: «Протягом січня-вересня 2019 року митницею порушено 151 справу про ПМП на загальну суму 388 672 130 грн., з них 104 справ з реально вилученими ПМП на загальну суму 1 929 336 грн. (за аналогічний період 2018 року - 170 справ про ПМП на 82 755 586 грн., з них 55 справ заведено з вилученням предметів ПМП). Середня вартість предметів правопорушень протягом звітного періоду склала 2 573 988 грн. (за аналогічний період 2018 року - 486 798 грн.). Основним видом правопорушень протягом звітного періоду було недотримання вимог Митного кодексу України з недекларування товарів, що переміщуються на судах закордонного плавання (промислові товари, і цінності) -101 справа на суму 2 411 693 грн. З початку 2019 року митницею виявлено 22 факти незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів (за аналогічний період 2018 року - 9 фактів незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів). Митницею до правоохоронних органів України направлено 1 повідомлення про протиправні діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ст. 305 КК України. У 2019 році з незаконного обігу вилучено - наркотичних засобів: 3 г, 169 капсул, 221 пігулка; психотропних речовин: 332 пігулки, 20 ампул; прекурсорів: 343 пігулки, 60мл.; сильнодіючих препаратів: 6 ампул. З метою виявлення незаконних зовнішньоекономічних операцій, схем ухилення від митного контролю та повноти сплати митних платежів, проводились перевірки законності здійснення зовнішньоекономічних операцій з боку українських суб`єктів ЗЕД, що здійснювали митне оформлення в зоні діяльності митниці, за результатами яких УПМП та МВ через ДФС з початку року направлено 31 запит до митних органів інших країн (Литва - 1, Азербайджан - 3, Іспанія - 2, Туреччина -

8. Естонія -2, Італія 1, Болгарія - 2, Грузія - 3, Румунія - 1, Польща - 2, Греція - 2, РФ - 1, Іран -1, Молдова -1, Німеччина -1). За звітний період отримано 13 відповідей від митних органів іноземних країн, які було направлено у 2015-2018 роках. За результатами опрацювання порушено 10 справ про ПМП на суму 139 146 411 грн., за ознаками ст. 483, 485 МК України. За звітний період митницею до правоохоронних органів було направлено 6 повідомлень про протиправні діяння що містять ознаки злочину ч.4 ст. 358 КК України «використання підробленого документу) - 4, за ч.2 ст.305 КК України (контрабанда наркотичних засобів) - 1, за ст. 185 КК України (крадіжка) -

1. Митницею до суду направлено 114 справ про ПМП на суму 295 887 381 грн., розглянуто 80 справ на суму 205 139 068 грн., по 71 з яких застосовано штрафів на суму 16 145 442 грн., та по 72 з них застосовано конфіскацію предметів ПМП на суму 16 250 882 грн. Митницею розглянуто 29 справ про ПМП, по яким накладено штрафів на суму 5 109 135 грн. У 2019 році судом припинено 8 справ про ПМП на суму 188 886 389 грн. за звітний період до державного бюджету України перераховано 11 961 065 грн., з них 177 879 грн. штрафів накладених митницею, 7 801 842 грн. штрафів накладених судом, 3 981 344 грн. конфіскація вартості предметів ПМП. - Стосовно третього завдання «Забезпечення контролю достовірності Декларування товарів, транспортних засобів», ключовими показниками якого визначено - забезпечити повне та якісне виконання митних формальностей під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів. Забезпечити досягнення визначених ДФС ключових показників ефективності та покращити ефективність проведення митних оглядів товарів та транспортних засобів, державний службовець зазначав наступне: «З січня по вересень 2019 року здійснено митне оформлення 28,7 млн. тон вантажів (на 23% більше, ніж за аналогічний період 2018 року), оформлено 40709 митних декларацій (на 15% більше, ніж у 2018 році), пропуск через митний кордон 26,8 млн. тон вантажів та 2905 транспортних засобів (відповідно на 19% та 15% більше, ніж за аналогічний період минулого року). У звітний період частка митних декларацій, по яких за результатами виконання згенерованих АСУР митних формальностей було фактично виявлено розбіжності залишилась на достатньо високому рівні - 18,1% (не менше 4,5%) за рахунок винесених рішень по коригуванню митної вартості та за рахунок кумулятивності попередніх значень. Частка митних декларацій, по яких митний огляд проводився за ініціативи посадової особи митниці ДФС без генерування АСУР митних формальностей щодо необхідності проведення митного огляду склала 4,2% (не більше 3,5%). Значення вище від доведеного ДФС за рахунок великої кількості доручень на проведення митних оглядів від правоохоронних органів. У 2019 році загальна кількість оглядів склала 5 % від загальної кількості МД під час митного оформлення у режимі ІМ 40 - 15,8 %. За аналогічний період 2018 року, кількість оглядів склала відповідно - 1,8 % (4,6 % - під час оформлення імпорту). Збільшення кількості оглядів у 2019 році відбулось у зв`язку із обов`язковим проведенням оглядів транспортних засобів особистого користування (особливо в період січня - березня цього року - від 9% до 47%) та великої кількості доручень на проведення оглядів, направлених правоохоронними органами, щодо товарі, які вивозяться за межі митної території України (до 3%). Вищевикладене, на думку позивача, свідчить про належний рівень виконання завдання та має бути оцінений позитивно. У 2019 році загальна кількість оглядів склала 5% від загальної кількості МД, під час митного оформлення у режимі ІМ40 15,8%. За аналогічний період 2018 року кількість оглядів склала відповідно 1,8% (4,6% - під час оформлення імпорту). Збільшення кількості оглядів у 2019 році відбулось у зв`язку із обов`язкові проведенням оглядів транспортних засобів особистого користування (особливо в період січня березня цього року від 9% до 47%) та великої кількості доручень на проведення оглядів, направлених правоохоронними органами, щодо товарів, які вивозяться за межі території України (до 3%)». - Стосовно 4 завдання «Організація контролю в Миколаївській митниці ДФС за правильністю визначення митної вартості товарів», з такими ключовими показниками: Збільшено базу оподаткування за рахунок коригування митної вартості товарів; Додаткові надходження коштів за рахунок коригування митної вартості товарі; Кількість винесених рішень про коригування митної вартості товарів; Зменшено кількість оскаржених у судовому порядку рішень про коригування митної вартості товарів; Зменшено суми повернутих коштів на підставі судових рішень; Відпрацьовано форми митного контролю за напрямком контролю митної товарів, ОСОБА_1 зазначив: «Протягом 2019 року було забезпечено посилення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів при здійсненні митного оформлення товарів у зоні діяльності митниці, за рахунок цього митна вартість товарів збільшена на 677825 тис.грн. За рахунок коригування митної вартості товарів додатково нараховано та перераховано до бюджету 99655 тис.грн. митних платежів . У порівнянні з аналогічним періодом минулого року донарахування збільшилися на 70582,8 тис.грн. або на 243%. Протягом 2019 року на підставі судових рішень по справам щодо скасування рішень про коригування митної вартості товарів з бюджету повернуто 7354,3 тис.грн. митних платежів, що на 7684,7 тис.грн. або на 51,1% менше ніж за аналогічний період 2018 року (15039 тис.грн.). За 9 місяців 2019 року посадовими особами митниці винесено 641 рішень коригування митної вартості товарів. Забезпечено 100% відпрацювання форм контролю за напрямком контролю митної вартості товарів. За результатами ви митних формальностей, визначених АС АУР, забезпечено винесення 610 рішень коригування митної вартості товарів». - Щодо виконання п`ятого завдання державним службовцем було вказано: «Протягом січня-вересня 2019 року в зоні діяльності митниці було оформлено 21474 митних декларацій із застосуванням яких здійснювався контроль за переміщенням товарів. З метою забезпечення належного контролю за переміщенням товарів та своєчасного внесення інформації про результати такого контролю до ЄАІС органів доходів і зборів, в митниці запроваджено щоденний моніторинг актуальності відповідної інформації в ЄАІС. Систематично проводився аналіз та звірка баз даних ЄАІС та АСМО «Інспектор» щодо своєчасного внесення інформації про завершення митного оформлення товарів, ввезених на митну територію України з метою випуску у вільний обіг. Організовано дворівневу (на рівні ПМО тв. ВОМКтаО) перевірку своєчасності внесення інформації про товари, що переміщуються на умовах Конвенції ВМД. За результатами такої перевірки з 245 книжок МДП за 10 книжками виявлено факти несвоєчасного внесення інформації до ЄАІС». За наведених фактичних спірних обставин, позивач у справі наголошував, що завдання на 2019 рік ним виконані своєчасно та в обсязі, який є об`єктивним в умовах реорганізації Державної фіскальної служби України шляхом поділу, враховуючи зовнішні обставини, які склались виходячи з цього, які унеможливили виконання деяких ключових показників незалежно від зусиль державного службовця та його можливосте досягнення запланованого. Усі узагальнені відомості про стан і напрями діяльності ОСОБА_1 , ним були наведені у зазначеній вище формі виконання завдань на 2019 рік. При цьому, як свідчать матеріали справи аналогічно обґрунтуванням, які зазначені по виставленому балу за перше завдання, відповідачем було вказано і щодо виконання інших завдань 2-5 у , виставлено бали « 1», « 2» та вказано «не виконано», «не забезпечено». Досліджуючи результати виконання завдань державним службовцем, який займає посаду державної категорії Б або В за 2019 рік ОСОБА_1 вбачається, що оцінка виставлена позивачу без належного її обґрунтування. Суд зазначає, що обов`язок відповідача під час проведення оцінювання полягає у з`ясуванні і перевірці наявності або відсутності конкретних причин, умов та обставин, через які завдання фактично не були виконані чи були виконані державним службовцем з порушенням строків, наведення обґрунтувань виставлення конкретного балу, що останнім, крім встановлення балу у вказаних результатах, не було виконано. Також, оскаржуваний негативний висновок не містить будь-яких зауважень, заперечень чи спростувань стосовно досягнутих результатів позивача. Апелянтом жодним чином не спростовано виконання позивачем завдань, визначених на 2019 рік, з урахуванням наведених узагальнених даних у формі виконання завдань на 2019 рік. Вказане свідчить про те, що визначення результатів службової діяльності позивача на 2019 рік було проведено не об`єктивно та з порушенням п. 39 Типового порядку, оскільки безпосереднім керівником не наведено обґрунтування за виставлені бали за виконання кожного визначеного завдання та виставлену оцінку. Враховую вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в порушення ч. 5 ст. 44 Закону України № 889 оцінка виставлена за результатами оцінювання ніяк не обґрунтована, окрім слів «не виконано», «не забезпечено», «організація контролю не забезпечена». Суд зазначає, що відповідачем не було виконано обов`язку під час проведення оцінювання, щодо з`ясування і перевірки наявності або відсутності конкретних причин, умов та обставин, через які завдання фактично не були виконані чи були виконані державним службовцем з порушенням строків, наведення обґрунтувань виставлення конкретного балу, що останнім, крім встановлення балу у вказаних результатах та вказання «не виконано», «не забезпечено», «організація контролю не забезпечена». Стосовно наданої Чорноморською митницею Держмитслужби копії «Обґрунтування. додаток до результатів оцінювання виконання завдань державним службовцем який займає посаду категорії «Б» або «В» (щодо ОСОБА_1 ), колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги вказаний доказ, оскільки вказаний документ не відповідає формі, згідно додатку №8 до Порядку проведення оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2017 року № 640, не містить підпису позивача, який би свідчив про його ознайомлення із обґрунтуваннями результатів оцінювання, а також дати складання вказаного обґрунтування, що у своїй сукупності не підтверджує його складення у момент проходження ОСОБА_1 оцінювання результатів його службової діяльності у 2019р. При цьому, на переконання колегії суддів, навіть це обґрунтування відповідача оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 , яке надано було відповідачем додатково, оформлене не за встановленою у Додатку №8 до Порядку № 640 формою, не містить чітких зауважень, які б негативно характеризували службову діяльність позивача у 2019 році. З наведеного обґрунтування неможливо встановити, які саме недоліки допущено позивачем, їхні кількісні, якісні та інші характеристики, у зв`язку із чим йому було виставлено низькі бали. Зазначений вище документ також не містить детального та повного аналізу результатів виконання завдань позивачем. Вказаний документ містить дані щодо проведеної співбесіди з ОСОБА_1 та підписаний останнім. Апелянтом не спростовано такі твердження позивача та не доведено належними доказами проведення з ОСОБА_1 співбесіди під час оцінювання його службової діяльності у 2019р. Зазначене свідчать, що у даному випадку оцінювання та затвердження висновку за результатами цього оцінювання проведено з порушенням Закону № 889, Порядку № 640, та без належного обґрунтування. Апеляційний суд також звертає увагу на наявність у матеріалах справи копій наказів Державної служби України, відображені у судовому рішенні, які підтверджують, що протягом 2019 року, позивач постійно преміювався за досягнуті показники своєї роботи за 2019рік, тобто майже за весь період, за який його службову діяльність під час оцінювання відповідачем було оцінено негативно. Як встановлено ч. 6 ст. 52 Закону України № 889, премії виплачуються в межах фонду преміювання залежно від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу. Отже, відповідачем під час оцінювання службової діяльності ОСОБА_1 не було взято до уваги вищенаведені позитивні результати його роботи за 2019 рік. Доводи ОСОБА_1 стосовно необхідності проведення повторного оцінювання колегія суддів оцінює критично, оскільки на час проведення щорічного оцінювання норма Закону України «Про державну службу» стосовно проведення повторного оцінювання, у разі отримання державним службовцем негативної оцінки, не діяла. Поряд з цим, колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 10 частини першої статті 7, частини сьомої статті 44 Закону України «Про державну службу», державний службовець має право на оскарження в установленому законом порядку висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності у порядку, визначеному статтею 11 Закону, яка в свою чергу передбачає можливість подання державним службовцем керівнику державної служби скарги, у разі порушення наданих цим Законом прав або виникнення перешкод у реалізації таких у місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про це. Між тим, як свідчать матеріали справи, висновки щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади державної служби категорії «Б» та «В» зокрема й щодо ОСОБА_1 було затверджено наказом в.о. Голови ДФС України №2054-о від 18.12.2019р. При цьому, 21.12.2019 року вже було прийнято наказ № 2094-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_1 », що в свою чергу позбавило можливості фактично оскаржити в адміністративному (досудовому) порядку висновку, що містить негативну оцінку за результатами оцінювання його службової діяльності. Таким чином, судова колегія вважає недоведеною обґрунтованість проведеного оцінювання результатів службової діяльності позивача, у зв`язку із чим погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та визнати протиправним й скасування наказу Державної фіскальної служби України від 18.12.2019 року № 2054-0 «Про затвердження висновків щодо оцінювання результатів службової діяльності державних службовців органів ДФС, які займають посади держаної служби категорії «Б» і «В» в частині результатів оцінювання службової діяльності начальника Миколаївської митниці ДФС, ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби України від 21.12.2019 року № 2094-о «Про припинення державної служби та звільнення з посади ОСОБА_2 »; визнання протиправним та скасування наказу Миколаївської митниці ДФС від 24.12.2019 № 552-о «По особовому складу», а також поновлення ОСОБА_1 з 24.12.2019 року на посаді начальника Миколаївської митниці ДФС, про що вірного висновку дійшов суд першої інстанції. З огляду на викладене у сукупності, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Доводи апеляційної скарги відповідача зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву. Обґрунтувань неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить. При цьому, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням часу знаходження членів колегії суддів Єщенка О.В. та Димерлія О.О. у відпустці, повне судове рішення складено та підписано 04 березня 2021р. Керуючись ст. ст. 241-243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Чорноморської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2020 року по справі № 400/4802/19 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2021 року. Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Димерлій О.О. Єщенко О.В.