Постанова 4824 № 755/8261/20

справа № 755/8261/20 головуючий у суді І інстанції Арапіна Н.Є. провадження № 22-ц/824/1405/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 01 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Сержанюка А.С., Слюсар Т.А., за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви, - в с т а н о в и в : У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, у якій просив: накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНСОФ» (надалі по тексту - ТОВ), які знаходяться на банківському рахунку IBAN: № НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, та інших рахунках належних ТОВ «ЕНСОФ», в тому числі в АТ«ОТП Банк»; заборонити здійснення відносно ТОВ «ЕНСОФ» будь-яких дій реєстраційного характеру, спрямованих на реорганізацію або припинення ТОВ «ЕНСОФ», дій пов`язаних із відчуженням часток у товаристві на користь третіх осіб, всіма органами або посадовими особами в тому числі приватними нотаріусами, що мають статус державного реєстратора, та уповноважені на здійснення реєстраційних дій. Заявник мотивував свої вимоги тим, що 28 травня 2020 року наказом директора з інновацій ТОВ «ЕНСОФ» № 23К його звільнено з посади директора ТОВ «ЕНСОФ» на підставі пункту 1 частини 1 статті 41 КЗпП України у зв`язку із одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків. Із зазначеним наказом заявника було ознайомлено 28 травня 2020 року, відповідний запис про звільнення було внесено до його трудової книжки, оригінал трудової книжки йому повернуто та здійснено розрахунок. При цьому заявнику не надано копії протоколу загальних зборів учасників, в ході яких учасниками товариства прийнято рішення про звільнення заявника із займаної посади. Із зазначеним наказом та звільненням із займаної посади заявник не погоджується повністю, оскільки зазначений наказ винесено із грубим порушенням вимог діючого законодавства, підстава на якій ґрунтується винесений наказ не відповідає дійсності, не дотримано процедури звільнення та призначення нового директора ТОВ «ЕНСОФ». З метою захисту своїх прав та інтересів у заявника виникла необхідність звернутись до суду з позовом про визнання наказу про звільнення незаконним, скасування наказу, поновлення на посаді із внесенням відповідних відомостей до трудової книжки, компенсації заробітної платні за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним звільненням. Мінімальна ціна майбутнього позову буде становити 600 000 грн. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що у поданих до суду матеріалах відсутні відомості про наявність відкритого на ім`я ТОВ «ЕНСОФ» банківського рахунку IBAN: № НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ та інших рахунків, в тому числі в АТ «ОТП Банк», тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти слід відмовити. Також, заявник просить забезпечити позов шляхом заборони вчиняти певні дії, які пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність ТОВ «ЕНСОФ», тому у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в частині заборони вчинити певні дії слід відмовити. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2020 року та ухвалити нове судове рішення про забезпечення позову, вказаним у заяві способом. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було прийнято рішення про виклик заявника для надання додаткових пояснень або доказів, не було повернуто заяву у зв`язку із неповнотою надання доказів, а було відмовлено у задоволенні заяви, що надає зацікавленій особі наразі можливість унеможливити виконання рішення суду за відповідним позовом ОСОБА_1 . Судом першої інстанції не було всебічно досліджено обставини справи, та всупереч наявних у матеріалах заяви про забезпечення позову даних щодо банківського рахунку зацікавленої особи, було відмовлено у задоволенні заяви. Також заявник зазначає, що вимога про забезпечення позову не спрямована на втручання у внутрішню діяльність господарського товариства, заявник навпаки побоюється примусової ліквідації товариства засновниками для уникнення відповідальності просив не про обмеження прав засновників, а обмеження провадження реєстраційних дій проведення яких призведе до ліквідації товариства та ускладнення виконання рішення суду. При постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не було проведено всебічного дослідження обставин справи, не було викликано заявника для надання додаткових пояснень, не було надано мотивованого висновку, щодо причин відмови у задоволенні вимог, щодо застосування заходів забезпечення позову до подання позовної заяви. Представником ТОВ «ЕНСОФ» подано відзив на апеляційну скаргу, у якому зазначає, що не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає, що неможливо забезпечити позов у порядку цивільного судочинства в спорі про поновлення на посаді директора товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки такий спір не може розглядатися за правилами цивільного судочинства. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (частина 2 статті 149 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачені статтею 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову. Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходиться у нього та забороною вчиняти йому певні дії, а також забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору. Пленум Верховного Суду України у пункті 4 Постанови «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. При цьому варто врахувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог. Дослідивши матеріали справи, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки встановила, що в матеріалах справи відсутні відомості про наявність відкритого на ім`я ТОВ «ЕНСОФ» банківського рахунку IBAN: № НОМЕР_1 у АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ та інших рахунків, в тому числі в АТ «ОТП Банк». Також, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що спосіб яким заявник просить забезпечити позов, пов`язані із втручанням у внутрішню діяльність ТОВ «ЕНСОФ». Колегія апеляційного суду відхиляє доводи апеляційної скарги про порушення процесуальних норм при постановленні оскаржуваної ухвали з огляду на таке. Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина 1 статті 153 ЦПК України) та без надання додаткових пояснень та доказів, без проведення судового засідання. Відповідно до частин 3, 4 статті 153 ЦПК України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Отже, зі змісту наведених правових норм вбачається, що призначення вказаної заяви до розгляду в судове засідання з викликом сторін, - є правом суду, а не його обов`язком. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване судове рішення залишається без змін. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, ­- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 17 червня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Головуючий Г.І. Мостова Судді А.С. Сержанюк Т.А. Слюсар