LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/9447/20

від 02.03.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року - без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/9447/20 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М., Чаку Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови в здійснені перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018 року та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2020 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року у адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 перерахованої за період з 05 березня 2019 року до 04 вересня 2019 року з урахуванням 75 % суми підвищення пенсії. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 05 березня 2019 року до 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми та з урахуванням раніше проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Зокрема, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Головного управління ПФУ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату позивачу сум підвищення пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за період з 05.03.2019 року по 04.09.2019 року, визначеної станом на 01.03.2018 року та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що право на перерахунок пенсії у нього виникло в січні 2018 року, а тому здійснення перерахунок та виплату пенсії в вказаний судом період не відновлює порушене право позивача. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві, отримує пенсію з квітня 2014 року на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 пунктом 2 якої постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року -50%, з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 %, з 1 січня 2020 року -100 % суми підвищеної пенсії. 25 лютого 2020 року позивач звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з проханням провести перерахунок та виплату пенсії загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії) та виплатити заборгованість яка виникла з 01.01.2018 року у зв`язку з поетапністю виплати підвищеної пенсії. Листом від 30.03.2020 року, Головне управління Пенсійного фонду в м. Києві повідомило позивача, про те, що немає законних підстав для виплати перерахованої з 01 січня 2018 року пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року. Вважаючи протиправними дії відповідача та у зв`язку із цим необхідність зобов`язання вчинення певних дій, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на отримання пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії виникло 05 березня 2019 року та знову було обмежено з 04.09.2019 року - з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14.08.2019, Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Згідно вимог частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704. Відповідно до пункту 2 Постанови №103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. З матерів справи вбачається, що з 01 січня 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до Постанови №103. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам звільнених з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Тобто, вказане рішення, відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набрало законної сили з 05 березня 2019 року. Відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду у рішенні від 06 серпня 2019 року у зразковій справі №160/3586/19 (провадження №Пз/9901/12/19). Отже, з 05 березня 2019 року у позивача виникло право на отримання пенсії у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії. Після втрати чинності пунктів 1, 2 постанови № 103, тобто з 05.03.2019, відповідач не мав правових підстав для продовження виплати підвищення до пенсії у розмірі 75 % суми підвищення пенсії. Поряд з цим, така підстава знов виникла 04.09.2019 року - з моменту набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" №804 від 14.08.2019, якою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. N 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року. Рішенням Окружного адміністративного суду від 23.01.2020 у справі № 640/19133/19 визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» неправомірними, визнано постанову Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» протиправною та нечинною повністю. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2020 апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 січня 2020 року залишено без змін. Відповідно до норм ч. 2 т. 255 КАС України, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.01.2020 набрало законної сили 31.03.2020. Отже, оскільки в період з 04.09.2019 по 31.12.2019, вказана постанова Кабінету Міністрів України була чинною, відповідач діяв у межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачені законодавством та була застосована відповідачем на законних підставах. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з приводу виплати підвищення до пенсії позивача у розмірі 75% є протиправними лише у період 05.03.2019р. - 04.09.2019р. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст.242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»