Постанова 4824 № 369/12218/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 369/12218/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук Л.М. провадження № 22-ц/824/1316/2021 Суддя-доповідач: Олійник В.І. ПОСТАНОВА Іменем України 25 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: Судді-доповідача: Олійника В.І., суддів: Заришняк Г.М., Мараєвої Н.Є., при секретарі Панчошній К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2017 року у складі судді Ковальчук Л.М. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,- в с т а н о в и в : У листопаді 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , усунути перешкоди у користуванні, належній ОСОБА_1 земельної ділянки, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 перенести огорожу з північної сторони її земельної ділянки на 20 метрів на південь від межі фундаменту, розташованого на земельній ділянці ОСОБА_1 , та вирішити питання про розподіл судових витрат. Свої вимоги обгрунтовував тим, що рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 червня 1999 року №287 «Про надання земельної ділянки в постійне користування для обслуговування житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 » було надано в постійне користування для обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку ОСОБА_2 площею 0,15 га, місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 вересня 1999 року №380 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам села Петропавлівська Борщагівка» було безоплатно передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,15 га, місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 вересня 2000 року №490 «Про надання додатково земельної ділянки в постійне користування ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 » ОСОБА_2 тимчасово для ведення городу та без права забудови було надано земельну ділянку в постійне користування площею 0,04 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу сільської ради. В грудні 2000 року до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернулась дочка ОСОБА_2 ОСОБА_4 з листом від 09 грудня 2000 року на ім`я сільського голови Кодебського О.І., в якому просила надати їй в постійне користування 0,04 га земельної ділянки, які виділялись для її матері. В свою чергу, мати ОСОБА_2 відмовилась від наданої їй раніше земельної ділянки у розмірі 0,04 га на користь своєї дочки ОСОБА_4 , про що написала заяву від 09 грудня 2000 року на ім`я сільського голови ОСОБА_5 .. Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2000 року №630 «Про надання земельної ділянки ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 » було надано в постійне користування для будівництва житлового будинку земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель городу матері та 0,04 га додатково із земель, що прилягають до земельної ділянки з виходом на північну сторону із земель запасу П.П. Борщагівської сільської ради, які тимчасово надавалися ОСОБА_2 під ведення городу. Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 30 березня 2000 року №108/5 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки» було передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га ОСОБА_4 , яка знаходиться в АДРЕСА_1 ». У квітні 2001 року ОСОБА_4 звернулась до головного архітектора Києво-Святошинського району з питанням обстеження земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 . В результаті такого обстеження встановлено, що на вказаній земельній ділянці можна виконати будівництво індивідуального житлового будинку на 4 кімнати житловою площею 60,29 кв.м., загальною площею 87,74 кв.м., а також господарських будівель, не порушуючи норми забудови. Рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 30 березня 2001 року №185 «Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 » ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 ». 18 вересня 2001 року головним архітектором Києво-Святошинського району було затверджено план забудови садиби ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 . У листопаді 2003 року ОСОБА_4 оформила право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,0805 га, кадастровий номер 3222485901:01:028:0002, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та отримала Державний акт серії КВ №027409 на право приватної власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 2562. У листопаді 2003 року ОСОБА_2 оформила право власності на земельну ділянку загальною площею 0,1548 га, кадастровий номер 322485901:01:028:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року. В серпні 2011 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_4 був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12 серпня 2011 року, кадастровий номер 3222485901:01:028:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та межує із земельною ділянкою ОСОБА_2 , яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_1 отримав у власність земельну ділянку загальним розміром 0,0805 га, але виявилось, що розмір оплаченої та отриманої ним за договором земельної ділянки не відповідає фактичному, оскільки відомості, які зазначені в Державному акті на право приватної власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , не відповідають дійсності, а саме:

1. Згідно з вказаним Державним актом загальна площа земельної ділянки складає 0,1548 га.

2. Згідно з планом забудови садиби ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 , затвердженого головним архітектором Києво-Святошинського району, площа сусідньої земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , складає 0,11 га, з якого видно, що у її матері ОСОБА_2 ділянка лише 0,11 га, а фундамент розміщений у центрі ділянки ОСОБА_4 .. Таким чином, різниця між фактичною площею земельної ділянки та зазначеною в Державному акті, становить 0,04 га. Внаслідок такої невідповідності фактичної та офіційно документально зафіксованої площі земельної ділянки АДРЕСА_1 , порушені його права, як власника сусідньої земельної ділянки під АДРЕСА_1 . Загальна площа земельної ділянки АДРЕСА_1 , яка належить йому ( ОСОБА_1 ) на праві приватної власності, складає відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 серпня 2011 року №31518 - 0,0805 га. Фактично є лише - 0,04 га. Отже, різниця в площах між придбаною ним земельною ділянкою та фактичною на місцевості складає 0,03 га. Позивач також зазначав, що рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 30 вересня 2000 року №490 було надано земельну ділянку в постійне користування ОСОБА_2 площею 0,04 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу сільської ради, та попереджено про те, що будь-яке будівництво зі сторони берега/північної сторони городу забороняється. Щодо строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом, то позивач ОСОБА_1 зазначив, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2012 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_6 , треті особи: Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада, Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області, ОСОБА_4 , Головне управління юстиції у м. Києві, про визнання права власності та визнання недійсним державного акту та за зустрічним позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, третя особа: Управління Держкомзему у Києво-Святошинському районі Київської області, про визнання недійсними державного акту на право власності, договору купівлі-продажу земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 . Визнано недійсним державний акт на право власності на землю серії ІІ-КВ № 006601, виданий 27 червня 2001 року на ім`я ОСОБА_7 .. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 відмовлено. Рішенням апеляційного суду Київської області від 01 жовтня 2012 року рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2012 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на землю серії ІІ-КВ №006601 від 27 червня 2001 року на ім`я ОСОБА_7 скасовано і в цій частині вимог ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним державного акту на право власності на землю серії ІІ-КВ №006601 від 27 червня 2011 року на ім`я ОСОБА_7 . В іншій частині рішення суду залишено без змін. Ухвалою колегії суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 лютого 2013 року касаційну скаргу представника ОСОБА_8 відхилено. Рішення апеляційного суду Київської області від 01 жовтня 2012 року залишено без змін. Таким чином, як стверджує позивач, після винесення рішення суду касаційної інстанції він ( ОСОБА_1 ) дізнався про порушення своїх прав, як власника земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , вчинених ОСОБА_2 . Позивач ОСОБА_1 вважав не пропущеним ним строк звернення до суду з даним позовом про захист його цивільних прав. Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 з посиланням на вимоги ст.152 Земельного кодексу України, ч.1 ст.317, ч.ч.1, 2 ст.321, ст.391 ЦК України просив визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , та усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, належною йому ( ОСОБА_1 ) на праві власності (кадастровий номер 3222485901:01:028:0002), шляхом зобов`язання ОСОБА_2 перенести огорожу з північної сторони її земельної ділянки на 20 метрів на південь від межі фундаменту, розташованого на земельній ділянці ОСОБА_1 .. У грудні 2015 року позивач ОСОБА_1 подав заяву в порядку вимог ст.ст.27, 31 ЦПК України, в якій просив суд визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року, виданий на ім`я ОСОБА_2 , усунути перешкоди у користуванні земельною ділянко, належною на праві власності йому ( ОСОБА_1 ), кадастровий номер 3222485901:01:028:0002, шляхом зобов`язання ОСОБА_2 перенести огорожу з північної сторони її земельної ділянки на 20 метрів на південь від межі фундаменту, розташованого на земельній ділянці ОСОБА_1 , та стягнути з відповідача понесені судові витрати. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2017 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставилося питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Постановою Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2017 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 21 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 і його представник не надали суду достатньо належних і допустимих доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги про визнання недійсним Державного акту ОСОБА_2 на право приватної власності на земельну ділянку і усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Ухвалене судом рішення зазначеним вимогам відповідає. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. За п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Судом встановлено, що рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 червня 1999 року №87 «Про надання земельної ділянки в постійне користування для обслуговування житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 » було припинено право користування земельною ділянкою ОСОБА_9 в АДРЕСА_1 площею 0,15 га в зв'язку зі смертю; надано ОСОБА_2 в постійне користування для обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку площею 0,15 га в АДРЕСА_1 ; землевпоряднику сільської ради ОСОБА_10 внести зміни у земельно-шнурову книгу. Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 24 вересня 1999 року №380 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам села Петропавлівська Борщагівка» було безоплатно передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,15 га, місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 30 вересня 2000 року №490 «Про надання додатково земельної ділянки в постійне користування ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 » надано ОСОБА_2 в постійне користування земельну ділянку площею 0,04 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 , за рахунок земель запасу сільської ради; Землевпоряднику сільської ради ОСОБА_10 виготовити схему, встановити межі, внести зміни в земельно-шнурову книгу, рахувати за гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,19 га в АДРЕСА_1 ; Секретарю виконкому ОСОБА_11 внести зміни в облікову документацію; попередити ОСОБА_2 , що будь-яке будівництво зі сторони берега/північної частини городу забороняється. У грудні 2000 року до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області звернулася дочка ОСОБА_2 ОСОБА_4 з листом від 09 грудня 2000 року на ім`я сільського голови Кодебського О.І., в якому просила надати їй в постійне користування 0,04 га земельної ділянки, які виділялись для її матері. В свою чергу, мати ОСОБА_4 ОСОБА_2 подала заяву голові П.П. Борщагівської сільської ради 09 грудня 2000 року, в якій просила вилучити з її присадибної ділянки 0,04 га її дочці ОСОБА_4 . Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2000 року №630 «Про надання земельної ділянки ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 » було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,04 га ОСОБА_2 за її згодою в АДРЕСА_1 ; надано в постійне користування для будівництва житлового будинку ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель з городу матері та 0,04 га додатково із земель, що прилягають до їх земельної ділянки з виходом на північну сторону із земель запасу П.Борщагівської сільської ради. Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 30 березня 2000 року №108/5 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки» ОСОБА_4 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га, розташовану в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 30 березня 2001 року №185 «Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 » ОСОБА_4 було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель за типовим проектом 184-24-179.84 на 4 кімнати загальною площею 60,29 кв.м., корисною - 87,74 кв. м в АДРЕСА_1 , і зобов'язано ОСОБА_4 отримати в архітектора села план на забудову, і будівництво будинку провадити за обраним проектом. Згідно з Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ № 027409 від 04 листопада 2003 року ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому П.П.-Борщагівської сільської ради від 30 березня 2000 року №108/5 є власником земельної ділянки площею 0,0805 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222485901:01:028:0002. 04 листопада 2003 року ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №027410 площею 0,1548 га, кадастровий номер 322485901:01:028:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки-для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Відповідно до Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 серпня 2011 року ОСОБА_4 , як продавець, передала належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,0805 га (сільськогосподарські угіддя-рілля 0,0805 га), кадастровий номер земельної ділянки 3222485901:01:028:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність покупцеві ОСОБА_1 , а покупець прийняв земельну ділянку у власність і сплатив за неї обговорену грошову суму. За умовами п.2 вказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Як вбачається з копії Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 06 вересня 2002 року, ОСОБА_12 і ОСОБА_4 06 вересня 2002 року зареєстрували шлюб, і прізвище після одруження дружини - ОСОБА_13 . Відповідно до наявної в матеріалах справи відповіді від 22 жовтня 2015 року сільський голова Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Кодебський О. повідомив ОСОБА_1 , що на його заяву від 23 вересня 2015 року щодо врегулювання земельного спору, виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради повідомив, що у зв`язку з тим, що межі земельних ділянок по АДРЕСА_1 не відповідають оформленим та виданим Державним актам, для врегулювання спірного питання на вказані земельні ділянки комісія рекомендує землевласникам (землекористувачам) звернутися в землевпорядну організацію провести інвентаризацію з виконанням топографо-геодезичної зйомки в М 1:500 з нанесенням схем земельних ділянок згідно Державних актів на право власності на землю. За наданою відповіддю адвокату Кривошею О.Ю. від 08 квітня 2016 року сільський голова Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Кодебський О.І. зазначив, що виконавчий комітет Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради повідомив, що з урахуванням рішень Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 24 вересня 1999 року №380, від 30 вересня 2000 року №490, від 22 грудня 2000 року №630 та від 30 березня 2000 року №108/5 ОСОБА_2 отримала право зареєструвати земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,11 га, місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_4 отримала право зареєструвати право власності на земельну ділянку площею 0,08 га, яка знаходиться в АДРЕСА_1 . Відповідно до наданого суду представником позивача ОСОБА_1 з Архівного відділу Києво-Святошинської районної державної адміністрації копії рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №630 від 22 грудня 2000 року «Про надання земельної ділянки гр. ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 », вбачається, що даним рішенням виконавчого комітету вирішено:

1. Припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 0,04 га ОСОБА_2 за її згодою в АДРЕСА_1 ;

2. Надати в постійне користування для будівництва житлового будинку гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_1 (за рахунок земель з городу матері та 0,04 га додатково із земель, що прилягають до їх земельної ділянки), з виходом на північну сторону. Згідно з поясненнями позивача ОСОБА_1 і його представника, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 » була виготовлена на замовлення ОСОБА_2 відділом землевпорядного проектування ДП «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою». Зазначена технічна документація була виготовлена в 2015 році, тобто після прийняття рішення Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2000 року №630 «Про надання земельної ділянки ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 » та видачі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за № 2562. Позивач ОСОБА_1 і його представник у зв`язку з цим вважали, що належним доказом по даній справі може бути лише копія первинної технічної документації на земельну ділянку (загальна площа 0,1548 га, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 322485901:01:028:0001), яка виготовлена під час підготовки до видачі Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року на ім'я ОСОБА_2 . Також в матеріалах справи міститься копія рішення Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2000 року №630 «Про надання земельної ділянки ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 ». При цьому в пункті 2 резолютивної частини даного рішення зазначено: «Надати в постійне користування для будівництва житлового будинку гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель городу матері та 0,04 га додатково із земель, що прилягають до земельної ділянки, з виходом на північну сторону із земель запасу П.П. Борщагівської сільської ради». Позивач і його представник зазначала, що в даному документі міститься виправлення, а саме додрукована наступна фраза: «із земель запасу П.П. Борщагівської сільської ради». В той же час, в архівних матеріалах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області зберігається первинний документ, відповідно до якого ОСОБА_4 було надано в постійне користування для будівництва житлового будинку земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель городу матері та 0,04 га додатково із земель, що прилягають до земельної ділянки, з виходом на північну сторону. При цьому, жодного слова про надання земельної ділянки із земель запасу П.П. Борщагівської сільської ради немає. У зв'язку з цим такий документ, на думку позивача і його представника, не міг бути взятий до уваги судом, оскільки містить виправлення. Як зазначав позивач і його представник, в матеріалах справи міститься копія будівельного паспорту №28 на земельну ділянку ОСОБА_3 (на той час ОСОБА_4 ), яка знаходиться по АДРЕСА_1 та в подальшому була придбана ОСОБА_1 .. Даний будівельний паспорт містить також підробне рішення Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2000 року №630 «Про надання земельної ділянки ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 », а також схему забудови. Вищезгаданий будівельний паспорт було зареєстровано секретарем П.Борщагівської сільської ради 29 вересня 2001 року №116 (до продажу земельної ділянки ОСОБА_1 ). Даний паспорт містить план забудови земельної ділянки ОСОБА_3 .. Позивач зазначав, що на плані забудови земельної ділянки значиться фундамент, який згідно схеми розташований по центру земельної ділянки, однак на даний час цей фундамент знаходиться не по центру, оскільки ОСОБА_2 перенесла огорожу на земельну ділянку ОСОБА_1 на 20 метрів і факт наявності поставленої нею огорожі підтвердила сама ОСОБА_2 в судовому засіданні. У судовому засіданні представником відповідача ОСОБА_2 були надані оригінали документів, які були досліджені судом, в яких, зокрема, містився і оригінал рішення виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради №630 від 22 грудня 2000 року «Про надання земельної ділянки гр. ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 », відповідно до якого було вирішено припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 0,04 га ОСОБА_2 за її згодою в АДРЕСА_1 ; Надати в постійне користування для будівництва житлового будинку гр. ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_1 (за рахунок земель з городу матері та 0,04 га додатково із земель, що прилягають до їх земельної ділянки), з виходом на північну сторону, із земель запасу П.Борщагівської сільської ради. Вказане рішення було підписане сільським головою О.Кодебським і належним чином завірене. Представник відповідача ОСОБА_2 також просила суд врахувати клопотання про звільнення від доказування обставин відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, що зазначені в рішенні виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2000 року №630, оскільки вони були встановлені в рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 квітня 2012 року, в рішенні Апеляційного суду Київської області від 01 жовтня 2012 року та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 лютого 2013 року, де встановлено, що рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області №630 від 22 грудня 2000 року було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,04 га ОСОБА_2 - матері ОСОБА_4 , - за її згодою по АДРЕСА_1 . Цим рішенням ОСОБА_4 надано в постійне користування для будівництва житлового будинку земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_1 за рахунок вилученої у ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,04 га та 0,04 га за рахунок земель запасу П.П. Борщагівської сільської громади. Позивач ОСОБА_1 і його представник посилалися і на пояснення представника третьої особи - Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, який підтвердив інформацію, зазначену в листі Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району №1-12/415 від 08 квітня 2016 року і повідомив суду, що за ОСОБА_2 обліковувалось 0,11 га, а не 0,15 га, як зазначено в акті на право приватної власності на земельну ділянку від 04 листопада 2003 року. Проте, як вірно зазначив суд, представник третьої особи Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради, в наданих поясненнях суду також вказував і на те, що на земельній ділянці відбулася накладка геодезичними службами, і тому були необхідними технічні знання для того, щоб дійсно визначити як все відбувалось. Всі рішення ОСОБА_2 представник третьої особи Петропавлівсько- Борщагівської сільської ради оглянула, і зазначила, що це дійсно рішення сільської ради і вони дійсно існують, і тому для того, щоб розібратись, зроблена накладка чи ні геодезичними службами, потрібні спеціальні знання. За таких обставин, як вказував представник Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, є необхідним в справі проведення технічної експертизи. Згідно з вимогами ст.133 ЦПК України (в редакції Закону станом на час розгляду справи) особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення доказів. Способами забезпечення судом доказів є, в тому числі, призначення експертизи. За ст.143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі. У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і його представник заявляли суду клопотання про призначення земельно-технічної експертизи по даній цивільній справі. Проте, в наступному вони відмовились від даного клопотання про призначення земельно-технічної експертизи і вважали, що в справі достатньо доказів для задоволення позову ОСОБА_1 .. Інші учасники процесу не заявляли відповідного клопотання про проведення у справі відповідної експертизи. З врахуванням викладеного, суд дійшов вірного висновку, що позивач ОСОБА_1 і представник позивача не надали суду достатньо належних і допустимих доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на земельну ділянку і усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, і оцінюючи в сукупності зібрані в справі докази відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України (Оцінка доказу, на час розгляду справи), а тому не вбачав правових підстав для задоволення позову і відмовив у його задоволенні. Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2019 року, скасовуючи постанову Київського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року та направляючи справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, виходив з наступних мотивів та норм права. Так, ч.1 статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша стаття 55). Відповідно до ч.1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що право власності - це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно із частиною першою статті 317 ЦК України власнику майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. За приписами частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України, статті 391 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. На підставі статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку встановленому законом. Частинами 2, 3 статті 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Як вбачається з матеріалів справи, земельні ділянки сторін мають спільну межу, з приводу якої і виник спір, а позивач фактично використовує свою земельну ділянку у меншому розмірі, ніж передбачено правовстановлюючими документами. Так, відповідно до клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_14 ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19 травня 2017 року було призначено проведення судової земельно-технічної експертизи з відповідними питаннями, які мають суттєве значення для справи. Згідно висновку проведеної у справі судової земельно-технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 28 січня 2019 року №20221/17-41/1975-1981/19-41 встановлено, що фактичні розміри та межі земельних ділянок, що належать на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідають розмірам та межам даних земельних ділянок, що визначені державними актами на право власності на земельні ділянки серії КВ 027409 та серії КВ №027410 від 04 листопада 2003 року відповідно. Стороною по справі ставилося питання, чи перетинаються та/або накладаються межі земельних ділянок №№0001 та 0002 відповідно до меж, визначених у державних актах, чи відповідають фактичні межі земельних ділянок сторін у справі межам за державними актами та інші питання. Проте, відповідно до експертизи від 28 січня 2019 року №20221/17-41/1975-1981/19-41 встановлено, що не можливо визначитися, яка саме земельна ділянка є тією, на яку накладається інша, та яка земельна ділянка - ділянкою, яка накладається, встановити неможливо, а деякі питання знаходяться поза межами компетенції експерта. Отже, відповідно до проведеної експертизи від 28 січня 2019 року №20221/17-41/1975-1981/19-41, експертом не надано відповіді на ряд питань, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, проте суд на зазначене уваги не звернув та не з`ясував на які саме питанні по експертизі було надано відповідь та чи в повному обсязі, не роз`яснив представнику позивача право на проведення додаткової експертизи та не обговорив питання про призначення експертизи компетентному експерту з огляду на те, що предметом спору є фактичне розташування земельної ділянки позивача на місцевості за координатами, визначеними у державному акті та перетин координат земельної ділянки позивача з координатами земельної ділянки відповідачки. Як вже зазначалося, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.08.2019 року скасовано постанову Київського апеляційного суду від 28.02.2019 року та справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Підставою для скасування постанови Київського апеляційного суду від 28.02.2019 року та направлення справи на новий розгляд стало неповне з`ясування обставин справи, а саме, відповідно до проведеної експертизи від 28 січня 2019 року №20221/17-41/1975-1981/19-41, експертом не надано відповіді на ряд питань, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, проте апеляційний суд на зазначене уваги не звернув та не з`ясував на які саме питанні по експертизі було надано відповідь та чи в повному обсязі, не роз`яснив представнику позивача право на проведення додаткової експертизи та не обговорив питання про призначення експертизи компетентному експерту з огляду на те, що предметом спору є фактичне розташування земельної ділянки позивача на місцевості за координатами визначеними у державному акті та перетин координат земельної ділянки позивача з координатами земельної ділянки відповідачки. Таким чином, Верховний Суд вважав, що апеляційний суд погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, дійшов передчасного висновку про відсутність підстав для задоволення позову, при цьому з урахуванням поведеної не в повному обсязі експертизи від 28 січня 2019 року №20221/17-41/1975-1981/19- 41, доводів, на які посилався позивач, не з`ясував дійсних розмірів та меж земельних ділянок сторін, якими вони фактично користуються, місця розташування фундаменту на земельній ділянці позивача відповідно до наданих дозволів на будівництво, унаслідок чого не встановив наявність чи відсутність порушення прав позивача, як власника земельної ділянки з боку відповідача, або інших суміжних землекористувачів. Ухвалення судового рішення за відсутності встановлених судом фактичних обставин суперечить фундаментальним принципам цивільного судочинства та не сприяє здійсненню ефективного правосуддя, спрямованого на прийняття законних та справедливих рішень, а також захист прав та інтересів учасників судового розгляду. Ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду від 11 грудня 2019 року була призначена додаткова комплексна земельно-технічна експертиза та будівельно-технічна експертиза, проведення якої було доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. 08.10.2020 року була проведена судова додаткова земельно-технічна експертиза у цивільній справі №369/12218/15-ц та надано висновок експерта №193/20-41, відповідно до якого земельна ділянка ОСОБА_1 згідно до державного акту має конфігурацію, наближену до прямокутної та має площу 0.0805 га. Площа земельної ділянки ОСОБА_1 за фактично існуючими межами (парканами, огорожами) становить 0,0350 га, та земельна ділянка вже не має конфігурацію, наближену до прямокутної, оскільки суттєвою частиною земельної ділянки ОСОБА_1 (яка відгороджена парканом) користується сусідка, що підтвердив судовому засіданні сам позивач. Крім того, відповідно до попереднього висновку експертів від 28.01.2019 року, площа земельної ділянки ОСОБА_1 на дату проведення експертизи за фактично існуючими межами (парканами, огорожами) становила 0,0530 га. Таким чином, за період часу від 28.01.2019 року до 08.10.2020 року від ОСОБА_1 відійшла у користування сусідам ще частина його земельної ділянки розміром 0,018 га, у зв`язку з чим земельна ділянка стала не відповідати розмірам у 0.0805 га відповідно до Державного акту. Щодо земельної ділянки відповідачки ОСОБА_2 , то відповідно до висновку експертів від 28.01.2019 року, площа земельної ділянки ОСОБА_2 на дату проведення експертизи за фактично існуючими межами (парканами, огорожами) становила 0,1538 га, що на 0,0010 га (10 м2) менше від її розмірів, визначених згідно правовстановлюючих документів (0,1548 га). Відповідно до додаткової земельно-технічної експертизи №193/20-41 від 08.10.2020 року земельна ділянка ОСОБА_2 на дату проведення експертизи за фактично існуючими межами (парканами, огорожами) становила 0,1543 га, що на 0,0005 га (5 м2) менше від її розмірів, визначених згідно правовстановлюючих документів (0,1548 га), що є незначним відхиленням в сторону зменшення, та не може ніяким чином порушувати права позивача. Отже, фактична площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 , співпадає з розмірами, визначеними згідно правовстановлюючих документів. Згідно з документами, які знаходяться в матеріалах справи, та як зазначено вище, рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 26 червня 1999 року №287 «Про надання земельної ділянки в постійне користування для обслуговування житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 » було припинено право користування земельною ділянкою ОСОБА_9 в АДРЕСА_1 площею 0,15 га у зв'язку із смертю; надано ОСОБА_2 в постійне користування для обслуговування житлового будинку та господарських будівель земельну ділянку площею 0,15 га в АДРЕСА_1 ; землевпоряднику сільської ради ОСОБА_15 внести зміни у земельно-шнурову книгу. Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області від 24 вересня 1999 року №380 «Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадянам села Петропавлівська Борщагівка» було безоплатно передано у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,15 га, місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 . Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області від 30 вересня 2000 року №490 «Про надання додатково земельної ділянки в постійне користування ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 » надано ОСОБА_2 в постійне користування земельну ділянку площею 0,04 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 , за рахунок земель запасу сільської ради; Землевпоряднику сільської ради ОСОБА13 виготовити схему, встановити межі, внести зміни в земельно-шнурову книгу, рахувати за гр. ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,19 га в АДРЕСА_1 ; Секретарю виконкому ОСОБА_11 внести зміни в облікову документацію; попередити ОСОБА_2 , що будь-яке будівництво зі сторони берега/північної частини городу забороняється. У грудні 2000 року до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області звернулась дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_4 з листом від 09 грудня 2000 року на ім`я сільського голови, в якому просила надати їй в постійне користування 0,04 га земельної ділянки, які виділялись для її матері. Мати ОСОБА_4 ОСОБА_2 теж подала заяву голові сільської ради 09 грудня 2000 року, в якій просила вилучити з її присадибної ділянки 0,04 га її дочці ОСОБА_4 . Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області від 22 грудня 2000 року №630 «Про надання земельної ділянки ОСОБА_4 під будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 » було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,04 га ОСОБА_2 за її згодою в АДРЕСА_1 ; надано в постійне користування для будівництва житлового будинку ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,08 га в АДРЕСА_1 за рахунок земель з городу матері та 0,04 га додатково із земель, що прилягають до їх земельної ділянки з виходом на північну сторону із земель запасу П. Борщагівської сільської ради. Рішенням Виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради народних депутатів Києво-Святошинського району Київської області від 30 березня 2000 року №108/5 «Про передачу у приватну власність земельної ділянки» ОСОБА_4 було передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,08 га, розташовану в АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку та господарських будівель. Рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради від 30 березня 2001 року №185 «Про надання дозволу на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 було надано дозвіл на будівництво індивідуального житлового будинку та господарських будівель за типовим проектом 184-24-179.84 на 4 кімнати загальною площею 60,29 кв. м., корисною - 87,74 кв. м. в АДРЕСА_1 , і зобов'язано ОСОБА_4 отримати в архітектора села план на забудову, і будівництво будинку провадити за обраним проектом. Як вбачається з Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії КВ №027409 від 04 листопада 2003 року, ОСОБА_4 на підставі рішення виконкому П.П. Борщагівської сільської ради від 30 березня 2000 року №108/5 стала власником земельної ділянки площею 0,0805 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 3222485901.01:028:0002. 04 листопада 2003 року ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ №027410, площею 0,1548 га, кадастровий номер 322485901:01:028:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки-для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. За Договором купівлі-продажу земельної ділянки від 12 серпня 2011 року ОСОБА_4 , як продавець, передала належну їй на праві власності земельну ділянку площею 0,0805 га (сільськогосподарські угіддя-рілля 0,0805 га), кадастровий номер земельної ділянки 3222485901:01:028:0002, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у власність покупцеві ОСОБА_1 , а покупець прийняв земельну ділянку у власність і сплатив за неї обговорену грошову суму. Згідно з умовами п.2 вказаного Договору купівлі-продажу земельної ділянки цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд. Таким чином, фактична площа земельної ділянки, якою користується ОСОБА_2 , співпадає з розмірами, визначеними згідно правовстановлюючих документів, а державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 027410 площею 0,1548 га, кадастровий номер 322485901:01:028:0001, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення (використання) земельної ділянки-для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд виданий з дотриманням законодавства і колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Також колегія суддів звертає увагу на те, що позивач намагається порушити право приватної власності відповідачки ОСОБА_2 і вилучити від неї 0,04 га частину земельної ділянки із загальної земельної ділянки 0,1548 га, яку вона ОСОБА_2 отримала по спадщині після смерті чоловіка ОСОБА_9 (якому ця земельна ділянка дісталась від його батьків) на підставі рішень виконавчого комітету №287 від 26.06.1999 року та №380 від 24 вересня 1999 року (т.1 а.с.10). 24.09.1999 року по рішенню №380 виконавчого комітету П.П. Борщагівської сільської ради Загребельній Г.Г. було передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку розміром 0,15 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.9-11). Як вже зазначалося, 30.09.2000 року по рішенню виконавчого комітету ПП Борщагівської сільської ради №490 ОСОБА_2 було надано додатково земельну ділянку площею 0,04 га, що прилягає до її городу з північної сторони, в постійне користування. Вказану частину земельної ділянки надано їй виконавчим комітетом після смерті її чоловіка - ОСОБА_9 , враховуючи той факт, що сім`я є неповною, та в сім`ї виховується дитина-інвалід. Сім`я ОСОБА_2 проживала з дочками в старому будинку, який був побудований ще в 1924 році. Тому, щоб добудувати новий будинок, сільська рада і надала додатково ОСОБА_2 земельну ділянку 0,04 га за рахунок земель запасу сільської ради, після чого за ОСОБА_2 загальна площа рахувалася 0,19 га. (т.1 а.с.12). ОСОБА_2 та її дочка ОСОБА_16 приватизували вказані земельні ділянки одночасно. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1548 га був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером 2561 від 04.11.2003 року; кадастровий номер земельної ділянки № 3222:485901:01:028:0001. Державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_16 на земельну ділянку площею 0,0805 га був зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за номером №2562 від 04.11.2003 року; кадастровий номер земельної ділянки №3222:485901:01:028:0002. ОСОБА_2 приватизувала свою земельну площею 0,1548 га біля будинку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с.33-34), а її дочка ОСОБА_16 приватизувала свою земельну площею 0,805 га біля будинку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , тобто мати з дочкою приватизували свої земельні ділянки одночасно і в один день отримали Держані акти на право власності на вищезазначені земельні ділянки на руки (томі а.с.31-33). 12.08.2011 року між Позивачем- ОСОБА_1 та третьою особою - ОСОБА_16 було укладено договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 (т.1 а.с.37-39). В даному договорі в частині 13 зазначено, що земельна ділянка, що є предметом цього договору візуально оглянута покупцем ( ОСОБА_1 ) до підписання цього договору. Недоліків, чи дефектів, які перешкоджали використанню її за призначенням на момент огляду покупцем ( ОСОБА_1 ) не було виявлено (т.1, а.с.38). В матеріалах справи (том 1, а.с.44-45, том 2, а.с.20) знаходиться земельно - шнурова книга №1 обліку землекористувачів по селу П.П. Борщагівка. В цій Книзі під порядковим будинку АДРЕСА_1 зазначено, що за ОСОБА_2 закріплена земельна ділянка площею 0,15 га. відповідно до рішення №380 від 24.09.1999 року. Під порядковим №17-а в Книзі зазначено, що за ОСОБА_4 закріплено земельну ділянку площею 0,08 га відповідно до рішення №630 від 22.12.2000 року. Потім прізвище ОСОБА_4 закреслено, та вписане прізвище ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 12.08.2011 року земельної ділянки площею 0,08 га. 30 серпня 2011 року після укладення договору Купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0805 га по АДРЕСА_1 був складений Акт профільної комісії по землекористуванню в присутності сусідів ОСОБА_2 , ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_17 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_18 ( АДРЕСА_4 ) і проведено обстеження земельної ділянки гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .; сусідка ОСОБА_6 ( АДРЕСА_5 ) на обстеження не з`явилася (том 2, а.с.18). Обстеження проводилось під час оформлення «Акту по інвентаризації існуючих меж земельної ділянки» громадянина ОСОБА_1 , який виготовляли співробітники Державного підприємства «Київський науково - дослідний та проектний інститут землеустрою». Було встановлено, що земельну ділянку площею 0,0805 придбано за Договором купівлі-продажу №31518 від 12.08.2011 року. Ділянка використовується гр. ОСОБА_1 відповідно з Державним Актом на право власності на земельну ділянку серії КВ 027409. Межі ділянки чітко встановлені, по периметру існує огорожа відповідно з Державним Актом громадянина ОСОБА_1 ОСОБА_6 претендує на частину земельної ділянки (0,027 га) , що належить на праві приватної власності громадянину ОСОБА_1 . Комісією встановлено, що сусідка гр. ОСОБА_6 спірною частиною земельної ділянки ніколи не користувалася, самостійно встановила огорожу між ділянками у відповідності державного акту громадянина ОСОБА_1 . Про це свідчать також інші сусіди. Документи, що підтверджують відповідність земельної ділянки в натурі Державного акту громадянина ОСОБА_1 , додані до Акту профільної комісії по землекористуванню від 30.08.2011 року Комісія запропонувала гр. ОСОБА_1 звернутись до суду, а громадянці ОСОБА_6 - не порушувати огорожу до вирішення питання по землеволодінню в суді, (том 1, а.с. 27; том 2, а.с.18). Відповідно до тверджень відповідачки ОСОБА_2 позивач надав до суду схему фактичного розташування меж земельної ділянки в АДРЕСА_6 , на якій зображена земельна ділянка ОСОБА_2 . За її земельною ділянкою на північ розташована земельна ділянка ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 . На схемі чітко зазначено, що частину земельної ділянки у ОСОБА_1 привласнила ОСОБА_6 , яка є власницею земельної ділянки за адресою АДРЕСА_5 . (т.1, а.с.43). Згідно зі схемою, яку ОСОБА_1 надав до суду, фактичного розташування межі земельної ділянки в с. П.П. Борщагівка, де чітко вказано, що частину його земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_1 захопила сусідка ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_5 та включила до своєї земельної ділянки. Вищезазначена схема є основним доказом з технічної документації Державного підприємства «Київського науково - дослідного та проектного інституту землеустрою» із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд переданої у власність громадянину ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 (том 3, а.с.176). Крім того, межі земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1 згідно Державного акту та фактичного місця розташування були підписані ОСОБА_2 (землевласник, АДРЕСА_1 ), ОСОБА_17 (землевласник, АДРЕСА_3 ), ОСОБА_1 (землевласником по АДРЕСА_1 ), та виконавцем ОСОБА_19 . Громадянкою ОСОБА_6 не були підписані межі земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_1 згідно Державного акту. Відповідачка посилається на те, що при фактичній відповідності меж земельної ділянки геодезичним координатам в індексній кадастровій карті існує накладання земельною ділянкою площею 0,0273 га суміжного землевласника - громадянки ОСОБА_6 що вказано на відповідній схемі (т. 1, а.с.43, т. 3, а.с.176). Посилаючись на дану Технічну Документацію, відповідачка ОСОБА_2 стверджує, що саме сусідка ОСОБА_6 самовільно захватила частину 0,0273 га земельної ділянки, що належить на право власності позивачу ОСОБА_1 , про що також вказано в Акті профільної комісії по землекористуванню від 30.08.2011 року. Крім того, відповідачка посилається на висновок експерта, за яким площа земельної ділянки позивача ОСОБА_1 на дату проведення експертизи за фактично існуючими межами становила 0,0530 га. Якщо до 0,0530 додати частину земельної ділянки площею 0,0273, яку захватила сусідка ОСОБА_6 у позивача, то загальна площа буде становити 0,0803 га,а це фактична площа земельної ділянки позивача відповідно до державного акту. Отже, відповідачка ОСОБА_2 не порушила право власності землевласника, позивача ОСОБА_1 і жодних договорів з ним не укладала. Як зазначалося вище, 11.12.2019 року ухвалою Київського апеляційного суду була призначена додаткова комплексна земельно-технічну експертиза та будівельно - технічна експертиза, проведення яких доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз. Відповідно до додаткової земельно-технічної експертизи №193/20-41 від 08.10.2020 року земельна ділянка ОСОБА_2 на дату проведення експертизи за фактично існуючими межами (парканами, огорожами) становила 0,1543га, що на 0,0005 га менше від її розмірів, які визначені в Державному Акті на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 .. Також на дату проведення дослідження експерт вказує, що площа земельної ділянки, яка належить (перебуває у фактичному користуванні) ОСОБА_1 , згідно вказаних ним меж, становить 0,0742га, розміри, конфігурація, проміри між поворотними точками зображено в Додатку №1 (том 5, а.с.26) до висновку контуром з заштрихованими крапками червоного кольору відповідно позначено. В додатку №1 червоними кольором позначено вгорі і площа земельної ділянки позивача становить 0,0350 га+0,0742га = 0,1092 га , що не відповідає Державному акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 (том 5, а.с.26). Тобто, під час проведення дослідження площа позивача становить більше на 0,0287 га, ніж зазначено в Державному акті. В рішенні Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17.04.2012 року (том 1, а.с.56), в рішенні Апеляційного суду Київської області від 01.10.2012 року (том 1, а.с.62) та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2013 року (том 1, а.с.66-67) було досліджено та встановлено, що рішенням виконавчого комітету Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради Києво - Святошинського району Київської області №630 від 22.12.2000 року було припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 0,04 га ОСОБА_2 - матері ОСОБА_4 - за її згодою по АДРЕСА_1 . Вказаним Рішенням ОСОБА_4 надано в постійне користування для будівництва житлового будинку ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,08 га по АДРЕСА_6 , за рахунок вилученої у ОСОБА_2 , земельної ділянки площею 0,04 га та 0,04 га за рахунок земель запасу ПП-Борщагівської громади, тобто з городу матері 0,04 га та 0,04 га додатково із земель, що прилягають до їх земельної ділянки з виходом на північну сторону, із земель запасу Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради. 01.12.2016 року ОСОБА_20 та ОСОБА_21 було подано клопотання про звільнення від доказування обставин (т.2, а.с.170-173) відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України, що зазначені в Рішенні виконавчого комітету Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області від 22 грудня 2000 року №630, так як вони були встановлені в рішенні Києво - Святошинського районного суду Київської області від 17.04.2012 року ( том 1, а.с.56), в рішення Апеляційного суду Київської області від 01.10.2012 року (том.1, а.с.62), та в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.02.2013 (т.1, а.с.66). Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2 нібито отримала земельну ділянку площею 0,11 га біля будинку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , то вони крім інших матеріалів справи спростовуються також і витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, номер витягу НВ - 3207272782016, дата формування - 16.09.2016 року (т.2, а.с.143), де зазначено, що в загальних відомостях площа земельної ділянки становить 0,1548 га, (т.2, а.с.144). У Витягу зазначений кадастровий план земельної ділянки з кадастровим номером, на зворотній стороні даного аркушу умовні позначення: опис меж в якій вказано від А до Б ОСОБА_1 , від Б до В ОСОБА_6 , від В до Г землі загального користування ( АДРЕСА_7 ОСОБА_17 . На підставі даного Витягу ОСОБА_2 межі земельних ділянок сусідів не порушувала, і не привласнила частину земельної ділянки позивача ОСОБА_1 (т. 2, а.с 143-145). Саме на підставі вищезазначених рішень Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради земельна ділянка площею 0,1548 га є спадщиною після смерті чоловіка ОСОБА_2 ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 жодного відношення до земельної ділянки ОСОБА_1 немає і жодних договорів з ним не укладала. Претензій щодо меж земельних ділянок ОСОБА_1 ніколи не пред`являв до ОСОБА_2 . Щодо тверджень ОСОБА_1 про те, що площа земельної ділянки відповідачки складала 0,11 га, то вони не відповідають дійсності, так як не підтверджуються жодним рішенням Петропавлівсько - Борщагівської сільської ради і не надано жодного доказу до суду. Відповідно до вимог ст.ст.57-59 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийнято вірне рішення щодо відмови ОСОБА_1 у задоволенні його позову до ОСОБА_2 у зв`язку з непорушенням останньою його права власності на земельну ділянку. Згідно зі ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Таким чином, доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального і процесуального права безпідставні, спростовуються матеріалами справи та висновками суду, викладеними в рішенні. Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм цивільного або цивільно-процесуального законодавства, апеляційна скарга не містить. Обґрунтовуючи судове рішення, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та враховуючи, що обставини справи судом встановлені відповідно до наданих пояснень сторін та письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, колегія суддів приходить до висновку, що рішення постановлене з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.ст.263, 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 лютого 2017 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 02 березня 2020 року. Головуючий: Судді: