LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС340/1434/20

від 03.03.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Клопотання Науменка Івана Федоровича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити строк на касаційне оскарження.

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 03 березня 2021 року м. Київ справа № 340/1434/20 адміністративне провадження № К/9901/746/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Желєзного І.В., Стародуба О.П., перевірив касаційну скаргу Науменка Івана Федоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року (суддя Петренко О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року (колегія у складі суддів Сафронової С.В., Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.) у справі № 340/1434/20 за позовом ОСОБА_1 до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. УСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, у якому просив: - визнати протиправним та скасувати п. 49 рішення Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області від 18.03.2020 № 267, згідно з яким йому надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,3 га; - зобов`язати відповідача на найближчому засіданні сесії селищної ради повторно розглянути його заяву від 11.11.2019 та прийняти рішення про надання йому дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2,00 га на території Добровеличківської селищної ради за рахунок земельної ділянки комунальної власності, кадастровий номер 3521755100:02:000:9118; - зобов`язати відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020, у задоволенні позову відмовлено. ОСОБА_1 оскаржив зазначені судові рішення в касаційному порядку. Ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 касаційну скаргу було повернуто скаржнику на підставі п. 4 ч. 5 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 05.01.2021 Науменко І.Ф. в інтересах ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, що 11.01.2021 надійшла до Верховного Суду, у якій із посиланням на неправильне застосування судами попередній інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права просив скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування ст. 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), викладеного у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 та від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17. Відповідач фактично перебрав на себе повноваження Верховної Ради України, змінив порядок і норми отримання земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, обмежив норму безоплатної передачі земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, визначену у ст. 121 ЗК України, з 2,0 га до 0,3 га. Також просить врахувати правову позицію, сформульовану у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 825/2228/18 щодо ефективного способу захисту. Касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиного правозастосовчої практики та позивач буде позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями. На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи від 11.01.2021 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Уханенко С.А., судді: Кашпур О.В., Радишевська О.Р. Ухвалою Верховного Суду від 14.01.2021 відведено суддів Уханенка С.А., Кашпур О.В., Радишевську О.Р. від участі в розгляді справи, передано справу № 340/1434/20 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справи від 15.01.2021 для розгляду даної справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя - Кравчук В.М., судді: Стародуб О.П., Желєзний І.В. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2021 касаційну скаргу залишено без руху; скаржнику надано строк для надання документу про сплату судового збору. 04.02.2021 ОСОБА_1 отримав копію зазначеної ухвали суду про залишення без руху касаційної скарги. 12.02.2021 Науменко І.Ф. в інтересах ОСОБА_1 надав до суду копію квитанції від 12.02.2021 № 0.0.2011806740.1 про сплату судового збору у розмірі 3 363,20 грн. Судовий збір зарахований до спеціального фонду державного бюджету України за унікальним ідентифікатором документа в Казначействі - 185472667. Таким чином, позивач усунув недолік, з якого касаційну скаргу було залишено без руху. Скаржник клопоче поновити строк на касаційне оскарження, покликаючись на те, що станом на 05.01.2021 не отримував копії постанови суду апеляційної інстанції від 29.10.2020, довідався про існування цієї постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДР); після повернення ухвалою Верховного Суду від 28.12.2020 вперше поданої ним 18.12.2020 касаційної скарги, невідкладно в день отримання копії зазначеної ухвали направив до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу. Частиною 1 ст. 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (ч. 2 ст. 329 КАС України). Оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду прийнята 29.10.2020, відправлена до ЄДР 23.11.2020, оприлюднена 25.11.2020, касаційна скарга вперше подана 18.12.2020. Зважаючи на це, Суд вважає, що у справі є підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень відповідно до ч. 2 ст. 329 КАС України. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження у справі, Суд виходить з такого. Відповідно до ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (ч. 2, 3 ст. 12 КАС України). З огляду на п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Зазначена справа не належить до категорії справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України). Тому суд першої інстанції обґрунтовано розглянув справу відповідно до ч. 3, 4 ст. 257 КАС України у порядку спрощеного позовного провадження. Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Науменко І.Ф. в інтересах ОСОБА_1 жодним чином не обґрунтовує, в чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами норм матеріального та/чи процесуального права, не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин. Покликання на те, що позивач буде позбавлений можливості спростувати при розгляді інших справ обставини, встановлені оскарженим судовими рішеннями, є абстрактним. Таким чином, немає підстав для висновку про наявність обставин, передбачених у пп. «а», «б» п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Крім того, Науменко І.Ф. в інтересах ОСОБА_1 у касаційній скарзі покликається на нерелевантні висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у неподібних з цією справою правовідносинах. Так, Верховний Суд у постанові від 27.02.2018 у справі № 545/808/17 виклав висновок щодо питання правомірності відмови органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у зв`язку з відведенням земельної ділянки іншій особі. У постанові від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17 висновки Верховного Суду стосуються застосування норм ЗК України у питанні наявності в органу виконавчої влади або місцевого самоврядування повноважень залишати без розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або користування. У цій же справі позивач оскаржував рішення селищної ради про надання йому дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у розмірі, який не відповідає максимальному розміру земельних ділянок для безоплатної передачі громадянам у власність, визначеному п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України. Слід зауважити, що із зазначеного питання Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 № 379/656/16-а вже викладав висновок щодо застосування ст. 121 ЗК України, про таке: «Органи місцевого самоврядування, діючи в інтересах територіальної громади, мають право розпоряджатися землями комунальної власності з урахуванням будь-яких правомірних цілей, зокрема надаючи перевагу жителям села, проте вони не можуть ухвалювати правові акти, які не належать до їх повноважень або суперечать закону. З огляду на це, сільська рада має право надавати земельні ділянки для особистого селянського господарства будь-якого розміру, у межах до 2,0 га, а також встановлювати різні їх розміри для членів територіальної громади і громадян, які до неї не належать. Отримання земельної ділянки в межах законодавчо визначеного розміру не є порушенням принципу рівності громадян у конституційних правах і свободах, рівності перед законом, встановленого статтею 24 Конституції України, оскільки в даному разі принцип рівності забезпечується правом усіх громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності. Розмір же земельної ділянки, що надається може визначатись власником.». Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин, Суд вважає, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Клопотання Науменка Івана Федоровича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити строк на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Науменка Івана Федоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року у справі № 340/1434/20.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя І.В. Желєзний Суддя О.П. Стародуб

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»