Ухвала КАС ВС № 280/6179/20

УХВАЛА про відмову у відкритті касаційного провадження 10 грудня 2021 року м. Київ справа № 280/6179/20 адміністративне провадження № К/9901/38161/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року (суддя Максименко Л.Я.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року (колегія у складі суддів Дурасової Ю.В., Божко Л.А., Лукманової О.М.) у справі № 280/6179/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про зобов`язання вчинити дії. УСТАНОВИВ: У вересні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ; позивач) звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - ГУ ПФУ в Запорізькій області; відповідач), в якому просила: - зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію за віком з 23.04.2020, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017- 2019 роки, із урахуванням різниці, що вже була виплачена; - зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області виплатити грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017, 2018, 2019 роки. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 17.12.2020, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021, задовольнив позов частково: - зобов`язав ГУ ПФУ в Запорізькій області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017- 2019 роки з 23.04.2020, з урахуванням раніше виплачених сум; - відмовив в задоволенні іншої частини позовних вимог; - стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 відшкодування витрати зі сплати судового збору у розмірі 840,80 грн. 19.10.2021 позивач, в інтересах якої діє ОСОБА_2 , подала касаційну скаргу, що 22.10.2021 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17.12.2020 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28.05.2021 у частині вирішення позовних вимог, у задоволенні яких суди відмовили; ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без врахування висновків щодо застосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а, від 27.11.2018 у справі № 328/1619/17, не дослідили наявні у матеріалах справи докази щодо неотримання позивачем будь-яких виплат пенсії до призначення пенсії за віком. Законодавець визначає право на отримання грошової допомоги, передбаченої п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), із отриманням пенсії, а не її призначенням. Позивачу було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», а після досягнення відповідного пенсійного віку - пенсію за віком згідно із Законом № 1058. Зазначає, що пенсію за вислугу років не отримала, відповідач не надав доказів на підтвердження зворотного; надана ГУ ПФУ в Запорізькій області до суду довідка може свідчити лише про перерахування коштів до поштового відділення, не є доказам її фактичного отримання. Суд першої інстанції послався на довідку відповідача про виплату частини пенсії через поштове відділення у 2011 році, що не відповідає дійсності. Таке отримання пенсії має підтверджуватися належними доказами, проте суд першої інстанції відмовив у витребувані відповідних доказів. Скаржник пропустила строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена 28.05.2021, складена 04.06.2021, строк на подання касаційної скарги закінчився 05.07.2021. Верховний Суд ухвалою від 03.11.2021 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України. 22.11.2021 ОСОБА_1 подала заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Заява обґрунтована тим, що вона особисто не отримувала копії постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 28.09.2021; копію зазначеного судового рішення отримав її представник 20.09.2021. На підтвердження цих обставин надала лист Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 № 280/6179/20/46246/21. Крім того, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень лише 29.06.2021. Вирішуючи заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого. Відповідно до ч. 3 ст. 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Із листа Запорізького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 № 280/6179/20/46246/21 слідує, що Третій апеляційний адміністративний суд 28.07.2021 повернув матеріали цієї справи разом з копіями постанов суду від 28.05.2021 для направлення їх сторонам у зв`язку із відсутністю фінансування. Така копія постанови були направлена поштою та отримана 20.09.2021 представником позивача. Зважаючи на викладені обставини, Суд вважає, що ОСОБА_1 слід поновити строк на касаційне оскарження відповідно до ч. 3 ст. 329 КАС України. Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого. Відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Згідно із п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. У цій справі оскаржуються дії територіального органу Пенсійного фонду щодо відмови у виплаті грошової допомоги. Закарпатський окружний адміністративний суд в ухвалі від 14.09.2020 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження. У такому разі, ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Проте ОСОБА_1 у касаційній скарзі не визначає проблемне питання, відповідь на яке потребувала б викладення судом касаційної інстанції нового висновку щодо застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного кола суб`єктів подібних правовідносин, не вказує приклади неоднакового застосування судами у інших справах у подібних правовідносинах п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV чи інших норм матеріального та процесуального права; не обґрунтовує виняткове значення цієї справи для неї чи суспільства. Тому Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає обставин, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Крім того, Верховний Суд у постанові Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 175/4084/16-а сформулював висновок щодо застосування п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV у подібних правовідносинах, який зводиться до того, що: «<…> умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є не відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії на момент виходу на пенсію за віком, як помилково вважали суди попередніх інстанцій, а відсутність такого факту до моменту виходу на цю пенсію, тобто в будь-який момент до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Слід зазначити і про те, що законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком». Суд апеляційної інстанції переглянув рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 17.12.2020 відповідно до такого висновку Верховного Суду, відмовляючи у вимогах щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Запорізькій області виплати грошову допомогу відповідно до п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, виходив з того, що ОСОБА_1 в 2011 році було призупинено виплату пенсії за вислугою років у зв`язку із працевлаштуванням, а 23.04.2020 вона звернулася до відповідача із заявою про перехід на пенсію за віком. У свою чергу, скаржник покликається на постанову Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 328/1619/17, в якій Суд залишив без змін судове рішення апеляційної інстанції про відмову у зобов`язанні територіального органу Пенсійного фонду України виплатити грошову допомогу, дійшов подібного висновку, що призначення особі пенсії за віком, якій призначалась пенсія за вислугу років, позбавляє таку особи права на отримання грошової допомоги на підставі п. 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV. Між тим, перевірка аргументів ОСОБА_1 щодо недоведеності факту отримання нею пенсії за віком потребує переоцінки встановлених у цій справі обставин та вирішення питання достовірності наданої ГУ ПФУ в Запорізькій області до суду довідки, що виходить за межі перегляду судом касаційної інстанції судових рішень попередніх інстанцій, передбачені ст. 341 КАС України. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За викладених обставин, у відкритті касаційного провадження слід відмовити. Керуючись ст. 328, 333, 359 КАС України, Суд,- УХВАЛИВ:

1. Заяву про поновлення строку на касаційне оскарження задовольнити. Поновити строк на касаційне оскарження.

2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 , на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2021 року у справі № 280/6179/20.

3. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя В.М. Кравчук Суддя А.А. Єзеров Суддя Н.В. Коваленко