Постанова 4855 № 640/18639/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua Головуючий у першій інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Епель О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року Справа № 640/18639/19 Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Історія справи. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (далі - відповідач) про: - визнання протиправними дій відповідача щодо відмови перерахувати пенсію позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%, починаючи з 01.10.2017; - зобов`язання відповідача перерахувати позивачу пенсії з 01.10.2017 із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35%. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Ухвалюючи зазначене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем правомірно здійснено перерахунок пенсії позивача із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1 % при визначенні коефіцієнта страхового стажу, а також з того, що позивачем не доведено і з матеріалів справи не вбачається зменшення розміру його пенсії внаслідок здійснення її перерахунку. Крім того, перевіряючи доводи позовної заяви, суд вказав, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.11.2017 у справі № 759/9428/17, на яке посилається позивач в обґрунтування своєї правової позиції, не було зобов`язано відповідача призначити позивачу пенсію, з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій наполягає на тому, що при здійсненні перерахунку його пенсії відповідач повинен був застосувати величину оцінки одного року страхового стажу 1,35 % при визначенні коефіцієнта страхового стажу, а не 1%. Також апелянт звертає увагу на те, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14.11.2017 у справі № 759/9428/17 відповідача було зобов`язано призначити позивачу пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують року звернення за призначенням (поновленням) пенсії (2014-2016 рр.), з 22.03.2017. Разом з тим, апелянт вважає, що відповідач зменшив основний розмір пенсії позивача, установивши незрозумілу доплату, яка не дозволяє збільшити його пенсію шляхом перерахунку у зв`язку з роботою кожні 2 роки, а також у зв`язку з індексацією пенсії. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2021 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів апелянта та стверджуючи, що перерахунок його пенсії здійснено у відповідності з вимогами чинного законодавства та з дотриманням принципу правової рівності. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав. Обставини справи, установлені судом першої інстанції. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 22.03.2017 отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсій-не страхування». Представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 12.08.2019, в якій просив повідомити підстави зниження величини оцінки одного року страхового стажу позивача з 1,35% до 1%. Листом відповідача від 13.09.2019 № 0203195/02/Т-11101 позивача було повідомлено про те, що відповідно до п. 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивачу з 01.10.2017 проведено перерахунок пенсії, з урахуванням середньої заробітної плати в України, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016рр. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Позивач, вважаючи протиправними такі дії відповідача, звернувся до суду з цим позовом. Нормативно-правове обґрунтування. Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законами України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VІІІ (далі - Закон № 2148-VІІІ). Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У частинах другій і третій статті 22 Конституції України закріплено, що Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно зі статтею 25 Закону № 1058-ІV розмір коефіцієнту страхового стажу, станом на час призначення позивачу пенсії, обраховувався виходячи з показників суми місяців страхового стажу, а також величини оцінки 1 року страхового стажу (1,35%) за формулою наведеною в статті. 11.10.2017 набув чинності Закон № 2148-VІІІ, яким до частини першої статті 25 Закону № 1058-ІV внесено зміни та визначено, що за період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%. Крім того, пункт 4 «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV доповнено пунктами 4-3 та 4-4. Так, пунктом 4-3 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV встановлено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом № 2148-VІІІ (тобто до 11.10.2017), з 01 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. При здійсненні перерахунку пенсій відповідно до абзацу першого цього пункту використовується розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений на 1 грудня 2017 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», збільшений на 79 гривень. Відповідно до пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Висновки суду апеляційної інстанції. Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що законодавець установив чітке розмежування щодо застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та 1,35%: щодо пенсій, призначених за Законом № 1058-ІV до 01.10.2017 - 1%, а з 01.10.2017 - 1,35%. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на те, що пенсія за віком на підставі Закону № 1058-ІV позивачу призначена до 01.10.2017 (з 22.03.2017), а отже при її розрахунку підлягає застосуванню величина оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%, за якої відповідачем здійснюється нарахування пенсії позивачу. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що норми п.п. 4-3 та 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, якими передбачено спірне розмежування величини оцінки одного року страхового стажу, неконституційними не визнавалися і у відповідача не було правових підстав їх не застосовувати. Тож, доводи апелянта про те, що при здійсненні перерахунку його пенсії відповідач повинен був застосувати величину оцінки одного року страхового стажу 1,35 % при визначенні коефіцієнта страхового стажу, а не 1%, апеляційний суд вважає необґрунтованими, з огляду на вищезазначене. Посилання апелянта на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14.11.2017 у справі № 759/9428/17 колегія суддів відхиляє, оскільки, як було правильно встановлено судом першої інстанції, таким судовим рішення не встановлено обов`язку відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача із застосуванням саме коефіцієнту 1,35%. Твердження апелянта про те, що відповідач зменшив основний розмір пенсії позивача, установивши незрозумілу доплату, яка не дозволяє збільшити його пенсію шляхом перерахунку у зв`язку з роботою кожні 2 роки, а також у зв`язку з індексацією пенсії, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки, як установлено вище, у межах спірних правовідносин відповідач діяв на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством. При цьому, у рішенні ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Отже, проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на це, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року - без змін. Розподіл судових витрат. З огляду на результат розгляду цієї справи, відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Судове рішення виготовлено 02 березня 2021 р. Головуючий суддя О.В. Епель Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк