Постанова 4855 № 826/12403/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/12403/18 Суддя першої інстанції: Шрамко Ю.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2020 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Губської Л.В., Епель О.В., при секретарі - Ліневській В.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на прийняте у порядку спрощеного позовного провадження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити дії, - ВСТАНОВИЛА: У серпні 2018 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - Відповідач, ГУ ПФ в м. Києві) про зобов`язання ГУ ПФ в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35% при визначенні коефіцієнта страхового стажу для обчислення пенсії у межах строку позовної давності. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2019 року у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у межах спірних правовідносин величина оцінки одного року страхового стажу повинна застосовуватися у розмірі 1 %, а не 1,35%, оскільки матеріалами справи підтверджується вперше призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії». Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Свої доводи обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було витребувано у Відповідача матеріали пенсійної справи Позивача, а відтак не враховано, що після проведеного 01.10.2017 року перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 зменшився з 15 840,72 грн. до 11 761,00 грн. Крім того, підкреслює на необґрунтованості висновку суду про те, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсії, з 01.10.2017 року на рівні 3 764,40 грн., оскільки при призначенні Позивачу пенсії у вересні 2017 року і так був застосований відповідний розмір середньої заробітної плати. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року було відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФ в м. Києві просить відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року було проведено у відповідності до вимог чинного законодавства із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%, а розмір пенсії внаслідок перерахунку збільшився з 10 101,86 грн. до 10 740,00 грн. з 01.10.2017 року та до 11 761,00 грн. з 01.01.2018 року. Звертає увагу, що розмір пенсії внаслідок перерахунку не зменшився. Крім того, підкреслює, що в силу положень ст. 58 Конституції України до спірних правовідносин повинна застосовуватися норма закону в останній його редакції. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2020 року призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати в частині, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФ в м. Києві та з 06.09.2017 року отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та становив до виплати 10 740,00 грн., який складався з: 13 626,95 грн. пенсії за віком, 144,32 грн. доплати за понаднормовий стаж, 15% підвищення за відстрочку - 2 044,04 грн. за вирахуванням 5 075,31 грн. з метою приведення у відповідність до максимальної величини (а.с. 20). У травні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФ в м. Києві із заявою, в якій просила здійснювати виплату їй пенсії у повному розмірі. Листом від 01.06.2018 року №1198/02/Л-64 Відповідач повідомив Позивача про те, що розмір пенсії останнього до 01.10.2017 року становив 15 840,72 грн. З 01.10.2017 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії у відповідності до вимог чинного законодавства із застосуванням оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% за правилами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії» та визначено її розмір - 11 761,46 грн., який продовжується виплачуватися і з 01.01.2018 року. Відтак, за твердженням територіального управління Пенсійного фонду України, пенсію обчислено на підставі документів, які містяться у матеріалах пенсійної справи, та після її перевірки помилок не виявлено, а тому пенсія призначена (перерахована) відповідно до норм чинного законодавства (а.с. 8-9). На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів ст. ст. 19, 22 Конституції України, практики Європейського суду з прав людини та рішень Конституційного Суду України, а також ст. ст. 9, 10, 25, 45, п. п. 4, 4-3, 4-4 розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у межах спірних правовідносин перерахунок пенсії здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства. З таким висновком суду першої інстанції не можна повністю погодитися з огляду на таке. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Положеннями до ч. 1 ст. 9 Закону закріплено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Згідно ч. 1 ст. 10 Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Оцінюючи твердження суду першої інстанції про те, що коефіцієнт величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1,35% може бути застосовано виключно у випадку призначення пенсії у період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року, водночас, оскільки у межах спірних правовідносин не мало місце призначення нової пенсії, коефіцієнт величини оцінки одного року страхового стажу повинен застосовуватися у розмірі 1%, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно абз. до п. 4-3 Прикінцевих положень Закону у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017 року, однак застосовується з 01.10.2017 року, пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %. Згідно абз. 1 п. 4-4 Прикінцевих положень Закону у редакції, яка набрала чинності з 11.10.2017 року, з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону врегульовано питання перерахунку призначених до 01.10.2017 року пенсій за Законом, який здійснюється органами Пенсійного фонду України самостійно. Водночас, приписами пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону регламентовано питання застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, виключно щодо призначення вперше пенсій у період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року. Судова колегія вважає за необхідне звернути увагу, що оскільки, як вірно підкреслив суд першої інстанції, матеріали справи не містять доказів призначення Позивачу у період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року пенсії, то у Відповідача були відсутні правові підстави для застосування величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%. Разом з тим, на переконання судової колегії, судом першої інстанції не було враховано таке. Як було встановлено раніше, згідно протоколу ГУ ПФ в м. Києві від 15.08.2017 року №8238 (а.с. 20) станом на 06.09.2017 розмір пенсії ОСОБА_1 до виплати становив 10 740,00 грн., де: 13 626,95 грн. - розмір пенсії за віком; 144,32 грн. - доплата за понаднормативний стаж (11 років); 2 044,04 грн. - підвищення за відстрочку; (-) 5 075,31 грн. - розмір, що не виплачується з метою приведення пенсії у відповідність до максимальної величини. Крім того, згідно листа ГУ ПФ м. Києві від 01.06.2018 року №11998/02/Л-64 (а.с. 8) розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року становив 10 740,00 грн., де: 10 101,86 грн. - основний розмір пенсії; 144,32 грн. - доплата за понаднормативний стаж (11 років); 1 515,28 грн. - 15% підвищення за відстрочку; (-) 1 021,46 грн. - розмір, що не виплачується з метою приведення пенсії у відповідність до максимальної величини. Поряд з цим, зі змісту розпорядження Відповідача від 31.07.2018 року №884955 (а.с. 9) вбачається, що розмір пенсії Позивача з 01.01.2018 року складає 11 761,46 грн., де: 10 101,86 грн. - основний розмір пенсії; 144,32 грн. - доплата за понаднормативний стаж (11 років); 1 515,28 грн. - 15% підвищення за відстрочку. Викладене, у свою чергу, свідчить, що внаслідок проведеного на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» перерахунку пенсії розмір призначеної ОСОБА_1 пенсії зменшено з 15 815,31 грн. до 11 761,46 грн. На вказані обставини зверталася увагу суду першої інстанції у позовній заяві, у зв`язку з чим судова колегія вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до п. 4 Прикінцевих положень Закону у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. При цьому на переконання суду апеляційної інстанції, розмір пенсії, на яку особа має право, визначається з огляду на її розмір, обрахований на підставі матеріалів пенсійної справи, а не виходячи з розміру пенсії, яку фактично вона отримувала з урахуванням положень законодавства в частині обмеження максимального розміру пенсії. Колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У постановах у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 року у справі №21-1465а15 та від 02.02.2016 року у справі №804/14800/14 було наголошено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 27 Закону максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. Тобто, до 31.12.2017 року розмір пенсії не міг перевищувати 10 740,00 грн. Разом з тим, починаючи з 01.01.2018 року максимальний розмір пенсії визначається виходячи з прожиткового мінімуму, установленого для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2018 року - 1373 грн 00 коп., з 1 липня - 1435 грн 00 коп., з 1 грудня - 1497 грн 00 коп. Відтак, максимальний розмір пенсії з 01.01.2018 року дорівнює 13 730,00 грн., з 01.07.2018 року - 14 350,00 грн., з 01.12.2018 року - 14 970,00 грн. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 у відповідності до п. 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону мала право на виплату пенсії у межах максимально встановленого ч. 3 ст. 27 Закону розмірі - 13 730,00 грн., починаючи з 01.01.2018 року, а відтак проведення їй виплати пенсії з вказаної дати у розмірі 11 761,46 грн. перебувало поза межами правового поля. При цьому, з огляду на вищевикладені положення ч. 3 ст. 27 Закону, підстави для виплати Позивачу пенсії у більшому ніж 10 740,00 грн. розмірі, за період з 01.10.2017 року по 31.12.2017 року були відсутні. Таким чином, суд першої інстанції, правильно застосувавши до спірних правовідносин норми п. п. 4.3, 4.4 Прикінцевих положень Закону в частині застосування величини оцінки одного року страхового стажу 1% замість 1,35% при перерахунку пенсії за віком з 01.10.2017 року, не врахував, що внаслідок такого перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 було зменшено з 15 815,31 грн. до 11 761,46 грн., що не відповідало положенням п. 4 Прикінцевих положень Закону, на які зверталася увага у позовній заяві. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог та часткового їх задоволення шляхом зобов`язання ГУ ПФ в м. Києві провести виплату ОСОБА_1 пенсії, виходячи з її розміру до перерахунку - 15 815,31 грн., починаючи з 01.01.2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум та максимального розміру, передбаченого ч. 3 ст. 27 Закону. Разом з тим, судом апеляційної інстанції відхиляється посилання Апелянта на те, що судом першої інстанції не було витребувано у Відповідача матеріали пенсійної справи Позивача, оскільки, як вже було зазначено в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 року, матеріали пенсійної справи були надіслані ГУ ПФ в м. Києві до суду першої інстанції на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.08.2018 року (а.с. 20-62). Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи в частині висновку про те, що проведений перерахунок пенсії не зумовив звуження прав особи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а рішення суду - змінити. Керуючись ст. ст. 9, 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2019 року - змінити, доповнивши резолютивну частину новим абзацом такого змісту: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) провести виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, виходячи з її розміру до перерахунку - 15 815,31 грн., починаючи з 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум та максимального розміру, передбаченого частиною 3 статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».». Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Л.В. Губська О.В. Епель Повний текст постанови складено « 11» березня 2020 року.