Постанова 4855 № 320/6683/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/6683/20 Суддя (судді) суду 1-ї інст.: Брагіна О.Є. ПОСТАНОВА Іменем України 01 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сорочка Є.О., суддів Єгорової Н.М., Федотова І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі за адміністративним позовом Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №205527 від 21.07.2020 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500 грн. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 позов залишено без руху. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 позов залишено без розгляду. Приймаючи таке рішення суд першої інстанції дійшов висновку про зловживання позивачем процесуальними правами у зв`язку із неподанням письмової або підписаної належним чином відповіді на ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що підстави для залишення позову без розгляду відсутні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. За змістом частини першої статті 160 КАС вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування позивач викладає у позовній заяві. Згідно частини третьої статті 161 КАС до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Частиною другою цієї статті передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що підставою для залишення апеляційної скарги без руху відповідно до частини першої статті 169 КАС та подальшого її повернення відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС може бути виключно невідповідність позовної заяви вимогам встановлених статтями 160, 161 КАС, яка не була усунута протягом встановленого судом строку. Залишаючи позов без руху, суд першої інстанції вказував, що у позові відсутній код ЄДРПОУ Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки; засоби зв`язку та адресу електронної пошти відповідачів; викладення обставин, якими обґрунтовано позов з посиланням на докази, що підтверджують ці обставини, в тому числі, обставини, які передували ухваленню спірної постанови. При цьому судом було перелічені докази, які можуть підтверджувати обґрунтованість позовних вимог. Колегія суддів наголошує на тому, що Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є структурним підрозділом Укртрансбезпеки та не має коду ЄДРПОУ. Відомості про засоби зв`язку та адресу електронної пошти відповідачів подаються виключно якщо вони відомі особи, що позивач у позові заперечив. При цьому, позивач у позовній заяві навів доводи та надав докази, які на його думку свідчать про обґрунтованість його вимог. Збір та оцінка доказів, вирішення питання обґрунтованості доводів та вимог позову здійснюється під час судового розгляду, а не на стадії прийняття позовної заяви до розгляду в порядку залишення позову без руху. Отже, наведені судом обставини не свідчать про те, що позов Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" містить недоліки. Таким чином, позивач не мав підстав усувати вказані судом першої інстанції недоліки позовної заяви, у тому числі у позивача були відсутні підстави надавати до суду будь-які відповіді чи звернення у зв`язку із залишенням позовної заяви без руху, позаяк будь-яких дійсних недоліків позову судом першої інстанції вказано не було. Не зважаючи на це, суд першої інстанції не лише не звернув увагу на вказані власні порушення, не лише не перевірив подану позивачем засобами електронного зв`язку заяву, а й визнав таке звернення позивача до суду зловживанням процесуальними правами. Відповідно до частин першої-третьої статті 45 КАС учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Будь-яких обставин, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами позивачем, судом апеляційної інстанції наразі не встановлено. Учасник справи не має процесуального обов`язку будь-яким чином реагувати на ухвали суду про залишення позову, іншої заяви чи скарги без руху. Надіслання документу в електронному вигляді без буквеного підпису заявника та без підтвердження використання цифрового підпису відкритим сертифікатом електронного цифрового ключа, обрання особою іншої форми звернення до суду за наявності законодавчої можливості звернутися до суду шляхом пересилання документів у паперовому вигляді засобами поштового зв`язку, не може бути розцінена як зловживання правом. Окрім того, відповідне звернення позивача, у якому наголошено на безпідставності визначених судом першої інстанції недоліків позову, є наслідком неправомірних дій самого суду - необґрунтованого залишення позову без руху. В оскаржуваній ухвалі суд вказав, що заявником допускаються дії, які стоять на заваді ефективного здійснення судочинства. Проте, відповідні дії фактично вчиняються самим судом, який 06.08.2020 постановив скасовану 07.10.2020 судом апеляційної інстанції ухвалу про повернення позовної заяви, 30.10.2020 безпідставно залишив позов без руху. Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що будь-які підстави для залишення позову без розгляду були відсутні. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв неправомірне рішення про залишення позову без розгляду. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За змістом частини першої статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, порушено норми процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства фірма "Ерідон" задовольнити. Скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Є.О. Сорочко Суддя Н.М. Єгорова Суддя І.В. Федотов