Постанова 4852 № 160/549/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/549/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В., повний текст рішення складено 12.06.2020) в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг третя особа Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови, - в с т а н о в и в : До суду надійшов позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз», в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 13.12.2019 № 2831 «Про накладення штрафу на АТ «КРИВОРІЖГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до постанови НКРЕКП від 26.03.2019 № 425 було призначено позапланову перевірку АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» з метою перевірки дотримання вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 №

201. Проте позивач не допустив посадових осіб НКРЕКП до проведення перевірки, про що складено відповідні акти від 03.12.2019 та від 04.12.2019. Підстави недопуску до перевірки позивачем викладено у листах № 501007.2-СК-30100-1219 від 04.12.2019, № 501007.2-СК-30101-1219 від 04.12.2019. Згідно з запереченнями позивача, у НКРЕКП відсутні підстави для проведення заходів державного нагляду (контролю) шляхом позапланової перевірки, тому що на власному офіційному веб-сайті відсутня уніфікована форма акту, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику. Відповідачем заперечення не визнані обґрунтованими, у зв`язку з чим складені акти № 436 та № 437 від 05.12.2019 про порушення пункту 2.1 глави Ліцензійних умов, які були направлені на адресу позивача разом з супровідними листами від 05.12.2019 за № 37-20/460 та від 05.12.2019 за № 37-20/461. За висновком відповідача АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» порушено пункт 2.1 глави 2 Ліцензійних умов, а саме ст. 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», якою на суб`єкта господарювання покладено обов`язок щодо допуску посадових осіб органу державного нагляду до здійснення контрольних заходів. Внаслідок допущення таких порушень відповідачем прийнято постанову № 2831 від 13.12.2019, згідно з якою на АТ «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» накладено штраф у розмірі 850000,00 грн. Надаючи оцінку правомірності та обґрунтованості такої постанови в межах доводів позовної заяви, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом. Частиною 15 статті 4 Закону визначено, що при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів. Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством. Статтею 1 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» передбачено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг (частина перша). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 2 означеного Закону Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері комунальних послуг діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами). Статтею 3 Закону встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, державного контролю та застосування заходів впливу. За приписами п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розробляє та затверджує нормативно-правові акти, зокрема порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов. Статтею 19 Закону передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю (частина перша). Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом. Частинами другою та третьою статті 22 Закону встановлено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про ліцензування видів господарської діяльності», прийнято постанову № 428 від 14.06.2018 «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов», пунктом 5.1 якого встановлено, що за результатами проведених планових та позапланових перевірок складається акт перевірки за формою, наведеною в додатку 18 до цього Порядку. Вказана постанова набрала чинності 12.08.2018, опублікована на офіційному сайті НКРЕП, не скасована та підлягає застосуванню. Також постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342 затверджено Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), а також уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), що встановлюють вимоги до складення уніфікованої форми акта перевірки. Враховуючи сукупність викладених обставин, з урахуванням системного аналізу викладених норм чинного законодавства, суд апеляційної інстанції доходить висновку про необґрунтованість доводів позивача та помилковість висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для проведення позапланового заходу. Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 в адміністративній справі № 460/1042/19. Викладене свідчить про неправильність висновку суду першої. Разом з тим суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.12.2019 № 2831 на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» накладено штраф за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Натомість відмова ліцензіата у допуску для проведення перевірки не може вважатися порушенням ліцензійних умов в силу приписів Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 16.02.2017 №

201. Відповідальність за відмову ліцензіата від проведення перевірки органом ліцензування визначена статтею 16 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності», відповідно до якої наслідком такої відмови може бути прийняття рішення про анулювання ліцензії, а не накладання штрафу. Враховуючи наведене суд апеляційної інстанції доходить висновку про протиправність оскаржуваної постанови. Натомість рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року в адміністративній справі № 160/549/20 скасувати. Позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 13.12.2019 № 2831 «Про накладення штрафу на АТ «КРИВОРІЖГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу». Стягнути на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Криворіжгаз» за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, сплачений судовий збір у розмірі 12750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Постанова суду набирає законної сили з 02 березня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 02 березня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова