Постанова 4872 № 923/463/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 923/463/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Аленіна О.Ю. суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В. секретар судового засідання Герасименко Ю.С. За участю представників учасників справи: від ТОВ "КПД-5 С" - Сандік А.Б. від ПП "Виробнича фірма "Паритет" - Коваленко І.О. від ПП "Приватне інженерне підприємство "Тоніка" - Сандік А.Б. від ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд" - Коваленко І.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Престижбуд" на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.06.2020 у справі №923/463/20 за позовом Комерційного виробничого приватного підприємства "Продсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Приватне інженерне підприємство "Тоніка" третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство "Будівельне підприємство "Престижбуд" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколами № 102 від 23.05.2018, № 103 від 25.05.2018, № 104 від 20.03.2020, № 106 від 14.04.2020 ВСТАНОВИВ У травні 2020 Комерційно виробниче приватне підприємство "Продсервіс" (далі - ВКПП "Продсервіс") звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" (далі - ТОВ "КПД-5 С") в якому просило визнати недійсними рішення загальних зборів учасників товариства, оформлених протоколами № 102 від 23.05.2018 р., № 103 від 25.05.2018 р., № 104 від 20.03.2020 р., № 106 від 14.04.2020 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваними рішеннями порушено корпоративні права позивача, який є одним із засновників відповідача зокрема, його не було повідомлено про призначення зазначених зборів учасників товариства. Крім того, позивач зазначає, що спірними рішеннями було звільнено з посади та відсторонено від виконання обов`язків керівника відповідача ОСОБА_1 та призначено іншого керівника, з чим він не погоджується. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.06.2020 позов задоволено повністю, визнано недійсними рішення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "КПД-5 С" від 23.05.2018, оформлене протоколом №102 від 23.05.2018, від 25.05.2018, оформлене протоколом №103 від 25.05.2018, від 20.03.2020р, оформлене протоколом №104 від 20.03.2020, від 14.04.2020, оформлене протоколом №106 від 14.04.2020. В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції пославшись на приписи Закону України "Про господарські товариства", Закону Украни "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", постанову Пленуму Верховного суду України від 24.10.08 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", а також заяву відповідача про визнання позову, дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог у повному обсязі. Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд" з апеляційною скаргою в якій просить скасувати пункти 4,5 резолютивної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 16.06.2020 року у справі №923/463/20. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення в частині визнання недійсними рішень позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "КПД-5С" від 20.03.2020 оформлених протоколами №104 від 20.03.2020 та №106 від 14.04.2020, є незаконним, оскільки при винесенні рішення в цій частині суд першої інстанції у повній мірі не з`ясував обставини, що мають значення для справи та грубо порушив норми процесуального права. Так, за твердженням апелянта, оскаржуване рішення винесено за результатами підготовчого провадження у зв`язку із визнанням відповідачем в особі ОСОБА_1 позову та прийняття цього визнання судом. Місцевий суд, дійшовши висновку про підписання заяви уповноваженою особою відповідача, пославшись лише на відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Однак, як стверджує апелянт, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки іншим наявним у матеріалах справи доказам щодо обмеження повноважень директора відповідача ОСОБА_1 . Так, наявний у матеріалах справи протокол позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "КПД-5С" № 103 від 25.05.2018 свідчить про обмеження вищим органом управління товариства повноважень ОСОБА_1 . За твердженням апелянта, учасники товариства, розглянувши друге питання порядку денного, прийняли рішення, яким, зокрема, висловлено недовіру директору ТОВ «КПД-5С» ОСОБА_1 , відсторонили її від посади директора ТОВ «КПД-5С» з 25 травня 2018 року та заборонили останній підписувати будь-які документи та укладати правочини від імені ТОВ «КПД-5С». На думку апелянта, за відсутності дослідження згаданого доказу висновок місцевого суду про наявність у ОСОБА_1 , яка водночас є третьою особою на стороні позивача, повноважень щодо представництва відповідача є передчасним, оскільки повноваження зазначеної особи не перевірені належним чином. До того ж, як стверджує апелянт, наказом Міністерства юстиції України від 16.06.2020 скасовано реєстраційну дію вчинену державним реєстратором від 27.03.2020, юридичним наслідком цього наказу, як вважає апелянт, є відновлення у Єдиному державному реєстрі реєстраційної дії від 26.03.2020 № 14991070034012164, якою на підставі рішення учасників ТОВ «КПД-5 Є» від 20.03.2020 до Єдиного державного реєстру унесено відомості про призначеного зборами учасників директора ТОВ «КПД-5 Є» ОСОБА_2 та відомості про особу, яка має право другого підписанта ОСОБА_3 . Необґрунтованим, як вважає апелянт, є також і висновок суду першої інстанції про те, що заява про визнання позову не порушує права чи інтереси інших осіб. Адже суд, всупереч приписам ст. 238 ГПК України, не надав мотивованої оцінки аргументам, викладених скаржником у запереченнях проти задоволення заяви відповідача про визнання позовних вимог в яких скаржник вказував на зацікавленість громадянина ОСОБА_4 (який водночас є підписантом позову у цій справі, а також має борг перед відповідачем) у подальшому формальному перебуванні громадянки ОСОБА_1 (яка саботує стягнення відповідачем цього боргу з ОСОБА_4 ), на посаді директора відповідача, а з іншого боку - зацікавленість ОСОБА_1 у скасуванні рішень Загальних зборів відповідача, які неминуче призведуть до з`ясування обставин доведення до банкрутства відповідача та притягнення винних у цьому осіб до відповідальності. Скаржник вважає, що звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «КПД- 5С» та призначення лояльної до інтересів товариства особи на цю посаду є конче необхідним як для відповідача, так і для його реальних учасників. Тому визнання ОСОБА_1 позовної вимоги про недійсність рішень позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "КПД-5С", оформлених протоколом №104 від 20.03.2020 р. та протоколом №106 від 14.04.2020 суперечить закону (оскільки заявлено неповноважною особою) та порушує права і законні інтереси учасників ТОВ "КПД-5С" і самого товариства, яке перебуває на межі банкрутства. Іншою суттєвою вадою оскаржуваного рішення, на думку апелянта, є ігнорування судом фактів, що засвідчують відсутність у позивача корпоративних прав у ТОВ "КПД-5С" на момент проведення зборів учасників від 20.03.2020 та 14.04.2020. Представник скаржника у судовому засіданні від 16.06.2020 повідомив суду, що відсутність порушених прав КВПП «Продсервіс» рішеннями від 20.03.2020 та 14.04.2020 зумовлено фактом укладення договорів дарування від 20.02.2019, за якими КВПП «Продсервіс» здійснив повне відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ "КПД-5С". Цей факт представником позивача не заперечувався. Тому, як вважає апелянт, що відомості Єдиного державного реєстру, на які посилається позивач у справі №923/463/20, підтверджуючи володіння ним часткою у статутному капіталі ТОВ «КПД-5 Є», є недостовірними. Адже ці відомості суперечать умовам договорів дарування частки, за якими позивач втратив усі права та обов`язки по відношенню до ТОВ «КПД-5 С», подарувавши 100 відсотків своєї частки у статутному капіталі товариства громадянам ОСОБА_4 і ОСОБА_5 . За наведених обставин, як вважає апелянт, сам лише запис у Єдиному державному реєстрі про наявність у позивача частки у статутному капіталі ТОВ «КПД-5 Є» не є достатнім приводом для суду вважати позивача на момент проведення зборів учасників від 20.03.2020 та 14.04.2020 безспірним власником цієї частки і, відповідно, носієм корпоративних прав, які він захищає у справі №923/463/20, оскаржуючи рішення вищого органу управління товариства. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №923/463/20 за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Престижбуд" на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.06.2020 та призначено справу до розгляду на 21.10.2020. 05.10.2020 судом апеляційної інстанції отримано відзив на апеляційну скаргу від КВПП "Продсервіс" в якому позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В своїх заперечення позивач зазначає, що він як станом на час прийняття оспрюваних рішень, так й час звернення із позовом до суду, є учасником ТОВ «КПД-5 С», однак, його не було повідомлено про проведення оскаржуваних загальних зборів товариства, чим порушено приписи чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини та Статуту товариства. Крім того, позивач зазначає, що спірними рішеннями було звільнено з посади та відсторонено від виконання обов`язків керівника відповідача ОСОБА_1 , з чим позивач не погоджується. Судове засідання призначене на 21.10.2020 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Аленіна О.Ю. Головуючи суддя Аленін О.Ю. з 05.10.2020 по 28.10.2020 був тимчасово непрацездатним. Суддя Лавриненко Л.В. з 26.10.2020 по 30.10.2020 перебувала у відпустці. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.11.2020 призначено справу №923/463/20 до розгляду на 23.11.2020. Відповідно до підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XІ "Перехідні положення" ГПК України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 року, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Південно-західному апеляційному господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №923/463/20 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Лавриненко Л.В. з 10.11.2020 та відпусткою судді Мишкіної М.А. з 20.11.2020 по 30.11.2020. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2020 для розгляду апеляційної скарги Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Престижбуд" на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.06.2020 по справі №923/463/20, визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.11.2020 апеляційну скаргу Приватного підприємства "Будівельне підприємство "Престижбуд" на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.06.2020 по справі №923/463/20 прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 розгляд справи було відкладено на 14.12.2020 та витребувано у Херсонської міської ради Херсонської області реєстраційну справу ТОВ "КПД-5 С". Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 розгляд справи було відкладено на 18.01.2021 та повторно витребувано у Херсонської міської ради Херсонської області реєстраційну справу ТОВ "КПД-5 С". Судом апеляційної інстанції отримано від Херсонської міської ради Херсонської області реєстраційну справу ТОВ "КПД-5 С". Також, Херсонська міська рада Херсонської області, серед іншого, повідомила про те, що до Херсонської міської ради не надходили документи, що були підставою для проведення реєстраційних дій, а саме 14990107034012164 від 26.03.2020 та 14999980035012164 від 27.03.2020. У відповідності до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "КПД-5 С", державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особи від 26.03.2020 за №14991070034012164 та скасування реєстраційної дії (для виправлення помилок) від 27.03.2020 за №14999980035012164, була проведена державним реєстратором Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Чесновицькою Н.В. З огляду на наведене, Південно-західний апеляційний господарський суд 24.12.2020 надіслав Новозбур`ївській сільській раді Голопристанського району Херсонської області та Державному реєстратору Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Чесновицькій Н.В. лист в якому просив надати до суду належним чином засвідчені копії документів, які стали підставою для проведення реєстраційних дій від 26.03.2020 за №14991070034012164 та від 27.03.2020 за №14999980035012164 щодо ТОВ "КПД-5 С" (код ЄДРПОУ 36671908). У разі неможливості надання запитуваних документів, повідомити причини, що унеможливлюють вчинення таких дій. Запитуванні копії документів мають бути надані до суду у строк до 15.01.2020. Даний лист було отримано Новозбур`ївською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та Державним реєстратором Новозбур`ївської сільської ради Голопристанського району Херсонської області Чесновицькою Н.В. - 14.01.2021. Однак, запитувані документи до суду апеляційної інстанції надані не були. Судове засідання призначене на 18.01.2021 не відбулося у зв`язку із перебуванням суддів Таран С.В. та Поліщук Л.В. у відпустці з 15.01.2021 по 18.01.2021. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 призначено справу №923/463/20 до розгляду на 08.02.2021. 08.02.2021 до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення до відзиву на апеляційну скаргу в яких позивач зазначає, що в апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки наявності повноважень у ОСОБА_1 на підписання та подання до суду першої інстанції заяви про визнання позову, оскільки протоколом Загальних зборів № 103 від 25.05.2018 її повноваження було обмежено. Однак, як стверджує позивач, даний протокол Загальних зборів учасників ТОВ «КПД - 5С» є предметом оскарження по даній справі та визнано недійсним рішенням суду першої інстанції від 16.06.2020. Крім того, Наказом Міністерства юстиції України від 30.11.2020 № 4156/5 скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань реєстраційну дію вчинену державним реєстратором Чесновицькою Н.В., якою було змінено відомості про керівника та підписантів (представників) ТОВ «КПД - 5С». Отже, як вважає позивач, на теперішній час докази підписання та подання заяви про визнання позову ОСОБА_1 поза межами її повноважень та всупереч інтересам ТОВ «КПД - 5С», на які посилається скаржник, є неналежними та не повинні враховуватись судом при прийнятті рішення по справі. Також, посилаючись на висновки Господарського суду Херсонської області викладені у рішенні по справі №923/250/18, позивач відзначає, що на момент прийняття рішень Загальними зборами учасників ТОВ «КПД - 5С» від 20.03.2020 та 14.04.2020, з урахуванням дійсного договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, ПП "Паритет" не є учасником Товариства і не мало право приймати участь у вказаних Загальних зборах. Разом з тим, скаржником законність участі ПП "Паритет" в загальних зборах учасників ТОВ «КПД - 5С» не ставиться під сумнів, хоча наявність у підприємства корпоративних прав в товаристві, як і у випадку з КВПП "Продсервіс", підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Посилання скаржника на відсутність корпоративних прав КВПП «Продсервіс» в ТОВ «КПД - 5С» на момент винесення оскаржуваних протоколів, за твердженням позивача, не відповідають дійсності, оскільки згідно з витягами з Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 20.03.2020 та 14.04.2020, позивач є учасником товариства. Отже, на теперішній час, на думку позивача, відсутні підстави вважати, що законні права та інтереси КВПП «Продсервіс» оскаржуваними протоколами не зачіпаються. У судовому засіданні Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.02.2021 по справі №923/463/20 було оголошено перерву до 22.02.2021. Судом апеляційної інстанції отримано заяву ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд" про зловживання процесуальними правами в яких підприємство просить визнати подання директором КВПП «Продсервіс» громадянином ОСОБА_4 позовної заяви зловживанням процесуальними правами та за вищевказане зловживанням процесуальними правами стягнути з громадянина ОСОБА_4 в дохід державного бюджету штраф у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 22 700,00 грн. В обґрунтування даної заяви ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд" зазначає, що на переконання підприємства, позовна заява, яка підписана директором КВПП «Продсервіс» має очевидні ознаки завідомо безпідставного позову, а тому дії ОСОБА_4 з подання цього позову є зловживанням процесуальними правами. Заявник вважає, що не дивлячись на беззаперечну обізнаність про припинення корпоративної участі КВПП «Продсервіс» в ТОВ "КПД-5 С", директор КВПП «Продсервіс» ОСОБА_4 подав позовну заяву на захист неіснуючих корпоративних прав, тобто - завідомо безпідставний позов. Подання такого завідомо безпідставного позову, на переконання заявника, є очевидним зловживанням процесуальними правами з боку директора КВПП «Продсервіс» громадянина ОСОБА_4 . Також, до суду апеляційної інстанції надійшла заява ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд" про зловживання процесуальними правами в яких підприємство просить визнати подання громадянкою ОСОБА_1 заяви про визнання позову зловживанням процесуальними правами та за вищевказане зловживанням процесуальними правами стягнути з громадянки ОСОБА_1 в дохід державного бюджету штраф у сумі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 22 700,00 грн. В обґрунтування даної заяви ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд" зазначає, що протиправність дій ОСОБА_1 зумовлена тим, що, вона, будучи обізнаною про факти відчуження всієї частки КВПП «Продсервіс» у статутному капіталі ТОВ «КПД-5 С», без жодних правових підстав визнала позов підприємства, яке ще у лютому 2019 року остаточно припинило корпоративну участь в ТОВ «КПД-5 С». Наведені обставини, на переконання заявника, засвідчують, що ОСОБА_1 , визнаючи позовні вимоги, ввела суд в оману щодо дійсних обставин справи, чим створила протиправні перешкоди у здійсненні правосуддя під час розгляду справи. Повна обізнаність громадянки ОСОБА_1 про відсутність у складі учасників ТОВ "КПД-5 С" такого суб`єкта, як КВПП «Продсервіс», як вважає заявник, зумовлює наявність у неї прямого умислу при поданні заяви про визнання позову, адже ОСОБА_1 не могла не усвідомлювати протиправний характер свого діяння та не бажати настання його наслідків, якими є задоволення судом вимог неналежного позивача (на шкоду іншим особам) без розгляду справи по суті. З цього приводу вищенаведених заяв колегія суддів зазначає таке. Відповідно до ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. За приписами ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Статтею 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У відповідності до ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Статтею 191 ГПК України визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Як вбачається з наявних матеріалів справи, позивач скористались свої правом на звернення до суду із відповідним позовом, а представник відповідача своїм правом на визнання такого позову. Відтак, у діях позивача щодо подання позиву та у діях відповідача щодо визнання позову, не вбачається зловживання процесуальними правами, а тому колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяв ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд" про визнання зловживанням процесуальними правами подання позовної заяви та заяви про визнання позову. Під час судового засідання від 22.02.2021 представники ТОВ "КПД-5 С", ПП "Виробнича фірма "Паритет", ПП "Приватне інженерне підприємство "Тоніка" та ПП "Будівельне підприємство "Престижбуд" підтримали вимоги за апеляційною скаргою та просили її задовольнити. Інші повноважні представники учасників справи у судове засідання не з`явилися. Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на часткове оскарження апелянтами рішення суду першої інстанції у даній справі, колегія суддів переглядає оскаржуване рішення лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з наявних матеріалів справи, 20.03.2020 проведені загальні позачергові збори учасників ТОВ "КПД-5 С", на яких були присутні наступні учасники: Приватне підприємство "Приватне інженерне підприємство "Тоніка", розмір частки в статутному капіталі 24,1%; Приватне підприємство "Будівельне підприємство "Престижбуд", розмір частки в статутному капіталі 13,7%; Приватне підприємство "Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" розмір частки в статутному капіталі 30,2%. За результатами проведення загальних позачергових зборів учасників товариства було ухвалено рішення, оформлене протоколом №104 від 20.03.2020, яким звільнено ОСОБА_1 з посади директора товариства з 20.03.2020, з 21.03.2020 призначено на посаду директора товариства ОСОБА_2 , на посаду заступника директора товариства призначено ОСОБА_3 та надано йому право підписувати фінансові, господарські та інші документи в якості другого підписанта з 21.03.2020, ОСОБА_2 уповноважено провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "КПД-5С". 14.04.2020 були проведені загальні позачергові збори учасників ТОВ "КПД-5 С", на яких були присутні наступні учасники: Приватне підприємство "Приватне інженерне підприємство "Тоніка", розмір частки в статутному капіталі 24,1%; Приватне підприємство "Будівельне підприємство "Престижбуд", розмір частки в статутному капіталі 13,7%; Приватне підприємство "Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" розмір частки в статутному капіталі 30,2%. Згідно з рішенням загальних позачергових зборів учасників товариства, оформленим протоколом №106 від 14.04.2020, вирішено провести інвентаризацію (у розрізі окремих споруд і приміщень у складі кожного об`єкта нерухомого майна) всіх належних ТОВ "КПД-5С" на праві власності об`єктів нерухомого майна (за списком); за результатами інвентаризації доручити уповноваженій зборами особі надати учасникам товариства повний звіт про: технічний стан об`єктів; матеріально відповідальних за їх збереження осіб; фактичних користувачів (орендарів) окремих споруд і приміщень у складі кожного об`єкта нерухомого майна; з метою збереження вказаних об`єктів нерухомого майна доручити уповноваженій зборами особі невідкладно укласти від імені товариства договори про їх охорону з госпрозрахунковою дільницею "Вітязь" Публічного акціонерного товариства проектно-будівельна фірма "Херсонбуд" або з іншим підприємством (установою), що має відповідну ліцензію. Оплату послуг охоронному підприємству провести за рахунок поворотної безпроцентної позики від бенефіціарів Учасників. Посилаючись на те, що рішенням загальних зборів товариства від 23.05.2018 та 25.05.2018 директору Хвостовій Н.В. висловлено недовіру та відсторонено від посади, ОСОБА_3 уповноважено представляти та захищати інтереси ТОВ "КПД - 5С". Також, уповноважено представляти та захищати інтереси ТОВ "КПД 5С" ОСОБА_6 до 29.05.2020. Звертаючись із позовом до суду першої інстанції ВКПП "Продсервіс" зазначило, що оспорювані рішення прийняті за його відсутності, при неповідомленні його про їх проведення, чим порушено корпоративні права останнього. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції, взявши до уваги заяву відповідача про визнання позову, визнав заявлені позовні вимоги обґрунтованими та задовольнив їх в повному обсязі. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду з цього приводу зазначає таке. Статтею 55 Конституції України встановлено право кожного на захист своїх прав і свобод у судовому порядку. Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Згідно із ч.1 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. У відповідності до приписів ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Згідно з ст. 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним способом слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. В свою чергу, під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав (Правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 910/16039/16). Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Зі змісту наведених норм вбачається, що право на позов в особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються. Отже, навіть у разі обґрунтованого і підставного позову, але у разі, коли жодне право особи, яке звернулася із позовом непорушене і неоспорюється, то правових підстав для задоволення такого позову немає. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (Правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.02.2020 у справі №910/16236/18). За вимогами ч.ч.1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Частиною 1 ст. 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. За положеннями ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Таким чином, нормами Господарського процесуального кодексу встановлений обов`язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів. Виходячи із змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову. Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.06.2019 у справі №904/3169/18, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15). В свою чергу, охоронюваний законом інтерес - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, який зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року №1-10/2004). Так, предметом позову у даній справі є визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ "КПД-5 С". Звертаючись із позовом до суду першої інстанції, позивач зазначив, що він є одним із засновників відповідача ТОВ "КПД-5 С", що підтверджується наданим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Статутом товариства. Так, у відповідності до Статуту ТОВ "КПД-5 С" у редакції від 2014 року, який був чинним станом на час прийняття оскаржуваних рішень загальних зборів, засновниками товариства вказано Приватне підприємство "Приватне інженерне підприємство "Тоніка", Приватне підприємство "Будівельне підприємство "Престижбуд", Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" та Комерційне виробниче приватне підприємство "Продсервіс". У відповідності до п. 4.4. Статуту для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків учасників товариства створюється статутний капітал, який розподіляється між учасниками товариства у такому співвідношенні: Приватне підприємство "Приватне інженерне підприємство "Тоніка" - 24,1%; Приватне підприємство "Будівельне підприємство "Престижбуд" - 13,7 %; Приватне підприємство "Виробнича фірма "Паритет" - 30,2%; Комерційне виробниче приватне підприємство "Продсервіс" - 32%. Також, у відповідності до відомостей, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.03.2020 та 14.04.2020 ВКПП "Продсервіс" входило до переліку учасників ТОВ "КПД-5 С". В обґрунтування наявності порушеного права, за захистом якого він звернувся до суду, позивач зазначив, що його не було повідомлено про призначення оспорюваних зазначених зборів учасників товариства, чим порушено його корпоративні права, зокрема на участь в управлінні товариством. Як вбачається з наявних матеріалів справи, 15.09.2017 між ВКПП "Продсервіс" (дарувальник) та ОСОБА_7 (обдарований) було укладено договір дарування частки у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" №9/55-П у відповідності до п.1.1. якого дарувальник подарував та передав обдарованому, а обдарований прийняв в дар від дарувальника частку у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у розмірі 62,2 %, що у грошовому еквівалентні становить 1 392 917 грн (частка). У відповідності до п.1.5. даного договору дарувальнику належить частка у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у розмірі 62,2% статутного капіталу товариства, що підтверджується відомостями з ЄДР станом на момент укладення даного договору. Пунктами 2.1.3., 2.2.6. договору визначено, що обдарований після підписання цього договору зобов`язаний прийняти частку у статутному капіталі товариства шляхом підписання акту приймання-передачі частки, а дарувальник зобов`язаний передати частку шляхом підписання акту приймання-передачі частки. Перехід права власності на частку від дарувальника до обдарованого відбувається в момент підписання цього договору та акту приймання-передачі частки в статутному капіталі (п.3.1. договору). У відповідності до п.3.2. договору за настання обставин, зазначених в п.3.1. даного договору, дарувальник втрачає усі права та обов`язки по відношенню до товариства, що були передбачені дарованою частковою. За настання обставин, зазначених у п. 3.1. даного договору, обдарований стає по відношенню до товариства його учасником з усіма відповідними правами та обов`язками (п. 3.3. договору). 15.09.2017 між ВКПП "Продсервіс" (дарувальник) та ОСОБА_7 (обдарований) складено та підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у відповідності до якого дарувальник передав, а обдарований прийняв частку у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у розмірі 62,2%. 20.02.2019 між ВКПП "Продсервіс" (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдарований) було укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у відповідності до п.1.2. якого дарувальник подарував та передав обдарованому, а обдарований прийняв в дар від дарувальника частку у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у розмірі 31,1 %, що у грошовому еквівалентні становить 696 458,50 грн (частка). У відповідності до п. 4.1. даного договору перехід корпоративних прав учасника ТОВ "КПД-5 С" від дарувальника до обдарованого відбувається в момент підписання даного договору та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі. 20.02.2019 між ВКПП "Продсервіс" (дарувальник) та ОСОБА_5 (обдарований) складено та підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у відповідності до якого дарувальник передав, а обдарований прийняв частину частки у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у розмірі 31,1 %. Також, 20.02.2019 між ВКПП "Продсервіс" (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдарований) було укладено договір дарування частки в статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у відповідності до п.1.2. якого дарувальник подарував та передав обдарованому, а обдарований прийняв в дар від дарувальника частку у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у розмірі 31,1 %, що у грошовому еквівалентні становить 696 458,50 грн (частка). У відповідності до п. 4.1. даного договору перехід корпоративних прав учасника ТОВ "КПД-5 С" від дарувальника до обдарованого відбувається в момент підписання даного договору та акту приймання-передачі частки у статутному капіталі. 20.02.2019 між ВКПП "Продсервіс" (дарувальник) та ОСОБА_4 (обдарований) складено та підписано Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у відповідності до якого дарувальник передав, а обдарований прийняв частину частки у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" у розмірі 31,1 %. Статтею 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про акціонерні товариства" корпоративні права - це сукупність майнових і немайнових прав акціонера - власника акцій товариства, які випливають із права власності на акції. Корпоративні права обумовлені наявністю у особи прав на частку в статутному капіталі. І навпаки, за відсутності в особи прав на таку частку не може йтися про корпоративні права та корпоративні правовідносини. Статтею 80 ГК України визначено, що до господарських товариств належать: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, повні товариства, командитні товариства. Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов`язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов`язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів. У відповідності до ст. 12 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України. Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства. Статутом товариства можуть бути передбачені обмеження щодо зміни співвідношення часток учасників. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. У відповідності до ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема здійснити відчуження частки (її частини) у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом. Договір відчуження майна, предметом якого є частка (її частина) у статутному (складеному) капіталі товариства, укладається у письмовій формі. Статтею 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників. Відповідне положення може бути внесене до статуту або виключене з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства. Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою. Як було зазначено вище, ВКПП "Продсервіс" відчужило свою частку у статутному капіталі ТОВ "КПД-5 С" шляхом укладення з третіми особами договорів дарування, та відповідно у зв`язку із таким відчуженням втратило суб`єктивне право на захист якого підприємство звернулося до суду (позов подано до суду першої інстанції 18.05.2020). При цьому, апеляційний господарський суд зазначає, що за приписами ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. В матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договорів дарування частки в статутному капіталі відповідача від 15.09.2017 та від 20.02.2019 тобто, на дату вирішення спору правочини є дійсними. Отже, з урахуванням вищевикладеного, відсутність порушеного права (інтересу) позивача, зумовлює відмову у задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "КПД-5С" від 20.03.2020, оформлене протоколом №104 від 20.03.2020 та рішення позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "КПД-5С" від 14.04.2020, оформлене протоколом №106 від 14.04.2020. За таких обставин, враховуючи відсутність у позивача суб`єктивного права на захист якого спрямований заявлений позов, що відповідно зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин, колегія суддів залишає поза увагою інші доводи сторін, зокрема щодо недотримання порядку повідомлення про призначення зазначених зборів учасників товариства, незгоди позивача із кандидатурою керівника відповідача, тощо. Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне зауважити щодо прийняття судом першої інстанції заяви представника відповідача про визнання позову. Так, у відповідності до ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу. Статтею 191 ГПК України визначено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Як вбачається з наявних матеріалів справи, заяву про визнання позову від імені ТОВ "КПД-5С" підписано директором ОСОБА_1 . Однак, оспрюваним рішенням загальних зборів від 20.03.2020, серед іншого, звільнено ОСОБА_1 з посади директора ТОВ "КПД-5С" з 20.03.2020 та з 21.03.2020 призначено на посаду директора товариства ОСОБА_2 . Також, оспорюваним рішення загальних зборів від 14.04.2020, серед іншого, зазначено, що рішенням загальних зборів товариства від 23.05.2018 та 25.05.2018 директору ОСОБА_1 висловлено недовіру та відсторонено від посади, однак на даний час у ЄДР міститься інформації, згідно з якою директором товариства є ОСОБА_1 , з урахуванням чого, уповноважено ОСОБА_3 та Литвина Р.М., представляти та захищати інтереси ТОВ "КПД - 5С". Звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач, серед іншого, зазначав, що не погоджується із спірними рішеннями, зокрема через звільнення з посади та відсторонення від виконання обов`язків керівника відповідача ОСОБА_1 . Враховуючи наведені обставини, зокрема щодо наявності спору між сторонам з приводу особи, яка є керівником ТОВ "КПД - 5С" та наявності у такої особи повноважень на здійснення представництва інтересів відповідача, колегія суддів вважає, що місцевим господарський суд мав оцінити подану ОСОБА_1 заяву про визнання позову нарівні із іншими обставинами по справі, зокрема чи відповідає така заява інтересам товариства та чи не призведе визнання представником відповідача позову до порушення інтересів інших учасників товариства. Втім, приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд наведеного не врахував та обмежився лише посиланням на наявність заяви представника відповідача про визнання позову. Відповідно до п.2 ч.1 ст.275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. З огляду на прийняття судом апеляційної інстанції рішення про задоволення позовних вимог, та з урахуванням приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу задовольнити. Пункти 4,5 резолютивної частини рішення Господарського суду Херсонської області від 16.06.2020 по справі №923/463/20 скасувати. У задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5С" від 20.03.2020, оформлене протоколом №104 від 20.03.2020 та рішення позачергових Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5С" від 14.04.2020, оформлене протоколом №106 від 14.04.2020 - відмовити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КПД-5 С" на користь Підприємства "Будівельне підприємство "Престижбуд" 6306 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Доручити Господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів. Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2021. Головуючий суддя Аленін О.Ю. Суддя Поліщук Л.В. Суддя Таран С.В.