Постанова 4820 № 689/861/20
від 25.02.2021 ·ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 689/861/20 Провадження № 22-ц/4820/415/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., секретаря: Журбіцького В.О., учасники справи: представник апелянта ОСОБА_1 , представник відповідача Білоус В.М., представник третьої особи Ковальчук Т.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2020 року (суддя Мазурчак В.М.) за позовом ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання акта проведення розслідування нещасного випадку незаконним, в с т а н о в и в : У травні 2020 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до АТ «Хмельницькобленерго», треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, Управління Держпраці у Хмельницькій області про визнання акта проведення розслідування нещасного випадку незаконним. Позов мотивовано тим, що він протягом тривалого часу знаходився у трудових відносинах з Ярмолинецьким РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго» на посаді водія оперативно-виїзної бригади. 08 січня 2017 року о 03 год. 30 хв. з ним стався нещасний випадок при виконанні виробничих обов`язків, в результаті якого він був доставлений до Ярмолинецької ЦРЛ де перебував на лікуванні з 08 січня 2017 року по 03 лютого 2017 року з діагнозом гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні правої СМА з лівосторонньою елегією руки, і вираженим парезом лівої ноги, дизартрією, гіпертонічна хвороба 3ст. В подальшому позивачу встановлено 2 групу інвалідності. По факту даної події 16 січня 2018 року відповідачем проведено розслідування та затверджено акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 08.01.2017 року (форма Н-5). Позивач не згоден з вказаним актом та висновками зазначеними у ньому посилаючись на те, що роботодавцем грубо порушено вимоги чинного законодавства про охорону праці щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, зокрема, відповідач не повідомив відповідні органи і провів розслідування нещасного випадку тільки через рік після його настання, спеціальна комісія органом Держпраці не створювалась, потерпілий не залучався, спеціальне розслідування не проводилось. Крім того, у Акті від 16 січня 2018 року форми Н-5 членами комісії не з`ясовано і не відображено, що ОСОБА_2 мав статус інваліда 3 групи, при цьому працював у нічний час та понадурочні години, не проходив обов`язковий передрейсовий медогляд. Також не з`ясовано, що посада на якій перебував ОСОБА_2 відноситься до посад із шкідливими умовами праці, що передбачає скорочену тривалість робочого часу. Позивач вважає Акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався з ним 08.01.2017 року, незаконним, оскільки складений неповноважною комісією, а висновки його не відображають дійсних обставин події. Посилаючись на зазначене,просив визнати незаконним та скасувати Акт проведення розслідування нещасного випадку Форми Н-5 від 16 січня 2018 року. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2020 року в задоволенні вказаного позову відмовлено. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність позовних вимог. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити в повному обсязі. Вказував, що місцевий суд обґрунтовуючи свою відмову у задоволенні позову дійшов помилкового висновку про те, що з цього приводу вже розглянуто спір, за тотожними обставинами та предметом спору. Разом з тим, вказував, що наведені ним обставини у цій справі не є тотожними підставам наведеним у попередньому позові, оскільки при поданні даного позову він акцентував увагу на обставинах, які не досліджувалися по попередніх справах, а саме: час коли проводилось розслідування та його повноту. При цьому зазначав, що враховуючи всі обставини, які мали місце при настанні нещасного випадку з ним, вони повинні були бути зазначені у Акті проведення нещасного випадку від 16.01.2018 року і, в такому випадку, повинен складатися Акт форми Н-1 (нещасний випадок пов`язаний з виробництвом). Крім того, в оскаржуваному Акті розслідування не відображено інформацію про відповідність умов праці та її безпеку вимогам законодавства про охорону праці, обставини і причини настання нещасного випадку, не встановлено осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Хмельницькобленерго» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Вказує, що процедура проведення розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_2 , була проведена відповідно до п.23 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених Постановою КМУ від 30.11.2011 року №1232, згідно заяви потерпілого. Після отримання відповідної заяви АТ «Хмельницькобленерго» повідомило про нещасний випадок Управління Держпраці в Хмельницькій області та Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області, після чого отримало письмові рекомендації провести розслідування комісією підприємства із залученням представника фонду. Розслідування проводилося комісією у складі чотирьох осіб, призначених на підставі наказу АТ «Хмельницькобленерго» від 27.12.2017 року. Розглянувши документи, які були зібрані в ході розслідування, пояснення свідків та інші матеріали, комісія дійшла висновку, що даний випадок вважається таким, що не пов`язаний з виробництвом і на нього не складається акт за формою Н-1. Потерпілий отримав оскаржуваний акт 22.01.2018 року, проте його зміст до управління Держпраці не оскаржував. В судовому засіданні представник апелянта ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник АТ «Хмельницькобленерго» Білоус В.М. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити. Представник Управління Держпраці у Хмельницькій області Ковальчук Т.Р. в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити. Представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Хмельницькій області в судове засідання не з`явився. Надійшла заява про розгляд справи без його участі. Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Частиною 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 01.06.1999 року працює в ПАТ «Хмельницькобленерго» Ярмолинецькому районі електричних мереж водієм оперативно-виїзної бригади. Відповідно до Акта проведення розслідування нещасного випадку, що стався 08.01.2017 о 3 год. 30 хв., складеного за формою Н-5, комісією встановлено, що даний нещасний випадок (різке погіршення здоров`я) не підпадає під вимоги підпункту 18 пункту 15 «Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року №1232, вважається таким, що не пов`язаний з виробництвом і на нього не складається акт за формою Н-1. Комісією встановлено, що раптове погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 сталося за умови відсутності впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів. Причиною настання нещасного випадку є погіршення стану здоров`я, тобто гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні правої СМА з лівосторонньою елегією руки і вираженим парезом лівої ноги, дизартрією (загальне захворювання). Згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 28.08.2017 серії АВ № 0924834 ОСОБА_2 встановлено довічно 2 групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання. Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов`язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров`ю або настала смерть. Згідно з ст. 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок. За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування. У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця. Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку. Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232 (далі - Порядок). Відповідно до п.36 Порядку №1232 спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки із смертельними наслідками; групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм; випадки смерті працівників на підприємстві; випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов`язків; нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. У зв`язку з невідповідністю випадку, що стався з позивачем 08 січня 2017 року зазначеним критеріям, розслідування нещасного випадку було проведено відповідно до п.23 вищезазначеного Порядку, випадок розслідувався роботодавцем. Розслідування проводилося Комісією у складі чотирьох осіб. Розглянувши документи, які були зібрані в ході даного розслідування, інші матеріали та пояснення свідків події, комісія прийшла до висновку, що даний випадок (різкого погіршення стану здоров`я ) не підлягає під вимоги підпункту 18 пункту 15 Порядку та вважається таким, що не пов`язаний з виробництвом і на нього не складається акт за формою Н-1. Відповідальних осіб дії або бездіяльності яких призвели до погіршення стану здоров`я комісія не виявила, також відсутні обставини, передбачені п.15(18) Порядку розслідування, в матеріалах розслідування відсутній висновок щодо погіршення стану здоров`я ОСОБА_2 пов`язаний з впливом на нього небезпечних чи шкідливих факторів виробництва. Робота, що виконувалася не була йому протипоказана, що підтверджено комісією Ярмолинецької центральної районної лікарні 22.11.2016 року при проходженні періодичного медичного огляду. У разі незгоди потерпілого зі змістом акта про нещасний випадок, він може оскаржити його в адміністративному порядку до Управління Держпраці у Хмельницькій області, або в судовому порядку. При цьому адміністративне оскарження повинно передувати судовому. Позивач правом адміністративного оскарження не скористався, надавши перевагу судовому. При цьому, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року у справі № 560/3403/19, яке набрало законної сили, а також постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року та Ухвалою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року у вказаній справі встановлено відсутність правових підстав для визнання протиправної бездіяльності Управління Держпраці у Хмельницькій області щодо внесення припису за формою Н-9 на підприємство АТ «Хмельницькобленерго» з метою проведення повторного спеціального розслідування по факту нещасного випадку, що стався з позивачем при виконанні обов`язків за посадою водія оперативно-виїзної бригади Ярмолинецької РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго» 08 січня 2017 року, а також заперечні твердження позивача, аналогічні викладеним ним в позовній заяві по цій справі. Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 березня 2019 року у справі №689/2426/18, яке набрало законної сили, а також постановами Хмельницького апеляційного суду від 26 червня 2019 року та Верховного суду від 25 вересня 2019 року у вказаній справі встановлена правомірність проведення розслідування та правильність висновків, які сформовані за результатами його проведення, та відображені в акті проведення розслідування, затвердженого 16 січня 2018 року. Відповідно до ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. За таких обставин, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви є правильним. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, не спростовують висновків суду першої інстанції, фактично апелянт наводить ті ж аргументи, що є підставою заяви та яким дана оцінка судом в мотивувальній частині рішення, а тому такі доводи апелянта слід відхилити. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення - без змін. Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 01 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Повне судове рішення складено 02 березня 2021 року. Судді Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк