Постанова 4817 № 602/717/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 602/717/20Головуючий у 1-й інстанції Костів Л.І. Провадження № 22-ц/817/199/21 Доповідач - Ходоровський М.В. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 березня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Ходоровський М.В. суддів - Гірський Б. О., Бершадська Г. В., секретаря - Панькевич Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк на заочне рішення Лановецького районного суду від 04 листопада 2020 року (головуючий суддя Костів Л.І., дата виготовлення рішення не вказана) у справі № 602/717/20 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 24 березня 2010 року. Позивач зазначив, що у відповідності до умов кредитного договору банк надав відповідачу кредит у вигляді встановленого початкового кредитного ліміту на картковий рахунок. У подальшому розмір кредитного ліміту був збільшений до 11100,00 грн. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 28 квітня 2020 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 16569,47 грн., з яких 10859,94 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 000,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 10859,94 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 000,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4394,32 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 000,00 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 50,00 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нараховано комісії, а також штрафи відповідно до п. 2.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 765,21 грн - штраф (процентна складова). Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати. Заочним рішенням Лановецького районного суду від 04 листопада 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не враховано, що виписка про рух коштів клієнта є первинним документом та підтверджує отримання Відповідачем кредитних коштів Банку. Відзив на апеляційну скаргу не подано. У судове засідання сторони, будучи належним чином повідомлені про розгляд справи, не зявилися, що згідно ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Судом встановлено, що 24 березня 2010 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", правонаступником якого є Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 шляхом підписання анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку укладено кредитний договір, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, який згодом було збільшено до 11100,00 грн. У заяві відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. До кредитного договору банк додав витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку. Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на станом на 28 квітня 2020 року становить 16569,47 грн., з яких: 10859,94 грн - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 000,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 10859,94 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 000,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 4394,32 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 000,00 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України; 50,00 грн - нарахована пеня; 0,00 грн - нарахованої комісії, а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 765,21 грн. - штраф (процентна складова). Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 10859,94 грн. суд виходив із того, що позивачем належним чином не обґрунтовано правову природу виникнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в цьому розмірі, а у позові про стягнення заборгованості за простроченими відсотками, пені та штрафів зазначив, що зважаючи на відсутність підпису Відповідача безпосередньо на Умовах та Тарифах банку, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань, оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів розміщених на сайті: www.privatbank.ua не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відмови у стягненні заборгованості за простроченими відсотками, пені, штрафів, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Банк, пред`являючи вимоги про погашення заборгованості за договором, просив стягнути тіло кредиту, проценти за його користування, пеню, комісію та штраф. Як на підставу своїх позовних вимог про погашення заборгованості за договором, позивач посилався на витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк», які не підписані ОСОБА_1 .. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме додані до позовної заяви тарифи обслуговування кредитних карт «Універсальна», а також умови та правила надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» розумів ОСОБА_1 , ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву. Витяг з умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «ПриватБанк» ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг, розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору. Так, надані позивачем умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення договору, не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19). Отже рішення суду у цій частині відмови у позові відповідає вимогам закону. Разом з тим, не можна погодитися з висновками суду в частині відмови у стягненні заборгованості за простроченим тілом кредиту, враховуючи наступне. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України). Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Встановлено, що до позовної заяви на підтвердження обставин наявності у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту банк подав до суду анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку про видані картки, виписку по картковому рахунку. Встановлено, що відповідно до Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75 підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи; виписка про рух коштів клієнта є первинним документом та підтверджує отримання кредитних коштів Банку. Відповідно до Постанови Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду по справі № 200/564/7/18 від 16 вересня 2020 року встановлено: "доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Встановлено, що згідно виписки по картковому рахунку, розрахунку заборгованості, що містяться в матеріалах справи відповідач станом на 28 квітня 2020 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 10859,94 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту. Оскільки дані кошти позичальником отримані та у добровільному порядку банку не повернуті, позов у цій частині вимог підлягає до задоволення, - із відповідача у користь позивача слід стягнути 10859.94 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту. Стосовно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст. ст. 35 ч.1, 259 ч.1.2.8, 374 ч.1 п.2, 376, 381 ч.1,3, 382 - 384, 389 ч.1 п. 2, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,- ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк задовольнити частково. Заочне рішення Лановецького районного суду від 04 листопада 2020 року у частині відмови у позові про стягнення 10859.94 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов у цій частині задовольнити. Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 24.03.2010 року у розмірі 10859.94 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту та судові витрати у розмірі 2102.00 грн. - сплачений судовий збір. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 02 березня 2021 року. Головуючий Судді