Постанова 4855 № 640/1303/20
від 01.03.2021 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/1303/20 Головуючий у І інстанції - Бояринцева М.А. Суддя-доповідач - Мельничук В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого-судді: Мельничука В.П., суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" до Головного управління ДПС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А: Товариство з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 09.07.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 5 698 679, 22 грн. В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначав, що станом на час звернення до суду контролюючим органом не виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 року у справі № 640/6885/19, бюджетне відшкодування Позивачу та пеню не повернуто, що в свою чергу, зумовлює наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 09.07.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 5 698 679, 22 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуно з Державного бюджету України через Головне управління Державної податкової служби у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 05.12.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 1 635 540,02 грн. Відмовлено у задоволенні позову в іншій частині. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариством з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В апеляційній скарзі вказано, що оскільки пеня була стягнута судом у справі № 640/6885/19 лише за період з 18.12.2018 по 08.07.2019, проте 08.07.2019 не є датою погашення заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ, то позовні вимоги повинні бути задоволені повністю, зокрема, шляхом стягнення пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за період з 09.07.2019 року по 17.02.2020 року в розмірі 5 698 679, 22 грн., а не з 05.12.2019 року по 17.02.2020 року. Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ТОВ "АТЕМ ГРУП" до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки Позивач у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ТОВ "Атем Груп" у поданій до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві податковій звітності з податку на додану вартість задекларувало за звітні періоди лютий і березень 2017 року суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 20.2.1) у розмірах 12 000 000 грн. та 47 000 000 грн. відповідно. За наслідками подання Позивачем вказаної податкової звітності контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування ТОВ "Атем Груп" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за лютий і березень 2017 року, результати якої оформило актом від 16.06.2017 № 328/26-15-14-04-01-40657853. За висновками акта перевірки від 16.06.2017 року контролюючий орган встановив порушення Товариством вимог п. 200.1, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: ТОВ "Атем Груп" завищив заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2017 року на 12 000 000 грн. та за березень 2017 року на 38 454 032 грн., та одночасно занизив суму від`ємного значення (ряд. 21) за березень 2017 року на 4 595 542 грн. Висновки контролюючого органу в акті від 16.06.2017 були мотивовані тим, що за наслідками проведення контролюючим органом попередньої іншої позапланової документальної перевірки, а саме: перевірки з питань правомірності нарахування ТОВ "Атем Груп" бюджетного відшкодування податку на додану вартість за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року (результати якої оформлено актом від 20.01.2017 № 13/26-15-14-04-01-40657863) та у зв`язку з прийняттям податкового повідомлення-рішення від 07.02.2017 № 0004841404 за наслідками такої перевірки, ТОВ "Атем Груп" подало 19.04.2017 уточнюючі розрахунки за вересень 2016 року та жовтень 2016 року, в яких зменшило задекларовані у податкових деклараціях за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року показники ряд. 20.2.2 в частині заявлених сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, всього на загальну суму 45 830 494 грн. та, відповідно, збільшило суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на тотожну суму (тобто, показник ряд. 21), в т.ч. по періодах: вересень 2016 року - зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (ряд. 20.2.1) на 8 520 079 грн., збільшення суми від`ємного значення (ряд. 21) на 8 520 079 грн.; жовтень 2016 року - зменшення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (р. 20.2.1) на 37 310 415 грн., збільшення суми від`ємного значення (ряд. 21) на 37 310 415 грн. На переконання контролюючого органу, такі уточнюючі розрахунки за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року були подані ТОВ "Атем Груп" 19.04.2017 з метою штучного збільшення суми, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка обчислюється відповідно до вимог п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, для використання у наступних звітних (податкових) періодах при формуванні сум бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. Контролюючий орган дійшов висновків про те, що: при поданні уточнюючих розрахунків за звітні періоди вересень і жовтень 2016 року, ТОВ "Атем Груп" мало відобразити показник ряд. 16.2 у податковій декларацій з податку на додану вартість за квітень 2017 року. Одночасно, контролюючий орган зазначив, що подання уточнюючих розрахунків за вересень 2016, жовтень 2016 суперечило вимогам п. 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України, оскільки ТОВ "Атем Груп" оскаржило податкове повідомлення-рішення від 07.02.2017 № 0004841404 до суду. Таким чином, на переконання контролюючого органу, платник податку мав подати уточнюючий розрахунок до податкової декларації за лютий 2017 року, а саме: відкоригувати ряд. 16.3, оскільки сума 45 830 494 грн. стала неузгодженою до дня набрання судовим рішенням законної сили. Як наслідок платник неправомірно використав суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 45 830 494 грн. у податковій декларації за лютий 2017 року, що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування за звітні періоди лютий і березень 2017 року, а також до завищення суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних за березень 2017 року на 45 830 484 грн. 14.07.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі акта перевірки від 16.06.2017 № 328/26-15-14-04-01-40657853 прийнято податкове повідомлення-рішення за № 0035011404 (форми "В3"), яким виявлено відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування за період лютий, березень 2017 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032 грн. (в т.ч. 12 000 000 грн. по податковій декларацій за лютий 2017 року (реєстр. № 9044767754 від 20.03.2017) та на 38 454 032 грн. по податковій декларації за березень 2017 року (реєстр. № 9070432786 від 20.04.2017). Не погоджуючись із правомірністю цього податкового повідомлення-рішення ТОВ "Атем Груп" подало до Окружного адміністративного суду міста Києва адміністративний позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07.2017 № 0035011404. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 у справі № 826/13334/17 позов ТОВ "Атем Груп" було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 14 липня 2017 року № 0035011404. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 року у справі № 826/13334/17 повернуто. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у М. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем Груп» до Головного управління ДФС у М. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою Головного управління ДФС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року. Відтак, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 липня 2018 року у справі № 826/13334/17 в розумінні норм статті 254 КАС України набрало законної сили з 27.11.2018 року. У справі № 640/6885/19 рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 року адміністративний позов ТОВ "АТЕМ ГРУП" до Головного управління ДФС у м. Києві та Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та пені задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо несвоєчасного внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування ТОВ "Атем Груп" за лютий 2017 року у розмірі 12 000 000,00 грн. та за березень 2017 року у розмірі 38 454 032,00 грн. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Атем Груп" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032,00 грн. та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування за період з 18.12.2018 року по 18.04.2019 року у розмірі 3 642 642,88 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2019 року виправлено описки в абзаці третьому резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 вересня 2019 у справі № 640/6885/19 шляхом викладення вказаного абзацу резолютивної частини такого рішення суду у наступній редакції: "Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем Груп" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032,00 грн. та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування за період з 18.12.2018 по 08.07.2019 у розмірі 5 999 744,67 грн.". Вказане рішення залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року у справі № 640/6885/19. Станом на час звернення Позивача до суду першої інстанції із даним адміністративним позовом контролюючим органом не було виконано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2019 року у справі № 640/6885/19, бюджетне відшкодування Позивачу та пеню не повернуто, що, на думку Позивача, вказує на наявність підстав для стягнення з Державного бюджету України на його користь пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість за період з 09.07.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 5 698 679, 22 грн. Частково відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив, зокрема, з того, що сума пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032, 00 грн. має обчислюватись з 05.12.2019 року по 17.02.2020 року Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до підпунктів 14.1.18 і 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, а пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки. Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 ПК України. Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Згідно з пунктами 200.9-200.11 статті 200 ПК України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Відповідно до пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами "б" і "в" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України". У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такої заяви зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Враховуючи викладені положення ПК України та те, що судовим рішенням в адміністративній справі № 640/6885/19, яке набрало законної сили 05 грудня 2019 року, стягнуто на користь ТОВ "Атем Груп" заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032,00 грн. та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування за період з 18.12.2018 по 08.07.2019 у розмірі 5 999 744,67 грн., суд першої інстанції вірно вказав, що пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 50 454 032,00 грн. слід рахувати з 05.12.2019 року, тобто з дати виникнення такого обов`язку у Відповідача, а не з 09 липня 2019 року, як вказано Позивачем, зокрема, в апеляційній скарзі. Оцінюючи твердження Позивача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно того, що пеня стягується з дня виникнення і до дня погашення без переривання, колегія суддів вказує, що підстави для нарахування пені виникли в зв`язку з наявністю обов`язку бюджетного відшкодування у розмірі 50 454 032, 00 грн., який виник саме з 05 грудня 2019 року, тобто з дати набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/6885/19, та припинився 17 лютого 2020 року (момент проведення виплат). Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи Позивача, наведені в апеляційній скарзі, які стосуються необґрунтованості висновку суду першої інстанції щодо періоду, за який слід нараховувати пеню, яка підлягає виплаті на користь ТОВ "АТЕМ ГРУП". Суд першої інстанції правомірно визначив розмір пені в оскаржуваному рішенні, вказавши наступне: - ставка Національного банку України за період з 25.10.2019 року по 12.12.2020 рік ставила - 15,5%. Отже, пеня за період з 05.12.2019 року по 12.12.2019 рік (7 днів) становить 50 454 032,00 х (15,5%/100% х 120%/100%) х 7 днів / 365 днів = 179 975,75 грн.; - ставка Національного банку України за період з 13.12.2019 року по 30.01.2019 рік становить 13,5%. Отже, пеня за період з 13.12.2019 року по 30.01.2019 рік становить: 50 454 032,00 х (13,5%/100% х 120%/100%) х 48/365 днів = 1 074 878,23 грн. - ставка Національного банку України за період з 31.01.2020 року по 12.03.2020 року становить 13,5%. Отже, що пеня за період з 31.01.2020 року по 17.02.2020 рік становить: 50 454 032,00 х (13,5%/100% х 120%/100%) х 17/365 днів = 380 686, 04 грн. Правомірність алгоритму проведення вказаного розрахунку Позивачем в апеляційній скарзі не спростовано та не заперечено. Відтак, загальна сума пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032 грн. становить 1 635 540,02 грн., що не спростовано Позивачем в апеляційній скарзі. Стосовно інших посилань апеляційної скарги, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (Заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в межах спірних правовідносин наявні підстави лише для часткового задоволення адміністративного позову шляхом стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ "АТЕМ ГРУП" пені за несвоєчасне бюджетне відшкодування ПДВ за період з 05.12.2019 року по 17.02.2020 року у розмірі 1 635 540,02 грн. Апеляційна скарга не містить інших доводів ніж ті, які були зазначені у позовній заяві, з урахуванням яких, суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права, апеляційна скарга Позивача не містить. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП", викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТЕМ ГРУП" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 листопада 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий-суддя: В.П. Мельничук Судді: І.О. Лічевецький О.М. Оксененко