Ухвала КАС ВС № 640/6885/19

УХВАЛА 23 січня 2020 року Київ справа №640/6885/19 адміністративне провадження №К/9901/177/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (ГУ ДФС) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Атем Груп" до ГУ ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заборгованості з відшкодування податку на додану вартість та пені, У С Т А Н О В И В: 28.12.2019 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2019. Відповідно до положень статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги та дотриманням процесуального строку на касаційне оскарження. Касаційна скарга ГУ ДФС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Частиною четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги додається, зокрема документ про сплату судового збору. Скаржник документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги до суду не надав. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.04.2019 відкрито провадження у справі. Отже до суду першої інстанції позивач звернувся у квітні 2019 року. За змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового характеру (про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Держаної казначейської служби України у м. Києві заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 50 454 032,00 грн та пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування за період з 18.12.2018 по 18.04.2019 у розмірі 3 642 642,88 грн) та немайнового характеру (про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС щодо несвоєчасного внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість узгодженої суми бюджетного відшкодування за лютий 2017 року у розмірі 12 000 000,00 грн та за березень 2017 року у розмірі 38 454 032,00 грн). Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум на 01.01.2019 встановлено у розмірі 1921,00 грн. Абзацами першим частини третьої статті 6 Закону № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення з цим позовом до суду першої інстанції) встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову не майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, або фізичною особою- підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 42 262,00 грн ((54 096 674,88 грн х 1,5 %) + 1 921,00 х 200%). Між тим, ГУ ДФС просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги до вирішення справи по суті. Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк. Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним. З огляду на викладене, клопотання скаржника про звільнення його від сплати судового збору до вирішення справи по суті не підлягає задоволенню. Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з положенням частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у разі якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Зважаючи на викладене, касаційна скарга залишається без руху із наданням десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі. Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... Є.А. Усенко, Суддя Верховного Суду