Постанова 4850 № 200/5441/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року справа №200/5441/20-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегія суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г. суддів: Блохіна А.А. Сіваченка І.В. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду (суддя - Арестова Л.В.) від 27 листопада 2020 року (повний текст рішення складено 27 листопада 2020 року) та на додаткове рішення від 27 листопада 2020 року (повний текст додаткового рішення складений 27 листопада2020 року) у справі № 200/5441/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління МВС України в Донецькій області в особі ліквідаційної комісії, Державна установа «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення, зменшення розміру премії та виключення надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018р.; зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення, з урахуванням розміру премії 123% та надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018р.. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення та виключення надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018р.; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення та надбавки за особливо важливі завдання, починаючи з 01.01.2018р.. В задоволені решти позовних вимог - відмовлено. Додатковим рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопаді 2020 року заяву про прийняття додаткового рішення - задоволено частково; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області витрати на правничу допомогу у сумі 4 000,00 грн.. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що органи Пенсійного фонду України здійснюють перерахунок та виплату пенсії військовослужбовцям на підставі документів, що надані уповноваженими структурними підрозділами, де особа проходила службу. При цьому, отримана довідка №1155 лк від 13.03.2018р. не містить в собі надбавки за особливо важливі завдання. Відповідач зазначив, що зважаючи, що підставою для проведення перерахунку пенсії є відповідна довідка із зазначенням додаткових видів грошового забезпечення, така довідка повинна бути подана до Головного управління відповідним органом для виникнення у нього обов`язку з перерахунку пенсії. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, відповідач наголошує на тому, що доказів понесених таких витрат саме у даній справі (зокрема квитанції до прибуткового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження) заявник до суду першої інстанції не надав. На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення та додаткове рішення суду є законними та обґрунтованими, ухвалені судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Головним управлінням МВС України в Донецькій області на адресу суду надіслано заяву про розгляд справи за відсутністю представника Управління. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиви на апеляційну скаргу, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач з 16.04.2014р. перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон № 2262-ХІІ). При виході позивача на пенсію йому було встановлено основний розмір пенсії - 80% грошового забезпечення (вислуга років 30), розмір пенсії складав 2 921,34 гривень. Відповідно до грошового атестату № 50 при виході на пенсію позивач мав наступні складові:- посадовий оклад - 600 гривень;- оклад за спеціальним званням - 130 гривень;- відсоткову надбавку за вислугу років - 35%;- надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50%; - премія - 123%. Головним управлінням МВС України в Донецькій області надано Головному управлінню ПФУ в Донецькій області довідку № 1155 лк від 13.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, видану позивачу, згідно якої розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016р. за прирівняною посадою оперуповноваженого:- посадовий оклад - 2 400,00 гривень;- оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник міліції - 2 200,00 гривень;- надбавка за стаж служби (40%) - 1 840,00 гривень;- премія (96%) - 61,82 гривень. Усього - 6 501,82 гривень. На підставі наведеної довідки позивачу перерахована пенсія з 01 квітня 2018 року зі вказаних сум грошового забезпечення, застосовано основний розмір пенсії - 70% грошового забезпечення, розмір пенсії склав 4 551,27 гривень. Судом встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що жодних інших довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ в 2018 році до відповідача не надавалось. Позивач кілька разів звертався до відповідача з заявами, якими просив роз`яснити йому складові його грошового забезпечення, про що отримував відповідні відповіді в рамках Закону України «Про звернення громадян». Наведені обставини сторонами не оспорюються. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначені Законом України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII). Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2262-XII особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт "б" статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" (пункт "в" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 3 проценти за кожний повний рік вислуги понад 20 років, але не більше ніж 65 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів. 27 березня 2014 року прийнято Закон №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 квітня 2014 року, крім деяких положень, пунктом 23 Розділу ІІ якого внесено зміни до Закону №2262-ХІІ: у частині другій статті 13 цифри « 80» замінено цифрами « 70». Ці зміни набрали чинності з 1 травня 2014 року. Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008р. № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Порядок №45), пунктом 1 якого було передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон) пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом (далі - особи), або у зв`язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством. У відповідності до вимог пункту 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що внесені Законом №1166-VII зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв`язку з прийняттям Закону №1166-VII не зазнала. Як встановлено вище, позивачеві призначена пенсія за вислугою років у відповідності до Закону №2262-ХІІ з 16.04.2014 року у розмірі 80% від грошового забезпечення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачеві пенсії в основному розмірі 80% сум грошового забезпечення. У відповідності до вимог ч.5 ст.242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення правомірно було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 04.02.2019 року № Пз/9901/58/18 (зразкова справа № 240/5401/18). Водночас, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно було визнано протиправними дії відповідача щодо виключення при здійсненні перерахунку пенсії позивача надбавки за особливо важливі завдання, виходячи з наступного. Відповідно до пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводиться на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 р., N45 . Згідно пункту 3 Порядку №45 на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затв. постановою Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Як вбачається з матеріалів справи, до відповідача надійшла довідка Головного управління МВС України в Донецькій області № 1155 лк від 13.03.2018 року про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, видану позивачу. Ця довідка складена відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018р. №103 і постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015р. № 988 щодо розміру грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.01.2016р. за прирівняною посадою оперуповноваженого:- посадовий оклад - 2 400,00 гривень;- оклад за військовим (спеціальним) званням підполковник міліції - 2 200,00 гривень;- надбавка за стаж служби (40%) - 1 840,00 гривень;- премія (96%) - 61,82 гривень. Усього - 6 501,82 гривень. Отже, наведена довідка не містить в собі відомостей щодо надбавки за особливо важливі завдання. Інші довідки про розмір грошового забезпечення позивача, у встановленому порядку, до відповідача не надходили. Права самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку, пенсійний орган не має. Колегія суддів вважає, що до моменту отримання належної довідки в пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 240/6263/18 (Пз/9901/1/19). З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов в цій частині. Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем сплачено судовий збір за подання позову згідно квитанції №18 від 02.06.2020 р. в сумі 840,80грн.. Отже, оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, то сплачений позивачем судовий збір, підлягає стягненню на його користь в частині задоволення позовних вимог. Таким чином, колегія суддів вважає, що понесені позивачем судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, підлягають частковому стягненню на його користь з Головного управління Пенсійного фонду України в розмірі 280,27 грн.. З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для зміни постанови суду першої інстанції. Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За приписами частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. На підтвердження здійснених судових витрат на правничу допомогу адвоката, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 13 вересня 2019 року, відповідно до якого адвокат Баранаєва А.О. (адвокат) та позивач уклали правовий договір про надання правничої допомоги про зобов`язання по представництву інтересів Клієнта по адміністративній справі в Донецькому адміністративному суді по справі з перерахунку пенсії та виплати заборгованості. Відповідно до додаткової угоди № 1 від 13.09.2019 року вартість послуг складає:- досудове врегулювання та складання позовної заяви - 6500,00 гривень;- представництво інтересів в Донецькому окружному суді - 8 500,00 гривень. Актом виконаних робіт № 1 від 17 листопада 2020 року вказане:- досудове врегулювання та складання позовної заяви - 14 годин - 6500,00 гривень, а саме:-аналіз законодавства з питання перерахунку пенсії колишнім працівникам МВС - 3 години - 1000,00 гривень; складання звернень до ГУ МВС України в Д.О. та Пенсійного фонду України в Донецькій області - 4 години - 2000, 00 гривень; -формування правової позиції за результатом розгляду відповідей - 1 година - 500,00 гривень;-аналіз судової практики - 3 години - 1000,00 гривень;- представництво у суді 1 інстанції - 9,5 годин - 8 500, 00 гривень, а саме:24.09.2020 року участь в с/з та подання клопотання про залучення 3 - ої особи - 30 хвилин + 12 годин в дорозі - 3 000, 00 гривень;23.10.2020 року та пояснення по справі - 2 години - 1500,00 гривень;17.11.2020 року та складання клопотання - 2 години - 1500,00 гривень;- складання та подання процесуальних документів: відповідь на відзив - 2 години - 1 000,00 гривень; відповідь на клопотання 3 -ої особи - 1 година - 500,00 гривень; складання та подання клопотань про відеоконференцію - 2 години - 1000,00 гривень. Також наданий звіт про витрати, пов`язані із розглядом справи - 412,00 гривень, а саме:- направлення запиту в ПФ Донецької області - 31,00 гривень;- направлення запиту в ГУ МВС Донецької області - 31.00 гривень;- витрати на пальне, у зв`язку із прибуттям до суду - 350,00 гривень. Згідно частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України). Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. За приписами частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Згідно вимог частини 9 цієї статті при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що кількість часу та найменування наданих послуг є завищеними, в тому числі такі види послуг, аналіз законодавства з питання перерахунку пенсії колишнім працівникам МВС протягом 3 годин, складання звернень до ГУ МВС України в Д.О. та Пенсійного фонду України в Донецькій області протягом 4 годин, формування правової позиції за результатом розгляду відповідей 1 година та аналіз судової практики протягом 3 годин. Окрім того, клопотання про залучення третьої особи, пояснення по справі, складання клопотань, відповідь на клопотання третьої особи, складання та подання клопотань про відеоконфенцію не є заявами по суті справи, а такі витрати є необґрунтованими та не відповідають критерію необхідності з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та обсягу наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів у суді. З урахуванням викладеного, враховуючи обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, значення справи для сторін, частковість задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто на користь позивача 4000,00 грн. понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги щодо не надання позивачем доказів понесених таких витрат у даній справі (зокрема квитанції до прибуткового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки у відповідності до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України витрати на надану правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив додаткове судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає додаткове судове рішення без змін. Керуючись статтями 23, 33, 139, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року та додаткове рішення від 27 листопада 2020 року у справі № 200/5441/20-а - задовольнити частково. Рішення Донецького окружного адміністративного від 17 листопада 2020 року у справі №200/5441/19-а - змінити. В абзаці другому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного від 17 листопада 2020 року по справі №200/5441/20-а вислів «та виключення надбавки за особливо важливі завдання» - виключити. В абзаці третьому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного від 17 листопада 2020 року по справі №200/5441/20-а вислів «та надбавки за особливо важливі завдання» - виключити. В абзаці п`ятому резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного від 17 листопада 2020 року по справі №200/5441/20-а слова та цифри «840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок» замінити словами та цифрами «280,27 (двісті вісімдесят) гривень 27 копійок». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020 року по справі №5441/20-а - залишити без змін. Додаткове рішення Донецького окружного адміністративного від 27 листопада 2020 року по справі №200/5441/20-а - залишити без змін. Постанова у повному обсязі складена та підписана _02 березня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 02 березня 2021 року та підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: Т.Г. Гаврищук Судді: А.А. Блохін І.В. Сіваченко