Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 600/1251/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/1251/21-а Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк Олександр Петрович Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю. 13 жовтня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Гонтарука В. М. Граб Л.С. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з розрахунку 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців та на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №21/489 від 30 вересня 2020 року встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 01 квітня 2019 року на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №21/489 від 30 вересня 2020 року встановленого за відповідною (аналогічною) посадою на день звільнення зі служби); - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити пенсіонеру ОСОБА_1 перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 5 березня 2019 року, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії на підставі довідки від 30 вересня 2020 року №21/489, наданої Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області, про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області №21/489 від 30 вересня 2020 року про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби). Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що Порядок проведення перерахунку пенсії, призначених відповідно до Закону №2262, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45. При цьому, пенсійний орган зауважує, що даним нормативно-правовим актом визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій проводиться після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання Пенсійним фондом України відповідного повідомлення від силових відомств. Оскільки таке повідомлення до Пенсійного фонду України не надходило, підстави для перерахунку пенсії відсутні. В частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу пенсійний орган звертає увагу, що судові витрати на правничу допомогу не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин у справі. Апелянт вказує на відсутність обґрунтованого розрахунку витрат ( розрахунків/калькуляції вартості правничої допомоги), тому розмір присуджених судом першої інстанції до відшкодування витрат на правничу допомогу є завищеним та не відповідає принципу співмірності відповідно до складності справи. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду - змінити, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, з 23.04.2010 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років згідно із Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09 квітня 1992 року №2262-XII у розмірі 55% грошового забезпечення з урахуванням таких складових: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 30%; додаткові види грошового забезпечення. Згідно з довідкою Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області від 12 квітня 2018 року №21/278 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, для перерахунку пенсії позивача враховано наступні складові: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років (40%). На підставі вказаної довідки та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області проведено перерахунок пенсії позивача, починаючи з 01 січня 2018 року. Крім цього, позивачу відповідно до Постанови №103 виплачувалось підвищення у такому порядку: з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення; з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення. 30 вересня 2020 року за результатом розгляду звернення позивача листом №75/М-14/351 Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області направлено на адресу позивача складену на підставі рішення Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19 щодо здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії копію довідки від 30 вересня 2020 року №21/489 про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби) станом на 05 березня 2019 року згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, згідно з якою для перерахунку пенсії позивача враховано такі види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим (спеціальним) званням; надбавка за вислугу років; надбавка за особливості проходження служби; надбавка за службу в умовах режимних обмежень; премія. Зі змісту вказаного вище листа також убачається, що копію такої довідки направлено на адресу відповідача. Однак, відповідач у жовтні 2020 року повернув її без виконання на адресу Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області. З матеріалів справи також вбачається, що адвокатом Усмановим М.А. в інтересах ОСОБА_1 02 березня 2021 року було подано заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, в якій він просив, зокрема, здійснити перерахунок пенсії позивача: з розрахунку 100% суми підвищення, визначеного станом на 01 березня 2018 року, відповідно до тарифної сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб та відповідно до вимог Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб; з 01 квітня 2019 року 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифи сітки, розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців на підставі Довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 №21/489 від 30 вересня 2020 року встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби). Оригінал довідки Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області від 30 вересня 2020 року №21/489 було додано адвокатом Усмановим М.А. до поданої ним заяви. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 05 березня 2021 року №2400-1703-8/7750 повідомлено представника позивача про відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки це суперечить вимогам чинного законодавства України. Позивач, не погоджуючись з відмовою пенсійного органу, звернулась з адміністративним позовом до суду. Частково задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що з 05 березня 2019 року дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення. Таким чином, позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. Щодо самостійного подання вказаної довідки від 30 вересня 2020 року №21/489 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області суд першої інстанції вказав, що згідно частини першої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону проводиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) її пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, суд першої інстанції вказав, що постанова Кабінету Міністрів України №804 від 14 серпня 2019 року Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян не відповідає Закону №2262-XII, у зв`язку з чим, судом застосовано у спірних правовідносинах норми Закону №2262-XII, тобто, нормативно-правового акту, який має вищу юридичну силу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. Стосовно вимоги позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії з розрахунку 100% визначеного пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців, суд першої інстанції вказав, що при визначенні позивачу розмірів основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, премії) Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області враховано вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, а тому підстави для здійснення перерахунку пенсії позивача з розрахунку пенсійного забезпечення відповідно до тарифної сітки, розрядів коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців відсутні. Крім цього, судом встановлено, що пенсія за вислугу років була призначена позивачу у розмірі 55% грошового забезпечення, а тому перерахунок пенсії має проводитись, відповідно, в розмірі 55% сум грошового забезпечення, у зв`язку з чим, вимога позивача в даній частині не підлягає задоволенню, оскільки така не ґрунтується на законі. Отже, враховуючи вказане, суд першої інстанції частково задовольнив адміністративний позов шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити позивачу з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області №21/489 від 30 вересня 2020 року про розмір грошового забезпечення, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), а також здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачу з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року. В частині стягнення судових витрат, суд першої інстанції вказав, що зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог в сумі 454,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань останнього. Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції, з врахуванням встановлених обставин, вказав, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним, зокрема, із складністю справи (дана справа в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України є нескладною) та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Оскільки заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу не є пропорційним до предмета спору, суд першої інстанції прийшов до висновку про обґрунтованість стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних з розглядом справи, в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подати звіт про виконання рішення у двадцятиденний строк з дня отримання рішення, суд першої інстанції вказав на відсутність обґрунтованих сумнівів щодо невиконання відповідачем даного судового рішення в разі набрання ним законної сили, а тому відсутні підстави для задоволення вказаного клопотання. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року №2262-ХІІ (Закон №2262-ХІІ), перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком. Відповідно до ч.3, 4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у строки, встановлені частиною другою статті 51 цього Закону. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII частину 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" викладено у такій редакції: "усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій" (набрання чинності з 01.01.2017). Тобто, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ. Кабінет Міністрів України постановою від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393" затвердив Порядок №45. Пунктом 1 Порядку №45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою №103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення). Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі № 826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №

45. Саме в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку №

45. Проте, зміни внесені постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними. Проте, порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1. Згідно п. 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії. Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а. 30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. З урахуванням зазначених обставин, колегія суддів зазначає, що саме із 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ. Верховний Суд в рішенні від 17.12.2019 у зразковій справі дійшов висновку про те, що "дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов`язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача". Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020. З матеріалів справи встановлено, що Управлінням Служби безпеки України в Чернівецькій області направлено до пенсійного органу довідки, зокрема, ОСОБА_1 №21/489 від 30.09.2020 про грошове забезпечення. Отже, колегія суддів зазначає, що отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача має наслідком виникнення для пенсійного органу обов`язку щодо вчинення перерахунку та виплати пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, що зазначені у такій довідці. Разом з тим, зазначений обов`язок виконаний відповідачем не був. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, відмовляючи у здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.04.2019 року на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області №21/489 від 30 вересня 2020 року діяв не в межах та спосіб визначений законом України. Щодо вимоги позивача про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) її пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, колегія суддів зазначає наступне. Так, у рішенні, ухваленому 06.08.2019 року у зразковій справі №160/3586/19 Верховний Суд вказав, що у зв`язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, а тому, дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати з 05.03.2019 - 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправними. Також, суд зазначив, що підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців. Пунктом 1 Постанови № 103 встановлено: перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови №

704. Тобто, на підставі ст. 63 Закону № 2262-XII, пункту 4 Порядку № 45 позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до Постанови №103. При цьому, Кабінет Міністрів України уповноважений визначати порядок проведення такого перерахунку, що й було реалізовано ним у Порядку №

45. Так, Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, пункт 1 Постанови №103 скасував. Кабінет Міністрів України 30 серпня 2017 року прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова № 704), якою збільшив розмір грошового забезпечення військовослужбовців. Відповідно до пункту 10 Постанови № 704 (із змінами, внесеними згідно з Постановою №103) ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року. Постанова № 103 в частині внесення змін до Постанови №704 та, власне, Постанова №704 є чинними. Отже, в цій частині Верховний Суд підсумував, що з набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії. Скасування пункту 1 Постанови №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 не впливає на вказані підстави. У зв`язку зі скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії - скасовано. Тобто, починаючи з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії. Отже, враховуючи вказані вище обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для виплати позивачу 100% суми підвищення пенсії починаючи з 05.03.2019 року. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги в частині права позивача на перерахунок та виплату пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії спростовуються встановленими у справі обставинами та наявними матеріалами справи. Щодо доводів апеляційної скарги щодо стягнення витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне. Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Відповідно до ст.19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16. З матеріалів справи вбачається, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції представником позивача надано договір про надання правової допомоги від 14.12.2020 №1, акт виконаної роботи (юридичних послуг) від 22.03.2021, а також квитанцію до прибуткового касового ордеру №10, що підтверджує оплату в розмірі 8200 грн. за надані послуги. Судом встановлено, що 14.12.2020 між адвокатом Усмановим М.А. та позивачем ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги №

1. Згідно п. 1.1, 1.2 Договору №1Адвокат за завданням Клієнта зобов`язується надати правничу допомогу, визначену в цьому договорі, а Клієнт зобов`язується вчасно оплатити Адвокатові адвокатський гонорар, на умовах даного Договору. Адвокат відповідно до цього договору й видів адвокатської діяльності, передбачених чинним законодавством України, надає такі основні види правничої допомоги (далі по тексту "допомога"): -консультація, роз`яснення чинного законодавства України та судової практики по адміністративним справам щодо визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії по перерахунку пенсії; -підготовка необхідних адвокатських запитів, клопотань, заяв та досудових вимог в інтересах Клієнта про перерахунок пенсії; -підготовка необхідних позовних заяв, відзивів, заперечень та інших процесуальних документів правового характеру необхідних в судовому провадженні); -представництво інтересів Клієнта у судах загальної юрисдикції (в тому числі апеляційній та касаційній інстанціях) по адміністративній справі до ГУ ПФУ в Чернівецькій області, про перерахунок пенсії (зобов`язання вчинити дії, тощо). Відповідно до пункту 4.2 Договору за надання правничої допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатові гонорар в розмірі 1200,00 грн за 1 годину, який визначається та погоджується в Акті виконаних юридичних послуг за результатами написання позовної заяви, запитів, клопотань, розгляду адміністративної справи в суді відповідної інстанції. З акта виконаної роботи (юридичних послуг) до Договору про надання правової допомоги від №1 від 14 грудня 2020 року, позивачеві надано такі юридичні послуги 1) консультація, роз`яснення чинного законодавства України та актуальної судової практики по справам щодо перерахунку пенсії (30 хвилин) 600,00 грн; 2) підготовка та направлення адвокатських запитів до УСБУ в Чернівецькій області та ГУ ПФУ в Чернівецькій області (20 хвилин) 400,00 грн; 3) підготовка та направлення до ГУ ПФУ в Чернівецькій області заяви-досудової вимоги про перерахунок пенсії (1 год.) 1200,00 грн; 4) написання позовної заяви до суду про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити дії та підготовка необхідних додатків до позову (5 год.) 6000,00 грн. Доказом понесення витрат позивача на правничу допомогу є квитанція до прибуткового касового ордеру від 22.03.2021 №10, на виконання умов Договору від 14.12.2020 №1 позивач сплатив гонорар у розмірі 8200 грн. Тобто, поданими матеріалами справи повністю підтверджується надання адвокатських послуг в суді першої інстанції. Суд першої інстанції, стягуючи на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 6000 грн., виходив з того, що дії адвоката щодо консультації, роз`яснення чинного законодавства України та актуальної судової практики по справам щодо перерахунку пенсії, підготовки та направлення адвокатських запитів до УСБУ в Чернівецькій області та ГУ ПФУ в Чернівецькій області, підготовки та направлення до ГУ ПФУ в Чернівецькій області заяви-досудової вимоги про перерахунок пенсії і є тими логічними та необхідними діями, які передували написанню позовної заяви та фактично входять до процесу підготовки та подання позовної заяви та доданих до неї документів до суду, за що в даному випадку позивачем було сплачено адвокату 2200,00 грн (600,00 грн + 400,00 грн + 1200,00 грн). Тобто, аналізуючи вказане, суд першої інстанції прийшов до висновку, що послуги, визначені у пунктах 1-3 Акту виконаної роботи (юридичних послуг) від 22.03.2020, і за які сплачено 2200,00 грн, фактично включаються у послуги з підготовки та подання до суду позовної заяви та додатків до неї, у зв`язку з чим, стягненню підлягають витрати лише у розмірі 6000,00 грн. В апеляційній скарзі апелянт не погоджується з розміром витрат на правову допомогу, присуджених на користь позивача за результатами розгляду справи в суді першої інстанції. Колегія суддів зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, усі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, установить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору з огляду на такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 200/7763/19-а. Отже, враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, а також проаналізувавши зроблені представником позивача розрахунки, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності, значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, колегія суддів приходить до висновку, що сума правничої допомоги в частині вказаних витрат не є співрозмірною до предмету спору, у зв`язку з чим суд зазначає про наявність підстав для стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу в розмірі 3000 грн. Таким чином, оскільки суд прийшов до висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу до 3000 грн, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення в даній частині. У відповідності з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково ґрунтуються на вимогах законодавства, однак в повній мірі не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції не в повній мірі встановив обставини справи та дав їм аргументацію в розрізі норм законодавства. Разом з тим, суд першої інстанції ухвалив вірне судове рішення по суті. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно з ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни резолютивної частини рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу з урахуванням висновків, викладених в постанові суду апеляційної інстанції. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області задовольнити частково. Рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року змінити. Абзац шостий резолютивної частини рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року викласти в наступній редакції: "Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн." В іншій частині рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Гонтарук В. М. Граб Л.С.