Постанова Хмельницький апеляційний суд № 683/2018/20

Провадження № 33/4820/32/21 Справа № 683/2018/20 Головуючий в 1-й інстанції Андрощук Є. М. Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Кулеша Л. М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2021 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Цугель А.О., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2020 року, в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого АДРЕСА_1 ,- визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130 КУпАП, ст. 122-2 КупАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. За постановою суду, ОСОБА_1 12 серпня 2020 року о 20 год. 53 хв. по вул. Миру,1/106, в м. Старокостянтинові, керував автомобілем Deowoo Lanos р.н. НОМЕР_1 , та на вимогу працівника поліції про зупинку ТЗ, завчасно подану за допомогою проблискових маячків та звукового сигналу, не зупинився і був затриманий, шляхом блокування службовим автомобілем Renault Dokker р.н. НОМЕР_2 , по пров. Покришкіна, 1, чим порушив п.8.9 б Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-2 КУпАП. Крім того, ОСОБА_1 12 серпня 2020 року о 20 год. 53 хв. по вул. Миру,1/106, в м.Старокостянтинові, керував автомобілем Deowoo Lanos р.н. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9 а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову місцевого суду скасувати та ухвалити нову, якою провадження у справі закрити, а матеріали справи передати до Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області в порядку ст. 253 КУпАП. Вказує, що 12.08.2020 року за фактом нанесення ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, умисного удару головою в нижню щелепу поліцейському сектору реагування патрульної поліції Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України. 13.08.2020 року ОСОБА_1 за даним фактом оголошено про підозру. Разом з тим, зазначає, що 01 липня 2020 року правопорушення за керування транспортними засобами в стані алкогольного чи іншого сп`яніння віднесені до кримінальних проступків, а відповідна норма, яка передбачала адміністративну відповідальність, за вказані дії, втратила чинність. Жодного законного акту щодо внесення змін до КУПАП про викладання ст. 130 КУпАП в редакції, яка вказана в оскаржуваній постанові не приймалось та таких не існує. А тому уважає, що судом першої інстанції не досліджено питання чи підлягав ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння та чи встановлено інший вид відповідальності за такі його дії. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 , на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що строк на апеляційне оскарження слід поновити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подана, після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявила клопотання про поновлення цього строку, а також у поновлені строку відмовлено. Як убачається з матеріалів справи, розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , копію оскаржуваної постанови ним отримано лише 22.10.2020 року по закінченню строку на оскарження постанови, що підтверджується відміткою у справі, а тому він не зміг своєчасно підготувати і подати апеляційну скаргу з поважних та незалежних від нього причин. За таких обставин, приходжу до висновку, що цей строк ОСОБА_1 слід поновити. Відповідно до положень п.2.9.а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП наступає за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння. Згідно з вимогами ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником міліції у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення такого огляду, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Положеннями п. 2, 3, розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 07.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. За змістом статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд першої інстанції, при встановленні обставин правопорушення, вирішенні питання про наявність події і складу правопорушення в діях ОСОБА_1 , доведеності його вини, зазначених вимог закону дотримався. Як убачається з матеріалів справи, висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 та ст. 122-2 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин, є обґрунтованим, вмотивованим і відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, яким суд дав вірну оцінку. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП ґрунтується на даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №239271 від 12 серпня 2020 року, з якого слідує, що 12.08.2020 року о 23 год. 40 хв., в м.Старокостянтинові Хмельницької області по вул. Миру,1/106, ОСОБА_1 керував автомобілем Deowoo Lanos р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Стан його сп`яніння, під час керування транспортним засобом, зафіксовано у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», в присутності двох свідків. Такими діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КупАП.( а.с. 2) За даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, такий огляд ОСОБА_1 проведено у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, за допомогою приладу Drager-Alcotest 6810 № 10494547, результат огляду на стан алкогольного сп`яніння позитивний 2,06 % проміле. (а.с. 8). Із дослідженого місцевим та апеляційним судом результату тесту приладу «Драгер Алкотест 6810 ARBL 0962» № 1557 від 12.08.2020 року слідує, що у ОСОБА_1 виявлено 2,06 % проміле алкоголю (а.с. 1). Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вбачається, що ОСОБА_1 , в їх присутності, погодився, на місці зупинки транспортного засобу, у встановленому законом порядку, пройти перевірку на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер". Результат тесту показав 2,06% проміле. (а.с. 5,6). Крім того, дії ОСОБА_1 кваліфіковані і за ст. 122-2 КУпАП, а саме у невиконанні ним вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу та підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, зокрема даними: - протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №239272 від 12 серпня 2020 року, згідно з яким ОСОБА_1 , 12 серпня 2020 року о 20 год. 53 хв. по вул. Миру,1/106, в м. Старокостянтинові, керуючи автомобілем Deowoo Lanos р.н. НОМЕР_1 , на вимогу працівника поліції про зупинку ТЗ, завчасно подану за допомогою проблискових маячків та звукового сигналу, не зупинився і був затриманий шляхом блокування службовим автомобілем Renault Dokker р.н. НОМЕР_2 по пров. Покришкіна, 1; - рапорту Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області Кушнірука О. від 12 серпня 2020 року, згідно якого 12.08.2020 року о 20 год. 44 хв. надійшло повідомлення із служби 102 про те, що ОСОБА_1 по вул. Покришкіна, в м. Старокостянинові, їздить в стані алкогольного сп`яніння. З метою перевірки, по приїзду на місце події було виявлено автомобіль марки Део Ланос, водій якого перебував у стані алкогольного сп`яніння. На водія було складено протокол за ч. 1 ст. 130та ст. 122-2 КУпАП. Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, проаналізувавши матеріали справи, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130, 122-2 КУпАП, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про їх достатність для встановлення вини, останнього, у вчиненні цих правопорушень, і вважає, висновки суду першої інстанції вірними та такими, що відповідають фактичним обставинам справи. У процесі апеляційного розгляду було досліджено запис з нагрудної камери відеоспостереження, з якого вбачається, що у вказаний у протоколі день та час ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, в ході розмови з ним у поліцейського виникла підозра, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння. Працівник поліції пропонує ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, в присутності двох свідків, пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі. Водій погоджується пройти такий на місці зупинки, йому продемонстровано герметично запакований муштук, продувши в нього, результат показав 2,06 % проміле. Ці обставини адміністративної справи давали суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, 122-2 КУпАП. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що на момент розгляду справи судом першої інстанції, ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачала настання адміністративної відповідальності у разі керування транспортним засобом особою, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, з огляду на наступне. Так, до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 2617-VІІІ від 22 листопада 2018 року, тобто до 01 липня 2020 року, положеннями КУпАП було передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Після набрання чинності вказаного закону, тобто з 01 липня 2020 року, відповідальність, зокрема за керування транспортним засобом, в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, виключено з ч. 1 ст. 130 КУпАП та закріплено у ст. 286-1 Кримінального кодексу України «Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень», який набрав чинності 03 липня 2020 року, внесені нові зміни до Закону № 2617-VIIІ, а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-IX: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 4, який запровадивши нову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп`яніння - відтак адміністративна відповідальність за ці дії відновлена з 03 липня 2020 року; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-VIIІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп`яніння - відтак з 03 липня 2020 року відбулася декриміналізація цих дій. Посилання апелянта на те, що 12.08.2020 року за фактом нанесення ОСОБА_1 , в стані алкогольного сп`яніння, умисного удару головою в нижню щелепу поліцейському сектору реагування патрульної поліції Старокостянтинівського ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, і за даним фактом йому оголошено про підозру, не впливають на висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, 122-2 КУпАП, оскільки подія та склад, вчиненого ним адміністративного правопорушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції та ніяким чином не відноситься до розпочато кого кримінального провадження. Інші посилання апеляційної скарги, не спростовують висновків суду про вчинення ним цих правопорушень, оскільки підтверджуються дослідженими апеляційним судом матеріалами справи. Істотних порушень вимог закону, які б ставили під сумнів висновки судді першої інстанції та були безумовною підставою для скасування судового рішення не встановлено. Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні цих адміністративних правопорушень, є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується матеріалами справи. Постанова судді місцевого суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень відповідає вимогам Закону, адміністративне стягнення за ці правопорушення накладено, із застосуванням положень ст. 36 КУпАП, в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для її скасування чи зміни немає. Передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративне правопорушення не є малозначним, а відтак визначених ст. 22 КУпАП підстав для звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності немає. Керуючись ст.294 КУпАП, суддя, - п о с т а н о в и л а: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2020 року. Постанову Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 26 серпня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Л.М.Кулеша