Постанова 4854 № 420/3170/20

від 16.02.2021 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3170/20 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» до Одеської митниці Держмитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеської митниці ДФС, про скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,- В С Т А Н О В И В: 09.04.2020 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Автобус 365» звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Одеська митниця ДФС, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд: - визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000198/2 від 23 жовтня 2019 року за митною декларацією №UA500060/2019/031400; - визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00707. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що провадить господарську діяльність за основним кодом КВЕД 77.39 надання в оренду інших машин, устаткування та товарів н. в. і. у., та у межах своєї діяльності, 01.06.2019 року з компанією NOBINA SVERIGE AB (Продавець) був укладений попередній договір купівлі-продажу автобусів (про наміри) №020619. В подальшому, 18 червня 2019 року був укладений контракт з компанією NOBINA SVERIGE AB (Продавець) №30428931 щодо купівлі-продажу пасажирського автобусу МAN A 26, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , за ціною, встановленою у п. 2.2. Контракту, 5000 євро. Також, за умовами вказано контракту (п. 1.1.) Продавець зобов`язався передати у власність Покупця пасажирські автобуси, які були у використанні, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах Контракту. З метою митного оформлення товару, позивач подав до Одеської митниці ДФС України передбачені законодавством України документи, але, відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Так, позивач посилався, що 06 жовтня 2019 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500060/2019/031400 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом. У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні 1 шт. Марки МАN, модель МAN A 26LIONSCITY, календарний рік виготовлення 02.12.2008, модельний рік 2009, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 . Тимчасовий транзитний номер НОМЕР_2 . Номер двигуна немає даних, номер шасі немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об`єм циліндрів двигуна 12816 куб.см. Потужність двигуна 228 кВт. Фактичний пробіг 668060 км. Колір зелений. Колісна формула 6х2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 42, стоячих місць

79. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 15000 кг. Відповідає екологічним нормам рівня «ЄВРО-5». Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка МAN. Виробник: МAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCНАFT. Країна виробництва DE. Див. «електронний інвойс». У графі 33 Код товару декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5% від митної вартості товару. У графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ «Автобус 365» Товару у розмірі 5000 євро. Разом з Митною декларацію, на виконання вимог статті 53 та 335 Митного кодексу України, були подані відповідні документи. Позивач посилався на те, що не зважаючи на надання відповідачу для митного оформлення товару усіх документів, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, наступного детального обґрунтування митної вартості товару, за відсутності у поданих позивачем документах недостовірних числових даних, які б не підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту (згідно з вимогами ст.58 МК України), відповідач прийняв Картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00707. 23 жовтня 2019 року відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000198/2 за митною декларацією UA500060/2019/031400. Згідно з графою 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2019/000198/2, подані декларантом (ФОП ОСОБА_1 ) документи містять наступні розбіжності: в інвойсі від 18.06.2019 року №30428931 не вказані умови поставки товару згідно Інкотермс; в експортній МД 19SEE8GKUN31WLI4O8 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару (вартість перерахована згідно курсу шведської крони до євро); наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості №10/4 від 04.10.2019 р. не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ (пробіг). Позивач вважав, що твердження відповідача про наявність розбіжностей та відсутність відомостей суперечать наданим позивачем повідомленням за вих. № 271/1 від 07.10.2019р. поясненням та раніше наданим документам, та не є підставою для коригування митної вартості товару. Позивач також зазначав, що аналіз положень ч.3 ст.53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України дає підстави дійти висновку про те, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України, адже саме такі вади не дозволяють органу доходів та зборів законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Однак, орган доходів і зборів залишив поза увагою надані позивачем пояснення та прийняв відповідні рішення про коригування митної вартості, за відсутності правових підстав для такого коригування. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження, задоволений в повному обсязі адміністративний позов ТОВ «Автобус 365». Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволення позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не врахував того, що надані позивачем документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари. Зазначені обставини, на думку апелянта виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої позивачем митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МК України та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта додаткові документи та відомості. Разом з тим, декларант відмовився надавати додаткові документи на підтвердження заявленої митної вартості. У відзиві на апеляційну скаргу, позивач, послався на правомірність оскаржуваного рішення суду першої інстанції та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що 18 червня 2019 року між компанією NOBINA SVERIGE AB (Sweden) (Продавець) та ТОВ «Автобус 365» (Покупець) був укладений Контракт №30428931 щодо купівлі-продажу пасажирського автобусу МAN A 26, 2008 року випуску, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 , за ціною, встановленою у п. 2.2. Контракту, 5000 євро (а.с. 19-22). Укладенню вказаного контракту передувало укладення попереднього договору купівлі-продажу автобусів №020619 (про наміри) (а.с. 15-18). Відповідно до п. 1.1. Контракту Продавець зобов`язався передати у власність Покупця пасажирські автобуси, які були у використанні, а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах Контракту. 06 жовтня 2019 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація №UA500060/2019/031400 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом. У графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні 1 шт. Марки МАN, модель МAN A 26LIONSCITY, календарний рік виготовлення 02.12.2008, модельний рік 2009, номер кузова (VIN) НОМЕР_1 . Тимчасовий транзитний номер НОМЕР_2 . Номер двигуна немає даних, номер шасі немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об`єм циліндрів двигуна 12816 куб.см. Потужність двигуна 228 кВт. Фактичний пробіг 668060 км. Колір зелений. Колісна формула 6х2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія 42, стоячих місць

5. Також у рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що 08.10.2019 року декларантом ФОП ОСОБА_1 було надіслано лист ТОВ «Автобус 365», в якому не надані відповіді на всі питанні, вказані в повідомленні митниці, та зазначено, що додаткові документи надати не мають можливості. Таким чином, вказані вище розбіжності не усунуті. Згідно даного рішення здійснено коригування митної вартості товарів за інформацією з баз даних ЄАІС щодо вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим 20636 євро за одиницю (у графі 31 зазначений Код МВВ митного органу - « 6»). 23.10.2019 року Одеською митницею ДФС прийнята картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2019/00707 (а.с. 43). Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митний орган не довів наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надані до митного органу. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає правильним висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог та відхиляє доводи апеляційної скарги з огляду на таке. Відповідно до ч. ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п.п.23, 24 ст. 4 МК, що митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку. На підставі приписів Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою, відповідно до ст. 49 МК України, є їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Статтею 50 МК України встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.ст. 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 64 цього Кодексу. Тобто, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначено вказаною нормою. Частинами 5, 6 статті 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Відповідно до частин 1-3 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу. Таким чином, у разі наявності розбіжностей у поданих декларантом до митного оформлення документах для підтвердження заявленої митної вартості товару, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані надати додатковий перелік документів. При цьому, витребування митним органом таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. З урахуванням наведених норм законодавства, апеляційний суд зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (контракту) щодо товарів. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм МК України. Як вбачається зі змісту рішення митного органу про коригування митної вартості товару №UA500060/2019/000198/2 від 23 жовтня 2019 року, у визнанні заявленої декларантом митної вартості було відмовлено у зв`язку із тим, що, на думку митниці, товариством заявлені не повні відомості про митну вартість транспортного засобу, внаслідок того, що подані документи містять розбіжності, а саме: в інвойсі не вказані умови поставки товару відповідно до Інкотермс; в експортній МД 19SEE8GKUN31WLI4O8 вартість товару відрізняється від заявленої митної вартості товару; наданий експертом звіт про визначення ринкової вартості №10/9 від 04.10.2019 року не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, а саме: експерт посилається на подібні автобуси, але стандарт не вказує, однак в наданих декларантом, документах вказано Євро

5. Апеляційний суд зазначає, що митним органом, а ні в рішенні про коригування митної вартості, а ні в поясненнях до суду першої інстанції, а ні в апеляційній скарзі не обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових. Щодо доводів апелянта стосовно розбіжності заявленої митної вартості товару від вартості товару, вказаної у митній декларації країни відправлення, то апеляційний суд зазначає, що вказана у відповідній копії митної декларації країни відправлення вартість товару не відрізняється від заявленої митної вартості товару, оскільки оформлення митними органами Швеції здійснюється в грошовій одиниці Швеції - шведської крони. Враховуючи те, що станом на час оформлення у Швеції пасажирського автобусу офіційний курс шведської крони до євро становив близько 10,6 шведських крон за один євро, то у відповідній експортній митній декларації вказана вартість товару у розмірі 54244 шведських крон є еквівалентом вартості товару у розмірі 5000 євро, яка відповідає вартості товару, вказаної у п.п. 2.4 попереднього договору не більше 6000 євро, та у п.2.2 контракту 5000 євро. Окрім того, задля додаткового документального підтвердження митної вартості товару позивач надав митниці відповідний звіт №10/9 від 04.12.2019 р. складений ФОП ОСОБА_2 про визначення ринкової вартості КТЗ MANA A26, (VIN) НОМЕР_1 ,2009 р. відповідно до якого ринкова вартість ввезеного на територію України КТЗ MANA A26, 2008 року випуску /модельний рік 2009/ станом на 04.10.2016 року складає 4900 євро, тобто менше задекларованої суми в 5000 євро, яка є ціною договору. Апеляційний суд відхиляє посилання апелянта на те, що наданий експертом звіт №10/9 від 04.10.2019 року не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, а саме: експерт посилається на подібні автобуси, але стандарт не вказує, однак в наданих декларантом, документах вказано Євро 5, з огляду на те, що в інформації щодо ідентифікації дорожнього транспортного засобу зазначена інформація щодо стандарту «Євро 5» (а.с. 30-33). Відхиляє апеляційний суд, і доводи митного органу щодо відсутності в інвойсі №30428931 від 18.06.2019 р. (а.с. 24) умов поставки товару відповідно до Інкотермс, з огляду на таке. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу). Інвойс (рахунок-фактура) (англ. invoice account, франц. facture, нім. Rechnung, Faktura, Handels faktura) - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, Інвойс (рахунок-фактура) може бути використаний як супровідний документ. Затвердженої форми Інвойсу, рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. Згідно загальносвітової практики, Інвойс (рахунок-фактура) має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в Інвойсі (рахунку-фактурі) можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якої здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок. За таких обставин, апеляційний суд зазначає, що зазначення умов поставки товару відповідно до Інкотермс не є обов`язковим реквізитом інвойсу. При цьому апеляційний суд вважає необґрунтованим та безпідставним посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту інвойсу, оскільки законодавством України не затверджено форми рахунку-фактури (інвойсу). Окрім іншого, доводами апеляційної скарги не доведено, що відсутність умов поставки товару відповідно до Інкотермс в Інвойсі будь-яким чином впливає на складові митної вартості та може бути підставою для коригування вартості товару. Також апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції стосовно того, що рішення про коригування митної вартості № UA500060/2019/000198/2 не містить детальної характеристики товару, який брався за основу для коригування митної вартості, в рішенні не визначено країни експорту товару та інші комерційні умови поставки, що суперечить вимогам обґрунтованості, об`єктивності та неупередженості рішення суб`єкта владних повноважень. Митним кодексом України (ч. 4 ст. 319, ст. 337) передбачено проведення митного контролю із застосуванням єдиної з митними органами інформаційнотелекомунікаційної системи, проте правовий статус такої автоматизованої системи, порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності, Митним кодексом України не передбачено. У зв`язку з чим, автоматизована інформаційна система, даними якої оперує митний орган, має статус «для службового користування» у зв`язку з чим можна зробити висновок, що зазначена база не містить об`єктивних даних, які підтверджуються документально, а тому і не можуть прийматися в якості належного доказу. Митний орган зобов`язаний вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Рішення про коригування повинно містити розбіжності або сумніви у достовірності наданої інформації повинні свідчити саме про невірні числові значення складових митної вартості товарів; спрацювання профілів ризиків АСАУР та наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари було оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості товарів за ціною контракту. Відомості з інформаційних баз даних мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не мають більшого значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25 лютого 2020 року у справі №260/718/19. В оскаржуваному позивачем рішенні про коригування митної вартості зазначено лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечить положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується постановою Верховного Суду від 21.12.2018 р. у справі №815/1670/17. Зазначає апеляційний суд і про те, що апеляційна скарга не містить доводів та заперечень щодо досліджених судом першої інстанції листа від 02.10.2020 року продавця за контрактом (а.с. 165-167), щодо повідомлення продавцем доцільності ціни транспортного засобу, яка також пов`язані з технічним станом транспортного засобу, роком випуску, моделлю, пробігом транспортного засобу. Стосовно інших посилань апеляційної скарги апеляційний суд зазначає, що згідно з п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Крім того, апеляційним судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи апеляційної скарги не містять належних та обґрунтованих міркувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції. У ній також не наведено інших міркувань, які б не були предметом перевірки судом першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення наведеного аргументу. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2020 року у справі № 420/3170/20 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У зв`язку з перебування суддів - членів колегії у відпустці та на навчанні, повний текст судового рішення складений 01.03.2021 року. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4854 № 420/3170/20

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше