Постанова 4854 № 420/2973/20

від 08.12.2020 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/2973/20 Головуючий в 1 інстанції: Кравченко М.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької НВ. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" до Одеської митниці Держмитслужби, третя особа: Одеська митниця ДФС, про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2019 року № UA500060/2019/000151/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00623, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Одеської митниці Держмитслужби, третя особа: Одеська митниця ДФС, в якій просило: визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2019 року № UA500060/2019/000151/1 за митною декларацією UA500060/2019/029869 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00623. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне. З метою митного оформлення кожної з одиниць товару, позивачем були подані до Одеської митниці ДФС передбачені законодавством України документи, водночас, Відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення щодо товару: Автобус марки МAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . "25" вересня 2019 року декларантом позивача була подана електронна митна декларація № UA500060/2019/029869 з метою митного оформлення імпортованого товару за Контрактом. В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: Автобус, що був у використанні - 1 шт. Марки МАN, модель МAN A 21LIONSCITY, календарний рік виготовлення - 01.06.2005, модельний рік - 2005, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 . Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об`єм циліндрів - 12816 куб. см. Потужність двигуна - 228 кВт. Фактичний пробіг - 1019744 км. Колір - зелений. Колісна формула 4х2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 31, стоячих місць -

56. Призначений для перевезення людей на дорогах загального користування. Маса в спорядженому стані: 12300 кг. Відповідає екологічним нормам рівня "ЄВРО-5". Цивільного призначення. Не має в своєму складі передавачі та приймачі. Торгівельна марка - МAN. Виробник: МAN NUTZFAHRZEUGE AKTIENGESELLSCНАFT. Країна виробництва DE. Див. "електронний інвойс". В графі 33 "Код товару" декларантом визначений код товару 87029019, який передбачає застосування ввізного мита за ставкою - 5 % від митної вартості товару. В графі 42 Митної декларації визначена ціна імпортованого ТОВ "АВТОБУС 365" Товару у розмірі 3200,00 євро. "26" вересня 2019 року відповідачем було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500060/2019/000151/1 за митною декларацією UA 500060/2019/029869. На запит відповідача повідомленням за вих. № 247/1 від 26.09.2019 року надано обґрунтовані пояснення стосовно відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за Товар, яка підтверджує митну вартість Товару. Однак, незважаючи на надання відповідачам для митного оформлення вказаного у позові імпортованого товару усіх документів, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, наступного детального обґрунтування позивачем митної вартості товару, за відсутності у поданих позивачем документах недостовірних числових даних, які б не підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту (згідно з вимогами ч.4 та ст. 58 МК України) відповідач прийняв Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00623. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що під час митного контролю товарів за митною декларацією програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв`язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення Одеською митницею контролю правильності визначенні митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у п.4 зовнішньоекономічного контракту від 22.05.2019 року №7487/25-SЕ передбачено 100 % передоплату за товар на підставі виставленого інвойсу, але у інвойсі № 2467 від 17.06.2019 року зазначено, що оплата здійснюється за 7 днів, що не відповідає умовам контракту та датам проведення оплати за поданим платіжним дорученням; у сертифікаті з перевезення товару форми EUR.1 № А 2349032 від 20.08.2019 року наявне посилання на інвойс №2467, але не зазначена дата; в експортній МД відсутня інформація стосовно умов поставки товару Інкотермс та в ньому відсутнє посилання на інвойс №2467 від 17.06.2019 року; наданий експертом звіт про визнання ринкової вартості №3/2 від 20.09.2019 року не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, а саме експерт посилається на подібні автобуси, але стандарту Євро 3, однак в наданих декларантом документах вказано Євро

5. Отже, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці ДФС разом з митною декларацією містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, то зазначені обставини у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови органу доходів і зборів у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Справу розглянуто в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" (вул. Старокиївська, 3, с. Курісове, Лиманський р-н., Одеська обл., 67512, ідентифікаційний код 42855926) до Одеської митниці Держмитслужби (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код 43333459), третя особа: Одеська митниця ДФС (вул. Гайдара, 21, корп. А, м. Одеса, 65078, ідентифікаційний код 39441717), про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2019 року № UA500060/2019/000151/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00623 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2019 року № UA500060/2019/000151/1 за митною декларацією UA500060/2019/029869. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00623. Стягнуто з Одеської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43333459) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" (код ЄДРПОУ 42855926) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4204,00 грн. та на професійну правничу допомогу у розмірі 4204,00 грн. На вказане рішення суду Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" у повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення порушені норми матеріального права, у зв`язку з чим, на думку апелянта, рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" (Покупець) 22.05.2019 року уклало з компанією Bus Trade Center Stockholm AB (Продавець) контракт № 7487/25-SE, відповідно до умов якого Продавець зобов`язався передати у власність Покупця 5 (п`ять) пасажирських автобусів, які були у використанні, найменування яких зазначено у інвойсах (Товар), а Покупець зобов`язався прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах Контракту. Зазначеним Контрактом передбачено наступні характеристики Товару: автобус марки МAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_2 ; автобус марки МAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_3 ; автобус марки МAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 ; автобус марки МAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_4 ; автобус марки МAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_5 . Згідно з умовами Контракту ціна на Товар встановлена сторонами у євро; загальна сума Контракту складає 16 000,00 (шістнадцять тисяч) євро, що відповідно становить 3200,00 євро за одиницю. 25.09.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" з метою здійснення митного оформлення поставленої за вказаним договором кожної одиниці товару було подано до Одеської митниці митну декларацію UA500060/2019/029869 (Автобус марки МAN A 21LIONSCITY, 2005 року виготовлення, номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 ), а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару: рахунок-фактура (proforma) №2008 від 23.05.2019 року; інвойс №2467 від 17.06.2019 року; сертифікат про походження товару форми EUR.1 № А2349032 від 20.08.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 -S-0-226/19-00529 від 14.08.2019 року; комерційну пропозицію постачальника Bus Trade Center Stockholm AB від 25.04.2019 року; платіжне доручення №26 від 31.05.2019 року; звіт №4/2 від 24.09.2019 року про визначення ринкової вартості КТЗ МAN A 21LIONSCITY, (VIN) - НОМЕР_1 , 2005 р.в.; ФОП ОСОБА_1 ; контракт № 7487/25-SE від 22 травня 2019 року, укладений ТОВ "АВТОБУС 365" з постачальником Bus Trade Center Stockholm AB; договір про надання послуг митного брокера № 0404 від 23.05.2019 року; лист ТОВ "АВТОБУС 365" вих. № 186 від 26.08.2019 року; повідомлення ТОВ "АВТОБУС 365" вих. №247/1 від 26.09.2019 року; акт надання послуг № 1547 від 23.09.2019 року; копія митної експортної декларації країни відправлення № 19SEE916FR5SW8MNB3 від 25.06.2019 року. В графі 31 Митної декларації вказаний опис товару: "Автобус, що був у використанні - 1 шт. Марки МАN, модель МAN A 21LIONSCITY, календарний рік виготовлення - 01.06.2005, модельний рік - 2005, номер кузова (VIN) - НОМЕР_7 . Номер двигуна - немає даних, номер шасі - немає даних. З двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням та з кривошипно-шатунним механізмом, бензиновий, адаптований для роботи на газі CNG (газ метан), робочий об`єм циліндрів двигуна - 12816 куб. см. Потужність двигуна - 228 кВт. Фактичний пробіг - 1019744 км. Колір - зелений. Колісна формула 4х2. Загальна кількість місць для сидіння, включаючи місце водія - 31, стоячих місць -

5. На підставі зазначеного було запропоновано позивачу протягом 10 днів надати (за наявності) додаткові документи: переклад копії митної декларації країни відправлення; виписку з бухгалтерської документації. Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОБУС 365" надало пояснення стосовно відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягала сплаті за товар, яка підтверджує митну вартість. Одеська митниця за результатами розгляду поданих документів своїм рішенням від 26.09.2019 року № UA500060/2019/000151/1 здійснила коригування заявленої позивачем митної вартості товару у сторону збільшення до 4521,00 євро із застосуванням резервного методу. Також, Одеська митниця склала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00623, якою повідомила про відмову у митному оформленні (випуску) товарів на підставі рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2019 року № UA500060/2019/000151/1. Не погоджуючись із вказаним рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно до вимог ч.1 ст.51 МК України - митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частиною 1 ст.52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Відповідно до вимог ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений у частині другій цієї статті. При цьому, частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі. Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом із тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Згідно до вимог ч.6 ст.54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів та зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зі змісту цієї норми вбачається, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Колегією суддів встановлено, що надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, відомостей щодо ціни, що була сплачена за цей товар. Документами, які були надані для митного оформлення товару, було підтверджено, що усі платежі були здійснені виключно за товар, який був поставлений за контрактом. Відповідно до п.4.2 контракту платежі за товар повинні були бути здійснені до моменту поставки двома частинами: 40 % та 60 % на підставі рахунку (інвойсу) постачальника у строк до 01.07.2019 року. З пунктів 1.1. та 2.2. контракту вбачається, що загальна вартість товару - п`яти пасажирських автобусів становить суму у розмірі 16 000,00 євро, тобто вартість кожної окремої одиниці товару (пасажирського автобусу) становить суму у розмірі 3200,00 євро. Позивач на виконання п.4.2 Контракту оплатив вартість кожного транспортного засобу, що підтверджується інвойсами від 17.06.2019 року на загальну суму 16 000,00 євро. Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1 заповнення дати інвойсу не є обов`язковим, також в експортній митній декларації не зазначаються умови поставки товару згідно Інкотремс та посилання на інвойс, оскільки це не передбачено порядком заповнення митної декларації країни експорту. Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товарів від 26.09.2019 року № UA500060/2019/000151/1, що наданий звіт експерта про визнання ринкової вартості № 3/2 від 20.09.2019 року не містить всіх необхідних визначальних характеристик для розрахунку вартості ТЗ, а саме експерт посилається на подібні автобуси, але стандарту Євро 3, однак в наданих декларантом документах вказано Євро 5, колегія судді вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки за митною декларацією UA500060/2019/029869 поставлявся інший товар та з метою його митного оформлення було надано до митного органу інший звіт. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач для підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару подав до відповідача всі необхідні передбачені ст.53 Митного кодексу України документи. Як вже зазначалося вище, відповідач здійснив коригування заявленої позивачем митної вартості товарів із застосуванням резервного методу. Відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст.64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що згідно ч.2 ст.58 Митного кодексу України у випадку якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально, відповідно до ч.3 ст.58 Митного кодексу України застосовують другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 Митного кодексу України; в митному органі відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому відповідно до статей 59, 60 Митного кодексу України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів; відповідно до статей 62, 63 Митного кодексу України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митному органі відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів; відповідно до частини 1 статті 64 Митного кодексу України у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 Митного кодексу України, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ), резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС та встановлено, що по товару № 1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено, є більшим 4521 євро за одиницю, ніж заявлено декларантом 3200 євро за одиницю. Враховуючи вищезазначене, митну вартість товарів було скориговано. Колегія суддів зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не ідентичного) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Наявність у базі даних інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), що само по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів. Колегія суддів зазначає, що у рішенні про коригування заявленої позивачем митної вартості міститься лише посилання на іншу митну декларацію без визначення товару, якісних характеристик, умов поставки та інших обставин, які суттєво впливають на рівень митної вартості товару. За таких обставин, під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Тобто, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Відповідно до вимог ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства. Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших. Згідно до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що митний орган не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товару. В поданих при митному оформленні товару документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті та була сплачена за цей товар. Відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст.256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Отже, на підставі наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення про коригування митної вартості товарів від 26.09.2019 року № UA500060/2019/000151/1, а також прийнята на його підставі картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500060/2019/00623 - є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на те, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду першої інстанції про відкриття провадження від 24 квітня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до вимог ч.5 ст.328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325; 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4854 № 420/2973/20

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше