Постанова 4876 № 908/1582/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23.02.2021 року м. Дніпро Справа № 908/1582/17 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кощеєв І.М. ( доповідач ) суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В. секретар судового засідання Пінчук Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 р. ( суддя Смірнов О.Г., м. Запоріжжя, повний текст ухвали сткладено 07.12.2020 р.), прийнятої за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі № 908/1582/17 за позовом: Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" ( 69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд.14 ) до відповідача: Запорізької міської ради ( 69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206 ) про визнання договору оренди землі поновленим ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог. Стягувач у справі - Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" (заявник) звернулось до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. № 261/7-юр від 18.11.2020 р. в порядку приписів ст. 331 ГПК України, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 р. у справі № 908/1582/17, шляхом списання грошових коштів з відповідних рахунків Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 р. у задоволенні заяви відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що ставлячи питання щодо змінити способу та порядку виконання рішення суду шляхом списання грошових коштів з відповідних рахунків виконавчого комітету Запорізької міської ради заявник фактично в частині стягнення грошових коштів просить змінити боржника в зобов`язанні, що фактично змінює його суть та не відповідає ст. 331 ГПК України. Відтак, в даному випадку, з урахуванням спірних правовідносин, а також прохальної частини заяви суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для її задоволення.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись з означеною ухвалою місцевого господарського суду, Публічне акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 р. у справі № 908/1582/17, та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ПАТ "Запоріжжяобленерго" про зміну способу і порядку виконання рішення, а саме: змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 р. у справі № 908/1582/17 наступним чином: Стягнути з Запорізької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» 1 600,00 грн. судового збору шляхом списання вищевказаних грошових коштів з відповідних рахунків Виконавчого комітету Запорізької міської ради. Одночасно з апеляційною скаргою Скаржником подано заяву про поновлення строку на подання апеляційної скарги. В обгрунтування своєї заяви Скаржник посилається на те, що повний текст оскаржуваної ухвали ним отримано лише 16.12.2020 р.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник не погоджується з висновком господарського суду проте, що заявник фактично в частині стягнення грошових коштів просить змінити боржника б зобов`язанні, що фактично змінює його суть. При цьому Скаржник зазначає, що на сьогоднішній день рішення суду, що набуло чинності залишається невиконаним на шкоду ПАТ "Запоріжжяобленерго" у зв`язку з наявністю обставин, що роблять неможливим його виконання у встановлений господарським судом спосіб. Так, листом від 07.07.2020 р. виконавчий документ повернуто ПАТ "Запоріжжяобленерго" без виконання у зв`язку з тим, що визначений судовим рішенням боржник Запорізька міська рада не знаходиться на обслуговуванні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області та його територіальних управліннях. Скаржник наголошує на тому, що в даному випадку неможливість стягнення судового збору з саме з Запорізької міської ради та винятковість випадку пов`язана з відсутністю відповідного рахунку, з якого можливо здійснити стягнення та який одночасно наявний у її виконавчого органу - Виконавчого комітету Запорізької міської ради. Так, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, Запорізька міська рада не є ні розпорядником, ні одержувачем бюджетних коштів, а тому не має відкритих рахунків в управлінні Казначейства. Натомість, відповідно до даних Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів на обслуговуванні в Управлінні Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області знаходиться та має відкриті рахунки виконавчий комітет Запорізької міської ради. Скаржник вважає зміна способу стягнення судових витрат з Запорізької міської ради шляхом стягнення за рахунок коштів виконавчого комітету Запорізької міської ради не є зміною рішення суду по суті та заміною боржника у зобов`язанні. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у справі № 916/1952/17 від 14.05.2020 р.. Відтак, на думку Скаржника, стягнення за виконавчим документом у справі № 908/1582/17 повинно здійснюватись з відповідного рахунку виконавчого органу - Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи. Відповідач ( Запорізька міська рада ) не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Автоматичною системою документообігу для вирішення питання про призначення справи до розгляду визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Кузнецової І.Л., Чус О.В.. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2021 р. поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго". Розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 09.02.2021 р.. Від Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до суду надійшла заява про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів. Адреса електронної пошти, що буде використана заявником для входу до системи "EasyCon": ІНФОРМАЦІЯ_1.- представник Дамірова Наталія Насирівна , № тел. НОМЕР_1 Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.02.2021 р. вирішено провести судове засідання у справі № 908/1582/17 з Публічним акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго", призначене на 09.02.2021 р. в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеокоференцзв`язку "EasyCon" (https://vkz.court.gov.ua/). Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.02.2021 р. по справі оголошено перерву до 23.02.2021р. У судовому засіданні 23.02.2021 р., проведеному в режимі відеоконференції була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.10.2015 року у справі № 908/1582/17 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" до Запорізької міської ради задоволено, зокрема стягнуто із Запорізької міської ради на користь Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" витрати зі сплати судового збору в сумі 1600, 00 грн. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.11.2017 вказане рішення залишено без змін. На виконання даного рішення судом 04.12.2017 р. видано відповідний наказ, який було направлено на виконання до Органу державної виконавчої служби. 11.04.2018 р. державним виконавцем виконавчий документ повернуто стягувачу без прийняття до виконання та зазначено, що відповідно до ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. 07.07.2020 р. ПАТ ''Запоріжжяобленерго" звернулося до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області із заявою про виконання рішення суду. Листом від 07.07.2020 виконавчий документ повернуто ПАТ "Запоріжжяобленерго" без виконання у зв"язку з тим, що визначений судовим рішенням боржник Запорізька міська рада не знаходиться на обслуговуванні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області та його територіальних управліннях. Отже, оскільки рішення суду, що набуло чинності залишається невиконаним на шкоду ПАТ "Запоріжжяобленерго" у зв`язку з наявністю обставин, що роблять неможливим його виконання у встановлений господарським судом спосіб, Позивач звернувся до господарського суду із заявою в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2017 р. у справі № 908/1582/17 шляхом списання грошових коштів з відповідних рахунків Виконавчого комітету Запорізької міської ради.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4). Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права чи інтереси. Відповідно до частини 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Процедура зміни способу або порядку виконання судового рішення передбачена ст. 331 ГПК України. Згідно з п. п. 1, 2, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення. Частина третя ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб ), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення. Колегія суддів зазначає, що підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення. Так, заявником до заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення надано постанову від 11.04.2018 р. державного виконавця про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання, лист Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області від 07.07.2020 р. про повернення виконавчого документу. Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому частиною другою вищенаведеної норми визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом. Зазначені положення статті 16 ЦК України кореспондуються з нормами статті 20 ГК України. Зміна способу виконання рішення в порядку, визначеному ст. 331 ГПК України, не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, встановлений у рішенні, та припинення здійснення тих заходів, які були визначені у рішенні. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке стосується виконавчого провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено статтею 16 ЦК України. Зі змісту поданої стягувачем заяви вбачається, що в якості підстави для зміни способу і порядку виконання рішення суду останній вказує те, що Запорізька міська рада не знаходиться на обслуговуванні в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області та його територіальних управліннях. Таким чином, в основу судового акту про зміну способу і порядку виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про неможливість виконання рішення у вказаний спосіб. Між тим, як вірно зазначив суд першої інстанції механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами ( посадовими особами ), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначений Порядком виконання рішень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 р. № 845 ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 р. № 45 ). Безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання казначейством та його територіальними управліннями рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (п. 2 Порядку виконання рішень). Згідно з цією нормою боржники - це визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства. Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом ( п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що ставлячи питання щодо змінити способу та порядку виконання рішення суду шляхом списання грошових коштів з відповідних рахунків виконавчого комітету Запорізької міської ради, заявник фактично в частині стягнення грошових коштів просить змінити боржника в зобов`язанні, що фактично змінює його суть та не відповідає ст. 331 ГПК України. Відтак, в даному випадку, з урахуванням спірних правовідносин, а також прохальної частини заяви суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність визначених законом підстав для її задоволення. Щодо посилань Скаржника на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду у справі № 916/1952/17 від 14.05.2020 р., то така стосується інших встановлених у справах обставин щодо стягнення коштів саме з виконавчого комітету, який приймав участь у вказаній справі в якості одного з відповідачів, тому така правова позиція не є релевантною для даного спору.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Звертаючись із апеляційною скаргою, Скаржник не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального та процесуального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала місцевого господарського суду у даній справі має бути залишено без змін.

10. Судові витрати. У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника. На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 255, 269 - 271, 273, 275, 280-282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 30.11.2020 р. у справі № 908/1582/17 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає касаційному оскарженню. Повний текст постанови складено 01.03.2021 р. Головуючий суддя І.М. Кощеєв Суддя I. Л. Кузнецова Суддя О.В. Чус