Постанова 4810 № 428/4943/20

Головуючий суду 1 інстанції - Юзефович І.О. Доповідач -Коновалова В.А. Справа № 428/4943/20 Провадження № 22-ц/810/57/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 22 лютого 2021 року м. Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Коновалової В.А., суддів: Карташова О.Ю., Луганської В.М., за участю секретаря судового засідання Сінько А.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Юзефовича І.О. в м. Сєвєрдонецьк Луганської області, за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У червні 2020 року ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в обґрунтування якого вказала, що з 20 січня 2001 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який було розірвано на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 червня 2019 року. На підставі судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2019 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 25 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Також рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 січня 2020 року стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16 серпня 2019 року і до досягнення дитиною 23 річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . На підставі вищевказаних судових рішень, позивач звернула їх до виконання, оскільки відповідач ухилявся та продовжує ухилятися від сплати аліментів і в добровільному порядку їх не сплачує. У відповідача ОСОБА_2 утворилась заборгованість зі сплати аліментів щодо утримання неповнолітньго сина ОСОБА_4 у розмірі 15294,74 грн, зі сплати аліментів щодо утримання повнолітнього сина ОСОБА_5 у розмірі 20909,04 грн. Таким чином, позивач вважає, що має право на стягнення на свою користь неустойки (пені) за весь час прострочення сплати аліментів. Позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму неустойки (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 55857,10 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 грудня 2020 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів в сумі 55857,10 грн відмовлено. Суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів щодо наявності у відповідача ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів, тому заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 грудня 2020 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 вказує на те, що судом першої інстанції не були створені умови для своєчасного, всебічного та повного розгляду справи. Вважає, що позивачкою було надано належні та допустимі докази необхідні для вирішення справи, а саме довідки з органу державної виконавчої служби, яка згідно статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» видає такі довідки про наявність/відсутність заборгованості зі сплати аліментів. Також зазначає, що у разі наявності у суду першої інстанції сумнівів щодо добросовісності позивача, то суд мав право в порядку ч.7 ст. 81 ЦПК України витребувати у позивача необхідні докази. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження та ОСОБА_2 роз`яснювалося право подати до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 січня 2021 року заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 січня 2020 року у справі № 428/9327/19 скасовано та справа призначена до розгляду. 08 лютого 2021 року відповідачем до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) подано заяву про закінчення виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого листа Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 428/9327/19. Виконавчі провадження, які відкриті Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на підставі виконавчих листів Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 428/9327/19 підлягають закінченню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Тому вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Вважає, що клопотання позивача про долучення до матеріалів справи нових доказів є необґрунтованим, оскільки ОСОБА_1 не наведено жодних доказів щодо неможливості їх подання у зазначений строк до суду першої інстанції. Копію ухвали Луганського апеляційного суду від 14 січня 2021 року про відкриття апеляційного провадження та апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_6 отримав 02 лютого 2021 року, що підтверджується його особистим підписом на супровідному листі (а.с. 111). Копію ухвали Луганського апеляційного суду від 14 січня 2021 року про відкриття апеляційного провадження ОСОБА_1 отримала 11 лютого 2021 року та представник позивача ОСОБА_7 отримав 22 січня 2021 року, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 102,132). В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав в частині позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка утворилась на підставі судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2019 року. В частині позовних вимог про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка утворилась на підставі рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 січня 2020 року представник позивача просив провадження у справі закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Відповідач в судове засідання не з`явився про дату, час і місце повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, відповідно до положень ч. 5 ст. 130 ЦПК України. Представник відповідача в судове засідання не з`явився про дату, час і місце повідомлений належним чином і в установленому законом порядку, про що свідчить його підпис про отримання судової повістки-повідомлення (а.с. 110­). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів щодо наявності у відповідача ОСОБА_2 заборгованості зі сплати аліментів. Проте, з таким висновком суду погодитися не можна, з огляду на таке. Із матеріалів справи вбачається, що сторони з 20 січня 2001 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 26 червня 2019 року розірвано (а.с. 15). Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розглядаючи справу, суд першої інстанції у порушення вимог ч. 4 ст.12 ЦПК України, не сприяв у повному обсязі всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, не встановив повно фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, враховуючи предмет і підстави поданого позову. Посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні документи, а саме виконавчі листи чи рішення суду, відповідно до яких з відповідача ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання дітей, суд першої інстанції не врахував положення Закону України «Про доступ до судових рішень». Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень судовий наказ Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2019 року, який набрав законної сили 01 жовтня 2019 року, у справі № 428/8561/19, оприлюднено 04 жовтня 2019 року. Тому посилання суду першої інстанції на відсутність в матеріалах справи документів, а саме рішення суду, яким стягнуті аліменти на утримання дітей, є помилковим. Судовим наказом Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2019 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 25 липня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. Вказаний судовий наказ набрав чинності 01 жовтня 2019 року і виданий стягувачу 30 грудня 2019 року, та останнім пред`явлений до виконання до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти і об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично-значущих обставин та надання доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного і обґрунтованого рішення. Як на підставу своїх вимог про наявність у ОСОБА_2 заборгованості по аліментам позивач посилається на розрахунок заборгованості, здійснений Сєвєродонецьким міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Проте, суд першої інстанції у порушення вимог ст.263 ЦПК України не надав належної правової оцінки наведеним доводам і наданим позивачем доказам, зокрема, розрахунку заборгованості по аліментам, а формально послався на те, що з наданих позивачем розрахунків заборгованості незрозуміло з кого саме і на утримання кого стягувалися аліменти, та утворилась заборгованість, бо зазначений документ має лише прізвища та ініціали. Відповідно до частини третьої ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Згідно розрахунку заборгованості по аліментам старшого державного виконавця Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Жукова Д.О. заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим листом № 428/8561/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів у розмірі ј частки, яка обраховується з серпня 2019 року по травень 2020 року, станом на 30 травня 2020 року складає 15294,73 грн (а.с. 14). Отже в розрахунку заборгованості по аліментам зазначено за яким виконавчим листом виникла заборгованість по аліментам, та зазначено, що аліменти стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі ј частки. Як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем зазначений вище розрахунок заборгованості по аліментам не оскаржувався. Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч.1 ст.196 СК України, в редакції, яка набрала чинності з 08 липня 2017 року та була чинною на момент звернення з позовною заявою, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо. Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною. Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені. Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем. У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання. У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %. Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості. У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %. Такий правовий висновок щодо порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18). Звертаючись до суду із позовом про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, яка утворилась на підставі судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2019 року, позивачка просила суд стягнути пеню за прострочення сплати аліментів за період з вересня 2019 року по 11 червня 2020 року у розмірі 26940,75 грн. Визначаючи розмір неустойки (пені) за порушення строків сплати аліментів, позивачкою враховані положення статті 196 СК України та формула для обчислення пені, як зазначена у постанові Великої Палати Верховного від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц. Проте, здійснюючи розрахунок неустойки (пені) позивачем не враховано, що відповідачем в травні 2020 року сплачено 4921 грн, про що зазначено державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) у розрахунку заборгованості по аліментам. Сплачена ОСОБА_2 в травні 2020 року сума 4921 грн зарахована на погашення суми аліментів за травень 2020 року в сумі 2605,75 грн, тому за травень 2020 року неустойка (пеня) не нараховується. Різниця між сплаченою сумою та сумою сплати за травень 2020 року, зараховується на погашення заборгованості за серпень 2019 року та частково за вересень 2019 року. Обчислюючи розмір неустойки, апеляційний суд виходить із розміру заборгованості, який визначений державним виконавцем у розрахунку заборгованості по аліментам за виконавчим листом № 428/8561/19 та скаржником не спростований. Розмір неустойки по аліментам станом на 11 червня 2020 року становить 25681,43 грн, виходячи із наступного розрахунку: за серпень 2019 року 1010,83 грн (415,98 грн х 1% х 243 дн. до дня погашення); за вересень 2019 року 4682,89 грн (2149,25 грн х 1% х 221343 дн. до дня погашення + 249,98 грн сума не сплачена х 1% х 42 дня); за жовтень 2019 року 4814,32 грн (2149,25 грн х1% х 224 дн.); за листопад 2019 року 4169,25 грн (2149,25 грн х1% х 194 дн.); за грудень 2019 року 3503,27 грн (2149,25 грн х1% х 163 дн.); за січень 2020 року 2837,01 грн (2149,25 грн х1% х 132 дн.); за лютий 2020 року 2213,72 грн (2149,25 грн х1% х 103 дн.); за березень 2020 року 1547,46 грн (2149,25 грн х1% х 72 дн.); за квітень 2020 року 902,68 грн (2149,25 грн х1% х 42 дн.). Разом з тим, враховуючи вимоги частини першої статті 196 СК, якою розмір відповідальності за прострочення сплати аліментів обмежений 100 відсотками заборгованості по аліментам, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню неустойка (пеня) за прострочення сплати аліментів, що становить 100 відсотків заборгованості за аліментами, яка утворилась на підставі судового наказу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 жовтня 2019 року за спірний період, та відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам, здійсненого старшим державним виконавцем Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) становить 17609,98 грн. Відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України, Доказів того, що заборгованість за аліментами виникла внаслідок несвоєчасної виплати заробітної плати, затримки або неправильного перерахування аліментів банками, матеріали справи не містять, а тому, звертаючись до суду з цим позовом, позивачка набула право на стягнення з відповідача неустойки, виходячи із розміру заборгованості за аліментами, за зазначений вище період. Щодо стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, то слід зазначити таке. Заочним рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 січня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16 серпня 2019 року і до досягнення дитиною 23 річного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13 січня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 січня 2020 року по цивільній справі № 428/9327/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задоволено. Заочне рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 січня 2020 року скасовано та справа призначена до розгляду на 17 лютого 2021 року. Згідно інформації, яка міститься на офіційному веб-сайті судової влади України, вбачається, що справа № 428/9327/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання призначена до розгляду на 15 квітня 2021 року. Отже, на даний час у Сєвєродонецькому міському суді Луганської області на розгляді перебуває цивільна справа № 428/9327/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначається про те, що 08 лютого 2021 року ним до Сєвєродонецького міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) подано заяву про закінчення виконавчого провадження, яке відкрито на підставі виконавчого листа Сєвєродонецького міського суду Луганської області по справі № 428/9327/19. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання не підлягають задоволенню, оскільки заочне рішення на підстави якого утворилася заборгованість по аліментам на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання скасовано. Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України та ухвалити нове судове рішення яким позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в сумі 17609,98 грн. Позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_2 неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання задоволенню не підлягають. Щодо судових витрат Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статі 141 ЦПК України). В ч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Як вбачається із матеріалів справи, позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 141 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 161/4985/17 викладено висновок про те, що у разі задоволення позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір стягується з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини заявлених до нього позовних вимог, якщо цього відповідача також не звільнено від сплати судового збору. Порядок сплати, розмір судового збору визначається у відповідності з Законом України «Про судовий збір». Згідно підп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. За подання позовної заяви судовий збір складав 840,80 грн, а за подання апеляційної скарги 1261,20 грн. Оскільки апеляційна скарга задоволена частково, то з ОСОБА_2 , на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини заявлених до нього позовних вимог за подання позовної заяви в сумі 264,83 грн та подання апеляційної скарги в сумі 399,55 грн, всього 664,38 грн, виходячи із 32,52 % розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 01 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 1 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 в сумі 17609,98 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 664,38 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 26 лютого 2021 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов В.М. Луганська