Постанова 4814 № 529/734/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 529/734/20 Номер провадження 22-ц/814/286/21Головуючий у 1-й інстанції Петренко Л.Є. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Головуючого судді Бутенко С. Б. Суддів Обідіної О. І., Прядкіної О. В. за участю секретаря Кальник А. М. розглянув в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2020 року у складі судді Петренко Л.Є. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог, - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Малкова М. В. про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в с т а н о в и в: У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1880 від 21.08.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 83 803,82 грн за кредитним договором від 10.08.2007, укладеним з АКІБ «УкрСиббанк». Позов мотивовано тим, що 10.08.2007 між ним та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11192053000 на суму 87 500 грн на строк користування до 09.08.2013 під 16% річних. У зв`язку із порушенням умов договору банк звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості та заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 04.08.2009 стягнуто на користь АКІБ «УкрСиббанк» 83 253,35 грн заборгованості за вказаним кредитним договором та 832,54 грн судового збору і 250 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. 2 лютого 2010 року на виконання вказаного рішення Ленінським районним судом м. Полтави видано виконавчий лист. 12 листопада 2010 року накладено арешт на заставний автомобіль CHERY Т11 TIGGO, р.н. НОМЕР_1 , який 14.05.2011 продано з прилюдних торгів за 46 197 грн, з яких 45 697 грн зараховано на погашення боргу. Таким чином заборгованість зменшена до 37 556,35 грн. 20 квітня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кредекс Фінанс» (правонаступник в зв`язку зі зміною назви - ТОВ «Вердикт Капітал») був укладений договір факторингу № 05/12, відповідно до умов якого банк відступив право вимоги по кредитному договору від 10.08.2007. Про відступлення права вимоги ПАТ «УкрСиббанк» його не повідомляв. 14.08.2020 він отримав від ТОВ «Вердикт Капітал» претензію про заборгованість в розмірі 83 153,82 грн, на яку надіслав відповідь про незгоду з таким розміром боргу. Проте, в серпні 2020 року ТОВ «Вердикт Капітал» звернулося до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. та 21 серпня 2020 року нотаріусом вчинено виконавчий напис № 188800 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 83 803,82 грн. Вважає даний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки приватним нотаріусом не дотримано вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» щодо безспірності заборгованості та 3-х річного строку давності, та не надано оригінал кредитного договору. Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 21.08.2020, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., № 1880 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 83803,82 грн. Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 840,80 грн. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що нотаріус при вчиненні виконавчого напису не переконався належним чином у наявності заборгованості або безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, а також нотаріусом не враховано, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, що є порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат». Не погодившись з вказаним рішенням, представник ТОВ «Вердикт Капітал» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості і ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів божника та оцінки наданих ним доказів. Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості. При вчиненні виконавчого напису приватному нотаріусу була надана виписка по позичковому рахунку позивача, яка відображає розмір заборгованості позивача, що обліковується у відповідача та є первинним бухгалтерським документом, а тому заборгованість боржника є безспірною і виключає можливість спору. Вважає, що суд першої інстанції, всупереч наведеному, безпідставно звільнив від цивільно-правової відповідальності боржника перед новим кредитором - ТОВ «Вердикт Капітал». У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як законне та обґрунтоване. Колегія суддів Полтавського апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне. Відповідно до частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно пункту 1 частини першої статті 374, статті 375 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. По справі встановлено, що 10.08.2007 між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11192053000. Згідно з кредитним договором АКІБ «УкрСиббанк» надав ОСОБА_1 кредит в сумі 87 500 грн на строк користування з 10.08.2007 по 09.08.2013 зі сплатою процентів за користування кредитом з розрахунку 16% річних. Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 04.08.2009 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11192053000 від 10 серпня 2007 року в розмірі 83 253,35 грн та судові витрати в сумі 1082,54 грн. Відповідно до листа АТ «УкрСиббанк» вих. № 24-1-01/115510 від 21.08.2020, направленого ОСОБА_1 , вбачається, що автомобіль CHERY Т11 TIGGO, р.н. НОМЕР_2 , який належав ОСОБА_1 , 12.11.2010 описано в межах виконавчого провадження та реалізовано на прилюдних торгах 14.05.2011. Кошти від продажу автомобіля в розмірі 45 697 грн зараховані як погашення боргу за кредитним договором від 10.08.2007. Право вимоги за невиконаними зобов`язаннями за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу № 11192053000 від 10.08.2007 було відступлено на користь нового кредитора ТОВ «Кредекс Фінанс» на підставі Договору факторингу № 05/12 від 20.04.2012. 14 серпня 2020 року ОСОБА_1 отримав претензію від ТОВ «Вердикт Капітал», яке є правонаступником ТОВ «Кредекс Фінанс», про погашення заборгованості за кредитним договором № 11192053000 від 10.08.2007 станом на 11.03.2020 у розмірі 83 153,82 грн. 20 серпня 2020 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Вердикт Капітал» відповідь на претензію, в якій заперечував такий розмір заборгованості. 21 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О. С. вчинено виконавчий напис № 188800 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 83803,82 грн. 21 вересня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Малковою М. В. відкрито виконавче провадження на підставі вказаного виконавчого напису нотаріуса та постановою від 25.09.2020 звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , які він отримує від Управління поліції охорони в Полтавській області. Також встановлено, що ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 29 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження по справі № 2-1463/09 за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не надано доказів безспірності вимог, за якими вчинено виконавчий напис, та не спростовано доводи позивача про неправильне визначення суми заборгованості, для погашення якої видано виконавчий напис. Крім того, нотаріусом не перевірено того факту, що з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років. Колегія суддів апеляційного суду з висновками суду першої інстанції погоджується та не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення. За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Статтею 18 ЦК України встановлено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України, зокрема, Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок), постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів». Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї норми Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Згідно з підпунктами 3.1., 3.2. пункту 3 глави 16 розділу II Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій. Статтею 50 Закону України «По нотаріат» встановлено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису. Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказував на спірність суми заборгованості, визначеної у виконавчому написі у зв`язку з реалізацією заставного автомобіля, кошти від продажу якого в розмірі 45 697 грн зараховані як погашення боргу за кредитним договором, а також сплив 3-х річної давності за вимогами відповідача. Таким чином, сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення. Вирішуючи справу, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин та застосував норми матеріального і процесуального права, які регулюють такі відносини, й доводами апеляційної скарги висновки суду про відсутність безспірності вимог, за якими вчинено виконавчий напис, не спростовуються. Крім того, умовами Договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11192053000 від 10.08.2007 встановлено строк кредитування - до 09 серпня 2013 року, а заявивши у 2009 році вимогу про дострокове повернення позичальником ОСОБА_1 кредитних коштів за цим договором відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, первісний кредитор - АКІБ «УкрСиббанк» змінив строк виконання зобов`язання за кредитним договором, таким чином на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису минуло більше трьох років з дня виникнення права вимоги, що унеможливлює вчинення виконавчого напису. З огляду на наведене, колегія суддів апеляційного суду залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» - залишити без задоволення. Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 24 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя С. Б. Бутенко Судді О. І. Обідіна О. В. Прядкіна