Постанова Запорізький апеляційний суд № 334/7171/20

запорізький апеляційний суд Провадження №33/807/156/21Головуючий у 1-й інстанції Добрєв М.В. Єдиний унікальний №334/7171/20Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С. Категорія ст.130 ч.1 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2021 року м.Запоріжжя Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , його захисника адвоката Стариченка М.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 січня 2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, ВСТАНОВИВ Згідно з постановою суду, 29.11.2020 року о 00 год. 10 хв., в м.Запоріжжі по вул.Дегтярьова, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «ВАЗ 21093», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного засобу Драгер та в медичному закладі відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Свої вимоги мотивував тим, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, суд не повідомив його належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Крім того, він автомобілем не керував, працівниками поліції не зафіксовано факт руху на автомобілі у стані алкогольного сп`яніння. Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника Стариченка М.П., які повністю підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, доводи, наведені у скарзі, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена даними, що містяться: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №031579 від 29 листопада 2020 року, згідно з яким, ОСОБА_1 у зазначений час керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку за допомогою технічного засобу Drager Alcotest та у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з якими, огляд ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із відмовою останнього від проходження такого огляду; - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Крім того, дані свідки пояснили, що бачили, як ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21093, їхав по вулиці Дегтярьова на великій швидкості із пробитим переднім колесом. Потім автомобіль зупинився і заглух. З водійського місця вийшов раніше невідомий їм ОСОБА_1 , який перебував у стані з явними ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим вони викликали наряд поліції; - письмовим рапортом поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Зінкевича А.Ю., який пояснив, що 29.11.2020 року під час патрулювання в Дніпровському районі м.Запоріжжя приблизно о 00 год. 10 хв. на службовий планшет було отримано виклик про те, що по вул.Дегтярьова навпроти будинку №10 п`яний водій їздить на автомобілі ВАЗ 2109 номерний знак НОМЕР_1 . По прибуттю на місце було виявлено трьох осіб та вказаний автомобіль. При спілкуванні з особами було встановлено, що зазначеним автомобілем керував ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були свідками даної події та затримали ОСОБА_1 , який намагався покинути місце події. При спілкуванні з водієм було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків відмовився. Відповідно до відеозапису з нагрудної камери поліцейського, ОСОБА_1 працівником поліції неодноразово пропонувалось пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, в присутності двох свідків. Проходити огляд ОСОБА_1 відмовився, застосовуючи нецензурну лексику. Твердження апелянта про те, що він не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, нічим не підтвердженні і повністю спростовуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які бачили автомобіль ВАЗ 2109 номерний знак НОМЕР_1 , який рухався з пробитим колесом, та які затримали водія цього автомобіля ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння і визвали працівників поліції. Ставити під сумнів достовірність цих пояснень свідків у апеляційного суду підстав не вбачається, з огляду і на те, що ці пояснення узгоджуються з іншими долученими до протоколу доказами. Будь-яких порушень з боку поліцейських при оформленні даного адміністративного матеріалу не вбачається, а доводи апелянта про протилежне, нічим не підтверджуються. Перевіряючи доводи ОСОБА_1 про те, що суд розглянув справу у його відсутність, тим самим порушив вимоги ст.268 КУпАП, апеляційний суд дійшов наступного. Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 дійсно не був присутнім в судовому засіданні суду першої інстанції, яке відбулось 22 січня 2021 року. Між тим, суд першої інстанції намагався повідомити ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, направивши йому повідомлення за адресою, яка була ним зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому доводи апеляційної скарги щодо порушення судом вимог ст.268 КУпАП є безпідставними. До того ж права ОСОБА_1 були поновлені при апеляційному перегляді, він не був обмежений у правах, передбачених ст.268 КУпАП, в тому числі і в правах бути присутнім в апеляційному суді, заявляти там клопотання та подавати докази. Але жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду надано не було, клопотання про дослідження нових доказів не заявлялось. Тому передбачені ст.268 КУпАП права особи на переконання суду не порушені. Крім того, законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції через розгляд справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказане діяння останнього підпадає під диспозицію ч.1 ст.130 КУпАП, тобто є адміністративним правопорушенням, для ознак якого не обов`язково встановлювати факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Так, адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає, зокрема, і в разі відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння. У зв`язку з наведеним відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахуванням всіх фактичних обставин справи або досліджені судом докази є недопустимими чи недостатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст.33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає безальтернативне адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22 січня 2021 року щодо ОСОБА_1 в цій справі залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.С. Гончар Дата документу Справа № 334/7171/20