LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/14118/2020

від 23.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 520/14118/2020 залишити без змін.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 р. Справа № 520/14118/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мінаєвої О.М., Суддів: Макаренко Я.М. , Калиновського В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Білова О.В., м. Харків, повний текст складено 05.11.20 року у справі № 520/14118/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі відповідач), в якому просить суд: - визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.06.2020 року № 390 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Валківського ВП ГУПН в Харківській області» про застосування дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади капітана поліції ОСОБА_1 з посади начальника Люботинського відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 12.06.2020 року № 159 о/с про переміщення капітана поліції ОСОБА_1 /0082495/ на посаду інспектора сектору дізнання Валківського відділу поліції ГУНП в Харківській області, звільнивши з посади начальника сектору кримінальної поліції Люботинського відділення поліції Харківського відділу поліції ГУНП в Харківській області; - поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді начальника СКП Люботинського відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області з моменту звільнення з 12.06.2020 року; - постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору кримінальної поліції Люботинського відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області допустити до негайного виконання. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 року відмовлено в задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання незаконним та скасування наказів, зобов`язання поновити на посаді - повернуто позивачу. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким справу направити до суду першої інстанції для подальшого розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що порушення його прав відбулося саме з 22.09.2020 року, у зв`язку з непоновленням на посаді начальника СКП Люботинського відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області, а отже місячний строк звернення до суду слід рахувати з 22.09.2020 року. Крім того, зазначає про неврахування судом першої інстанції положень ст. 233 Кодексу законів про працю України, та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 було залишено позовну заяву без руху, надано 10 днів з дня отримання ухвали суду для усунення недоліків, в тому числі шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску такого строку, та обґрунтування поважності таких причин. Позивач 04.11.2020 надав до суду на усунення недоліків квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначив, що протягом місяця був відсторонений від посади двічі, як у вигляді дисциплінарного стягнення, так і згідно вимог КПК України за скоєння кримінального правопорушення, з огляду на що був позбавлений права звернутися за захистом свого порушеного права до адміністративного суду. Відтак, позивач зазначив, що строк звернення до адміністративного суду пропущений ним з поважних причин. Суд першої інстанції, відмовивши у задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду, зробив висновки про наявність підстав повернути позовну заяву позивачеві, оскільки позов поданий 16.10.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Приписами статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України). Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Зі змісту наведених норм КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, колегія суддів зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України"). Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року по справі № 520/2559/19 та від 20 лютого 2020 року по справі № 520/3809/19. Колегія суддів звертає увагу, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду. Особа, яка заявляє клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами. Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що чинним законодавством встановлено строки, які обмежують звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Предмет даного позову стосується протиправності прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача з посади начальника Люботинського відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області, тобто правовідносини пов`язані з проходженням публічної служби. Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року позовну заяву - залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків, тривалістю десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами. Зокрема, в ухвалі суду першої інстанції від 19.10.2020 року зазначено, що позивач звернувся до суду лише 16.10.2020, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, визначеного КАС України та Дисциплінарним статутом Національної поліції України. При цьому, суд зазначає, що у матеріалах позову відсутня заява про поновлення пропущеного строку із обґрунтуванням (в т.ч. й документальним) причин поважності такого пропуску, що у випадку наявності такого пропуску є порушення вимог ч. 1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України. Судом першої інстанції зазначено про необхідність надати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин такого пропуску та надати докази існування відповідних поважних причин. На виконання вимог вказаної ухвали позивачем подано заяву про поновлення строку та в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що протягом місяця він був відсторонений від посади двічі, як у вигляді дисциплінарного стягнення, так і згідно вимог Кримінального процесуального кодексу України за скоєння кримінального правопорушення, з огляду на що був позбавлений права звернутися за захистом свого порушеного права до адміністративного суду. Інших обставин та доказів на їх обґрунтування позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду не зазначив. Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта на поважність причин пропуску строків звернення до адміністративного суду у зв`язку з відсторонення від посади, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки позивач мав можливість своєчасно звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, а тому відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску такого строку. В своїй апеляційній скарзі позивач вказує на неврахування судом першої інстанції положень ст. 233 Кодексу законів про працю України, та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19». Вказані доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає до уваги, з огляду на наступне. 02.04.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 №540-ІХ, яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кримінального процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського кодексу України, Цивільного Кодексу України, Кодексу законів про працю України. Вказаним законом доповнено розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342,363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)". Тобто, строки, визначені Кодексом адміністративного судочинства України, продовжено на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Разом з тим, 17.07.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" №731-IX від 18.06.2020 р. (далі - Закон №731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України. Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №731-IX визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу ХІІ "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020 р., закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Враховуючи приписи пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції від 17.07.2020), з 17.07.2020 відновився відлік процесуальних строків (в т.ч. й строків звернення до суду із позовною заявою), встановлених Кодексом адміністративного судочинства України. З огляду на наведені вище норми, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що останнім днем звернення позивача до суду з даним позовом слід вважати 17.08.2020 року. Поряд з цим, вказані доводи апеляційної скарги щодо застосування вимог ч. 1 ст. 233 КЗпП, а також постанов Кабінету Міністрів України з питань процесуальних строків під час дії карантину, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки ці аргументи не були наведені в якості причин у заяві про поновлення строку від 04.11.2020 року. Колегія суддів зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. При цьому, враховуючи, що позивач оскаржує наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 09.06.2020 року № 390 «Про застосування дисциплінарного стягнення до поліцейських Валківського ВП ГУПН в Харківській області» про застосування дисціплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади капітана поліції ОСОБА_1 з посади начальника Люботинського відділення поліції Харківського ВП ГУНП в Харківській області, тобто спір стосується звільнення позивача з публічної служби, щодо якого ч.5 ст.122 КАС України встановлено місячний строк на звернення до суду, беручи до уваги, що позивач не наводить жодних належних підстав, які б свідчили про наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність повернення позовної заяви в силу ч.2 ст.123, п.п.1, 9 ч.4 ст.169 КАС України. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про застосування норм спеціального законодавства, а саме Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також Кодекс адміністративного судочинства України, а не норми Кодексу законів про працю України. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 382 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2020 у справі № 520/14118/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.М. Мінаєва Судді Я.М. Макаренко В.А. Калиновський

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»