Ухвала КЦС ВС № 751/3997/20

Ухвала 19 лютого 2021 року м. Київ справа № 751/3997/20 провадження № 61-2107ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, Чернігівської обласної ради, третя особа: Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради (далі - КП «Чернігівське МБТІ») середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення суду про поновлення її на посаді начальника КП «Чернігівське МБТІ» за період з 03 травня 2019 року по 22 червня 2020 року включно в розмірі 143 704 грн, а також стягнути з Чернігівської обласної ради 140 000 грн у відшкодування моральної шкоди. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з КП «Чернігівське МБТІ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 03 травня 2019 року по 22 червня 2020 року включно в сумі 143 704 (сто сорок три тисячі сімсот чотири) грн (обов`язкові платежі з даної суми не утримувались). Стягнуто з Чернігівської обласної ради на користь ОСОБА_1 1 500 (одну тисячу п`ятсот) грн моральної шкоди. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 09 вересня 2020 року скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з КП «Чернігівське МБТІ» середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі, стягнення судового збору та витрат на правову допомогу. Відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з КП «Чернігівське МБТІ» середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат. У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у даній справі становить 283 704 (140 000 + 143 704) грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб(2 270 грн*250 = 567 500 грн). Отже, зазначена справа не підлягає касаційному оскарженню. Верховним Судом не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню. Разом із тим, колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягає касаційному оскарженню, увідкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. Разом із тим, не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Чернігівського апеляційного суду від 13 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації» Чернігівської обласної ради, Чернігівської обласної ради, третя особа: Управління комунального майна Чернігівської обласної ради про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі та моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко В. С. Жданова А. Ю. Зайцев