Постанова Київський апеляційний суд № 758/13897/20

справа № 758/13897/20 головуючий у суді І інстанції Мельниченко Л.А. провадження № 33/824/1322/2021 головуючий суддя Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 19 лютого 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., при секретарі судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Руденко Світлани Юріївни на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : 29 жовтня 2020 року близько 22 години 24 хвилини ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Набережне Шосе у м. Києві, керувала автомобілем «Mercedes-Benz Electric Drive», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення міміки, зіниці очей не реагували на світло. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовилася у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушила вимоги пункту 2.5 ПДР. Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 грн. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Руденко С.Ю. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року та ухвалити нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на доказах, які викликають обґрунтовані сумніви у їх достовірності та, які отримані з порушенням встановленого законом порядку з огляду на таке. Судом першої інстанції повністю проігноровані доводи щодо допущених порушень з боку поліцейських, яким фактично не надана жодна оцінка, не зазначено причин не врахування, зокрема, щодо таких обставин: 1) не роз`яснення прав та обов`язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, звертаючись до ОСОБА_1 поліцейські не зазначили своє прізвище, посаду, спеціальне звання; 2) відео фіксація велася вибірково і не з самого початку, відео-уривки не містять значних проміжків часу, що ймовірно, зроблено працівниками поліції умисно, щоб однобічно продемонструвати події того дня; 3) пропонування поліцейськими проїхати за медичною допомогою до медичного закладу, а не для проходження огляду; 4) не роз`яснення наслідків відмови від огляду, а навпроти введення поліцейськими ОСОБА_1 , в оману кількаразовим повторенням про те, що вона може самостійно, без їх присутності впродовж 2 годин пройти огляд, після чого права їй повернуть, а матеріали справи мають «анулюватися автоматично» і як, наслідок відмова представниками Управління патрульної поліції в м. Києві у супроводженні ОСОБА_1 , до медичного закладу для проходження огляду; 5) не врахування доводів щодо недопустимості доказів, одержаних з порушенням закону, які протирічать один одному, викликаючи обґрунтовані сумніви у їх достовірності. У своєму доповненні до апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначила, що не відмовлялась від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, про що чітко свідчать: 5 відео файлів у форматі mp4, долучених до справи на носію CD-disk; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . А також у доповненні до апеляційної скарги, ОСОБА_1 вказує, що не довіряючи працівникам поліції, вона хотіла лише щоб хтось із близьких осіб був поряд при проведенні процесуальних дій у цьому адміністративному провадженні за частиною 1 статті 130 КУпАП. Крім того, зазначила, що турбувалась про збереження свого автомобіля та у зв`язку з цим просила, щоб працівники поліції дочекались її брата. При цьому невиконання з її боку на цей момент вимог працівників поліції містило в собі склад адміністративного правопорушення, але іншого, ніж те, за яке її було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, а саме: за невиконання законних вимог посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, за що передбачена відповідальність статтею 188-28 КУпАП. Таким чином, Департамент патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у місті Києві, а також суд першої інстанції неправильно кваліфікували її дії в цьому провадженні, чим порушили її права, та в результаті цього було ухвалено незаконне та необґрунтоване судове рішення. При винесенні постанови суд першої інстанції взяв до уваги письмові пояснення свідків ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та не задовольнив клопотання адвоката Руденко С.Ю. про допит цих свідків у судовому засіданні, чим порушив вимоги частини 1 статті 278 КУпАП та неправомірно використав дані свідчення при винесенні постанови. При цьому, суд першої інстанції не задовольнив клопотання адвоката Руденко С.Ю. та не забезпечив витребування від Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у місті Києві цілісного безперервного відеозапису обставин зазначеного адміністративного правопорушення. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат Щиголь В.В. підтримали апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скарги, просили її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та її представника адвоката Щиголя В.В., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, за відсутності жодних клопотань, суд постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів та дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається з постанови від 29 жовтня 2010 року серії ЕАМ № 3357320, водій ОСОБА_1 о 22 годині 18 хвилин на вулиці Паркова дорога 16-а, керуючи транспортним засобом, не подала сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушила пункт 9.2.б ПДР, та була притягнута до адміністративної відповідальності за частиною 2 статтею 122 КУпАП і на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 425 грн. Як вбачається з даних, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2020 року серії ДПР18 № 020613, автомобіль, яким керувала ОСОБА_1 , був зупинений працівниками поліції, які зазначили, що водій перебувала за кермом з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення міміки, зіниці очей не реагували на світло. За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було, остання відмовилася від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків. Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Як встановлено, водій ОСОБА_1 достовірно обізнана про вимоги Правил дорожнього руху, оскільки проходила теоретичні та практичні навчання для підготовки до здачі екзаменів для отримання права на керування автомобілем, здала ці екзамени та отримала відповідне посвідчення. Крім того, оскільки ОСОБА_1 керує автомобілем на території України, то остання обізнана в тому числі і стосовно положення пункту 2.5. Правил дорожнього руху. Таким чином, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.5 ПДР, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме: поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також зафіксовано на диску з відеозаписом. Дослідивши відеозапис, судом апеляційної інстанції встановлено таке. Працівники поліції зупинили автомобіль, яким керувала ОСОБА_1 , остання стверджувала, що зупинка незаконна. Працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 про допущені нею порушення правил дорожнього руху, що стали підставою для зупинки її автомобіля. В подальшому ОСОБА_1 не заперечувала порушення, але пояснювала, що вчинила його тому, що злякалася переслідування. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про наявність у неї ознак сп`яніння та запропонували пройти перевірку на місці за допомогою приладу «Драгер» або проїхати до медичного закладу на вул. П.Запорожця,

20. ОСОБА_1 повідомила, що вона поспішає та не має часу, а також, зазначила, що не розуміє чому вона повинна змінювати свої плани та кудись їхати. Працівники поліції повторно описали ОСОБА_1 ознаки її зовнішнього стану та зазначили, що вони викликають у них сумнів щодо її стану та повторно запропонували пройти огляд на стан сп`яніння . Реакцією ОСОБА_1 на вказані слова працівників поліції були наступні дії: ОСОБА_1 в цей час фотографувала документи, жетони, переписувала дані з посвідчень працівників поліції. Судом апеляційної інстанції встановлено, що працівники поліції неодноразово питали ОСОБА_1 про те, чи буде вона проходити тест або їхати до лікаря, остання ігнорувала їх питання, пояснюючи, що не розуміє підстав чому вона повинна їхати до лікаря. Також, ОСОБА_1 сказала, що їй необхідні свідки розмови. Працівники поліції пояснили ОСОБА_1 , що у зв`язку з тим, що вона тривалий час не виконує їх вимоги, тому покличуть свідків, щоб зафіксувати цю подію, на що остання не заперечувала. Як вбачається з відеозапису, коли прийшли свідки, ОСОБА_1 , яка продовжувала знаходитись у салоні автомобіля у масці та просила тримати з нею дистанцію, пояснила, що її переслідували на автомобілі вночі, вона порушила правила, а тепер їй кажуть, що в неї зіниці не реагують на світло. Потім вже доповнив працівник поліції, що поведінка та зовнішній вигляд ОСОБА_1 у них викликав сумнів, щодо перебування нею в стані алкогольного сп`яніння. Працівники поліції знову запропонували пройти огляд на місці, від чого ОСОБА_1 категорично відмовилась. В той же час, ОСОБА_1 погодилася пройти огляд у лікарні. Однак, на вимогу працівників поліції вийти з автомобіля та сісти у службовий автомобіль для транспортування її до лікарні, остання категорично відмовилася, ставила умови за яких вона поїде до лікарні, а саме: зараз буде телефонувати брату, вони всі дочекаються його приїзду, і вона з ним поїде до лікарні. Працівники поліції неодноразово просили ОСОБА_1 пройти в службовий автомобіль та їхати до лікаря, остання ігнорувала вимоги працівників поліції, ставила свої умови та заявила, що в неї є сумніви щодо їх осіб, стверджувала, що невідомі чоловіки у масках на поліцейському автомобілі її зупинили, тому вона невпевнена, що вони працівники поліції. Також вона повідомила, що брат приїде приблизно через годину. Як вбачається з відеозапису, після тривалих перемовин працівниками поліції було складено протокол про порушення ОСОБА_1 пункту 2.5 Правил дорожнього руху України. При ознайомленні ОСОБА_1 з протоколом, працівниками поліції роз`яснили, що вона не виконувала законних вимог працівників поліції та не їхала до лікарні для проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння. Вже після складання адміністративного протоколу, ОСОБА_1 сказала, що вже не буде чекати брата та вимагала щоб її везли до лікаря. Працівники поліції повідомили їй, що вони тривалий час просили її проїхати до лікаря, однак, ОСОБА_1 ігнорувала ці вимоги, тому вони склали адміністративний протокол. Тепер якщо ОСОБА_1 хоче може їхати до лікаря самостійно, але не за кермом. Працівники поліції пояснили ОСОБА_1 , що вона повинна викликати водія, інакше вони викличуть для автомобіля евакуатор, оскільки вона не може наступні 24 години керувати автомобілем. ОСОБА_1 видали постанову, роз`яснили зміст протоколу, запропонували надати письмові пояснення у відповідній графі протоколу, видали талон на право тимчасового керування. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відтворивши запис на диску, вислухавши пояснення ОСОБА_1 та її представника Щиголя В.В., встановив, що ОСОБА_1 відмовилася на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, що проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та, що працівники поліції неодноразово просили ОСОБА_1 пройти в службовий автомобіль для проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в присутності поліцейського, на що ОСОБА_1 відмовилася. Частиною 1 статті 130 КУпАП визначено перелік діянь, що містять склад цього адміністративного правопорушення, зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тобто суб`єктом правопорушення визнається особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від того, чи має вона на це право, а керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. За змістом пункту 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до пунктів 6, 7 розділу 1 Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі по тексту - Інструкція № 1452/735) огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Відповідно до частин 4, 5 статті 266 КУпАП: огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Згідно ж з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до пункту 9 розділу 2 Інструкції № 1452/735, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Враховуючи викладене, суд апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Щодо долученої до справи довідки КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» від 03 листопада 2020 року, то суд апеляційної інстанції враховує таке. Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається з довідки КНП «Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» від 03 листопада 2020 року, ОСОБА_1 згідно з актом медичного обстеження 006253, складеного о 00 годин 35 хвилин за результатами огляду не виявляє ознак сп`яніння (а.с. 16). Однак, вимоги статті 266 КУпАП при отримані цієї довідки порушені, оскільки, огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проведений без присутності поліцейського, пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та на цій довідці відсутній підпис особи про ознайомлення з результатами огляду. Разом з тим, суд апеляційної інстанції враховує, що стосовно ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене пунктом 2.5, а не пунктом 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано доводів ОСОБА_1 щодо недопустимості доказів, одержаних з порушенням закону, а саме неправомірного використання письмових свідчень свідків без їх допиту у судовому засіданні, та використання відеозапису, що є в матеріалах справи, без його витребування від Управління патрульної поліції у місті Києві, то колегія апеляційного суду враховує таке. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання адвоката Руденко С.Ю. про допит свідків у судовому засіданні та про витребування від Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції у місті Києві цілісного безперервного відеозапису обставин зазначеного адміністративного правопорушення. Разом з тим, в суді апеляційної інстанції вказані клопотання заявлені не були, тому суд апеляційної інстанції переглядає справу в апеляційному порядку за наявними у ній матеріалами. Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що відео фіксація велася вибірково і не з самого початку, оскільки відтворивши запис на диску, суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 відмовилася на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, що проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів та, що працівники поліції неодноразово просили ОСОБА_1 пройти в службовий автомобіль для проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я в присутності поліцейського, на що ОСОБА_1 відмовилася. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було роз`яснено права та обов`язків особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, то суд апеляційної інстанції враховує таке. Відповідно до частин 1-2 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Згідно вимог статті 256 КупАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Аналогічні положення містить Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МСВ України від 07 листопада 2015 року № 1395, пунктів 1-3 розділу ІІ якої визначено, що Протокол про адміністративне правопорушення (додаток 1) складається відповідно до статті 254 КУпАП. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Як вбачається у Протоколі про адміністративне правопорушення від 29 жовтня 2020 року серії ДПР18 №020613 наявний підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 після відмітки у протоколі про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його прав і обов`язків, передбачених статтею 63 Конституції України та статті 268 КУпАП. Таким чином, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не допущено порушення статей 256, 254 КУпАП, отже порушення прав ОСОБА_1 гарантованих як Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, так і Конституцією України, - відсутнє. Враховуючи наведене, що постанова Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року є законною та обґрунтованою, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Руденко Світлани Юріївни залишити без задоволення. Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 27 січня 2021 року якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 10 200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.І. Мостова