Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 524/8158/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 січня 2020 р. Справа № 524/8158/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Любчич Л.В. суддів: Спаскіна О.А. , Перцової Т.С. за участю секретаря судового засідання Медяник А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.12.2019, головуючий суддя 1 інстанції Предоляк О.С., повний текст рішення виготовлений 11.12.2019, вул. Першотравнева 29/5, м. Кременчук, Полтавської обл. 39605, по справі № 524/8158/19 за позовом ОСОБА_1 до Капрала поліції БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції Полтавської області Заплатинського Максима Олександровича третя особа: Управління патрульної поліції у м.Кременчуці про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до капрала поліції БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції Полтавської області Заплатинського Максима Олександровича (далі - відповідач), третя особа: Управління патрульної поліції у м.Кременчуці, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ІАК № 1591230 від 05.10.2019, винесену капралом поліції БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції Полтавської області Заплатинським М.О. по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопоршення (далі - КУпАП) і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11.12.2019 залишено без задоволення позов ОСОБА_1 . Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що свою вину в порушенні Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) під час розгляду адміністративного правопорушення не визнавав, позивачем заявлялося бажання надавати пояснення в присутності адвоката, що не було забезпечено відповідачем, відтак вважає порушеним своє право на захист. Крім того, послався на порушення процесуального закону, оскільки в судовому рішенні маються посилання на докази, які фактично в судовому засіданні не досліджувалися. Зазначив, що надані відповідачем два файла записів з відеореєстратора, не можуть свідчити про безперервність запису, підтвердження факту правопорушення та про відсутність монтажу. Оригіналу флеш-носія з відеореєстратора до суду відповідачем також не надано. Вважає, що суд першої інстанції прийняв ці докази з порушенням ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не надавши оцінку доказам відповідача на предмет їх належності, достовірності, допустимості та достатності. Розгляд справи апелянт просив проводити без його участі. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 19.12.2019 витребувано справу № 524/8158/19 з суду першої інстанції. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2019 відкрито провадження по № 524/8158/19, закінчено підготовку до розгляду та призначено справу у відкритому судовому засіданні. Сторони в судове засідання не з`явилися про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Відповідно до положень ч.2 ст.268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Відповідно до положень ч.3 ст.268 КАС України справа розглянута без участі сторін. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які позивач посилається в апеляційній скарзі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами. Постановою серії ЕАК № 1591230 від 05.10.2019 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді 425,00 грн. штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП. Як слідує із фабули оскаржуваної постанови, фактичною підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало те, що 05.10.2019 о 22 год. 15 хв., керуючти транспортним засобом Mitsubishi Outlander, номерний знак НОМЕР_1 , по проїзду Ярославському, 30 в м.Кременчуці, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.п. 9.2 «б» ПДР України, у зв`язку з чим притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що наданий відповідачем відеозапис є належним доказом у справі. Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду не погоджується, з огляду на наступне. Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема за ч.2 ст.122 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Згідно п. 9.2 «б» ПДР України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Враховуючи відсутність будь-яких належних доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП , суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови серії ЕАК № 1591230 від 05.10.2019. Щодо висновків суду першої інстанції про наявність належного доказу вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме відеозапису з відеореєстратора, встановленого на патрульному автомобілі, суд апеляційної інстанції вважає такі висновки суду безпідставними, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних визначених ч.2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото і відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Частиною 3 та 4 статті 70 КАС України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Як встановлено під час судового розгляду, оскаржувана постанова не містить даних про технічний засіб, яким здійснено відеозапис правопорушення і як наслідок, в силу вище зазначених положень ч.3 та 4 ст. 70 КАС України, даний доказ є недопустимим. А тому колегія суддів до уваги наданий відповідачем відеозапис з відеореєстратора, встановленого на патрульному автомобілі,до уваги не приймає. Аналогічна правова позиція викладено в постанові Верховного суду від 24.01.2019 у справі № 592/5576/17. Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями. КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав субєктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи. Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази. Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається в тому числі коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформляється на місці вчинення правопорушення та в разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. Тобто фактично, в даних випадках, притягнення особи до адміністративної відповідальності відбувається у скороченому провадженні. Скорочене провадження у справах, зокрема у сфері забезпечення дорожнього руху передбачає фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення. Враховуючи те, що не було надано під час судового розгляду належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правомірними щодо недоведеності вини позивача у вчиненні правопорушення. Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Враховуючи те, що під час судового розгляду не було надано відповідачем належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, колегія суддів вважає недоведеною вину останнього у вчиненні правопорушення і, як наслідок, наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про задоволення адміністративного позову. Зважаючи на наявність підстав для скасування постанови серії ЕАК № 1591230 від 05.10.2019 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП, колегія суддів вважає, що провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2019 року № 524/8158/19 - скасувати. Ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ІАК № 1591230 від 05.10.2019, винесену капралом поліції БПП у м.Кременчук Управління патрульної поліції Полтавської області Заплатинським Максимом Олександровичем по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопоршення і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. Закрити провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін Т.С. Перцова Постанова складена в повному обсязі 22.01.20.