Постанова 4824 № 357/736/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 357/736/20 Головуючий у 1-й інст. - Цуранов А.Ю. Апеляційне провадження 22-ц/824/1919/2021 Доповідач - Рубан С.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 лютого 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Рубан С.М. суддів Заришняк Г.М., Мараєва Н.Є. при секретарі Шаруда К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2020 року, ухвалене у складі судді Цуранова А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про захист прав споживачів,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась з позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», в якому просила суд: визнати дії Білоцерківського відділення Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» по встановленню на будинку АДРЕСА_1 загальнобудинкового вузла обліку природного газу незаконним; визнати встановлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу за показниками загальнобудинкового вузла обліку природного газу змонтованого на стіні будинку АДРЕСА_1 незаконним; поновити позивачу, як споживачу природного газу право на безкоштовне встановлення індивідуального лічильника природного газу в її квартирі; зобов`язати Білоцерківське відділення Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» встановити на кухні квартири №151 індивідуальний лічильник природного газу за адресою: АДРЕСА_1 ; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» до моменту встановлення у квартирі позивача індивідуального лічильника природного газу об`єм спожитого природного газу визначити за нормою споживання природного газу на плиту газову - 5,4 куб. метра на людину на місяць, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 203-2016-п «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» здійснити перерахунок вартості об`єктів спожитого природного газу з 01.12.2017року - 01.07.2018 року за адресою: АДРЕСА_1 , згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 203-2016-п «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників; стягнути з відповідачів моральну шкоду на користь позивача у розмірі 1 000 грн. Посилається на те, що вона являється власником квартири за адресою: АДРЕСА_3 . Лічильника природного газу в квартирі не має. АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» через Білоцерківську філію надає їй послуги з постачання природного газу до квартири на підставі типового договору. До 01.12.2017 року, тобто до моменту введення в експлуатацію загальнобудинкового лічильника природного газу, вона сплачувала за надані послуги за нормою споживання природного газу на плиту газову - 5,4 куб. метра на людину на місяць, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 203-2016-п «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників». З 01.12.2017 року по 19.06.2018 року згідно квитанцій ТОВ «Київоблгаз Збут», ОСОБА_1 повинна сплачувати за завищеними об`ємами спожитого газу - за показниками будинкового лічильника. Однак, фактично продовжувала сплачувати за 5,4 куб. метра. З 20.06.2018 року, внаслідок зняття загальнобудинкового лічильника газу, в квитанціях знову почали зазначати об`єми спожитого газу 5,4 куб. метра на людину щомісячно. Починаючи з 2011 року по 2017 роки працівники Білоцерківського відділення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» обіцяли безоплатно встановити індивідуальні лічильники природного газу. Натомість, влітку 2017 року АТ «Київоблгаз» самоправно встановили на будинку загальнобудинковий вузол обліку природного газу. Згоду співвласники багатоквартирного будинку, а також КП БМР «Житлово-експлуатаційна контора № 7» не надавали, що свідчить про порушення вимог ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», п. 4 «Тимчасового Положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2012 року № 620, глави 4 розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем щодо порядку введення в експлуатацію комерційного вузла обліку газу. Позивач зверталась до Білоцерківської філії ПАТ «Київоблгаз» з проханням встановити їй безкоштовний індивідуальний лічильник природного газу та здійснити перерахунок за спожитий газ з грудня 2017 року по травень 2019 року за нормами споживання природного газу, що визначений постановою КМУ, однак позитивного наслідку це не дало. Встановивши загальнобудинковий вузол обліку природного газу на будинок АДРЕСА_1 , відповідачі поставили в нерівне становище споживачів природного газу вказаного будинку, оскільки приймання-передача та визначення фактичного об`єму спожитого природного газу визначається не по об`єктах побутових споживачів (квартирах), чим порушено умови типового договору та Закону України «Про захист прав споживачів». Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Посилається на те, що суд дійшов помилкового висновку, що визначений в позовних вимогах відповідач є неналежним. АТ «Оператор газорозподільної системи «Київобгаз» через свою Білоцерківську філію на підставі договору надає позивачу послуги з постачання газу до квартири. Оскільки типовий договір позивач уклала з ПАТ «Київоблгаз» через Білоцерківське відділення, так саме ПАТ «Київоблгаз» через Білоцерківське відділення проводить роботи по встановленню лічильників. Позивач є споживачем природного газу, а відповідач ПАТ «Київоблгаз» є Оператором ГРМ, виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням. Оскільки позивач сплачувала за газопостачання за встановленими тарифами, в яких були передбачені витрати на встановлення лічильників газу, у тому числі безпосередньо індивідуальних, вимоги статті 6 Закону №3533-VI мають вищу юридичну силу, ніж рішення Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Ці вимоги зобов`язують відповідача забезпечити встановлення лічильника газу для населення, що проживає у квартирах, де газ використовується лише для приготування їжі - до 01 січня 2021 року. Відмова відповідача встановити індивідуальний лічильник позивачу суперечить вимогам законодавства, порушує права позивача. З урахуванням вимог ст.5 Закону №1023-XII, ст.2 Закону №1875 - IV волевиявлення позивача на встановлення індивідуального лічильника газу не може бути порушеним. В судовому засіданні представник АТ «Київоблгаз» заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що позовні вимоги є такими, що не стосуються АТ «Київоблгаз» та ТОВ «Київоблгаз Збут». Оператором ГРМ є Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної мережі «Київоблгаз». АТ «Київоблгаз» не надавало доручення Оператору ГРМ на відключення позивача від споживання газу, тому відсутній будь - який предмет спору. Позивач в позові вказує відповідачем АТ «Оператор газорозподільної мережі «Київоблгаз», а позовні вимоги пред`являє до Білоцерківського відділення Публічного акціонерного товариства по газифікації «Київоблгаз», яка не є юридичною особою. АТ «Київоблгаз» не має коштів здійснювати встановлення індивідуальних чи загально будинкових лічильників за власний рахунок. Ці кошти передбачаються Законом і включені до тарифу, тому лише так можливо забезпечити комерційний облік газу. На момент коли виник спір АТ «Київоблгаз» забезпечив виконання Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» встановивши газовий лічильник на будинок, забезпечивши таким чином його комерційний облік. Представник ТОВ «Київоблгаз Збут» заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Посилається на те, що позивач просить визнати встановлений ТОВ «Київоблгаз Збут» режим нарахувань об`ємів газу за показниками загально будинкового лічильника незаконним, але ТОВ «Київоблгаз Збут» не обліковує обсяги чи об`єми газу. Це чітко передбачено пунктом 13 розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених НКРЕКП 30.09.2015 року №2496, а саме розрахунки за послуги з газопостачання можуть проводитися на підставі даних про об`єм (обсяг) газу, визначений споживачем та Оператором ГРМ за підсумками місяця відповідно до умов договору розподілу природного газу, укладеного між побутовим споживачем та Оператором ГРМ, або за плановою величиною середньомісячного споживання в опалювальний та між опалювальний періоди. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з`явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку. Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» покладено обов`язок щодо забезпечення споживачів лічильниками (індивідуальними або загальнобудинковими). Позивач вважає, що її права порушені внаслідок незаконних дій Білоцерківського відділення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в частині встановлення загальнобудинкового лічильника, внаслідок чого нарахування вартості спожитого газу проводилось на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу, що є порушенням її прав як споживача наданих послуг. Проте, встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу не входить до кола повноважень Білоцерківського відділення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», тому судвідмовивв задоволенні вимог позивача про визнання незаконними дій Білоцерківського відділення «Київоблгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу, а також про зобов`язання встановити індивідуальний лічильник природного газу, оскільки визначений в позовних вимогах відповідач є неналежним. Крім того, АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» веде облік та визначає об`єм спожитого позивачем природного газу і доводить ці показники до постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут», який в свою чергу лише обраховує вартість зазначених оператором ГРМ спожитих позивачем об`ємів газу згідно встановлених НКРЕКП тарифів для населення. Оскільки визначення об`ємів спожитого природного газу покладено саме на АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», вимоги позивача визнати встановлений ТОВ «Київоблгаз Збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу за показниками загальнобудинокового вузла обліку природного газу незаконним, зобов`язати ТОВ «Київоблгаз Збут» до моменту встановлення в квартирі індивідуального лічильника визначати за нормами споживання природного газу на плиту газову - 5,4 куб. метра на людину на місяць (постанова КМУ від 23.03.2016 року № 203-2016-п), а також зобов`язати ТОВ «Київоблгаз Збут» здійснити перерахунок вартості об`ємів спожитого природного газу згідно постанови КМУ від 23.03.2016 року № 203-2016-п «Про норми споживання природного газу у разі відсутності газових лічильників» в період з 01.12.2017 по 01.07.2018 року пред`явлені позивачем до неналежного відповідача. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та не приймає до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного. Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України). Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено та апеляційним судом перевірено, що позивачу належить на праві власності квартира АДРЕСА_4 . Відповідно до типового договору постачання природного газу, ОСОБА_1 являється споживачем природного газу, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» є оператором ГРМ, тобто виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням. Субєктом господарської діяльності, який постачає природний газ за регульованими тарифами є ТОВ «Київоблгаз Збут». До грудня 2017 року в квартирі АДРЕСА_4 позивачу надавались послуги із споживання природного газу за нормами споживання по 5,4 куб.м. на одну особу. Відповідно до повідомлення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 02.06.2016 року № 5524/16.1.1/7-16, особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу та здійснення контролю за використанням ресурсів імпортованого природного газу і природного газу власного видобутку. Відповідно до частини першої статті 6 Закону суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані забезпечити встановлення лічильників газу для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується, зокрема, тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року. При цьому, у разі невстановлення населенню у строки, зазначені у цьому підпункті, лічильників газу з вини суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, припинення розподілу природного газу таким споживачам забороняється, а його облік до моменту встановлення лічильників газу здійснюється за нормами споживання, встановленими Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населеннюздійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету; інших джерел, не заборонених законодавством. На сьогодні фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населенню здійснюється за рахунок коштів газорозподільних підприємств, що передбачені в структурі тарифу на послуги розподілу природного газу, а не за рахунок виділених бюджетних коштів на встановлення індивідуальних лічильників газу. У зв`язку з необхідністю опрацювання проблемних питань газорозподільних підприємств, зокрема запровадження заходів щодо зниження обсягів виробничо-технологічних витрат і втрат газу, а також з метою забезпечення виконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» при НКРЕКП було створено робочу групу з опрацювання проблемних питань газорозподільних підприємств (наказ НКРЕКП від 15.07.2015 року № 200). Заходи із встановлення будинкових лічильників газу (із зазначенням адрес будинків) та встановлення індивідуальних лічильників газу там, де не будуть встановлюватись будинкові лічильники газу, передбачено у відповідних планах розвитку газорозподільної системи ліцензіатів на 2016 -2025 роки. При цьому, НКРЕКП передбачено відповідне фінансування на становлення таких лічильників газу для населення у тарифах газорозподільних підприємств (а.с. 79-80, т.1). Відповідно до постанови НКРЕКП № 395 від 24.03.2016 року «Про затвердження Плану розвитку газорозподільної системи» ПАТ «Київоблгаз» встановлено 30.09.2016 року будинковий узол обліку газу шафового типу «ВОГ - КВУ - G -40-50-02» на будинок АДРЕСА_1 , що вбачається з копії акту приймання закінчення будівництвом об`єкта системи газопостачання (а.с. 88,т.1), копії будівельного паспорта будинкового вузла обліку газу на ввідному газопроводі (а.с.89-91,т.1), копії паспорта РТЕХ.301442.001 ПС (а.с. 94-101,т.1), копії робочого проекту встановлення будинкового вузла обліку газу 160-квартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 108-123,т.1). Після введення в експлуатацію комерційного вузла обліку газу, згідно акту від 30.11.2016 року за адресою: АДРЕСА_1 , з 01.12.2017 року по 19.06.2019 року здійснювалося нарахування за спожитий природний газ за загальнобудинковим лічильником. 31.01.2018 року мешканці багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 звернулись до голови правління ПАТ «Київоблгаз» з проханням втрутитися у ситуацію, що склалася із протиправним встановленням загальнобудинкового лічильника газу. Просили встановити індивідуальні лічильники газу мешканцям вищезазначеного багатоквартирного будинку та до моменту їх встановлення його облік здійснювати за нормами споживання природного газу населенню у разі відсутності газових лічильників, а саме 5,4 куб.м. на людину на місяць (а.с. 18-19, т.1). 10.12.2018 року ТОВ «Київоблгаз» надано відповідь про те, щонарахування вартості витрат природного газу по особовому рахунку здійснювалось з урахуванням показників загальнобудинкового лічильника газу. Відповідно до постанови КМУ № 620 від 16.05.2002 року «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загальнобудинкового вузла обліку», власник (власники) будинку (будинків) (квартир), особа, відповідальна за експлуатацію будинку (будинків) (далі - експлуатаційна організація), балансоутримувач будинку (будинків) тощо та оператор газорозподільної системи зобов`язані врегулювати між собою договірні відносини щодо зняття показань будинкового вузла обліку та лічильників газу, установлених у квартирі (далі - квартирні лічильники газу) (за їх наявності), а також забезпечення можливості проведення монтажу, збереження та здійснення експлуатації будинкового вузла обліку. У разі неврегулювання зазначених питань газопостачання такому будинку, групі будинків, групі споживачів може бути припинено відповідно до законодавства. Обсяги спожитого мешканцями будинку (будинків) природного газу, обладнаного будинковим вузлом обліку, визначаються: 1) у будинках, де не встановлено квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку з подальшим розподілом обсягів спожитого газу між споживачами пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні; 2) у будинках, де крім будинкового вузла обліку частково встановлено квартирні лічильники газу: для споживачів, що мають квартирні лічильники газу, - за показаннями таких лічильників; для споживачів, що не мають квартирних лічильників газу, - за показаннями будинкового вузла обліку, з яких виключаються сумарні показання квартирних лічильників газу, встановлених у цієї групи споживачів, з подальшим розподілом такої різниці оператором газорозподільної системи між споживачами, які не мають квартирних лічильників газу, пропорційно кількості осіб, зареєстрованих у квартирі або іншому ізольованому житловому приміщенні. За даними, наданими ПАТ «Київоблгаз», 19.03.2018 року за вищезазначеною адресою працівниками ПАТ «Київоблгаз» знято загальнобудинковий лічильник газу. Тому, з 20.06.2018 року за вищезазначеною адресою нарахування вартості витрат природного газу здійснюється згідно норм споживання природного газу за відсутності лічильника газу. Стосовно перерахунку обсягів споживання природного газу по загальнобудинковому лічильнику газу запропоновано звернутися безпосередньо до ПАТ «Київоблгаз». Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на звернення мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 26.03.2018 року надала відповідь про те, що особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Відповідно до вказаного Закону, суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані були в терміни до 01.01.2018 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу (індивідуальних або загально будинкових), що мало забезпечити 100 % облік спожитого природного газу населенням. Тому, ПАТ «Київоблгаз» було розроблено та подано на затвердження НКРЕКП План розвитку газорозподільної системи ПАТ «Київоблгаз» на 2016-2025 роки. Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 року № 395 затверджено план розвитку газорозподільної системи ПАТ «Київоблгаз» на 2016-2025 роки та джерела його фінансування по розділах. У І розділі плану розвитку на 2016-2025 роки, було передбачено, з урахуванням технічних та економічних чинників, встановлення єдиного будинкового вузла обліку природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Порядок проведення розрахунків між постачальниками, операторами газорозподільних систем та споживачами природного газу визначається Тимчасовим положенням про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання загально будинкового вузла обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2002 №

620. Крім того, 19.01.2018 року набрали чинності зміни до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Так, відповідно до ч. 2 вказаного Закону, з метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Враховуючи зазначене, за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечено облік природного газу відповідно до вимог Закону. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населеннюздійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території; коштів відповідного бюджету, крім коштів місцевих бюджетів; інших джерел, не заборонених законодавством. Отже, зважаючи на наведене, наявна можливість забезпечити індивідуальний облік природного газу у квартирі з джерел не заборонених законодавством. Щодо компенсації витрат на встановлення лічильників газу. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону побутові споживачі природного газу - фізичні особи (населення) можуть самостійно забезпечити встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу (індивідуальних лічильників) з подальшою компенсацією таких витрат за рахунок коштів, які ними сплачуються за тарифом на розподіл природного газу. Порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів обліку природного газу для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) встановлюються Кабінетом Міністрів України. Для споживачів природного газу - фізичних осіб (населення), які встановлять лічильники протягом 2018 року, відповідна компенсація здійснюється протягом 12 місяців. На сьогодні порядок і розміри компенсації витрат на придбання та встановлення індивідуальних приладів природного газу - фізичних осіб (населення) Кабінетом Міністрів України не встановлені (а.с. 27-30, т.1). 24.05.2019 року КП БМР ЖЕК № 7 у повідомленні № 761 вказано, що КП БМР ЖЕК № 7 не надавав дозвіл (згоду) на встановлення Білоцерківською філією ПАТ «Київоблгаз» загальнобудинкового лічильника, оскільки не являється власником даного житлового будинку та оператором газорозподільної системи. 13.05.2019 року позивач ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківської філії ПАТ «Київоблгаз» із заявою, в якій просила на виконання вимог Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» встановити індивідуальний лічильник природного газу за адресою: АДРЕСА_3 та зробити перерахунок за спожитий газ з грудня 2017 року по травень 2019 року, що використовується виключно на приготування їжі згідно постанови Кабінету Міністрів України № 203-2016-п від 23.03.2016 року «Про норми споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників», а саме у період відсутності централізованого гарячого водопостачання населення норма споживання природного газу на плиту газову встановлюється 5,4 куб. метра на людину на місяць. Відповідно до повідомлення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» від 30.05.2019 року, згідно роз`яснень НКРЕКП № 2475/16.1.17-18 від 13.03.2018 року, у разі встановлення будинкового лічильника природного газу комерційного обліку природного газу, споживач вважається забезпеченим згідно із Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згідно повідомлення НКРЕКП від 02.06.2016 року № 5524/16.1.1/7-16, фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок коштів газорозподільних підприємств, що передбачені в структурі тарифу на послуги розподілу природного газу, а не за рахунок виділених бюджетних коштів на встановлення індивідуальних лічильників газу. Відповідно до повідомлення НКРЕКП від 13.03.2018 року № 2475/16.1.1/7-18, щодо внесення змін 21.12.2017 року у Закон України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», була відсутня деталізація про те, що вузол обліку природного газу чи лічильник газу не міг бути загальнобудинковим, адже зазначено, що за допомогою лічильника газу мало бути визначено обсяг спожитого газу населенням, яке проживало у квартирах та приватних будинках, у яких газ використовується тільки для пригодування їжі. Таким чином, забезпечення комерційного обліку природного газу в період до 19.01.2018 року шляхом встановлення загальнобудинкових лічильників газу не суперечило редакції Закону, що діяла на момент встановлення загальнобудинкових лічильників газу. З метою забезпечення комерційного обліку природного газу для населення суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, оснащують споживачів природного газу - фізичних осіб (населення) індивідуальними лічильниками газу. Загальнобудинковий лічильник газу може бути встановлений лише за згодою співвласників багатоквартирного будинку в порядку, визначеному статтею 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Таким чином, у разі встановлення будинкового лічильника природного газу комерційний облік природного газу споживачам вважається забезпеченим згідно із Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», тому необхідність встановлення індивідуальних лічильників природного газу за рахунок ПАТ «Київоблгаз» за адресами, де встановлені будинкові лічильники природного газу, відсутня. Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів» держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності. Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 7 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються порушеними якщо: при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та/або висловлене ним волевиявлення; при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав`язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору; порушується принцип рівності сторін договору, ціну продукції визначено неналежним чином. Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг. Відповідно до статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; засіб обліку - прилад, технічний пристрій для обліку кількісних та/або якісних показників житлово-комунальної послуги, який має нормовані метрологічні характеристики; комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством; норми споживання - кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Згідно ч. 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг. Виконавцями комунальних послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону). Відповідно до п. 17, 23 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); побутовий споживач природного газу - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність. Згідно переліку суб`єктів господарської діяльності, які мають ліцензії постачання природного газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, та відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 09.07.2015 року № 6697/16/61-15 на території Київської області єдиним постачальником природного газу за регульованим тарифом є ТОВ «Київоблгаз Збут». Судомвстановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є споживачем природного газу, ПАТ «Київоблгаз», правонаступником якого є АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», є оператором ГРМ, тобто виконавцем комунальної послуги, спрямованої на задоволення потреби фізичної особи у забезпеченні газопостачанням. Суб`єктом господарської діяльності, який постачає природний газ за регульованими тарифами є ТОВ «Київоблгаз Збут». Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Відповідно до пунктів 1.1-1.3 типового договору постачання природного газу побутовим споживачам (постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року № 2500) цей договір є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи. Умови договору однакові для всіх споживачів України. Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Як вбачається з матеріалів справи, позивач приєдналась до умов вказаного типового договору, оскільки щомісячно споживала природний газ та сплачувала рахунки за спожитий природний газ, тобто є споживачем. Згідно пункту 2.1. типового договору постачальник (АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз») взяв на себе зобов`язання постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором. Правові, економічні та організаційні засади забезпечення всіх категорій споживачів вузлами обліку природного газу з метою запровадження повного комерційного (приладового) обліку природного газу визначені Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Відповідно до ч. 1 ст.3 Закону фінансування робіт з оснащення лічильниками газу населення здійснюється за рахунок: коштів суб`єктів господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на звернення мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 26.03.2018 року надала відповідь про те, що особливості встановлення лічильників газу споживачам визначаються Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Відповідно до вказаного Закону суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані були в терміни до 01.01.2018 року для зазначеної групи населення забезпечити встановлення лічильників газу (індивідуальних або загально будинкових), що мало забезпечити 100% облік спожитого природного газу населенням. Тому ПАТ «Київоблгаз» було розроблено та подано на затвердження НКРЕКП план розвитку газорозподільної системи ПАТ «Київоблгаз» на 2016-2025 роки. Постановою НКРЕКП від 24.03.2016 року № 395 затверджено план розвитку газорозподільної системи ПАТ «Київоблгаз» на 2016-2025 роки та джерела його фінансування по розділах. Отже, саме на АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» покладено обов`язок щодо забезпечення споживачів лічильниками (індивідуальними або загальнобудинковими). З позовних вимог вбачається, що позивач вважає, що її права порушені внаслідок незаконних дій Білоцерківського відділення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» в частині встановлення загальнобудинкового лічильника, внаслідок чого нарахування вартості спожитого газу проводилось на підставі показників загальнобудинкового вузла обліку газу, що є порушенням її прав як споживача наданих послуг. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями (ч. 1 ст. 96 ЦК України). Враховуючи, що встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу не входить до кола повноважень Білоцерківського відділення ПАТ по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні вимог позивача про визнання незаконними дій Білоцерківського відділення «Київоблгаз» щодо встановлення загальнобудинкового вузла обліку природного газу, а також про зобов`язання встановити індивідуальний лічильник природного газу, оскільки визначений в позовних вимогах відповідач є неналежним. Відповідно до п. 10 глави 2 розділу Х Кодексу газорозподільних систем установлення лічильників газу побутовим споживачам здійснюється відповідно до Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу». Згідно статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» та графікам оснащення квартир і приватних будинків лічильниками газу, розробленими відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 року № 259-р «Деякі питання забезпечення комерційного (приладового) обліку природного газу», суб`єкти господарювання, що здійснюють розподіл природного газу на відповідній території, зобов`язані: 1) забезпечити встановлення лічильників газу: а) для населення, що проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується: комплексно, у тому числі для опалення, - до 1 січня 2012 року; для підігріву води та приготування їжі - до 1 січня 2016 року; тільки для приготування їжі - до 1 січня 2021 року. Таким чином, саме АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» має обов`язок за свій рахунок здійснити встановлення в квартирі позивача індивідуальний газовий лічильник в строк до 01.01.2021 року. Крім того, позивач просить суд визнати встановлений ТОВ «Київоблгаз Збут» режим нарахування об`ємів спожитого природного газу за показниками загальнобудинокового вузла обліку природного газу незаконним, зобов`язати ТОВ «Київоблгаз Збут» до моменту встановлення в квартирі індивідуального лічильника визначати за нормами споживання природного газу на плиту газову - 5,4 куб. метра на людину на місяць (постанова КМУ від 23.03.2016 року № 203-2016-п), а також зобов`язати ТОВ «Київоблгаз Збут» здійснити перерахунок вартості об`ємів спожитого природного газу згідно постанови КМУ від 23.03.2016 року № 203-2016-п «Про норми споживання природного газу у разі відсутності газових лічильників» в період з 01.12.2017 по 01.07.2018 року. Разом з цим, розділом V Кодексу газорозподільних систем визначено порядок обліку природного газу, що передається споживачу. Відповідно до вказаного розділу, облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Оператором ГРМ та споживається Споживачем на межі балансової належності об`єкта Споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором. Для визначення об`єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку Оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в Оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку Споживача. Отже, саме АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз» веде облік та визначає об`єм спожитого позивачем природного газу і доводить ці показники до постачальника ТОВ «Київоблгаз Збут», який в свою чергу лише обраховує вартість зазначених оператором ГРМ спожитих позивачем об`ємів газу згідно встановлених НКРЕКП тарифів для населення. Враховуючи викладене, суд дійшов правильного висновку про відмовув задоволенні вказаних вимог, оскільки визначення об`ємів спожитого природного газу покладено саме на АТ «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», тобто ці вимоги пред`явлені позивачем до неналежного відповідача, що не позбавляє позивача права звернутись до суду з іншим позовом до належного відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Враховуючи відсутність підстав передбачених статтею 1167 ЦК України для стягнення моральної шкоди, суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в цій частині. Доводи апеляційної скарги про те, щотиповий договір позивач уклала з ПАТ «Київоблгаз» через Білоцерківське відділеннята ПАТ «Київоблгаз» так само через Білоцерківське відділення проводить роботи по встановленню лічильників апеляційний суд не приймає до уваги виходячи з наступного. Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 вказує в позові відповідачем Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Київоблгаз», а позовні вимоги пред`являє до Білоцерківського відділення акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», яке не є юридичною особою. Представником АТ «Київоблгаз» надано до апеляційного суду копії рішень по аналогічним справам про задоволення позовних вимог споживачів, відповідачами у яких вказано ПАТ «Київоблгаз» та ТОВ «Київоблгаз Збут». Згідно ч.ч.1,2 ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Відповідно до п.4 ч.2 ст.197 ЦПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 в судові засідання до суду першої інстанції не з`являлася, жодних уточнень стосовно позовних вимог та клопотання про заміну чи залучення відповідача до суду не подавала. Крім того, позовні вимоги до ТОВ «Київоблгаз Збут» пред`явлені в частині нарахування об`ємів спожитого газу, що не відповідає ліцензійній діяльності ТОВ «Київоблгаз Збут», оскільки об`єми спожитого газу нараховує АТ «Київоблгаз», а ТОВ «Київоблгаз Збут» нараховує кошти до сплати. Доводи апеляційної скарги про те, що суд дійшов помилкового висновку, що відповідач не зобов`язаний надавати послуги, які оплачені позивачем та не зобов`язаний забезпечити встановлення індивідуального лічильника газу позивачу, апеляційний суд не приймає до уваги, виходячи з того, що вказані вимоги ОСОБА_1 пред`явила до Білоцерківського відділення публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз», яке не залучено судом до справи в якості співвідповідача. Посилання скаржника на постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №214/2435/17, апеляційний суд не приймає до уваги оскільки, у вказаній справі позовні вимоги заявлені до належних відповідачів. За встановлених обставин справи доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав позивача. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення. Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 лютого 2021 року. Головуючий Рубан С.М. Судді Заришняк Г.М. Мараєва Н.Є.