Постанова 4824 № 759/4138/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/1694/2021 справа №759/4138/19 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Головачова Я.В. за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" на заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Коваль О.А. у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- встановив: В березні 2019 року AT КБ "ПРИВАТБАНК" звернулося до суду з позовом про стягнення із ОСОБА_1 121991,31 грн. заборгованості за кредитним договором. Вимоги обґрунтовує тим, що 12 серпня 2010 року між сторонами виникли кредитні правовідносини шляхом заповнення позичальником Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, відповідно до якої останній погодився, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить договір про надання банківських послуг. Згідно із доводами позовної заяви позичальник отримав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі 4000 грн., при цьому кредитний ліміт може змінюватися за ініціативою банку. За користування коштами зобов`язався сплачувати відсотки у розмірі 30% річних на суму залишку заборгованості. У зв`язку із неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань станом на 31 січня 2019 року заборгованість становить 194151, 20 грн. що складається із: - 3997,27 грн. заборгованості за тілом кредиту; - 184756,93 грн. заборгованості за відсотками; - 5397 грн. пені та комісії. Використовуючи своє право, кредитор просить про стягнення 3997,27 грн. заборгованості за кредитом та 117994,04 грн. заборгованості за процентами за період з 12 серпня 2010 року по 30 липня 2018 року. Заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з ОСОБА_1 3997,27 грн. заборгованості за тілом кредиту та 1921 грн. у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору. Не погодившись з ухваленим рішенням, AT ''ПРИВАТБАНК" подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення в частині вирішення вимог, у задоволенні яких відмовлено, скасувати, позовні вимоги в цій частині задовольнити. Посилається на те, що між сторонами укладено договір, позичальник погодився на його умови, зокрема з тим, що підписавши заяву, позичальник погоджується і з іншими умовами, які розміщені на сайті банку та у сукупності становлять весь договір та правом банку змінювати кредитний ліміт. Оскільки договір є кредитним, то суд безпідставно відмовив у стягненні процентів. В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до статті 372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм, матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що банк не довів наявність між сторонами домовленості про сплату процентів за користування кредитними коштами. Натомість суд уважав доведеним фактичне отримання та використання коштів, відтак дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Проте колегія суддів повністю не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, метою договору є забезпечення фіксування тих умов, на які сторони погоджуються для врегулювання своїх взаємних прав і обов`язків щодо обраного ними кола відносин. Умови договору та спосіб його вчинення можуть бути визначені сторонами з урахуванням вимог законодавства та із дозволеним відступом від нього, або на таких саме принципах запропоновані однією із сторін. Відповідно до частини 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами кредитного договору, відповідно до змісту частини 1 статті 638 та статті 1054 ЦК України, є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі, розмір, порядок нарахування та виплата процентів, відповідальність сторін. Правовідносини між сторонами можуть виникати унаслідок приєднання однієї сторони до умов іншої (стаття 634 ЦК України). Про ознайомлення із запропонованими умовами сторона, яка приєднується, має засвідчити своїм підписом, чи іншим способом про ознайомлення та погодження (стаття 207 ЦК України). Платіжна картка - електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором Кредитна банківська платіжна картка надає змогу здійснювати операції за дебетом картрахунку в межах установленого банком-емітентом ліміту кредиту. Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії). Підставою позову є невиконання кредитних зобов`язань, що пов`язані із видачею кредитних коштів. Статтею 1054 ЦК України установлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у цій справі АТ КБ "ПриватБанк"). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, такі повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома. Саме банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна уважати, що в такому випадку споживач послуг банку лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Оформлення договірних відносин, у разі виникнення спору, повинно забезпечувати рівні можливості для сторін доводити факт укладення договору на тих чи інших умовах, а суд дослідити та оцінити такі умови. Обравши спосіб, відповідно до якого клієнт AT "ПРИВАТБАНК" лише вказує, що він ознайомився з умовами, які викладені окремо на веб-сайті банку в мережі Інтернет та вони можуть змінюватися, проте клієнт зобов`язаний стежити за такими змінами, банк, тим самим, добровільно допускає настання ризику доведення своїх вимог та факту належної обізнаності клієнта банку із умовами, на яких відбувається кредитування. За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно із статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. З матеріалів справи убачається, що 12 серпня 2010 року у формулярі Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБаку заповнена інформація про персональні та контактні дані ОСОБА_1 , а також останнім проставлено підпис під текстом у розділі "Ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами у ПриватБанку, виявляю бажання оформити на своє ім`я". Зазначений розділ передбачає проставляння відміток навпроти запропонованого виду карток, відповідна відмітка проставлена навпроти "платіжна картка кредитка "Універсальна", у графі "бажаний кредитний ліміт по платіжним картам "Універсальна/Gold" зазначено "4000". Окрім того, при пред`явленні позову банком надано підписану відповідачем довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 55 днів пільгового періоду", яка містить умови про базову відсоткову ставку 2,5% на місяць з розрахунку 360 днів у році, строки внесення щомісячних платежів - до 25 числа кожного місяця, розмір щомісячного платежу - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше розміру залишку заборгованості. Отже при зверненні до суду із цим позовом, банк довів наявність між сторонами суттєвих умов кредитного договору, а відтак правовідносин відповідно до тих зобов`язань, невиконання яких є предметом поданого позову. Суд першої інстанції довідку про умови кредитування з підписом відповідача не дослідив та дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні вимог в частині стягнення процентів. Як убачається з розрахунку заборгованості за період заявлених вимог (з 12 серпня 2010 року по 30 липня 2018 року), з 01 вересня 2014 року відсоткова ставка була підвищена до 34,80%, а з 01 квітня 2015 року до 43,20%. Поряд з цим, довідка про умови кредитування не містить умов, відповідно до яких банк має право змінювати процентну ставку в односторонньому порядку, або умов, відповідно до яких процентна ставка є змінювана, про що клієнт банку був обізнаний при укладенні договору. Щодо посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг в контексті доводів про право банку змінювати розмір процентної ставки, суд зазначає наступне. Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи №342/180/17 (провадження №14-131цс19) у постанові від 03 липня 2019 року з аналогічних правовідносин зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору. Отже Умови та Правила надання банківських послуг, які не містять підпису відповідача про ознайомлення з цим документом, не є складовою кредитного договору, натомість довідку про умови кредитування слід розглядати як документ, що містить індивідуальні умови кредитування позичальника, а відтак відсоткова ставка, що підлягає використанню, становить 30% річних. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивачем надано розрахунок заборгованості, який відповідає умовам кредитування, а саме погодженій сторонами процентній ставці 30% річних. Дані нового розрахунку обчислено по 31 січня 2019 року, проте вимоги у справі заявлені по 30 липня 2018 року та станом на цю дату розмір заборгованості по процентам становить 5176,07 грн., які і підлягають стягненню з відповідача. Згідно із положеннями статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення суду в частині стягнення процентів, є необхідність у здійсненні перерозподілу судових витрат. Ставка судового збору при подачі позовної заяви становила 1921 грн. Вимоги банку за наслідками розгляду справи задоволені в розмірі 9173,34 грн., тобто в розмірі 7,52% від ціни позову 121991,31 грн. Отже витрати на сплату судового збору за подання позову, що підлягають відшкодуванню відповідачем, становлять 144,46 грн. Ставка судового збору при подачі апеляційної скарги становила 2881,50 грн. Оспорюваною в суді апеляційної інстанції була сума 117994,04 грн. Вимоги банку за наслідками розгляду апеляційної скарги задоволені в розмірі 5176,07 грн., тобто в розмірі 4,39% від оспорюваної суми. Отже, витрати на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що підлягають відшкодуванню відповідачем, становлять 126,50 грн. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" задовольнити частково. Заочне рішення Святошинського районного суду міста Києва від 20 грудня 2019 року в частині вирішення вимог про стягнення процентів та стягнення судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" 5176,07 грн. заборгованості по процентам за кредитним договором . В іншій частині заявлених позовних вимог про стягнення процентів відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційного банку "ПРИВАТБАНК" 270,96 грн. у рахунок відшкодування судових витрат по сплаті судового збору. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 19 лютого 2021 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко Я.В. Головачов